Постанова № 12325830, 16.11.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.11.2010 р.           справа №17/204

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівПриходько І. В.,

Акулової Н. В., Гези Т. Д.

за участю

представників сторін:

від позивача:Сьомка Р. О. –довіреність;

від відповідача:Лактіонова О. Г. –довіреність;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас»м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області

від27.09.2010р.

у справі№17/204 (суддя Татенко В. М.)

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс»м. Донецьк

до відкритого акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас»м. Донецьк

простягнення 14108,40грн. В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс»(далі – ТОВ «Енергоімпекс») звернулось до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас»(далі – ВАТ «Ш/у «Донбас») про стягнення суми збитків в розмірі 14108,40грн. у зв’язку з неналежним виконання умов договору №06-10-1 п/р від 06.10.2005р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.09.2010р. по справі за №17/204 задоволено позовні вимоги ТОВ «Енергоімпекс»до ВАТ «Ш/у «Донбас»та присуджено до стягнення збитки в сумі 14108,50грн., витрати по сплаті держмита в сумі 141,09грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ВАТ «Ш/у «Донбас»звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду у повному обсязі та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. За ствердженням скаржника, суд першої інстанції при винесенні рішення по справі, у порушення статей 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не встановив обставин, які мали значення для розгляду справи. Порушення норм матеріального права, на думку скаржника, полягає в тому, що позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та причинно-наслідковий зв’язок між невиконанням зобов’язань та заподіяними збитками тощо.

Крім того, апелянт звернув увагу суду на те, що суд першої інстанції в резолютивній частині рішення зазначив невірне найменування відповідача та заявив про проведення реорганізації його підприємства шляхом перейменування у приватне акціонерне товариство «Ш/у «Донбас»(далі –ПАТ «Ш/у «Донбас»). Заявляючи про заміну сторони правонаступником заявник посилається на наказ Міністерства вугільної промисловості України №339 від 09.09.2010р.

Відповідно до ст.25 Господарського процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї з сторін у встановленому рішенні господарського суду внаслідок реорганізації підприємства, господарський суд може здійснити заміну цієї сторони її правонаступником. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно п. 6 наказу Міністерства вугільної промисловості України №339 від 09.09.2010р., ПАТ «Ш/у «Донбас» є правонаступником усіх прав та обов’язків ВАТ «Ш/у «Донбас».

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву та замінити відповідача –ВАТ «Ш/у «Донбас», його правонаступником –ПАТ «Ш/у «Донбас» (код ЄДРПОУ 00174668).

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та судовому засіданні вимоги скаржника не визнав. Рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, а вимоги скаржника такими, що не підлягають задоволенню.

Представник скаржника у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

Відповідно до умов договору на переробку рядового вугілля № 06-10-1п/р від 06.10.2005р. (а.с. 9-13) (далі –Договір), укладеного між TOB "Енергоімпекс" та ДВАТ " Ш/у Донбас", останнє взяло на себе зобов'язання поставити на адресу позивача рядове вугілля, позивач - переробити рядове вугілля та відвантажити отримані продукти збагачення за реквізитами, вказаними відповідачем, а відповідач в свою чергу зобов'язався оплатити вартість робіт по переробці рядового вугілля згідно специфікацій, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п.2.1.2 Договору сторони встановили, що відповідач повинен здійснювати планування перевезень на рядове вугілля й до 10-го числа місяця передуючого планованому, надати позивачу заявку встановленої форми на відвантаження продуктів збагачення з зазначенням виду споживання;

Відповідно до п.5.4 Договору, відповідач повинен відшкодувати позивачу збитки, понесені ним у виді сплати штрафів за невиконання плану перевезень та плату за користування вагонами, нараховану в результаті порушення відповідачем умов даного договору.

У відповідності до листів-заявок відповідача №3-2758 від 14.07.2008р. та №3-3218 від 13.08.2008р., позивач включив до плану перевезень на серпень 2008р. –16 500,00тн, на вересень 2008р. –11 000,00тн вугільного концентрату.

У серпні 2008р. відповідач поставив на переробку позивачу 14670,00тн рядового вугілля та позивачем було перероблено і відвантажено 12015,00тн вугільного концентрату. У вересні 2008р. відповідач поставив на переробку позивачу 3569,00тн рядового вугілля - позивачем було перероблено і відвантажено 4342,00тн вугільного концентрату. Зазначені обставини підтверджуються актами звірки (а.с. 34, 35, 59, 61, 78, 79).

Отже, через недопостачанням відповідачем у серпні-вересні 2008р. вугілля у кількості, необхідній для виконання узгоджених із залізницею планів перевезень вантажів (узгоджених позивачем за замовленням відповідача) позивач не відвантажив у цей період 9730,00тн вугільного концентрату.

З огляду на зазначене, згідно вимог Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998р. №457 (далі – Статут) за невиконання планів перевезень позивачем залізниці був сплачений штраф у загальній сумі 14 108,50грн.

Позивачем було надіслано на адресу відповідача претензії №юр-7 від 2.10.2008р., №703/14 від 08.12.2008р. та №9/14 від 23.01.2009р. з вимогою відшкодувати сплачений ним штраф, про що свідчать поштові квитанції та повідомлення про вручення (а.с.20, 22, 30-31).

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Згідно ст. 106 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998р. № 457 за невиконання плану перевезень по залізницях призначення вантажовідправник платить штраф за вагон (контейнер) в розмірі однієї добової ставки за користування вагоном (контейнером).

На підставі наведеної норми, за невиконання планів перевезень позивачем залізниці був сплачений штраф у загальній сумі 14 108,50грн., що підтверджується копіями платіжного доручення №608 від 12.09.2008р., розрахунку суми штрафу №91 від 05.09.2008р. та квитанції №250910048 від 09.10.2008р.(а.с. 25, 27).

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори: наявність реальних збитків, вина заподіювача збитків, причинний зв’язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Як убачається з положень п.2.1.3 Договору, замовник зобов’язаний протягом місяця надавати письмові заявки на відвантаження продуктів збагачення з зазначенням об’ємів і відвантажувальних реквізитів. У матеріалах справи наявні заявки відповідача, які були ним надані позивачеві для планування перевезень у період серпень-вересень 2008р. (а.с.23, 24). Відповідач заперечує в частині визначення обсягу вугільного концентрату за серпень 2008р. (а.с.23) у зв’язку з виправленнями, які містить вказаний документ, проте будь-яких доказів у підтвердження доводів не надав. Суд приймає до уваги намагання суду першої інстанції щодо визначення у заявці обсягу вугільного концентрату експертним шляхом.

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Представник відповідача у відзиві на позову заяву та у судовому засіданні повідомив, що в своєму розпорядженні оригіналу заявки №3-2758 не має, доказів відправлення іншої заявки на адресу позивача за зазначений період не надав.

Частина 1 ст. 224 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з п. 2.1.10 Договору відповідач зобов’язаний, у разі порушення умов договору, сплатити штрафні санкції і відшкодувати позивачу в повному обсязі понесені збитки у зв’язку з невиконанням обов’язків за договором. Відповідач відшкодовує позивачу збитки, які зазнані ним у вигляді сплати штрафів за невиконання плану перевезень, нараховані в результаті порушення відповідачем умов договору (п. 5.4 Договору).

Згідно ч. 2ст. 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. У матеріалах справи міститься розгорнутий розрахунок позивача щодо заявлених позовних вимог (а.с. 55, 60) та документи, які підтверджують вірність здійсненого розрахунку (а.с. 23, 24, 56, 61, 78, 79).

З огляду на вищевикладене, невиконання плану перевезень у серпні - вересні 2008р. відбулося внаслідок невиконання відповідачем плану поставки рядового вугілля, що, у свою чергу, призвело до нарахування ст.Ханжонково Донецької залізниці позивачеві до сплати штрафу у сумі 14 108,50грн.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що позивач довів належним чином наявність збитків та причинно-наслідковий зв’язок між понесеними збитками та діями відповідача.

Щодо неправильного зазначення в резолютивній частині оскарженого рішення найменування відповідача, то судова колегія погоджується зі скаржником, оскільки в матеріалах справи наявні завірені належним чином копії свідоцтва про державну реєстрацію та довідки з ЄДРПОУ, згідно яких найменування відповідача на час винесення оскаржуваного рішення суду є відкрите акціонерне товариство “ Ш/у “Донбас”.

Що стосується інших заперечень скаржника, то судова колегія їх до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та вищевикладеним.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 27.09.2010р. по справі за №17/204 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статей 25, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Замінити відповідача по справі №17/204 - відкрите акціонерне товариство «Шахтоуправління «Донбас»м. Донецьк, на його правонаступника –публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Донбас» (83059, м. Донецьк, код ЄДРПОУ 00174668).

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас»м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від Донецької області від 27.09.2010р. по справі за №17/204 залишити без задоволення, рішення господарського Донецької області від Донецької області від 27.09.2010р. по справі за №17/204 –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя І. В. Приходько

Судді Н. В. Акулова

Т. Д. Геза

Надруковано: 5 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3-у справу

4-ГСДО

5-ДАГС