Постанова № 12325786, 10.11.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.11.2010 р. справа №32/150пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддів

за участю представників сторін: від позивача:Раєв Є.В. - довір. № Н-01/1694 від 12.07.2010р. Скляревська Н.О. - довір. № Н-01/1177 від 18.05.2010р.

Кірноз О.Є. - довір. № Н-01/1797 від 29.05.2008р.,

від відповідача-1:

від відповідача-2:

від відповідача-3:Щербіна Р.О. - довір. № 4/1468 від 17.08.2010р.

Лисак Т.Г. - довір. № 1/2309 від 31.12.2009р.

Голота В.І. - довір. № 1/2284 від 31.12.2009р.

не з'явився

Жданова І.М. - довір. № 3210 від 17.05.2010р.

Костенко В.С. - довір. № 50/10 від 06.09.2010р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Добропіллявугілля", м. Добропілля Донецької області на рішення

господарського суду Донецької області

від20.09.2010 року

по справі№32/150пн

за позовомДержавного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк

до1) Державного підприємства "Добропіллявугілля", м. Добропілля Донецької області

2) Відкритого акціонерного товариства Державної холдінгової компанії "Добропіллявугілля", м. Добропілля Донецької області

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Білозерська", м. Білозерське Донецької області

прозобов'язання відповідачів вчинити певні дії та стягнення збитків у сумі 448 814,40 грн. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.09.2010р. по справі № 32/150пн частково задоволено позов Державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк до відповідачів: Державного підприємства „Добропіллявугілля” м. Добропілля (далі- відповідач-1); відкритого акціонерного товариства Державної холдінгової компанії „Добропіллявугілля” м. Добропілля (далі відповідач-2); товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська” м. Білозерське (далі відповідач-3) про зобовязання відповідачів вчинити певні дії та стягнення збитків у сумі 448814,40грн.

Зобовязано Державне підприємство „Добропіллявугілля” м. Добропілля демонтувати вагонні ваги, вагове обладнання, прибрати металеву огорожу та конструкції що розташовані на підїзній колії №2 за адресою: Донецька область, ст. Лунна.

Зобовязано Державне підприємство „Добропіллявугілля” м. Добропілля та товариство з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська” м. Білозерське усунути порушення прав позивача як власника відновити демонтовану ділянку підїзної колії №2 (довжиною 16 п.м.к., яка розташована за адресою: Донецька область, ст. Лунна) та земельну ділянку на якій розташовані вагонні ваги, вагове обладнання.

Заборонено Державному підприємству „Добропіллявугілля” м. Добропілля повторне встановлення на підїзній колії №2, яка розташована за адресою: Донецька область, ст. Лунна частково демонтованого вагового обладнання.

Стягнуто з Державного підприємства „Добропіллявугілля” м. Добропілля на користь ДП „Донецька залізниця” заподіяні збитки у розмірі 448814,40грн.

Стягнуто з Державного підприємства „Добропіллявугілля” м. Добропілля (85000, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2, ЄДРПОУ 32186934) на користь ДП „Донецька залізниця” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, ЄДРПОУ 01074957) витрати по сплаті державного мита у сумі 4530,65грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.”

Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська” м. Білозерське (85013, Донецька область, м. Білозерськ, вул. Строїтельна, 17, ЄДРПОУ 36028628) на користь ДП „Донецька залізниця” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, ЄДРПОУ 01074957) витрати по сплаті державного мита у сумі 42,50грн. та на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.”

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство „Добропіллявугілля”, звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляціною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування своїх вимог скаржник посилається на неповне зясування всіх обставин по справі , винесення судового рішення за відсутності ТОВ „Інноваційна фірма „Грам”, наявність права власності на спірну частину колії.

ДП „Донецька залізниця” у відзиві на апеляційну скаргу вимоги скаржника не визнало. Рішення суду вважає законним та обгрунтованим, а вимоги скаржника такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, суд встановив:

07.11.2008р. між позивачем (в подальшому залізниця) та відповідачем-1 укладено договір про подачу та забирання вагонів ДП „Добропіллявугілля” при станції Лунна ДП „Донецької залізниці” №1/226-7522, в якому, згідно із статутом залізниці України, правилами перевезень вантажу і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження , вантаження і забирання з підїзної колії, яка належить та примикає до станції Лунна ДП „Донецької залізниці” через стрілку №1 к путі №2 і обслуговується локомотивом залізниці. Межею підїзної колії є знак „Межа підїзної колії”, якій встановлено у граничного стовпчика стрілки №8.

В подальшому, між позивачем (орендодавець) та відповідачем-3 (орендар) укладено договір оренди підїзної колії від 03.02.2010р. №Д/П 10000254/п4-8, в якому орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуальне визначне майно - підїзна колія №2 довжиною 417 п.м.к (надалі майно), що розташовано за адресою: Донецька область, ст. Лунна та знаходиться на балансі Красно армійської дистанції колії оцінки і становить, на 30.11.2009р. у розмірі 224554грн. Майно передається в оренду з метою розміщення тензометричних ваг.

За змістом п. 2, 2.6 договору оренди підїзної колії від 03.02.2010р. орендар вступає у строкове платне користування майном у термін вказаний у договорі, але не раніше підписання сторонами цього договору та акту прийманняпередачі майна. Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта прийому передачі.

Вказана залізнична колія розташована на земельній ділянці, що належить позивачу на праві постійного користування на підставі державного акту за № ЯЯ 057595, та, розпорядженням голови Добропільської районної державної адміністрації від 04.10.04р. №566 є постійним користувачем земельною ділянкою, загальною площею 103,0269га, яка розташована на території Святогорівської селищної ради Добропільського району Донецької області (акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №11).

При цьому, в свідоцтві на право власності на нерухоме майно, виданому відповідачу-2, зазначено, що останньому належить обєкт нерухомого майна, а саме: будівля вагова літ. А - 7,0кв.м; прибудова літ. а -1, загальною площею 8,5кв.м; приміщення вагового механізму літ. Б 92,8кв.м.; залізнична колія (що діє на підставі рішення виконавчого комітету Святогорівської селищної ради від 18.04.07р.№33).

Відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, відповідачу виділена в постійне користування земельна ділянка, загальною площею 0,0155га, яка розташована за адресою Святогорівської селищної ради Добропільського району Донецької області за межами населеного пункту для експлуатації та обслуговування приймально-здавального пункту (вагова) шати „Білозерська” (що діє на підставі розпорядження голови Добропільської райдержадміністрації №365 від 21.09.09р.).

Відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України від 02.04.10р. №100 „Про припинення діяльності ВАТ „ДХК „Добропіллявугілля”, господарського кодексу України, цивільного кодексу України, законів України „Про управління обєктами державної власності”, „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних від 21.02.2003р. №92 та ухвали господарського суду Донецької області від 28.01.2010р. по справі №15/301б ДП „Добропіллявугілля” є правонаступником усіх прав та обовязків ВАТ „ДХК „Добропіллявугілля”.

Наказом Міністерства вугільної промисловості України ДП „Добропіллявугілля” створено у складі ДП „Добропіллявугілля” ВП Управління „Учтранспроект”.

Станом на 01.06.2010р. між відповідачами -1 та 2 складено передавальні баланси (арк. справи 137-141 т.1).

Після проведення приєднання, відповідачем отримано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 19.08.2010р., згідно якому, відповідачем отримано право на обєкти нерухомості а саме: будівля вагової літ. А-1, загальної площею 7,0кв.м; прибудова літ. а -1, загальною площею 8,5кв.м; приміщення вагового механізму літ. Б 1, загальною площею 92,8кв.м.; залізнична колія літ.I (на підставі рішення виконавчого комітету Святогорівської селищної ради „Про оформлення права власності на будівлю вагової” від 18.08.2010р. №55).

Розпорядженням голови Добропільської районної державної адміністрації від 31.05.2010р. №217 „Про припинення права користування земельної ділянками” припинено право користування відповідача -2 земельною ділянкою площею 0,0155га.

14-15 червня 2010р. відбулось демонтування відповідачем-1 частини залізничної колії, про що складено акт загальної форми №91 від 14.06.2010р.

На час звернення до суду та прийняття рішення у справі залізнична колія не відновлена.

Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України надає право підприємствам, установам, організаціям, іншим юридичним особам звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Звертаючись з позовом за судовим захистом, Державне підприємство „Донецька залізниця” м. Донецьк просить суд зобовязати відповідачів вчинити певні дії та стягнути збитки в сумі 448814,40грн.

А вимогами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п.1.1 статуту ДП „Донецька залізниця” це створене у відповідності із законами України „Про транспорт”, „Про залізничний транспорт”, ЦК України та Господарського кодексів України державного підприємства, засноване на державної власності, яке входить до сфері управління Міністерства транспорту та звязку України і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України (надалі Укрзалізниця).

Пунктами 4.1. 4.2 статуту передбачено, що майно залізниці становлять оборотні та нематеріальні активи, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі залізниці. Майно залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання. Залізниця володіє, користується та розпоряджується зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будьякі дії, що не суперечать чинному законодавству та цього статуту.

На підставі даних первинного бухгалтерського обліку, на балансі позивача обліковується залізнична колія № 2, технічні характеристики, якої наведені в картки інвентарного обліку та додатку до неї, відомості підїзної колії, схемі примикання підїзних колій № 2 та № 4, технічно-розпорядчому акті (арк. справи 117-120, 127т.1, 107-112т.2).

В обгрунтування своєї позиції в частині демонтажу частини залізничної колії відповідач-1 посилається на те, що вона є належним йому майном в якості складової частини вагової платформи тензометричних ваг та підтверджує матеріалами проектної документації будівництва вагонних ваг ВЄТ-150В15 на обєкті: „Шахта „Білозерська”, ВАТ Державної холдінгової компанії „Добропіллявугілля” (арк. справи 16- 52 т.2).

При цьому, демонтаж частини колії проведено у звязку з необхідністю здійснення ремонтних робіт ваг, що підтверджено висновком експертизи №14.- 09. - 21.- 2а37.10 елементів тензометричних вагонних ваг ВЕТ - 150В 15 (заводський номер 586).

Між тим, в якості доказів прав відповідача -2 ( попереднього власника частини залізничної колії, як складової ваг), надано додаток до розподільчого балансу - перелік основних фондів за підзвітними особами Добропілького ПТУ станом на 01.10.1976р. (арк. 49 т.2), в якому в переліку основних фондів вказані „Ж.д.веси ш-та Белозерская”; Здание ж.д.веси в ш-та Белозерская”. Проте, вищеназваний документ не є належним чином оформленим.

Не може бути належним доказом і інвентарний опис основних засобів (арк. 52 т.2).

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність переконливих доказів на підтвердження наявності права відповідача-2 на ваги, які існували до реконструкції.

Долучений до матеріалів справи проект будівництва ваг складається з декількох документів, які обєднані шляхом прошиття та містять суперечності щодо даних проектної документації і спростовують її достовірність.

Так, проектною документацією одним із видів робіт є, зокрема, демонтаж існуючій вагової платформи та монтаж нової.

Отримання деталей до вагової платформи відповідачем-1 підтверджено наданими відомостями комплектації, накладною №41 від 07.08.08р., листуванням з ТОВ „Інноваційна фірма ГРАМ” (арк.76-77, 83, 85 том 2).

Між тим, у висновку експертизи №14.- 09. - 21.- 2а37.10 елементів тензометричних вагонних ваг ВЕТ - 150В 15 (заводський номер 586) (на який спирається відповідач 1) зазначено, що реконструкція та модернізація механічних ваг РС 200Д24В зав. №2875, полягає в заміні системі механічних ваг та відлікового устрою на металеві опори з вбудованими тензометричними датчиками з електронної системою виміру ваги та збереженням існуючій вагової платформи, покриття, фундаменту, приймальні, і приміщення прийомоздавача.

Таким чином, як вірно зазначено в рішенні суду, складена проектна документація та отримання деталей для проведення реконструкції ваг у серпні 2008р. ще не є підтвердженням факту заміни частки залізничної колії, яка існувала та залишилась незмінною.

При цьому слід зазначити, що акт вибору місця встановлення вагонних ваг та акт введення в експлуатацію (арк. справи 87-88 том 1), передбачав їх розміщення на залізничний колії №2, тобто, на вже існуючій речі.

Відсутність прав у відповідачів-1 та 2 на частину залізничної колії №2 підтверджено також укладенням між позивачем та відповідачем- 1 договору від 07.11.2008р. про подачу та забирання вагонів ДП „Добропіллявугілля” при станції Лунна ДП „Донецької залізниці” №1/226-7522, яке здійснено після проведення реконструкції ваг.

Відповідно до умов вказаного договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання з підїзної колії, що належить залізниці та примикає до станції Лунна ДП „Донецької залізниці” через стрілку №1 к путі №2 і обслуговується локомотивом залізниці. Межею підїзної колії є знак „Межа підїзної колії”, якій встановлено у граничного стовпчика стрілки №8.

Згідно матеріалів справи (арк. справи 120 - 123, 127 том 1), графічне зображення та опис залізничної колії № 2 включає в себе ділянку, на який розташовані ваги.

Таким чином, укладення вищеназваного договору є фактично ще одним підтвердженням відсутності інших, ніж позивач, володільців частини залізничної колії №2 та наявність їх (прав) у позивача.

Крім того, відповідно до Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті затвердженою наказом Мінтрансу від 05.04.2004, № 279, відповідач- 1 до початку проведення ремонту ваг, мав узгодити це з позивачем. Разом з тим, доказів такого узгодження матеріали справи не містять.

Неналежний технічний стан ваг не надавав останньому прав на демонтаж колії, а міг слугувати лише підставою невикористання ваг за призначенням.

Відповідно до ст.395, 396 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” обовязком відповідача -3 було забезпечення схоронності майна, недопущення посягань на це майно та інше.

Зважаючи на вищевкладене, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про неправомірність дій відповідача-1 в частині демонтажу частини залізничної колії № 2, облаштування загороджень на земельної ділянці (що не належить жодному з відповідачів) та бездіяльність відповідача- 3 стосовно недопущення такого демонтажу.

Зазначене є підставою для задоволення позову в частині зобовязання відновлення демонтованої частки залізничної колії № 2 щодо відповідача- 1 та відповідача -3.

Обгрунтованим є та підлягають задоволенню вимоги до відповідача- 1 та відповідача- 3 в частині відновлення земельної ділянки, тобто забезпечення встановлення демонтованої частки залізничної колії.

Враховючи те, що відповідач- 1 протягом тривалого часу не проводяться ремонтні роботи вагового обладнання, чим порушено ч.4, 5 ст.319 ЦК України, суд першої інстанції вірно зазначив в рішенні про те, що відновлення залізничної колії не може залежати від намірів відповідача- 1 провести ремонт вагового обладнання.

Зважаючи на недобросовісну поведінку відповідача обрунтованим є і рішення суду про те, що вагове обладнання, також, як і металева огорожа та конструкції мають бути демонтовані відповідачем- 1 з метою забезпечення доступу та проведення відновлення земельної ділянки, частини залізничної колії.

Відповідно до ч.2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Враховуючи відсутність прав у відповідача -1 на залізничну колію №2 та земельну ділянку, на якій вона розташована та відсутність врегульованих правовідносин з позивачем позбавляють відповідача- 1 претендувати на користування земельною ділянкою, та, як наслідок- встановлювати на неї ваги, вагове обладнання.

Отже, вимоги позивача про заборону відповідачу- 1 повторно встановлювати на підїзної (залізничної) колії № 2 частково демонтованого вагового обладнання є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Наявність збитків позивачем обгрунтовано порушенням цілісності залізничної колії, що призвело до неможливості забезпечення технологічного циклу подачі та забирання вагонів, на виконання зобовязань залізниці перед відповідачем -3, та, як наслідок -позбавило можливості отримання плати за надання відповідних послуг та підтверджено належними доказами (арк. справи 22-23, 28-32 т.1).

Посилання відповідача 1 на те, що через два дні, після демонтажу частини залізничної колії, позивач вже продовжував здійснювати надання послуг шляхом використання іншої підїзної колії (що на його думку, є свідченням можливості недопущення власних збитків в попередні дні) оцінюються судом критично, з огляду на те, що відповідач 1 не надав доказів, які підтвердили, що інші залізничні колії на момент демонтажу були належним чином облаштовані для вказаних цілій використання.

Разом з цим, не доведеними, на думку суду, залишились вимоги щодо демонтажу будівлі (споруди) вагової, оскільки, в позовній заяві не вказано жодних негативних наслідків, які настали для позивача, як правомірного користувача земельної ділянки, на якій розміщено спірне майно.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає рішення місцевого господарського суду законним, обгрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

Винесення судового рішення за відсутності представника ТОВ „Інноваційна фірма „Грам” не є підставою для скасування судового рішення з підстав порушення норм процесуального права, оскільки вказана особа не є стороною по справі в розумінні ст. 21 Господарського процесуального кодексу України.

Що стосується інших стверджень заявника апеляційної скарги, то вони також не підлягають задоволенню та спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 101-105 Господарського процесуального Кодексу України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Добропіллявугілля", м. Добропілля на рішення господарського суду Донецької області від 20.09.2010р. по справі № 32/150пн - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 20.09.2010р. по справі № 32/150пн - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Головуючий

Судді:

Надрук.: 7 прим.: 1- позивачу; 3- відповідачам; 1- госп. суду; 1-у справу; 1-ДАГС