Постанова № 12325766, 09.11.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.11.2010 р.                                                             справа №6/21д/10-11/203д/10

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддів

за участю представників сторін: від позивача:Данилов А.Г. - довір. № 287 від 27.08.2010р., Стрєлка О.С.- протокол № 1 від 14.06.07р.,

від відповідача:не з"явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуРегіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від01.09.2010 року по справі№6/21д/10-11/203д/10 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг-Груп" м.Запоріжжя доРегіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м.Запоріжжя провнесення змін до договору оренди № 2399/д від 29.12.08 В С Т А Н О В И В: Господарський суд Запорізької області (суддя Гончаренко С.А.) рішенням від 01.09.2010р. задовольнив позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг-Груп»м. Запоріжжя (далі-ТОВ «Трейдінг-Груп») і вніс зміни до договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького обласного управління з фізичного виховання та спорту № 2399/д від 29.12.2008р., укладеного між товариством “Трейдінг-Груп” та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області, та викласти пункти 10.7 та 10.8 в наступній редакції: “10.7. У разі припинення або розірвання Договору поліпшення орендованого майна, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна, не завдаючи йому шкоди, є власністю Орендаря. Якщо Орендар за згодою Орендодавця здійснив за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити без завдання йому шкоди, Орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної у встановленому законодавством порядку.

Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди Орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для орендованого майна, компенсації не підлягає.

10.8. Приватизація орендованого майна здійснюється відповідно до чинного законодавства.”

Рішення суду обґрунтовано правомірністю та доведеністю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (далі-Регіональне відділення) звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення суду від 01.09.2010р. просить скасувати, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обов’язок орендаря здійснювати капітальний ремонт (п.5.10); відсутність істотного порушення умов договору, що відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, є умовою зміни договору та наявність преюдиціальних фактів, встановлених рішенням суду у справі № 28/217/09.

Позивач доводи апеляційної скарги вважає безпідставними, а рішення господарського суду законним та обґрунтованим.

В судове засідання відповідач свого представника не направив, про час та місце слухання справи апеляційної скарги був повідомлений належним чином (а.с.90 т.2).

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

Пунктом 1.1 договору сторони узгодили, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно–вбудовані нежитлові приміщення адміністративної будівлі (літ. А) загальною площею 325,4м2, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дзержинського/Свердлова, 8/28.

Орендоване майно перебуває на балансі Запорізького обласного управління з фізичного виховання та спорту (балансоутримувач).

Пунктом 1.3 договору встановлено, що майно передається в оренду з метою розміщення спортивного клубу.

Згідно з п. 2.2 договору, передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається Держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

29.12.2008р. сторони підписали акт приймання-передачі державного нерухомого майна загальною площею 325,4 м2, яке розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул. Дзержинського/Свердлова, 8/28.

Пункти 10.7 та 10.8 договору, за заміною яких в судовому порядку звернувся позивач, в договорі викладені наступним чином: п. 10.7 договору сторони узгодили, що у разі припинення або розірвання договору, поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, є власністю орендодавця.

Підставою своїх позовних вимог позивач зазначив наступне: на час передачі майна воно знаходилось у незадовільному стані. Фізичний знос приміщень складав від 47% до 28%. Капітальний та поточний ремонт приміщень балансоутримувачем не проводився у передбачені правовими актами строки, приміщення довгий час не використовувались. Стан отриманого майна перешкоджає його використанню орендарем відповідно до призначення та умов договору №2399/д. Спеціалістами було проведено детальне обстеження та зроблені пропозиції щодо здійснення капітального ремонту приміщень. Згідно із кошторисом № 2-1 від 17.03.2009р. вартість капітального ремонту орендованого майна складає 579824 грн. В той же час, згідно з п. 1.2 договору вартість майна станом на 31.05.2008р. складає 459992грн.

Позивач просить викласти пункти 10.7 та 10.8 в наступній редакції:

“Пункт 10.7 У разі припинення або розірвання договору поліпшення орендованого майна, здійснені Орендодавцем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна, не завдаючи йому шкоди, є власністю Орендаря.

Якщо Орендар за згодою Орендодавця здійснив за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити без завдання йому шкоди, Орендодавець зобов’язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку.

Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендодавцем без згоди Орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для орендованого майна, компенсації не підлягає.

Пункт 10.8 Приватизація орендованого майна здійснюється відповідно до чинного законодавства.”

Господарським судом Запорізької області вимоги позивача визнані обґрунтованими і суд, посилаючись на Закон України «Про оренду державного та комунального майна»(ч.2 ст.18-1, ч. 1 ст. 25) задовольнив їх в повному обсязі.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком, враховуючи наступне.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів регулюється ст. 188 Господарського кодексу України, відповідно до якої у разі, коли сторони не досягли згоди щодо зміни договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладають за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Аналогічне правило містить ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, згідно якої до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Спеціальним законом відносно оренди державного майна є Закон України «Про оренду державного та комунального майна»від 10.04.1992р. № 2269-ХІІ з наступними змінами та доповненнями (далі-Закон). Оскільки зазначений Закон не регулює особливості зміни умов договору оренди до спірних правовідносин, слід застосовувати відповідні положення Цивільного кодексу України, а саме, ст.ст. 651 та 652, які визначають підстави для зміни або розірвання договору.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Позивач не навів суду порушень умов спірного договору з боку орендодавця.

Згідно ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Позивач також не послався в позові на істотну зміну обставин після укладення договору оренди.

Крім того зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України).

Ці обставини господарським судом при прийнятті оскарженого рішення не були враховані, тому рішення господарського суду Запорізької області від 01.09.2010р. не можна вважати таким, що ґрунтується на законодавстві, оскільки позивач не навів та не надав доказів, що є підставою зміни договору, передбаченого Цивільним кодексом України.

Тому підстави для задоволення позову відсутні. Рішення господарського суду підлягає скасування, а у задоволенні позову слід відмовити.

Втім, розглядаючи спір, господарський суд не надав правової оцінки умов договору оренди, викладених в п. 10.7, зокрема, щодо їх відповідності Закону, пославшись лише на те, що запропонована позивачем редакція п. 10.7 повністю кореспондується з ч. 2 ст. 18-1 Закону України.

Дійсно, умови п. 10.7 договору оренди № 2399/д від 22.12.2008р. не відповідають ч. 2 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»в редакції Закону України від 29.06.2004р. № 1905-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно якої «орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди. Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає."

За таких обставин, апеляційний суд, керуючись ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, визнає недійсним п. 10.7 договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького обласного управління з фізичного виховання та спорту № 2399/д від 22.12.2008р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдінг-Груп» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області, оскільки він суперечить Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Колегія суддів також враховує, що в разі відсутності в умовах договору відповідних положень щодо долі поліпшень орендованого майна, здійсненого орендарем, застосовуються відповідні норми Закону України «Про оренди державного та комунального майна».

Щодо п. 10.8 договору колегія суддів вважає, що оскільки право на приватизацію не визначається умовами договору оренди відповідного майна підстави для визнання недійсним зазначеного пункту відсутні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись п. 3 ст. 83, ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 01.09.2010р. у справі №6/21д/10-11/203д/10 скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Пункт 10.7 договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького обласного управління з фізичного виховання та спорту №2399/д від 22.12.2008р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдінг-Груп» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг-Груп»(69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 42, ЄДПОУ 35257981, р/р № 2600210365901 в АТ «МетаБанк», МФО 313582) на користь Державного бюджету України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у сумі 42,50грн.

Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 4 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС