Рішення № 123250168, 24.11.2024, Миронівський районний суд Київської області

24.11.2024 Єдиний унікальний № 372/1638/23 провадження № 2/371/108/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року м. Миронівка

ЄУН 372/1638/23

Провадження № 2/371/108/24

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Харченко І.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Акціонерного товариства Акціонерно - комерційний банк «Львів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Представник позивача звернулася до суду з цим позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 20 січня 2022 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 16017/112/2022, за умовами якого банк надав відповідачу у власність грошові кошти у розмірі 100000,00 грн зі сплатою процентів 72,9% річних за користування кредитом та терміном повернення до 19 січня 2025 року. Відповідач зобов'язалася повернути наданий кредит, сплатити проценти за його користування, в порядку і терміни, передбачені договором. Повернення суми кредиту та нарахованих процентів здійснюється за ануїтетною схемою згідно з додатком 1 (Платіжного календаря).

Банк зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачу грошові кошти у розмірі 100000,00 грн.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконувала, своєчасно грошові кошти на повернення кредиту не надавала, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, яка станом на 03 березня 2023 року становить 140545,24 грн та складається з суми залишку простроченого кредиту в розмірі 98707,28 грн; суми залишку прострочених відсотків в розмірі 41837,96 грн.

Вказану суму заборгованості та судові витрати в розмірі 2684,00 грн представник позивача просила стягнути з відповідача в судовому порядку.

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 14 липня 2023 року справу прийнято до провадження, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з пунктом 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

14 липня 2023 року та 22 серпня 2023 року відповідачу копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та копію позовної заяви з додатками направлено за зареєстрованим в установленому порядку місцем проживання.

07 вересня 2023 року копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та копію позовної заяви з додатками вручено відповідачу.

Відповідно до пункту 1 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області у складі судді Капшук Л.О. від 21 вересня 2023 року визнано необґрунтованою заяву відповідача про відвід від розгляду справи судді Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., заяву відповідача передано для вирішення відводу у відповідності до вимог частини 3 статті 40 та частини 1 статті 33 ЦПК України.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області Кириленко М.О. від 02 жовтня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Капшук Л.О. від розгляду справи відмовлено.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 17 листопада 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до положень статті 274 ЦПК України, справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області у складі судді Капшук Л.О. від 19 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні заявленого відповідачем відводу судді Капшук Л.О. від розгляду справи.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 20 серпня 2024 року відмовлено відповідачеві ОСОБА_1 у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі.

Аргументи учасників справи

25 вересня 2023 року відповідач подала відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнала. Заперечуючи проти позовних вимог, зазначила, що позивач не додав до позовної заяви витяг з даних мобільного додатку Bank Lviv Online та заяви - договору поточного рахунку з використанням банківської платіжної картки з використанням СДО Bank Lviv Online. Її акаунт в мобільному додатку банк видалив.

Відповідно до пункту 3.5. договору сторони погодили, що банк вправі припинити нарахування процентів за користування кредитом. Рішення про припинення нарахування процентів за користування кредитом приймається банком самостійно. Додатково згоди позичальника на таке припинення не вимагається.

01 березня 2022 року банк прийняв рішення про припинення нарахування відсотків за кредитом і в подальшому стало незрозуміло, яким чином банк почав нараховувати відсотки, яким є графік. Ця інформація була отримана і відображалася в особистому кабінеті мобільного додатку Bank Lviv Online, по якому перед цим здійснювалась сплата кредиту, а також у телефонних розмовах з представником банку. Додаткові угоди з цього приводу не підписувались, проте в особистому кабінеті мобільного додатку була відображена інформація, що відносини з банком продовжуються на підставі якоїсь додаткової угоди.

У зв?язку з цим розрахунок заборгованості у графах після лютого 2022 року суперечить договору і паспорту кредиту, є необґрунтованим та таким, що не може бути доказом у справі, оскільки він не погоджений сторонами. Банк ввів її в оману, неодноразово самостійно змінюючи нарахування відсотків та їх припиненням.

Вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред?явлення вимоги до позичальника згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. Тому листом - вимогою від 01 листопада 2022 року позивач вказав необґрунтовану заборгованість, з врахуванням припинення нарахованих відсотків та нарахованих прострочених відсотків за кредит у розмірі 41837,96 грн.

Тож вважає, що заборгованість за тілом кредиту в розмірі 98707,28 грн та заборгованість за відсотками у розмірі 41837,96 грн є безпідставними.

Зазначила, що в період, коли нараховувалися відсотки, вона перебувала в іншій місцевості, покинувши звичний спосіб життя під час іншої надзвичайної, невідворотної та об?єктивної обставини (активні бойові дії), яку потрібно враховувати в цій справі як форс - мажорну обставину, яка встановлена ТПП України як загальновідома. 24 лютого 2022 року відбулися форс - мажорні обставини - повномасштабне вторгнення РФ на територію України та введено воєнний стан. ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотніми та об?єктивними обставинами для суб?єктів господарської діялності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов?язанням/обов?язкам, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Зауважила, що відповідно до пункту 6.4. договору сторона звільняється від відповідальності за порушення зобов?язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили), що засвідчуються ТПП України.

Фактичні обставини справи

Суд встановив такі фактичні обставини.

20 січня 2022 року між АТ Акціонерно-комерційний банк «Львів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 216017/112/2022. Невід?ємною частиною кредитного договору є Платіжний календар, графік погашення (Додаток 1) (а.с. 5-7, 8-9).

На підтвердження надання банком під час укладення договору відповідачу інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит позивач долучив Паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем 20 січня 2022 року (а.с. 10-11).

Відповідно до розділу 1 кредитного договору, банк зобов?язався надати відповідачу грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а відповідач зобов?язалася повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом.

Кредит надається у сумі 100000,00 грн на поточні потреби, не пов?язані з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов?язків найманого працівника.

Видача банком кредиту здійснюється одноразово у безготівковій формі на поточний рахунок позичальника. Термін повернення кредиту - 19 січня 2025 року.

Відповідно до пунктів 3.2., 3.4., 3.11. кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує банку фіксовану процентну ставку у розмірі 72,9% річних. Проценти нараховуються щомісячно за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів) з дати видачі кретиту по дату його повернення, періодами з першого по останнє число місяця, з урахуванням дня видачі та дня повернення кредиту.

У випадку прострочення погашення кредиту, в тому числі після вимоги банку про повне дострокове погашення кредиту та/або після настання дати повернення кредиту в повному обсязі, позичальник сплачує проценти за неправомірне користування коштами у розмірі, що дорівнює розміру процентної ставки, які нараховуються за кожний календарний день прострочення на суму заборгованості, строку погашення якої настав, з дати виникнення заборгованості до дати її повного погашення. Порядок нарахування та сплати відповідає порядку для процентів на строкову заборгованість.

Пунктом 5.2. кредитного договору визначено, що повернення суми кредиту, сплата нарахованих процентів здійснюється за ануїтетною схемою згідно додатку 1 (Платіжного календаря).

У пунктах 3.5., 10.7. договору сторони погодили, що банк вправі припинити нарахування процентів за користування кредитом у певних випадках. Рішення про припинення банком нарахування процентів приймається банком самостійно, додаткової згоди позичальника на таке припинення не вимагається. Таке рішення не позбавляє банк права самостійно відновити нарахування процентів в будь - який момент та за будь-який період, включно за період протягом якого нарахування процентів було припинено.

Пунктами 2.4., 5.8. кредитного договору визначено, що банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, у випадках обумовлених цим договором і чинним законодавством. У випадку прийняття банком рішення щодо вимоги про дострокове повернення кредиту, сплату процентів, комісій та інших платежів, з підстав обумовлених договором банк письмово повідомляє про це позичальника. В такому випадку позичальник зобов?язаний впродовж 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку повністю повернути суму кредиту та сплатити проценти на день повернення.

У пункті 6.4 кредитного договору визачено, що сторона договору звільняється від відповідальності за порушення зобов?язання за цим договором, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або форс- мажорних обставин (обставин непереборної сили), що засвідчується Торгово -промисловою палатою України. Сторона зобов?язана повідомити іншу сторону про настання та припинення дії обставин непереборної сили, за наданням підтвердження компетентного органу, протягом трьох робочих днів від дати настання або припинення. Недотримання строків такого повідомлення позбавляє строну права посилатися на такі обставини, як на підставу звільнення від відповідальності. Виникнення обставин непереборної сили в період прострочення стороною виконання зобов?язань за цим договором позбавляє цю сторону права посилатися на обставини непереборної сили як на підставу, яка звільняє від відповідальності за цим договором.

20 січня 2022 року банк перерахував відповідачу на відкритий у банку рахунок 100000,00 грн з призначенням платежу «надання кредиту ( ОСОБА_1 ), відповідно до кредитного договору № 16017/112/2022 від 20 січня 2022 року», що підтверджується даними меморіального ордеру № 664639 від 20 січня 2022 року (а.с.12).

З виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 20 січня 2022 до 03 березня 2023 року вбачається, що 20 січня 2022 року проведено зарахування на рахунок відповідача коштів у розмірі 100000,00 грн (а.с. 18- 22).

Банк нарахував проценти за період з 20 січня 2022 року до 30 вересня 2022 року в загальному розмірі 51096,63 грн.

Відповідач сплачувала кошти на повернення кредиту 01 лютого 2022 року у розмірі 70,00 грн, 02 травня 2022 року у розмірі 280,00 грн, 01 червня 2022 року у розмірі 906,85 грн та 35,87 грн. Також відповідач вносила кошти на повернення нарахованих відсотків за користування кредитом 04 липня 2022 року у розмірі 0,39 грн, 01 лютого 2022 року у розмірі 2430,00 грн, 01 червня 2022 року у розмірі 2104,00 грн та 4697,28 грн.

01 листопада 2022 року банк надіслав на адресу відповідача рекомендованим листом з описом вкладення лист - вимогу про дострокове виконання зобов?язання в якому вимагав протягом 30 днів з дня отримання вимоги повністю погасити заборгованість по кредитному договору № 16017/112/2022 від 20 січня 2022 року, яка станом на 01 листопада 2022 року складає 140545,24 грн ( строкова заборгованість по основному боргу - 94030,72 грн, прострочена заборгованість по основному боргу - 4676,56 грн, строкова заборгованість за нарахованими процентами -15281,14 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 26556,82 грн) (а.с. 13, 14, 15-16).

Відповідач до відзиву додала заяву - договір поточного рахунку з використанням БПК № НОМЕР_2, згідно з яким просила АТ АКБ «Львів» відкрити банківський рахунок та випустити платіжну картку до нього (а.с. 63-65).

Також до відзиву відповідач долучила паперову копію електронного документу - роздруківку з зображенням даних мобільного додатку без ідентифікуючих даних, в якому відображені відомості про наявність інформації щодо договору № 16017/112/2022 (розмір ставки 72,9 %, строк дії до 19.01.2025, дати та суми наступних платежів) (а.с. 66-71).

Відповідно до даних довідки № 8419 від 10 листопада 2024 року та повідомлення № 6753 від 06 травня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_2 , призвана по мобілізації з 08 листопада 2023 року (а.с. 101, 108).

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Підписавши кредитний договір, відповідач підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.

З досліджених судом письмових доказів вбачається, що позивач та відповідач обумовили у письмовому вигляді та передбачили порядок та умови отримання кредитних коштів, погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, розмір відсотків, що підлягають сплаті за користування кредитом, строк кредитування, інші істотні умови.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов?язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином суд дійшов висновку, що між сторонами в письмовій формі погоджені розмір кредиту, порядок його надання та погашення, розмір та порядок сплати процентів за його користування, плати за супроводження простроченої заборгованості та пені, а також строк кредитування.

Прийняті на себе зобов?язання за вказаним кредитним договором щодо надання кредитних коштів банк виконав своєчасно, надававши кошти в повному обсязі.

Відповідач отримала кредитні кошти та користувалася ними, про що свідчить рух коштів по картковому рахунку, згідно з наданою випискою банку. Вказані обставини нею не спростовані.

В силу положень частини 1 статті 598 ЦК України, зобов?язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 599 ЦК України, зобов?язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У порушення норм закону та умов договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконувала, не здійснювала визначені договором платежі для погашення кредиту, окрім кількох платежів на погашення основної суми кредиту у загальному розмірі 1292,72 грн та на погашення процентів у загальному розмірі 9231,67 грн. З липня 2022 року кошти на погашення суми кредиту та процентів за користування кредитом відповідач не сплачувала, чим допустила прострочення сплати чергової частини кредиту.

На вимогу банку від 01 листопада 2022 року про необхідність виконати грошові зобов?язання за кредитним договором відповідач не відреагувала, у встановлений банком у вимозі строк заборгованість не сплатила.

Відповідач обізнана про наявність заборгованості за кредитом та її розмір, відомостей про її погашення не надала. Тож позовні вимоги про стягнення заборгованості за сумою кредиту з відповідача є обґрунтованими.

Визначаючи розмір наявної заборгованості та її складові, суд враховує, що загальними вимогами процесуального права визначено обов?язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, якими суд керувався при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Суд має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач на погашення суми кредиту сплатила 1292,72 грн, тож з неї підлягає стягненню заборгованість за кредитом у розмірі 98707,28 грн (100000,00 - 1292,72).

Банк, пред?являючи вимоги про погашення кредиту, також просив стягнути заборгованість за простроченими процентами у розмірі 41837,96 грн.

Обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, позивач, позивач зазначив, що в зв?язку з простроченням відповідачем чергових платежів, 01 листопада 2022 року направив їй лист - вимогу про дострокове виконання зобов?язання та сплату процентів.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та від 28 листопада 2018 року у справі № 713/1245/17, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

З наданої банком виписки з особового рахунку відповідача вбачається, що банк нарахував проценти за період з 20 січня 2022 року до 30 вересня 2022 року (до моменту пред?явлення вимоги до відповідача про дострокове виконання зобов?язання) в загальному розмірі 51096,63 грн. Відповідач внесла кошти на погашення процентів у загальному розмірі 9231,67 грн, залишок несплачених процентів - 41837,96 грн (51096,63-9231,67). Тож вимоги банку про стягнення з відповідача залишку несплачених процентів є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з вимогами законодавства.

Доводи відповідача про те, що банком було припинено нарахування процентів в односторонньому порядку і вона не розуміла розмір і порядок їх сплати суд до уваги не приймає з огляду на таке.

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов?язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об?єктивність та неупередженість, зобов?язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України також встанровлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не надала належних доказів на підтвердження своїх заперечень щодо встановлення банком нового розміру, порядку та строків сплати процентів. Твердження про наявність цієї інформації в скриншотах з мобільного додатку, спростовується інформацією в цих же скриншотах, де визначено процентну ставку у розмірі 72,9 % річних, тобто таку ж як у пункті 3.2. кредитного договору.

Щодо тверджень відповідача про наявність форс - мажорних обставин як підстави для звільнення від відповідальності за порушення зобов?язання, суд зазначає, що пунктом 6.4. кредитного договору, укладеного між сторонами 20 січня 2022 року визначено, що сторона договору звільняється від відповідальності за порушення зобов?язання за цим договором, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили), що засвідчується Торгово - промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово - промисловими палатами.

Відповідно до частини 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

З метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28 лютого 2022 року загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (за змістом зразка вказаним нижче).

Згідно з даними листа Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14? Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форсмажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Особа, яка порушила зобов?язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов?язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов?язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов?язання, відсутність у боржника необхідних коштів (стаття 617 ЦК України).

За своєю сутністю цивільно-правова відповідальність означає виникнення у особи обов?язку майнового характеру, якого не було до вчинення правопорушення. У статті 617 ЦК України містяться підстави звільнення (випадок, непереборна сила) саме від відповідальності за порушення зобов?язання, а не за виконання договірного зобов?язання. Тому стаття 617 ЦК України не може бути застосована як підстава, що виключає виконання договірного зобов?язання (див. Постанову Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2018 року в справі № 757/58385/16-ц (провадження № 61-17601свп18)).

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 червня 2022 року в справі № 922/2394/21 вказано, що: «статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов?язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов?язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов?язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16 липня 2019 у справі №917/1053/18 та у постанові від 09 листопада 2021 у справі № 913/20/21».

Отже, виходячи з наведених норм законодавства та висновків Верховного Суду доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов?язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору, що наведені нею обставини були форс-мажорними саме для даного випадку виконання зобов`язання.

Відповідач таких доказів не надала, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості у загальному розмірі 140545,24 грн, що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 98707,28 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 41837,96 грн, є обґрунтованими.

Висновки за результатами розгляду

Під час з`ясування характеру спірних правовідносин, предмету і підстав позову, наявності чи відсутності порушеного права чи інтересу та можливості його поновлення або захисту в обраний позивачем спосіб, суд дійшов наступних висновків.

Аналіз статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України вказує на те, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

За таких обставин, звертаючись до суду з позовом саме на заявника покладається обов`язок з доведення належними, допустимими та достатніми доказами своїх позовних вимог з посиланням на матеріально-правову підставу своїх вимог.

Саме позивач мав довести в ході розгляду справи зміст порушених, оспорюваних чи невизнаних прав, обрунтувати підстави звернення до суду з позовними вимогами саме до заявленного відповідача та обгрунтувати відповідність обраного способу засхисту змісту порушенного права.

Суд ухвалює рішення про задоволення позову, виходячи передусім із доведеності таких вимог заявником.

Згідно правил статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу та суми заборгованості за процентами, підтверджені матеріалами справи.

Позивач довів обґрунтованість усіх заявлених позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 2684,00 грн.

Відповідно до правил частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно вказаного правила, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 274, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства Акціонерно - комерційний банк «Львів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіпро стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Акціонерно - комерційний банк «Львів» заборгованість за кредитним договором № 16017/112/2022 від 20 січня 2022 року, з урахуванням суми основного боргу та заборгованості за процентами, в розмірі 140545 гривень 24 копійки та понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2684 гривні 00 копійок, всього 143229 (сто сорок три тисячі двісті двадцять дев?ять) гривень 24 копійки.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство Акціонерно - комерційний банк «Львів», код ЄДРПОУ 09801545, місцезнаходження: будинок під номером 1, вулиця Сербська, місто Львів, Львівська область.

Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: кваритира під номером АДРЕСА_1 .

Суддя Л.О. Капшук