Рішення № 12324263, 10.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/41510.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дока Україна «Т.О.В»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК Арго»

Про стягнення 309657,99 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:          

від позивача Ворон юк Є.А. - представник за довіреністю

                    Гриню О.М. –представник за довіреністю

від відповідача           Гаврик І.А. –представник за довіреністю

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.11.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 309657,99 грн. заборгованості по договору оренди майна № 8.109, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита – 3096,58 грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2010 було порушено провадження у справі № 47/415 розгляд справи було призначено на 05.10.2010р., ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2010р. розгляд справи було відкладено до 20.10.2010р., ухвалою від 20.10.2010р. відкладено до 10.11.2010р.

В судовому засіданні 10.11.2010 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. просив суд позов задовольнити. В обгрунтування вимог посилався на те, що згідно умов укладеного з відповідачем договору, було надано послуг з надання в оренду елементів опалубки загалом на суму 978606,76 грн., з яких відповідачем було оплачено лише 671651,00 грн. Заборгованість відповідача, за розрахунками позивача, складає 306955,76 грн. за послуги з надання в оренду елементів опалубки, а також 2702,23 грн. –вартість відшкодування пошкодженого майна.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що позивачем не підтверджено надання відповідачу послуг з оренди майна, оскільки позивач посилається на рахунки-фактури які не є первинною документацією та не фіксують здійснення господарських операцій. Також відповідач зазначає що на виконання умов договору останнім було сплачено 679880,11 грн. В частині стягнення збитків за пошкодження майна, відповідач просить застосувати строк позовної давності.

Розглянувши надані сторонами матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2008р. між позивачем ТОВ - «ДОКА Україна Т.О.В.», як орендодавцем, та відповідачем - ТОВ «ДК Агро», як орендарем, було укладено договір оренди майна № 8.109, відповідно до умов якого орендодавець приймає на себе зобов’язання надати орендарю у тимчасове користування та за плату елементи опалубки, згідно додатку № 1, яка є невід’ємною частиною цього договору, а орендар зобов’язується прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів (п. 1.1).

Умовами договору № 8.109 від 30.04.2008р. сторонами було погоджено, що термін орендних правовідносин встановлюється з моменту фактичної передачі майна або його частини орендарю і діє до моменту повернення орендарем майна у повному обсязі. Для цілей ч. 1 цього пункту, під моментом фактичної передачі майна сторони будуть розуміти відвантаження майна або його частини орендарю з оформленням необхідної товаророзпорядчої документації (накладна на переміщення та/або акт прийому-передачі) (п. 2.1), закінчення встановленого п. 2.1 договору терміну правовідносин не звільняє орендаря від обов’язку сплати орендних платежів в повному обсязі за фактичний термін перебування майна у орендаря (п. 2.2), згідно з положенням договору, плата за тимчасове користування майном згідно додатку № 1 розраховується за фактичний термін користування майном, але не менше тридцяти календарних днів і складає 4,2 % на місяць від загальної вартості майна, що передається у тимчасове користування орендарю, та становить суму у розмірі 33036,03 грн. (п. 3.1), документом, що засвідчує факт та обсяг передачі майна орендарю є відповідна накладна та/або акт прийому-передачі, що підписується представниками обох сторін, та вручаються орендодавцем орендарю в момент фактичного відвантаження майна у повному обсязі або в окремій його частині (п. 4.6).

Відповідно до додатків № 1 - 17 до договору № 8.109 від 30 квітня 2008р., сторонами було погоджено кількість та вартість орендного майна.

31.12.2008р. сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди, відповідно до п. 1.1 якої, сторони вирішили що з 01 січня 2009р. плата за тимчасове користування майном за договором оренди майна розраховується за фактичний термін користування і складає 4% на місяць від загальної вартості майна, що знаходиться у орендаря.

Згідно з видатковими накладним по договору № 8.109 від 30.04.2008р., а саме: № ДК-0003428 від 19 травня 2008р., № ДК-0003429 від 19 травня 2008р., № ДК-0003434 від 19 травня 2008р., № ДК-0003435 від 19 травня 2008р., № ДК-0003554 від 22 травня 2008р., № ДК-0003555 від 22 травня 2008р., № ДК-0004572 від 02 липня 2008р., № ДК-0004576 від 02 липня 2008р., № ДК-0005015 від 15 липня 2008р., № ДК-0005018 від 15 липня 2008р., № ДК-0007631 від 17 жовтня 2008р., № ДК-0008158 від 07 листопада 2008р., № ДК-0008207 від 10 листопада 2008р., № ДК-0008928 від 05 грудня 2008р., № ДК-0008942 від 05 грудня 2008р., № ДК-0009040 від 10 грудня 2008р., № ДК-0009046 від 10 грудня 2008р., № ДК-0009215 від 17 грудня 2008р., № ДК-0009216 від 17 грудня 2008р., № ДК-0009263 від 19 грудня 2008р., № ДК-0009275 від 19 грудня 2008р., № ДК-0009301 від 22 грудня 2008р., № ДК-0009335 від 23 грудня 2008р., № ДК-0009406 від 24 грудня 2008р., № ДК-0009464 від 25 грудня 2008р., підписаними представниками позивача та відповідача, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі, позивач передав товар відповідачу.

Відповідно до актів надання послуг по оренді майна, а саме: № ДК-0000957 на суму 28554,56 грн., № ДК-0001187 на суму 74823,85 грн., ДК-0001429 на суму 82549,37 грн., ДК-0001678 на суму 86081,02 грн., ДК-0001933 на суму 85147,30 грн., ДК-0002182 на суму 86048,08 грн., ДК-0002439 на суму 89450,09 грн., ДК-0000000156 на суму 85205,10 грн., ДК-000000001 на суму 94724,96 грн., ДК-0000000320 на суму 25066,07 грн., ДК-0000000503 на суму 14516,30 грн., ДК-0000004 на суму 14445,52 грн., ДК-0000151 на суму 14445,52 грн., ДК-0000273 на суму 12176,94 грн., загальна вартість наданих позивачем та прийнятих відповідачем послуг складає 793234,68 грн.

Відповідно до рахунків фактури, а саме: № 000002980 від 31.12.2008р. на суму 136137,13 грн., № 0000001251 від 31.08.2009р. на суму 6631,46 грн., № 0000001353 від 30.09.2009р. на суму 6631,46 грн., № 0000001509 від 30.11.2009р. на суму 6631,46 грн., № 0000001581 від 3112.2009р. на суму 6631,46 грн., № 0000000055 від 28.02.2009р. на суму 4787,66 грн., № 0000000121 від 31.03.2010р. на суму 3767,33 грн., № 0000000198 від 30.04.2010р. на суму 3767,33 грн., № 0000000264 від 31.05.2010р. на суму 3767,33 грн., вартість наданих позивачем відповідачу послуг складає суму 185372,08 грн., та які позивач направляв рекомендованими листами, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Позивачем долучено до матеріалів справи, виписки з банку по особовому рахунку на загальну суму –679880,11 грн., та надано додаткові письмові пояснення відповідно до яких частина грошових коштів в сумі 8229,11 грн. сплачено по рахункам за поставку товару, та надав на підтвердження видаткову накладну № ДКН-000491 від 19 травня 2008р., та рахунки фактури № ДК-0001166 від 15 травня 2008р., № ДК-0001164 від 15 травня 2008р.

Відповідачем на підтвердження остаточного повернення майна, долучено до матеріалів справи накладні на повернення майна, та акт приймання передачі № ДК-0010485 від 01.02.2009р.

Позивач в свою чергу, на підтвердження остаточного повернення майна долучив до матеріалів справи акт приймання-передачі № 004224 від 01 червня 2010р.

Відповідно до акту технічного стану опалубки від 19.02.2009р., підписаного представниками позивача та відповідача, на орендованому майні під час повернення виявлено дефекти на загальну суму –2702,23 грн.

Позивач у позові, посилається на те, що відповідачем по договору оренди № 8.109 від 30.04.2008р. не було здійснено в повному обсязі орендну оплату за користування майном, оскільки позивачем за користування майном було в період з 31.05.2008р. по 31.05.2010р. було нарахована сума 978606,76 грн., а відповідачем було сплачено частково в сумі 671651,00 грн., а тому заборгованість складає –306955,76 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що позивачем не підтверджено надання відповідачу послуг з оренди майна, оскільки позивач посилається на рахунки-фактури які не є первинною документацією та не фіксують здійснення господарських операцій. Також відповідач зазначає що на виконання умов договору останнім було сплачено 679880,11 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно статті 761 ч.1 Цивільного кодексу України встановлює, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України встановлює, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, твердження відповідача про те, що позивачем не надано доказів надання послуг оренди на загальну суму 978606,76 грн., оскільки позивач посилається на рахунки-фактури які не є первинною документацією та не фіксують здійснення господарських операцій, - судом відхиляється, адже умовами договору та додатку до договору, сторонами було погоджено що плата здійснюється за фактичний термін користування майном, а відповідно до акту приймання-передачі майна № ДК004224, остаточно відповідач повернув майно 01.06.2010р., а позивачем здійснюється нарахування платежів до 30.05.2010р. (дата останнього рахунку фактури).

Твердження відповідача про те, що загальна сума перерахованих грошових коштів за користування орендним майном складає –679880,11 грн., судом відхиляється, адже частина грошових коштів, відповідно до виписок з банку по особовому рахунку позивача перерахована за поставку товару по видатковій накладній накладну № ДКН-000491 від 19 травня 2008р., та рахункам фактури № ДК-0001166 від 15 травня 2008р., № ДК-0001164 від 15 травня 2008р. Суд дослідивши виписки з банку по особовому рахунку позивача, дійшов висновку, що загальна сума оплати за оренду майна здійсненна відповідачем складає - 671651,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач на виконання умов договору оренди та додатку до договору оренди № 8.109 від 30.04.2008р. передав в користування майно відповідно до видаткових накладних, а відповідач в свою чергу зобов’язався здійснювати оплату за користування майном до фактичного його повернення (п. 3.1 договору та п. 1.1 додатку).

Таким чином оскільки остаточне повернення майна підтверджується актом приймання-передачі № 004224 від 01 червня 2010р., а позивач виставляв рахунку до 30.05.2010р. (фактичне користування), та загальна сума виставлених рахунків та наданих послуг оренди складає 978606,76 грн., з яких відповідачем було сплачено лише - 671651,00 грн., суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 306 955,76 грн. (978606,76 (послуги оренди по фактичне повернення майна) –671651,00 (часткова оплата) = 306955,76) є законною обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача вартості пошкодження майна в сумі 2702,23 грн.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 Цивільного кодексу України (п.2 ч. 1) визначено, що позовна давність в 1 рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до статті 786 ЦК України, до вимог про відшкодування збитків у зв’язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік.

Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовною заявою у вересні 2010р., а вимога про стягнення збитків у зв’язку з пошкодженням опалубки, заявлена на підставі акту від 19.02.2009р., яким встановлено факт пошкодження майна, та враховуючи те, що відповідачем заявлено про застосування до зазначеної вимоги річний строк позовної давності, суд дійшов висновку що позивачем було пропущено строк спеціальної позовної давності в один рік передбачений ч. 1 ст. 786 ЦК України щодо заявлення вимоги про стягнення вартості пошкодженого майна (19.02.2009р. (дата акту), відповідно річний строк позовної давності сплив 19.02.2010р. включно), а тому вимога в частині стягнення з відповідача 2702,23 грн. вартості пошкодження майна, задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення 306955,76 грн. заборгованості. В іншій частині вимоги задоволенню не підлягають.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК Арго»(код ЄДРПОУ 35441954, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 47) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дока Україна Т.О.В.»(код ЄДРПОУ 30530955, місцезнаходження: 04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 20-а) суму заборгованості 306 955 (триста шість тисяч дев’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 76 коп., а також 3069 (три тисячі шістдесят дев’ять) грн. 55 коп. витрат по сплаті державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову - відмовити.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Станік С.Р.

Дата складання повного тексту рішення –15.11.2010