Рішення № 12324167, 11.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/45011.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Лізинг» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн «Беттекс Фукс Лімітед»

про стягнення 81257,23 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Дашутіна А.В. –представник за довіреністю

Від відповідача не з’явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.11.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з відповідача 54646,25 грн. штрафу по лізинговій угоді № 20081064, 3% річних 8,98 грн., втрати від інфляції 983,63 грн., суму матеріального збитку 19893,97 грн., вартість проведення товарознавчого дослідження 400,00 грн., борг за перевищення пробігу 5324,40 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –813,00 грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2010 було порушено провадження у справі № 47/450, розгляд справи було призначено на 20.10.2010р., ухвалою від 20.10.2010р. відкладено до 11.11.2010р.

В судовому засіданні 11.10.2010р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідачем достроково було припинено лізингову угоду та повернено предмет лізингу, що є підставою для стягнення з останнього штрафу в сумі 54646,25 грн., та просив стягнути в порядку статті 625 ЦК України втрати від інфляції та 3% річних. Також позивач просив стягнути суму матеріального збитку 19893,97 грн., вартість проведення товарознавчого дослідження 400,00 грн. та борг за перевищення пробігу 5324,40 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 20.10.2010р., 11.11.2010р. не направляв, відзив та витребувані судом документи - не надав. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у довідці Головного міжрегіонального управління статистики. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

          ВСТАНОВИВ:           

09.07.2008р. між позивачем –ТОВ «Опітма-Лізинг», як лізингодавцем, та відповідачем –ТОВ «Беттекс Фукс Лімітед», як лізингоодержувачем було укладено лізингову угоду № 20081064 (далі –Угода № 20081064 від 09.07.2008), умовами якої регулюються юридичні відносини між лізингодавцем та лізингоодержувачем з лізингу транспортного засобу (п. 1.1).

Умовами Угоди № 20081064 від 09.07.2008 сторони погодили, що у разі перевищення максимального загального пробігу, зазначеного в додатку № 2, лізингоодержувач здійснює на вимогу лізингодавця платіж за надмірний пробіг, який вираховується за зазначеною у додатку № 1 ставкою (п. 3.7) лізингоодержувач несе витрати на всі ремонтні роботи, не пов’язані з гарантійними ремонтними роботами (п. 11.6), відразу після закінчення строку лізингу або припинення лізингу транспортного засобу, лізингоодержувач зобов’язаний за власний кошт повернути транспортний засіб лізингодавцеві в тій самій комплектації, в якій автомобіль було передано лізингоодержувачу у відповідності до даного договору, з урахуванням нормального зносу, за адресою лізингодавця. У разі повернення транспортного засобу, лізингоодержувач згідно з письмовою вимогою лізингодавця сплачує останньому як вартість ремонту та полагодження будь-якого роду пошкоджень або псувань транспортного засобу, за винятком нормального зносу, так і вартість зміни відсутніх складових транспортного засобу, а також платіж за надмірний пробіг, несплачений протягом строку лізингу (п. 13.1), лізингоодержувач може припинити лізинг транспортного засобу згідно з цією лізинговою угодою в будь-який час шляхом повернення транспортного засобу лізингодавцеві у доброму стані, за винятком нормального зносу, за умови, що лізингоодержувач проінформує лізингодавця про такій намір за 2 (два) місяці перед таким припиненням (п. 14.1), разі дострокового припинення даної лізингової угоди за ініціативою лізингоодержувача, лізингоодержувач здійснює на користь лізингодавця платіж за дострокове припинення лізингової угоди, розмір якої дорівнює сумі трьох щомісячних лізингових платежів (п. 14.2).

Згідно з додатком № 1 до лізингової угоди № 20081064, компенсація за перевищення норми кілометрів становить 1,20 гривня за кілометр, що перевищує максимальний загальний пробіг.

Відповідно до додатку № 2 до лізингової угоди № 20081064, предметом лізингу є автомобіль Audi A6, розмір лізингового платежу складає –11011,07 грн., дата повернення автомобіля 08.08.2012р.

Суд дослідивши додаток № 2 встановив, що максимальний пробіг дозволений відповідачу станом на 01.03.2010р. складає 47500 км.

26.01.2010р. відповідач направив на адресу позивача лист № 009, яким повідомив останнього про дострокове розірвання лізингової угоди № 20081064, та просив не застосовувати штрафні санкції.

08.02.2010р. на підставі акту повернення автомобіля № 2010/В2008/294, відповідач повернув позивачу автомобіль отриманий по лізингові          угоді.

Відповідно до звіту № 139 від 12.02.2010р., складеного ТОВ «Незалежна експертно-асистуючою компанією»на замовлення позивача було визначено вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу, який складає –19893,97 грн. та встановлено показник спідометра 51937 км.

29.06.2010р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 400, з вимогою здійснити оплату заборгованості по лізинговій угоді на загальну суму 79864,62 грн., за дострокове повернення транспортного засобу.

Також позивачем долучено до матеріалів справи рахунок фактуру № 139 на суму 400, грн.. з призначенням платежу «за дослідження автомобіля», а також виставлені відповідачу рахунки № СФ-02845 на суму 19893,97 грн. «згідно п. 13.1 договору», № СФ-02905 на суму 5324,40 грн. «згідно п. 13.1 договору», № СФ-00220 на суму 54646,25 грн. «згідно п. 14 договору».

Як зазначив позивач у позові, відповідачем достроково було припинено лізингову угоду та повернено предмет лізингу, що є підставою для стягнення з останнього штрафу в сумі –54646,25 грн., та просив стягнути в порядку статті 625 ЦК України втрати від інфляції та 3% річних. Також позивач просив стягнути суму матеріального збитку 19893,97 грн., вартість проведення товарознавчого дослідження 400,00 грн. та борг за перевищення пробігу 5324,40 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 808 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавця на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізинговий платіж).

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як лізингодавець, на виконання умов лізингової угоди передав відповідачу транспортний засіб Audi A6, а відповідач зобов’язався здійснювати щомісячні платежі в сумі 11011,07 грн., але 26.01.2010р. відповідач направив на адресу позивача лист № 009, яким повідомив останнього про дострокове розірвання лізингової угоди № 20081064, та 08.02.2010р. достроково повернув позивачу транспортний засіб.

Таким чином, оскільки п. 14.2 передбачено що уразі дострокового припинення угоди за ініціативою відповідача (лізингоодержувача), останній зобов’язаний сплатити на користь позивача суму що дорівнює трьом щомісячним лізинговим платежам, а позивачем заявлено вимогу про стягнення 54646,25 грн. штрафу саме за дострокове припинення лізингової угоди, суд дійшов висновку, що зазначена вимога є законною та обґрунтованою однак такою що підлягає задоволенню частково з огляду на нижчевикладене.

Розмір заборгованості за розрахунками суду складає:

11011,07 (лізинговий платіж) х 3 (п. 14.2) = 33033,21 грн., і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 5324,40 грн. за перевищення пробігу.

Враховуючи те, що сторонами було погоджено, що максимальний дозволений відповідачу пробіг станом на 01.03.2010р. складає 47500 км, а відповідно до показників спідометра пробіг 51937 км (відповідно до звіту), що перевищує встановлений ліміт на 4437 км, та враховуючи те, що позивачем в порядку п. 3.7 було направлено відповідачу претензію з вимогою сплатити 5324,40 грн. за перевищення пробігу (4437 х 1.2 (додаток 1) = 5324,40 грн.), суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 5324,40 грн., є законною обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми матеріального збитку 19893,97 грн., та вартість проведення товарознавчого дослідження 400,00 грн.

Враховуючи те, що відповідно до звіту № 139 від 12.02.2010р., складеного ТОВ «Незалежна експертно-асистуючою компанією»на замовлення позивача було визначено вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу, який складає –19893,97 грн., а відповідно до п. 13.1 угоди сторонами було погоджено що у разі повернення транспортного засобу, лізингоодержувач згідно з письмовою вимогою лізингодавця сплачує останньому як вартість ремонту та полагодження будь-якого роду пошкоджень або псувань транспортного засобу, за винятком нормального зносу, так і вартість зміни відсутніх складових транспортного засобу, а позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 19893,97 грн. матеріального збитку та 400,00 грн. на проведення товарознавчої експертизи, що підтверджується рахунком-фактурою суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 20293,97 грн. (19893,97 грн. + 400,00 грн.), є законною обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача в порядку статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних у розмірі 8,98 грн. та втрати від інфляції 983,63 грн., за порушення грошового зобов’язання, а саме несвоєчасну оплату штрафу у розмірі 54646,25 грн.

Суд, розглянувши вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 8,98 грн. та втрати від інфляції 983,63 грн., дійшов висновку, що вони задоволенню не підлягають, оскільки стаття 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тобто зазначена стаття встановлює відповідальність за порушення стороною саме грошового зобов'язання.

В свою чергу, частиною другою статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, тобто штраф не є грошовим зобов’язанням відповідача, а є фінансовою санкцією за порушення грошового зобов’язання, а вимогами чинного законодавства не передбачено нарахування 3% річних та інфляційних втрат на штрафні санкції, зокрема на штраф, а тому вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: 33033,21 грн. штрафу, 5324,40 грн. за перевищення нормованого пробігу та 20293,97 грн. матеріального збитку.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Беттекс Фукс Лімітед»(код ЄДРПОУ 35839240, адреса: 01004, м. Київ, вул. Горького, 13, офіс 3) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-лізинг»(код ЄДРПОУ 31033785, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, пер. Оболонський, 4) штраф у розмірі 33 033 (тридцять три тисячі тридцять три) грн. 21 коп., 5324 (п’ять тисяч триста двадцять чотири) грн. 40 коп. за перевищення нормативного пробігу, 20293 (двадцять тисяч двісті дев’яносто три) грн. 97 коп. збитків, а також судові витрати по сплаті державного мита –586 (п’ятсот вісімдесят шість) грн. 52 коп. та витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг забезпечення судового процесу –170 (сто сімдесят) грн. 26 коп. В іншій частині позову –відмовити.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                               С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення –16.11.2010