Рішення № 12324069, 17.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/29217.11.10 За позовом          Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення

                    залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", м. Київ

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче

                    підприємство "Електромашина", м. Київ

Про                    стягнення штрафних санкцій - 618 615,57 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники :

Від позивача          Іорданова Н.М. –пред. по довір.

Від відповідача          Трунов О.М. –директор

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 618 615,57 грн. штрафних санкцій за Договором поставки № ЦХП-03-04909-01 від 26.11.2009р., посилаючись на порушення відповідачем, як постачальником, договірних зобов’язань та недопоставку продукції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 14.10.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2010р., розгляд справи було відкладено на 04.11.2010р., у зв’язку з неявкою представників відповідача.

В судовому засіданні 04.11.2010р. було оголошено перерву до 11.11.2010р., , а потім перерву до 17.11.2010р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов Договору.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та надав суду письмовий відзив. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що поставка продукції здійснюється протягом 2009р. Крім того, відповідач не отримував від позивача рознарядок, а навіть якщо б отримав, то не встиг би поставити продукції до закінчення дії Договору.

Представник позивача надав письмові заперечення на відзив, в яких зазначив, що рознарядку отримав нарочно повноважний представник відповідача ( представник Христевич О.В. ).

В судовому засіданні 17.11.2010р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами було укладено Договір на постачання продукції від 26.11.2009 року №ЦХП-03-04909-01, відповідно до п. 1.1. якого відповідач, як постачальник, взяв на себе зобов'язання поставити та передати у власність, а позивач, як замовник, прийняти та оплатити продукцію, в асортименті та кількості відповідно до Специфікації до даного Договору, що є невід'ємною його частиною.

Відповідно до п. 3. Додаткової угоди №1 від 31.12.2009р. термін дії договору було пролонговано до 31.03.2010р. в частині поставок продукції, а в частині оплати - до її повного виконання.

Згідно із Специфікацією № 1 до Договору, сторони погодили поставку запасних частин до колійних машин (колісна пара).

Пунктом 5 Договору сторони врегулювали умови та терміни постачання продукції. Так, Постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ - пункт призначення матеріальний склад ДП «Укрзалізничпостач». Відвантаження продукції проводиться партіями протягом 30 календарних днів з дати письмової рознарядки покупця, яка є підтвердженням готовності останнього до прийому продукції.

На виконання умов Договору, рознарядкою від 11.03.2010 року №ЦХП-20/1662 позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити відвантаження продукції згідно з переліком (колісна пара) на загальну суму 1 145 242, 20 грн. без ПДВ (1 374 290,64 грн. з ПДВ).

Станом на 10.04.2010р. відповідач, згідно з одержаною рознарядкою, продукцію позивачу не поставив. Крім того, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо поставки продукції відповідно до рознарядки і на даний час.

Таким чином, відповідач прострочив виконання взятого на себе зобов'язання по Договору.

Пунктом 10.1. Договору встановлено, що за порушення термінів постачання продукції Постачальник сплачує Замовнику штраф в розмірі 20% від суми непоставленої в строк продукції.

Враховуючи викладене, розмір штрафу за непоставлену відповідачем продукцію складає: 1 145 242,20 грн. без ПДВ х 20% = 229 048, 44 грн., де 1 145 242,20 грн. - сума поставки без ПДВ, 20% - розмір штрафу, 229 048,44 грн. - сума штрафу.

Пункт 11.2. Договору передбачає - додержання досудового врегулювання спору обов'язково.

24 червня 2010 року позивач направив на адресу відповідача претензію №ЦХП-20/5063 щодо сплати штрафу за непоставлену продукцію. Після спливу строків розгляду претензії, з боку відповідача не надійшло жодної відповіді.

Крім того, у відповідності до договору про неустойку від 26.11.2009р. №ЦХП-03-04909-НУ, який укладається з метою забезпечення зобов'язання Постачальника щодо виконання умов договору №ЦХП-03-04909-01, у разі невиконання поставки продукції Постачальником в обсязі та в терміни визначенні згідно з договором, Постачальник зобов'язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі 5% від суми договору. За розрахунком позивача розмір штрафу складає –389567,13 грн.

          Доводи відповідача викладені у відзиві мотивовані тим , що виробником продукції є нерезидент України –ВАТ «Калугапутьмаш »( Росія ) і за причин частково залежних від виробника поставка продукції виконувалася протягом 30 місяців . В обґрунтування неможливості своєчасного виконання поставки посилався на довідку виробника від 19.03.10р. Судом прийняті до уваги наведені обставини .

          Разом з тим , рознарядка покупця була отримана нарочно особою, що була повноважним представником відповідача протягом 2009р.

          Додатковою угодою було пролонговано строк дії Договору, як в частині оплати за продукцію, так і в частині її поставки.

          Посилання відповідача та те, що він не мав змоги вчасно поставити продукцію не є документально обґрунтованим, оскільки жодних письмових звернень чи попереджень з боку відповідача позивачу щодо неможливості вчасного постачання продукції суду не надано.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

П. 3 ст. 83 ГПК України зазначає про право суду у виняткових випадках зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання. Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги загально відомий економічний стан господарюючих суб’єктів , суд визнав за можливе зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій (пені) на 50 відсотків.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Електромашина»(04074, м. Київ-74, а/с 10, 04053, м. київ, вул. Артема, 37-41, код ЄДРПОУ 34796717) на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України „Укрзалізничпостач" (03049, м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 11/15, код ЄДРПОУ 19014832), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, штрафні санкції у розмірі –309307 (триста дев’ять тисяч триста сім) грн. 79 коп., 6186 (шість тисяч сто вісімдесят шість) грн. 16 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                    Н. І. Качан

Повне рішення складено 18 листопада 2010 року.