Рішення № 12323842, 11.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ Справа № 13/43611.11.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»

до Приватного підприємства "Давід"

про стягнення - 6057.00 грн

Суддя Курдельчук І.Д

Представники сторін:

від позивача: Яковіцька І.П –(дов. № КАМ-2010/10/27 від 27.10.2010 року)

від відповідача: не з’явились;

в судовому засіданні 11.11.10, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» звернулося до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Давід" про стягнення заборгованості в розмірі 6057.00 грн. за угодами купівлі-продажу борошна.

13.09.20010 року ухвалою Господарського суду міста Києва було порушено провадження у справі № 13/436 та призначено розгляд справи на 05.10.2010 року.

В судове засідання, призначене на 05.10.2010 року, з’явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконав частково. Відповідач в судове засідання не з’явився, повноважних представників не направив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти.

Відповідно до положень ст.ст. 64,77,87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвалою від 05.10.2010 року розгляд справи відкладено до 21.10.2010 року у зв’язку з неявкою відповідача.

В судове засідання, призначене на 21.10.2010 року, з’явився представник позивача, вимоги ухвали суду виконав частково та надав письмові пояснення. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги попередніх ухвал не виконав. Клопотань про відкладення судового засідання від відповідача не надходило, причини відсутності суду не повідомив.

Ухвалою від 21.10.2010 року розгляд справи відкладено до 11.11.2010.

В судове засідання на 11.11.2010 з’явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а відповідач не з’явився, причини своєї повторної неявки відповідач суду не повідомив.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 21, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»(Позивач) та Приватним підприємством "Давід" (Відповідач) було досягнуто згоди щодо купівлі-продажу борошна (в подальшому-Товар).

Позивач в період з 05.03.2009 р. по 03.12.2009 р. поставив на користь Відповідача Товар на загальну суму 112955,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаними Сторонами та скріпленими печатками:

№ РН-0000178 від 05.03.09 р.; № РН-0000191 від 10.03.09 р.; № РН-0000214 від 16.03.09 р.; № 73 від 23.03.09 р.; № РН-0000449 від 21.04.09 р.; № РН-0000580 від 13.05.09 р.; № РН-0000591 від 14.05.09 р.; № РН-0000710 від 01.06.09 р.; № РН-0000735 від 04.06.09 р.; № РН-0000966 від 08.07.09 р.; № РН-0001093 від 24.07.09 р.; № РН-0001165 від 05.08.09 р.; № РН-0001236 від 17.08.09. р.; № РН-0001303 від 01.09.09 р.; № РН-0001368 від 10.09.09 р.; № РН-0001437 від 23.09.09 р.; № РН-0001485 від 05.10.09 р.; № РН-0001539 від 16.10.09 р.; № РН-0001581 від 26.10.09 р.; № РН-0001639 від 05.11.09 р.; № РН-0001718 від 20.11.09 р.; № РН-0001780 від 03.12.09 р.

Відповідачем здійснена оплата за поставлений та отриманий товар частково, а саме в сумі 106898,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями:

№ 303 від 27серпня 2009р.; № 269 від 29 липня 2009р.; №484 від 30 листопада 2009р.; №19 від 4 березня 2009р.; №490 від 1 грудня 2009 р.; №511 від 30 грудня 2009р.; №154 від 29 травня 2009р.; №233 від 14 липня 2009 р.; №153 від 29 травня 2009р.; №347 від 30 вересня 2009р.; №102 від 30 квітня 2009р.; №489 від 1 грудня 2009 р.; № 353 від 1 жовтня 2009р.; № 375 від 13 жовтня 2009 р.; № 408 від 3 листопада 2009р.; № 506 від 23 грудня 2009р.; № 42 від 30 квітня 2010р.; № 397 від 30 жовтня 2009р.; та прибутковими касовими ордерами: на суму 3075.00грн., на суму 3075.00грн., на суму 3077.00 грн., на суму 1500.00 грн., на суму 1875.00 грн.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем щодо оплати отриманого Товару складає 6057(шість тисяч п’ятдесят сім)грн. 00 коп.

12.07.2010 року Позивачем на адресу Відповідача в порядку досудового врегулювання спору було надіслано вимогу, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист від 12.07.2010 р., про погашення існуючої заборгованості, однак відповіді на цю вимогу Позивач не отримав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та бовязків.

Приписами ч.2 ст.205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товари. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як визначено ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення - 6057.00 грн., відповідно до домовленостей, - є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 60,57 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Давід" (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, код ЄДРПОУ - 32823531, р/р 26002053103237 Київське ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», м.Києва, МФО 321842) та/або з будь-якого іншого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (07350, Київська область, Вишгородський район, село Гаврилівка, код ЄДРПОУ –30160757, р/р 26000962481982 у філії ЗАТ «Перший Український Міжнародний Банк»в м. Києві, МФО 322755) 6057 (шість тисяч п’ятдесят сім) грн. 00 коп. –суму боргу, 60 (шістдесят) грн. 57 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішення законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                 Курдельчук І.Д.