Рішення № 12323833, 01.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/40901.11.10 За позовом Приватного підприємства «Дакан»

до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

про стягнення 880,21 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Синюченко С.І.–довіреність б/н від 20.07.2009р.;

від відповідача: Буженко Ю.А. –довіреність № Д07/2010/07/20-2 від 20.07.2010р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Дакан» звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»про стягнення 880,21 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов, встановлених Договором про постачання електричної енергії № 51258 від 26.12.2008 р. та чинним в Україні законодавством з питань енергопостачання, самовільно здійснив відключення приміщення позивача від енергопостачання, завдавши позивачу збитки в сумі 401,13 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 802,26 грн. –штрафних санкцій, 77,53 грн. –збитків, а також понесені ним по справі судові витрати –102,00 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 20.09.2010р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.10.2010р.

В судовому засіданні 07.10.2010р. представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, яке судом було задоволено, внаслідок чого в судовому засіданні було оголошено перерву до 18.10.2010р.

В судовому засіданні 18.10.2010р. представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів по справі, яке судом було задоволено, внаслідок чого в судовому засіданні було оголошено перерву до 01.11.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 01.11.2010р. позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.11.2010р. позов не визнав, подав письмовий відзив на позовну заяву.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01.11.2010р. за згодою представника позивача та представника відповідача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.12.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №51258 про постачання електричної енергії, згідно умов якого (п.1.1), сторони погодили, що відповідач зобов’язується надавати позивачу електричну енергію, а позивач зобов’язався оплачувати вартість отриманої електроенергії згідно з умовами цього договору та додатками до нього.

Пунктом 2.2 Договору передбачено обов’язок відповідача здійснювати постачання електроенергії в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням положень розділу 6 Договору, з дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Розділом 6 Договору визначено порядок припинення електропостачання.

Зокрема, відповідно до п. 6.3 Договору у випадку несплати позивачем за отриману електроенергію у терміни, визначені Договором, відповідач має право припинити електропостачання, повідомивши про це позивача не пізніше ніж за три робочі дні.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, 29 січня 2010 року відповідач здійснив відключення від енергопостачання приміщення позивача, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тимошенко, 21, корп. 8.

Відновлення енергопостачання відбулось 02.02.2010р.

Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів здійснення попередження позивача про майбутнє відключення від енергопостачання у строки, визначені умовами Договору.

Відповідно п. 2.1 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, не обумовлених цим Договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п. 7.5. Правил постачальник електричної енергії зобов’язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочі дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії.

Згідно з п. 4.1.2 договору постачальник несе відповідальність за перерви у постачанні електричної енергії у розмірі двократної вартості недовідпущеної електроенергії.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 802,26 грн. –подвійної вартості недоотриманої позивачем електричної енергії.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 77,53 грн. –витрати на повторне підключення електроенергії.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно стаття 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1)втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки); 2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків (ч.3 ст. 225 ГК України).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено безпосередній причинний зв’язок між понесеними збитками та діями відповідача.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Приватного підприємства «Дакан»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченко, 100, код ЄДРПОУ 33094724) –802 (вісімсот дві) грн. 26 коп. –збитків, 77 (сімдесят сім) грн. 53 коп. –витрат на повторне підключення електроенергії, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 16.11.2010р.