Рішення № 12323766, 09.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/46309.11.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

ДоКомунального підприємства Шляхово-експлуатаційного управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району міста Києва

Простягнення заборгованості за спожиту теплову енергію - 79 838,89 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача Гаркавенко С.В. –дов. № Д07/2010/06/03-1 від 03.06.2010 року

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ та СУТЬ СПОРУ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства Шляхово-експлуатаційного управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району міста Києва про стягнення 79 838,89 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2010 року на підставі п. 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" з доданими до неї документами повернено позивачу без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2010 року ухвалу Господарського суду м. Києва № 05-5-13/7580 від 12.07.2010 року скасовано. Матеріали позовної заяви Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"передано на розгляд до Господарського суду м. Києва.

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 року справу № 05-5-13/7580 було передано на розгляд судді Курдельчук І.Д.

Ухвалою від 21.09.2010 року порушено провадження у справі № 13/463 та призначено до розгляду на 02.11.2010 року.

В судове засідання, призначене на 02.11.2010 року, з’явився представник позивача та надав витребувані ухвалою суду додаткові письмові докази по справі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, повноважних представників не направив, поважних причин неявки суду не повідомив, вимоги ухвали від 21.09.2010 року не виконав.

Ухвалою суду від 02.11.2010 року розгляд справи відкладено на 09.11.2010 року.

09.11.2010 року в судове засідання з’явився представник позивача, надав витребувані судом додаткові документи по справі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, вимоги попередніх ухвал не виконав.

В ході розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (постачальник) та Комунальним підприємством Шляхово-експлуатаційного управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району міста Києва (споживач) 01.03.2002 року було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 540684 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов’язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Згідно з п. 2.2.1. договору позивач зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води в обсягах зазначених в додатку № 1, яку згідно з п. 2.3.1 та п.2.3.2 договору відповідач зобов’язаний оплачувати в порядку, зазначеному у додатку № 4.

Відповідно до п. 3 Додатку 4 до Договору, який є його невід’ємною частиною, оплату спожитої теплової енергії споживач здійснює щомісячно не пізніше 28 числа поточного місяця.

Однак, взяті на себе зобов’язання за договором відповідач не виконав, внаслідок чого за період з 01.02.2010 року по 01.06.2010 року виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.06.2010 року складала 73601,86 грн.

Поясненнями позивача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за Договором теплової енергії на суму 73601,86 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 73601,86 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за Договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній не виконав взяті на себе зобов’язання з оплати спожитої теплової енергії за зазначеним Договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 540684 від 01.03.2002 року у сумі 73601,86 грн.

Враховуючи положення ст.ст. 525, 526, 530, 629, 611, 610 , ЦК України, 173, 174, 193 ГК України, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі заявленому позивачем.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Позивачем нараховано до стягнення з відповідача 4174,64 грн. пені.

Пунктом 7 додатку № 4 до договору сторони погодили, що у випадку наявності у споживача енергії боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця), йому нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення до моменту повного погашення боргу, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством. Як вбачається з долученого до позовної заяви розрахунку, враховуючи вимоги ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, пеня була нарахована позивачем у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

З розрахунком розміру пені в сумі 4174,64 грн. суд погоджується та вважає його обґрунтованими.

Крім суми основного боргу та пені позивач нарахував та просив стягнути з відповідача 1451,47 грн. інфляційних втрат та 610,92 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 1451,47 грн. інфляційних втрат та 610,92 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Отже, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 73601,86 грн. основного боргу, 4174,64 грн. пені, 1451,47 грн. інфляційних втрат та 610,92 грн. 3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 22, 32-36, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства Шляхово-експлуатаційного управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району міста Києва(04107, м. Київ, вул.. Багговутівська, 30, код ЄДРПОУ 03359032) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул.. Мельникова, 31, код ЄДРПОУ 26187764) 73601 (сімдесят три тисячі шістсот одна),86 грн. основного боргу, 4174 (чотири тисячі сто сімдесят чотири),64 грн. пені., 1451 (одна тисяча чотириста п’ятдесят одна),47 грн. інфляційних втрат, 610 (шістсот десять),92 грн. 3% річних, 798 (сімсот дев’яносто вісім),39 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 15.11.2010