Рішення № 12323602, 15.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.11.10 р.                     Справа № 9/172                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Марченко О. А.,

Суддів Риженко Т.М., Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк

до відповідача Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського району міста Донецька”, м.Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 453006грн.44коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Климчук Т.В. – представник (за довіреністю №3095 від 27.09.2010р.);

від відповідача: Рибалко С.О. – представник (за довіреністю №01/4-2612 від 26.10.2010р.).

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського району міста Донецька”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в розмірі 453006грн.44коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 434750грн.94коп., 3% річних в розмірі 6202грн.67коп. та інфляційних витрат в розмірі 12052грн.83коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання теплової енергії №3200 від 01.07.2005р. та додаток №2 до наведеного договору, додаткову угоду від 01.03.2010р. до договору про постачання теплової енергії №3200 від 01.07.2005р., рішення Донецької міської ради №19/9 від 20.05.2008р., №23/19 від 19.09.2008р., №28/4 від 20.02.2009р., рахунки №3200 від 25.10.2009р., 25.11.2009р., 23.12.2009р., 26.01.2010р., 25.02.2010р., 25.03.2010р., 28.04.2010р., 21.05.2010р., 21.06.2010р., акт звіряння взаєморозрахунків від 24.06.2010р., акти на подачу теплопостачання від 23.10.2009р., 26.10.2009р., 28.10.2009р., акт на включення опалення від 23.10.2009р., акти на відключення теплопостачання від 15.04.2010р., акти на відключення опалення від 15.04.2010р., акти від 23.10.2009р.

Відповідач 17.09.2010р. через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву №01/4-2373 від 17.09.2010р., відповідно до якого позовні вимоги визнає частково, а саме визнає суму основного боргу в розмірі 434750грн.94коп., проти 3% річних та інфляційних витрат заперечує.

Також, у наведеному відзиві відповідач просить суд розстрочити виконання цієї сплати.

03.11.2010р. відповідачем надано клопотання б/н та дати, відповідно до якого зазначає, що сума заборгованості частково погашена, залишок заборгованості в розмірі 302662грн.83коп. зобов’язується сплатити та просить суд розстрочити суму заборгованості на 10 місяців, згідно наведеного графіку.

Позивачем 15.11.2010р. надані пояснення №юр/37 від 11.11.2010р., згідно яких останній зазначає, що заборгованість відповідача за період з грудня 2009р. по червень 2010р. складає 302662грн.83коп.

Одночасно, 15.11.2010р. через канцелярію суду позивачем надана заява про зменшення позовних вимог б/н та дати, відповідно до якої останній зменшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основної заборгованості за період з грудня 2009р. по червень 2010р. в розмірі 302662грн.83коп., 3% річних в розмірі 5295грн.94коп. та інфляційні витрати в розмірі 11536грн.04коп.

Суд розглядає зменшенні позовні вимоги відповідно до наведеної вище заяви.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін позивача, господарський суд встановив:

01.07.2005р. між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк та Комунальним підприємством „Служба єдиного замовника Київського району міста Донецька”, м.Донецьк був укладений договір про постачання теплової енергії №3200, згідно п.п.1.1, 1.4 якого постачальник (позивач) зобов’язується подавати теплоносій для житлового фонду. Споживач (відповідач), який має договір з постачальником, може укладати договори на постачання теплової енергії та приєднувати до своїх мереж інших споживачів (суб. абонентів) тільки з дозволу постачальника.

Пунктом 2.1 договору, сторони передбачили, що постачальник несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію теплових установок, що знаходяться у його віданні, забезпечує безперебійне постачання тепла споживача згідно договору.

Виконавець (суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору) зобов’язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів (п.1 ч.2 ст.21 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”).

Частиною 2 ст.25 Закону України „Про теплопостачання” визначено, що теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані, зокрема, забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином та поставив відповідачу теплову енергію у період з грудня 2009р. по червень 2010р. на загальну суму 361765грн.66коп., що підтверджується рахунками №3200 від 23.12.2009р., 26.01.2010р., 25.02.2010р., 25.03.2010р., 28.04.2010р., 21.05.2010р., 21.06.2010р., актами на подачу теплопостачання від 23.10.2009р., 26.10.2009р., 28.10.2009р., актом на включення опалення від 23.10.2009р., актом на відключення теплопостачання від 15.04.2010р., актом на відключення опалення від 15.04.2010р., актом від 23.10.2009р., копії яких додано до матеріалів справи.

Пунктом 5.8 договору встановлено, що споживач зобов’язується здійснювати оплату за теплопостачання будівель та приміщень, які належать йому на праві власності та які знаходяться у нього у оперативному управлінні в строк до 1 числа місяця, наступного за звітним, за тарифами теплопостачальної організації.

Додатковою угодою від 01.10.2009р. до договору сторони змінили п.5.8 договору про постачання теплової енергії №3200 від 01.07.2005р. та наведений пункт виклали у наступній редакції: споживач зобов’язується здійснювати оплату за теплопостачання будівель та приміщень, які знаходяться у нього на балансі в строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, за тарифами теплопостачальної організації.

Як вбачається з матеріалів справи, п.5.2 договору сторони визначили тарифи теплопостачання і гарячого водопостачання, проте в подальшому визначені тарифи змінювались на підставі рішень Донецької міської ради №19/9 від 20.05.2008р., №23/19 від 19.09.2008р., №28/4 від 20.02.2009р.

За поставлену теплову енергію позивач направив відповідачу рахунки №3200 від 23.12.2009р., 26.01.2010р., 25.02.2010р., 25.03.2010р., 28.04.2010р., 21.05.2010р., 21.06.2010р., що підтверджується відповідними написами представників відповідача на відповідних рахунках та штампами підприємства відповідача.

Пунктом 5 ч.3 ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” передбачено, що споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частиною 3 ст.24 Закону України „Про теплопостачання” передбачено, що основними обов'язками споживача теплової енергії є, зокрема додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свої зобов’язання щодо своєчасної та повної сплати наданих послуг всупереч вимогам договору та закону не виконав, у зв’язку з чим з його боку виникла заборгованість з урахуванням часткових оплат у період з грудня 2009р. по червень 2010р. в розмірі 302662грн.83коп., що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків від 03.11.2010р.

Як зазначено вище, 03.11.2010р. відповідачем надано клопотання б/н та дати, відповідно до якого зазначає, що сума заборгованості частково погашена, залишок заборгованості в розмірі 302662грн.83коп. зобов’язується сплатити, у зв’язку з чим, суд вважає, що основна заборгованість в розмірі 302662грн.83коп. визнана відповідачем в повному обсязі.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача, пов’язані із визнанням позову в частині основного боргу, не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку теплової енергії, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати теплової енергії не виконав, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 302662грн.83коп.

Одночасно, 11.11.2010р. відповідачем надані копії платіжних доручень №236 від 03.11.2010р., №239 від 08.11.2010р., №241 від 09.11.2010р., з яких вбачається, що останній сплатив позивачу грошові кошти в розмірі 13580грн.00коп. в якості сплати заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі вищенаведеного, з огляду на погашення відповідачем частини основного боргу, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 13580грн.00коп. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмета спору.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованості в розмірі 289082грн.83коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 289082грн.83коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач заявляє про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 5295грн.94коп. та інфляційні витрати в розмірі 11536грн.04коп.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, з урахуванням часткових оплат, 3% річних становлять суму в розмірі 5295грн.94коп. за період прострочення з 21.01.2010р. по 02.11.2010р. та розмір інфляційних витрат становить 11536грн.04коп. за лютий 2010р. – жовтень 2010р. включно.

Перевіривши арифметичний розрахунок суми 3% річних та інфляційних витрат, суд зазначає, що їх розмір не суперечить вимогам чинного законодавства, а відтак вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в розмірі 5295грн.94коп. та інфляційні витрати в розмірі 11536грн.04коп. є такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, виходячи з відзиву на позовну заяву №01/4-2373 від 17.09.2010р. та клопотання б/н та дати, позивач просить суд розстрочити суму заборгованості на 10 місяців, згідно наведеного графіку, а саме листопад 2010р. – 30742грн.89коп.; грудень 2010р. – 30742грн.89коп.; січень 2011р. – 30742грн.89коп.; лютий 2011р. – 30742грн.89коп.; березень 2011р. – 30742грн.89коп.; квітень 2011р. – 30742грн.89коп.; травень 2011р. – 30742грн.89коп.; червень 2011р. – 30742грн.89коп.; липень 2011р. – 30742грн.89коп.; серпень 2011р. – 30742грн.89коп.

В обґрунтування вказаної заяви відповідач посилається на важке фінансове становище підприємства, у зв’язку з наявною заборгованістю населення з квартирної плати в розмірі 4696,00тис.грн., з теплопостачання та електроенергії в розмірі 516,2тис.грн., за вивіз твердих побутових відходів в розмірі 970,70тис.грн.

Також, для виконання зобов’язань перед співробітниками підприємства було прийнято рішення про оформлення кредиту на суму 350000грн.00коп., який до теперішнього часу не погашений та дебіторська заборгованість з квартирної і орендної плати в сумі 1107,1тис.грн. на даний час знаходиться у майновій заставі.

За твердженням відповідача, на даний час останнім здійснюється підготування житлового фонду до експлуатації у зимовий період, що потребує великих грошових коштів та першочергова оплата існуючого боргу перед позивачем призведе до того, що підприємство порушить строки оплати податків (ПДВ, земля, ПФУ тощо), що призведе до нарахування штрафних санкцій, виникнення заборгованості з заробітної плати.

Відповідач зазначає, що на даний час на виконанні у ВДВС 48 позовів орендарів та власників на суму 443,3тис.грн., на розгляді у судах – 258 позовів про стягнення заборгованості з квартиронаймачів, орендарів та власників на загальну суму 2780,4тис.грн., що підтверджує наданими до матеріалів справи копіями наказів господарського суду Донецької області, позовних заяв, заочних рішень Київського районного суду міста Донецька.

Крім того, у підтвердження надходження грошових коштів, відповідачем до матеріалів справи надані копії зведених реєстрів актів звіряння заборгованості місцевого бюджету з пільг та субсидій перед Комунальним підприємством „Служба єдиного замовника Київського району міста Донецька”, м.Донецьк з комунальних послуг на централізоване перерахування субвенції з Державного бюджету України.

Відповідно до ч.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка виконання судового рішення в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Таким чином, розглянувши клопотання Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського району міста Донецька”, м.Донецьк про розстрочення суми заборгованості на 10 місяців, згідно наведеного графіку, суд дійшов висновку про існування обставин, що ускладнюють виконання рішення по цій справі.

За таких обставин, суд вважає клопотання Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського району міста Донецька”, м.Донецьк таким, що підлягає частковому задоволенню (у зв’язку зі зменшенням позовних вимог).

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись Законом України „Про житлово-комунальні послуги”, Законом України „Про теплопостачання”, ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 78, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк до Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського району міста Донецька”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в розмірі 319494грн.81коп., яка складається з суми основної заборгованості в розмірі 302662грн.83коп., 3% річних в розмірі 5295грн.94коп. та інфляційні витрати в розмірі 11536грн.04коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського району міста Донецька” (за адресою: вул.Челюскінців, б.299, м.Донецьк, 83121, р/р 260009801197 в ДОФ АКБ УСБ м.Донецька, МФО 334011, ЄДРПОУ 05514241) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” (за адресою: вул.Постишева, 68, м.Донецьк, 83001, р/р 26002150424971 в ДОФ АКБ УСБ, МФО 334011, ЄДРПОУ 33257089) суму основної заборгованості в розмірі 289082грн.83коп., 3% річних в розмірі 5295грн.94коп., інфляційні витрати в розмірі 11536грн.04коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 3059грн.15коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 159грн.37коп.

Розстрочити виконання рішення господарського суду по справі №9/172 від 15.11.2010р. щодо сплати суми основної заборгованості в розмірі 289082грн.83коп., 3% річних в розмірі 5295грн.94коп., інфляційних витрат в розмірі 11536грн.04коп. на 10 місяців починаючи з листопада 2010р., зобов’язавши боржника сплачувати заборгованість в розмірі 305914грн.81коп., яка складається з суми основної заборгованості в розмірі 289082грн.83коп., 3% річних в розмірі 5295грн.94коп., інфляційних витрат в розмірі 11536грн.04коп. щомісячно (з листопада 2010р. по липень 2011р.) рівними частинами по 30591грн.48коп., а за серпень 2011р. – 30591грн.49коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В частині стягнення суми заборгованості в розмірі 13580грн.00коп. припинити провадження у справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 15.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Головуючий суддя                               

Суддя                                                                                Т. М. Риженко

Суддя                                                                                М. О. Лейба

Повне рішення складено 18.11.2010р.