Рішення № 12323618, 18.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.11.10 р.                     Справа № 43/108                               

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: Зубченко І.В. (головуючий), Сковородіної О.М., Плотніцького Б.Д.

При секретарі судового засідання Перекрестній О.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “АРЗУ”, м. Донецьк

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Теніс Плюс”, м. Донецьк

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Славтур”, м. Донецьк

про стягнення суми у розмірі 124312,74грн.

У судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Калінкін В.О. за дов. №4 від 07.06.2010р.

від відповідача 1: Мнускіна О.О. за дов. №12 від 20.04.2010р.

від відповідача 2: Мнускіна О.О. за дов. №12 від 20.04.2010р.

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 08.11.2010р. по 15.11.2010р., з 15.11.2010р. по 18.11.2010р.

Суд перебував у нарадчій кімнаті 18.11.2010р. з 11:55 год. до 12:30 год.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “АРЗУ”, м. Донецьк , позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Теніс Плюс”, м. Донецьк про стягнення суми у розмірі 124312,74грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір на розробку проектної продукції №1 від 11.02.2008р., кошторис №1, протокол узгодження договірної ціни від 11.02.2008р., графік фінансування проектних робіт (додатки №№ 1, 2, 3 до договору №1 від 11.02.2008р.), додаткові угоди №1 від 03.11.2008р., №3 від 02.10.2008р., №4 від 26.11.2008р. до договору №1 від 11.02.2008р., кошторис №2, протокол узгодження договірної ціни від 03.11.2008р. (додатки №№ 1, 2 до додаткової угоди №1 від 03.11.2008р.), кошторис №1, протокол узгодження договірної ціни від 02.10.2008р. (додатки №№ 1, 2 до додаткової угоди №3 від 02.10.2008р.), кошторис №1, протокол узгодження договірної ціни від 26.11.2008р. (додатки №№ 1, 2 до додаткової угоди №4 від 26.11.2008р.), акти здачі-прийомки проектних робіт від 20.03.2008р., від 12.06.2008р., від 15.01.2009р. у сумі 8934,16грн., у сумі 19515,44грн., у сумі 179339,66грн., акт звірки взаємних розрахунків від 29.01.2009р., банківські виписки за 15.02.2008р., 20.06.2008р., 08.07.2008р., 09.07.2008р., претензію №1 від 04.01.2010р., та на невиконання відповідачем договірних зобов’язань в частині оплати виконаних робіт.

Ухвалою суду від 20.05.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №43/108.

Через канцелярію суду позивач надав пояснення №19 від 01.07.2010р., в яких вказав, що в процесі виконання договірних зобов’язань з розробки проектної документації та уточненням технологічного завдання та пов’язаною з цим зміною планувальних рішень між ТОВ „Арзу” та ТОВ „Теніс Плюс” за обопільною згодою були укладені додаткові угоди №3 від 02.10.2008р., №1 від 03.11.2008р. та №4 від 26.11.2008р. до договору №1 від 11.02.2008р., тобто строк дії договору був продовжений до виконання додаткових угод. Після виконання всіх робіт за додатковими угодами та здачі їх замовнику 29.01.2009р. була здійснена взаємозвірка розрахунків та складений акт, який сторони без претензій.

Ухвалою суду від 15.07.2010р. залучено до участі у справі №43/108 у якості другого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Славтур”, м. Донецьк.

В судовому засіданні від 28.07.2010р. представник відповідача 2 Гевеке І.П. пояснив, що ТОВ „Славтур” та ТОВ „Теніс Плюс” самостійні юридичні особи, жодне з них не є правонаступником іншого та реорганізація цих осіб не здійснювалась. Наразі Гевеке І.П. є керівником ТОВ „Славтур”, тому він особисто не відповідає по зобов’язанням ТОВ „Теніс Плюс”, зокрема за договором №1 від 11.02.2008р., який укладено між позивачем та відповідачем 1, без участі відповідача 2.

Відповідно до довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №№ 6553397, 6738684, з’ясовано, що ідентифікаційні коди відповідачів відрізняються та в договорі і позові помилково було вказано ідентифікаційний код відповідача 2 як ідентифікаційний код відповідача 1. Таким чином належним відповідачем у справі є ТОВ „Теніс Плюс”.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду Донецької області від 09.09.2010р. передано справу №43/108 на розгляд колегії суддів у складі Зубченко І.В. (головуючий), Сковородіної О.М., Мартюхіної Н.О.

Через канцелярію суду 29.09.2010р. надійшла зустрічна позовна заява ТОВ “Теніс Плюс”, м. Донецьк до ТОВ “АРЗУ”, м. Донецьк про розірвання договору на розробку проектної продукції №б/н від 10.04.2007р.; стягнення грошових коштів, сплачених за послуги, які не були надані у сумі 120000грн.

Ухвалою суду від 29.09.2010р. повернуто зустрічну позовну заяву без розгляду, в порядку п.п.4, 5 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач 1 надав суду заперечення на позовну заяву від 30.09.2010р., в яких заперечуючи проти позову посилався на те, що додаткові угоди були підписані після закінчення строку дії договору, кошториси до них не були підписані відповідачем 1, тому він вважає спірні додаткові угоди недійсними. Також відповідач 1 посилається на неякісне виконання позивачем проектних робіт згідно додаткових угод.

Позивач надав суду пояснення №26 від 26.10.2010р., в яких зазначив, що нумерація додаткових угод залежала від питань, пов’язаних з проектуванням об’єктів, а не часом їх підписання.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду Донецької області від 09.11.2010р. замінено суддю Мартюхіну Н.О. на суддю Плотницького Б.Д.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, відповідачі проти позову заперечили.

В судовому засіданні представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Крім цього, представникам сторін у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідачв, 1, 2, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ „Арзу” (виконавець) та ТОВ „Теніс Плюс” (замовник) був укладений договір на розробку проектної продукції №1 від 11.02.2008р., згідно якого виконавець прийняв на себе зобов’язання з розробки проектної продукції: проект „Будівництво спортивного комплексу за адресою: м. Донецьк, мікрорайон „Привокзальний” (пункт 1.1. договору).

Проектна документація, яка є предметом договору, повинна відповідати технічному завданню на її розробку, яке є невід’ємною частиною договору (пункт 1.2. договору).

Прийомка та оцінка якості робіт здійснюється у відповідності з технічним завданням та оформлюється актом здачі-прийомки проектної документації (пункт 1.3. договору).

Вартість проектної продукції розраховується на підставі кошторису та згідно цього договору у відповідності з протоколом про договірну ціну, складає 266953,04грн., в т.ч. ПДВ 20% (пункт 4.1. договору).

Згідно пункту 4.2. договору перед початком виконання робіт замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця аванс в розмірі 50% від вартості договору , в т.ч. ПДВ.

Подальші платежі здійснюються згідно графіку фінансування (пункт 4.3. договору).

Перелік та об’єм проектної документації, яка підлягає оформленню та здачі виконавцем замовнику, виконаних у відповідності з договором, визначений завданням на проектування (пункт 5.1. договору).

Передача проектної продукції, оформленої у встановленому порядку за окремими етапами договору здійснюється супровідними документами виконавця (пункт 5.2. договору).

При закінченні робіт виконавець надає замовнику акт здачі-прийомки проектної продукції. Замовник протягом 5 днів із дня отримання проектної продукції зобов’язаний направити виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від прийомки робіт (пункт 5.3. договору).

У разі мотивованої відмови сторонами складається двосторонній акт з вказанням причин відмови (пункт 5.4. договору).

Відповідно до пункту 6.1. договору збільшення його вартості та внесення змін до нього оформлюються додатковими угодами, які сторони укладають в письмовій формі.

Згідно пункту 8.1. договору, він набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.05.2008р.

У пункті 8.3. договору визначено строк закінчення розробки проекту – 31.05.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи, договір підписаний обома сторонами без розбіжностей, на момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову. Договір не визнаний у встановленому порядку недійсним. Докази стосовно визнання його недійсним не надавались господарському суду.

Між ТОВ „Арзу” та ТОВ „Теніс Плюс” було підписано додаткові угоди №3 від 02.10.2008р., №1 від 03.11.2008р. та №4 від 26.11.2008р. до договору №1 від 11.02.2008р. згідно яких сторонами визначено перелік додаткових робіт, їх вартість. Також сторонами погоджено протоколи узгодження договірних цін від 02.10.2008р., від 03.11.2008р. та від 26.11.2008р. (додатки №2 до додаткових угод №№ 3, 1, 4). Загальна вартість додаткових робіт склала 124312,74грн.

Як вбачається з матеріалів справи, додаткові угоди підписані обома сторонами без розбіжностей, на момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання їх умов, крім тих, що надано до позову. Докази стосовно визнання їх недійсними не надавались господарському суду.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини.

При цьому, за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За правилами пункту 3 статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому випадку погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За визначенням статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до пунктів 1.1. спірних додаткових угод позивач, за дорученням відповідача 1, прийняв на себе зобов’язання з виконання робіт з коригування та переробки проекту „Будівництво спортивного комплексу за адресою: м. Донецьк, мікрорайон „Привокзальний”, тобто проекту, який є предметом договору №1 від 11.02.2008р.

Таким чином відповідач 1 та позивач підписуючи додаткові угоди подовжили строк дії договору до остаточного виконання позивачем своїх обов’язків з розробки проектної продукції, замовленої відповідачем 1. В подальшому приймаючи проектну документацію від позивача та підписуючи акти здачі-прийомки проектних робіт від 20.03.2008р., від 12.06.2008р., від 15.01.2009р. у сумі 8934,16грн., у сумі 19515,44грн., у сумі 179339,66грн. відповідач 1 фактично схвалив зміни внесені до договору щодо строку його дії.

Відповідач 1 в ході судового розгляду не заперечував проти підписання додаткових угод, протоколів узгодження договірних цін та актів здачі-прийомки проектних робіт.

Отже, із матеріалів справи вбачається, що на момент здійснення зобов’язань сторони перебували у договірних відносинах.

Відомостей щодо позбавлення відповідача 1 можливості подати будь-які докази, що спростовують висновок суду матеріали справи не містять.

За висновками суду між позивачем та відповідачем 1 був укладений договір, який за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Згідно із ст.324 ГК України за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

За приписом ст.887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Причиною даного спору є питання про правомірність стягнення з відповідача боргу у сумі 124312,74грн., який виник внаслідок несплати відповідачем 1 переробленої та скоригованої позивачем згідно додаткових угод №3 від 02.10.2008р., №1 від 03.11.2008р. та №4 від 26.11.2008р. до договору №1 від 11.02.2008р. проектної продукції.

Згідно актів здачі-прийомки проектних робіт від 15.01.2009р. у сумі 8934,16грн., у сумі 19515,44грн., у сумі 179339,66грн. на виконання додаткових угод №3 від 02.10.2008р., №1 від 03.11.2008р. та №4 від 26.11.2008р. до договору №1 від 11.02.2008р. позивач розробив проектну документацію будівництва спортивно-оздоровчого комплексу за адресою: м. Донецьк, мікрорайон Привокзальний, стадії „Робочий проект” та його частин „Зовнішні мережі водопостачання та каналізації”, „Зовнішнє електропостачання”, яка була прийнята відповідачем 1 з підтвердженням її відповідності умовам договору.

Загальна вартість виконаних проектних робіт склала 124312,74грн.

Вказані акти підписані представниками позивача та відповідача 1 з прикладанням їх печаток без зауважень, що є доказом належного виконання позивачем умов укладеного між сторонами договору та угод до нього.

За приписами ст.891 ЦК України підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт.

У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ході судового розгляду відповідач 1 заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те, що проектна документація виготовлена позивачем неякісно, внаслідок чого він несе збитки, пов’язані з її недоліками.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 ГПК України, сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст.33 ГПК України доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Наразі, в матеріалах справи відсутні належні докази невідповідності робіт, виконаних позивачем умовам, укладеного між сторонами договору та технічній документації за об’єктом робіт.

Відомостей щодо позбавлення відповідача 1 можливості подати будь-які докази, що спростовують висновок суду матеріали справи не містять.

Між тим, слід зауважити, що відповідач 1 не обмежений у праві звернутися до суду з позовом про відшкодування позивачем збитків, спричинених недоліками, виявленими відповідачем при використанні проектної продукції виготовленої позивачем.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктом 3 додаткових угод визначено, що перед початком робіт замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця 100% від вартості договору.

Таким чином в додаткових угодах сторони передбачили 100% передплату.

Як вбачається з матеріалів справи позивач приступив до виконання робіт та виготовив проектну продукцію без здійснення відповідачем 1 передплати, що не звільняє його від сплати вартості розробленої проектної продукція після її прийняття, тобто підписання актів здачі-прийомки проектних робіт від 15.01.2009р.

Обов`язок оплатити виконані роботи відповідач 1 визнав, підписавши акт звірки взаємних розрахунків від 29.01.2009р.

Поряд з цим, відповідно до фіскального чеку органу поштового зв`язку №3470, 05.07.2010р. на адресу відповідача 1 позивач надіслав лист №36 від 02.07.2010р. з пропозицією сплатити заборгованість у сумі 124312,74грн. згідно додаткових угод,

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Наразі, відповідач 1 свої зобов’язання за договором належним чином не здійснив, не в повному обсязі розрахувався з позивачем за отриману проектну продукцію за договором №1 від 11.02.2008р. та додатковими угодами до нього №3 від 02.10.2008р., №1 від 03.11.2008р. та №4 від 26.11.2008р., як наслідок за ним рахується борг у сумі 124312,74грн.

Доказів у розумінні ст.ст.33, 36 ГПК України щодо оплати боргу у вказаній сумі відповідач 1 до матеріалів справи не надав. Тому, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню.

Відносно відповідача 2 у позові слід відмовити, оскільки він не є боржником у тих матеріально-правових відносинах, в яких виник спір.

Згідно до ст.49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача 1.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.180, 193, 324 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 14, 525, 526, 530, 631, 887, 891 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 24, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “АРЗУ”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Теніс Плюс”, м. Донецьк про стягнення суми у розмірі 124312,74грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Теніс Плюс” (83122, м. Донецьк, вул. Артема, 198д; ідентифікаційний код 31158652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АРЗУ” (83052, м. Донецьк, вул. Владичанського, 52/52; ідентифікаційний код 32476633) основний борг у сумі 124312,74грн.; витрати по сплаті державного мита у розмірі 1243,13грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “АРЗУ” (83052, м. Донецьк, вул. Владичанського, 52/52; ідентифікаційний код 32476633) надмірно сплачене державне мито у сумі 0,10грн. перерахованих платіжним дорученням №92 від 23.06.2010р.

Видати наказ та довідку після набрання рішенням законної сили.

В позові до Товариства з обмеженою відповідальністю “Славтур”, м. Донецьк відмовити.

У судовому засіданні 18.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Головуючий суддя                               

Суддя                                                                       О.М. Сковородіна

Суддя                                                                       Б.Д. Плотніцький