Рішення № 12323431, 16.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.11.10 р. Справа № 17/191

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Ковель

до відповідача: Приватного підприємства „Транс Кінг”, м. Донецьк

про стягнення 32868,51 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: Євсєєва І.В. довіреність

Фізична особа підприємця ОСОБА_1, м. Ковель звернувся з позовом до Приватного підприємства „Транс Кінг”, м. Донецьк про стягнення 32868,51 грн.

В обґрунтування вимог позову представник позивача посилається на договір про надання транспортних послуг від 23.02.2010р. за №23/02-10m, заявку на перевезення №1 від 23.02.2010р., рахунок-фактура №СФ 0000063 від 05.03.2010р. на суму 30654,27грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000056 від 05.03.2010р., претензію.

В якості правової підстави позову посилається на ст..ст.526, 611 Цивільного кодексу України, ст..193 Господарського кодекс України.

Позивач у судове засідання не зявився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач надав відзив, у якому суму основного боргу визнав у повному обсязі у розмірі 30654,27грн., що стосується нарахування позивачем пені та 3% річних на загальну суму 2214,24грн. вважає її необґрунтованою та безпідставною, у звязку з недоведеністю отриманням відповідачем пакету документів передбачених заявкою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, встановив:

23.02.2010р. між сторонами був підписаний Договір про надання транспортних послуг за №23/02-10m (а.с.9-11), відповідно до якого, Експедитор - Приватне підприємство „Транс Кінг” замовляє, а Перевізник - Фізична особа підприємець ОСОБА_1 надає послуги по організації та здійсненні перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському, міжміському та міжнародному сполученні, на підставі Заявки, а Експедитор зобовязується виконати транспортно-експедиторський супровід вантажу та оплатити послуги Перевізника відповідно до положень даного Договору і заявки на перевезення, яка є невідємною частиною Договору.

Відповідно до п.п.5.3 п.5 Договору, у разі якщо Експедитор не оплачує послуги Перевізника у зазначений у даному Договорі чи Заявці термін, Експедитор сплачує Перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Заявка на перевезення передбачає, що вартість фрахту складає 30654,27грн., оплата по якому здійснюється впродовж 20 банківських днів після отримання оригіналів документів (рахунку, акту виконаних робіт, податкової накладної, CMR).

Додані до матеріалів справи документи підтверджують отримання відповідачем послуг на суму 30654,27грн., зокрема, акт здачі-приймання робіт (підписаний обома сторонами), що також підтверджується та визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до п. 4 договору та ст.625 Цивільного кодексу України позивачем була нарахована додатково сума пені та 3% річних.

Зважаючи на те, що:

-зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

-згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобовязання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобовязання не припустима;

-до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

-відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

-у відзиві на позовну заяву відповідач визнав суму заборгованості у повному обсязі у розмірі 30654,27грн.;

-відповідач прийняті на себе зобовязання належним чином не виконав;

-статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

-боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст..625 ЦК України);

-статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання;

-у разі порушення зобовязання (невиконання або неналежного виконання), боржник повинен передати кредиторові неустойку (штраф, пеня), якою є, зокрема, - грошова сума, встановлена у договорі (ст.549 ЦК України);

-однак, у звязку з недоведеністю та ненаданням позивачем належних документів в підтвердження надання/надсилання відповідачу пакету документів, передбачених у заявці, як підстави обовязкової для початку перебігу строку (20 банківських днів) для здійснення оплати щодо виконання зобовязання, недодержання якого веде до настання порушення зобовязання та застосування правових наслідків порушення зобовязання, суд не має можливості встановити дату, з якої починається відрахування прострочення платежу;

господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Транс Кінг” (83030, м. Донецьк, вул.. Таллінська, 1-А; р/р26007198098 у АППБ „Райффайзен Банк аваль” м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 31410058) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (45000, АДРЕСА_1; р/рНОМЕР_2 у Львівському регіональному управлінні ПАТ „Індекс-Банк”, МФО 325279, ІПН НОМЕР_1) суму заборгованості у розмірі 30654,27грн.; 306,55 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита; 220,10 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Суддя

(повний текст рішення оформлений та підписаний 18.11.2010р.)