Рішення № 12323152, 17.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.10р.Справа № 30/43-10

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Борлас Україна", м. Київ

До відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб", м. Нікополь Дніпропетровської області

Про: стягнення заборгованості у розмірі 2 106 809,50 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Ворошило О.М.

Представники:

Від позивача: Стець Т.Б., довіреність від 03.12.2009 року, представник

Від відповідача: Маркова О.Е., довіреність №159 від 25.12.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Борлас Україна" звернулося до господарського суду із позовом згідно якого просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" суму основного боргу у розмірі 1864636,63 грн., суму інфляційних збитків, на яку збільшилася сума основного боргу з врахуванням індексу інфляції у розмірі 48480,55 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 24521,25 грн., пеню у розмірі 169171,07 грн.; судові витрати по справі покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору №278/1 від 14.05.2007 року позивачем виконані роботи із впровадження Системи фінансової звітності згідно стандартів МСФЗ на базі програмного забезпечення Оракл І-Бізнес С’ют. Однак відповідач належним чином умови договору в частині своєчасної оплати робіт не виконав, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 1864636,63 грн. У зв'язку з несвоєчасною оплатою виконаних робіт позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню, 3% річних та збитки від інфляції.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2010 року провадження у справі №30/43-10 зупинено на період до розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи №25/84-10 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" до товариства з обмеженою відповідальністю "Борлас Україна" про визнання недійсним пункту 3.3 договору №278/1 від 14.05.2007 року та набрання рішенням законної сили.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2010 року провадження у справі №30/43-10 поновлено, розгляд справи призначений на 17.11.2010 року на 10:30 год.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" позовні вимоги в частині суми основного боргу визнає, однак просить відмовити в задоволенні позову про стягнення пені, 3% річних та збитків від інфляції, посилаючись на те, що оплата за надані послуги провадиться з урахуванням коригування вартості робіт в залежності від курсу долара США до гривні, тому позивачем не понесені додаткові збитки. Також позивач, посилаючись на світову кризу та тяжке фінансове становище, просить розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців рівними частинами.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу (аудіо запис) представниками сторін не заявлялося.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2010 року строк вирішення спору був продовжений на 15 днів до 19.11.2010 року.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

14 травня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Борлас Україна" (виконавець) та закритим акціонерним товариством "Інтерпайп Ніко Тьюб" (замовник) був укладений договір №278/1, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов’язки виконати роботи з впровадження Системи фінансової звітності по стандартам МСФО на базі програмного забезпечення Oracle E-Bisiness Suite. Роботи, що виконуються в межах цього договору, охоплюються наданням консультативних послуг по впровадженні системи, роботи по налаштуванні системи, навчанні співробітників замовника роботі в системі (п.1.2 договору).

Додатковою угодою №2 від 25.12.2007 року було внесено зміни до договору №278/1 від 14.05.2007 року, а саме: у преамбулі та реквізитах договору назву замовника замінено з закритого акціонерного товариства "Інтерпайп Ніко Тьюб" на товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (а.с. 29).

Вартість робіт за цим договором складає – 2086046,11 грн., ПДВ у розмірі 20%- 417209,22 грн. Загальна сума договору з урахуванням ПДВ складає – 2503255,33 грн. (п.3.1 договору).

Відповідно до п.3.2 договору вартість робіт, що виконуються за цим договором, розрахована, виходячи з наступних ставок спеціалістів виконавця (керівник проекту, архітектор –4923,75 грн. (без ПДВ), керівник функціонального направлення, експерт –4671,25 грн. (без ПДВ), провідний консультант –4418,75 грн. (без ПДВ), консультант, розробник –4040,00 грн. (без ПДВ)).

Датою початку робіт за договором є 15.05.2007 року (п.4.1 договору). Датою закінчення робіт за договором є 31.12.2008 року, за умов виконання п. 4.1 договору. Дата закінчення може бути змінена за домовленістю сторін (п.4.5 договору).

Відповідно до п.7.1 договору при виконанні кожної фази цього договору складаються двосторонні акти здачі-приймання виконаних робіт за підписами повноважних представників сторін. При виконанні всіх фаз цього договору складається двосторонній акт здачі-приймання системи в експлуатацію за підписами повноважних представників сторін (п.7.2 договору).

Згідно до п.8.1 договору всі результати, отримані під час виконання робіт за цим договором (налаштування системи, проектна документація), є власністю замовника. По завершенні проекту, виконавець має право використовувати свою інтелектуальну власність на інших проектах, а за домовленістю з замовником і ті результати, які створені під час реалізації проекту (п.8.2 договору).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Борлас Україна", згідно з умовами договору, було виконано роботи за фазами "Визначення", "Уточнення 1", "Уточнення 2".

На підтвердження належного виконання робіт та на погодження вартості та обсягу виконаних робіт, між позивачем та відповідачем підписані акти виконаних робіт №1 від 02.11.2007 року на загальну суму з ПДВ –397 373,49 грн., №2 від 19.05.2008 року на загальну суму з ПДВ –1222892,84 грн., №3 від 07.07.2009 року на загальну суму з ПДВ – 1864636, 63 грн. (копії яких знаходяться в матеріалах справи а.с. 30-32).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" повністю оплатив виконані роботи за фазами "Визначення" та "Уточнення 1", що підтверджується виписками по особовому рахунку від 13.11.2007 року на суму 397373,48 грн. та від 14.07.2008 року на суму 1222892,84 грн. –відповідно.

Однак відповідачем залишились неоплачені роботи виконані за фазою "Уточнення 2", у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість 1864636,63 грн., що і є причиною спору.

Суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв діловогооборотуабоіншихвимог,щозвичайно ставляться. Одностороння відмовавідзобов'язанняабо одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України). Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.3.5 договору розрахунок за цим договором здійснюється після закінчення чергової фази проекту згідно графіку платежів, наведеному у додатку №3 до договору. Замовник здійснює оплату наданих послуг протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт з чергової фази. Сторони здійснюють розрахунки за виконану роботу шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку замовника на розрахунковий рахунок виконавця (п.3.6 договору).

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача виникла у зв’язку з не оплатою в повному обсязі виконаних робіт за фазою "Уточнення 2".

Доказів проведення оплати виконаних робіт за фазою "Уточнення 2" відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував, позовні вимоги в цій частині визнав.

Наявність заборгованості відповідача в сумі 1 864 636,63 грн. підтверджується двостороннім актом звірки розрахунків по договору №278/1 від 14.05.2007 року.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 1864636,63 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основногозобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенеюєнеустойка,що обчислюється у відсотках від суми не своєчасновиконаногогрошовогозобов'язаннязакожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.10.4 договору у разі недодержання замовником строків оплати по договору, замовник виплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період нарахування, за кожен день прострочки оплати. Пеня нараховується за весь період прострочки виконання зобов’язань.

За несвоєчасну оплату продукції позивач нарахував відповідачу пеню на суму 1864636,63 грн. за період з 22.07.2009 року по 28.12.2009 у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в сумі 169171,07 грн.

Пеня нарахована відповідно до вимог чинного законодавства та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання зобов'язання має місце, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 22.07.2009 року по 28.12.2009 року в сумі 24 521,25 грн. та збитків від інфляції за період з серпня 2009 року по грудень 2009 року в сумі 48 480,55 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 2 106 809,50 грн. (1 864 636, 63 грн. –сума основного боргу + 169 171,07 грн. –пеня + 48 480,55 грн. –збитки від інфляції + 24 521,25 грн. –3% річних).

Відповідач вважає, що за своєю правовою природою 3% річних та інфляційні втрати є збитками. Суд відхиляє заперечення відповідача проти стягнення 3% річних та інфляційних втрат з наступних підстав.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, індекс інфляції враховується при простроченні виконання грошового зобов’язання у всіх випадках. Індексація і проценти не є способом відшкодування збитків.

Названа норма є спеціальною відносно ст.623 і ст.22 ЦК України, що встановлюють відповідальність у вигляді відшкодування збитків. Тому при порушенні грошового зобов'язання не може пред'являтись вимога про відшкодування збитків, якщо це не передбачено договором.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Доводи відповідача, що індекс інфляції та проценти річних за своєю правовою природою є збитками, спростовується також з огляду на таке.

В силу ч.2 ст.612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

Відповідно до ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Аналогічний припис міститься у статті 224 ГК України, згідно з якою учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст.614 ЦК України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язань покладається при наявності вини (умислу або необережності). Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою цивільно-правової відповідальності. При цьому складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є суб’єкт та об’єкт правопорушення, а також суб’єктивна та об’єктивна сторони. Суб’єктивну сторону становить вина боржника.

Положення ж частини другої статті 625 ЦК України не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Суд також відхиляє заперечення відповідача щодо стягнення пені.

Відповідно до пункту 3 ч.1 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що суд, приймаючи рішення, наділений правом зменшувати розмір заявленої до стягнення неустойки, але на має підстав для відмови в задоволенні цієї вимоги.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду на 12 місяців, мотивоване погіршенням фінансового становища відповідача, існуванням світової економічної кризи, скороченням як світового так і внутрішнього попиту на продукцію відповідача.

Зазначені обставини не є, в силу положень ст.121 ГПК України, підставою надання розстрочки або відстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на відповідача в такому розмірі: витрати по сплаті державного мита в розмірі 21 068,10 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 56, код ЄДРПОУ 35537363, рахунок 2600630358201 у ПАТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Борлас Україна" (юридична адреса: 02088, м. Київ, вул. Коцюбинського, 20; фактична адреса: 04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, код ЗКПО 30636241, рахунок 26006098648101 у філії "Центральне РУ" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", м. Київ, МФО 300131) суму основного боргу в розмірі 1864636,63 грн., пеню в розмірі –169171,07 грн., інфляційні збитки у розмірі 48480,55 грн., 3% річних в сумі - 24521,25 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 21068,10 грн. та 236 грн. витрат, пов’язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено - 17.11.2010 року