Рішення № 12323066, 19.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

19.10.2010Справа №2-18/4042-2010 За позовом - Ялтинської міської ради, м. Ялта (98600, м. Ялта, пл. Радянська, 1)

До відповідачів: 1) Адміністрації парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Місхорський», «Масандрівський», «Лівадійський», м. Ялта (98650, м. Ялта, Масандрівський парк, 40);

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Курорт-Інвест», м. Ялта (98600, м. Ялта, вул. Соснова, 48; 98676, м. Алупка, Дворцове шосе, буд. 4)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», м. Ялта (98600, м. Ялта, вул. Дзержинського, 4)

Про визнання недійсним договору оренди майна.

Суддя І.К. Осоченко .

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Койков Д.Г. - зав. сектором юр. відділу, довіреність від 01.06.2010р.

Від відповідача 1 - не з'явився.

Від відповідача 2 - не з'явився.

Від третьої особи - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Ялтинська міська рада, м. Ялта - позивач, звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Адміністрації парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Місхорський», «Масандрівський», «Лівадійський», м. Ялта та Товариства з обмеженою відповідальністю «Курорт-Інвест», м. Ялта - відповідачів, в якій просить визнати недійсним договір оренди майна № 12 від 16.07.2001р.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 203, 215, 228, 317, 761 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 16.07.2001р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено Договір оренди майна № 12, згідно до якого в оренду відповідача-2 були передані нежилі приміщення площею 23,9 кв.м. (літ. А, прим. 1.1,1-2), туалет та душ площею 6,8 кв.м., розташовані за адресою: м. Алупка, вул. Дворцове шосе, 4.

На підставі Положення «Про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повнім господарському веденні або оперативному керуванні підприємств, установ і організацій», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995р. № 891, виконавчим комітетом Ялтинської міської ради 13.09.1996р. прийнято рішення № 450 «Про передачу ЖРЕП об'єднання «Ялтакурорт», відповідно до якого Ялтинська міська рада прийняла у свою власність цілісним комплексом - ЖРЕП об'єднання «Ялтакурорт», з показниками фінансово-господарської діяльності, основними та оборотними фондами на 01.10.96р. Рішенням виконкому від 15.11.1996р. № 525 перейменовує ЖРЕП об'єднання «Ялтакурорт» у Житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство комітету Ялтинської міської ради.

На підставі акту прийому-передачі від 15.10.1996р. у власність Ялтинської міської ради переходить ціле домоволодіння № 4 по вул. Дворцове шосе, у м. Алупка, що складається з: житлових приміщень загальної пл. 29,8 кв.м і нежитлових приміщень загальної пл. 23,9 кв.м., у зв'язку з чим відповідач-1 не мав права укладати договір оренди даного майна, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

04.10.2010 р. у судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, з урахуванням положень ст. 69 ГПК України, суд вважав можливим продовжити строк розгляду справи та задовольнив клопотання позивача.

Ухвалою господарського суду АРК від 04.10.2010р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 12.10.2010р.

У судовому засіданні приймав участь представник позивача, який надав додаткові документи для залучення їх до матеріалів справи.

Представники відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи у судове засідання тричі не з'явилися, повідомлені були судом про дату та час розгляду справи належним чином, причини не з'явлення суду не відомі.

Слухання справи відкладалося у порядку передбаченому статтею 77 ГПК України.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами у порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд-

ВСТАНОВИВ:

16.07.2001 року між Адміністрацією парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Місхорський», «Масандрівський», «Лівадійський» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Курорт-Інвест» (орендар) укладено договір оренди майна № 12.

Відповідно до розділу 2 вказаного договору, предметом договору є майнові відносини сторін по господарському використанню майна для розміщення складу. Об'єкт оренди - нежилі господарсько-побутові приміщення площею 23,9 кв.м. (літ. А, прим. 1-1, 1-2, туалет і душ площею 6,8 кв.м., які розташовані за адресою: м. Алупка, вул. Дворцове шосе, 4).

Згідно з розділом 5 договору, строк дії договору складає 49 років. Договір вступає у силу з 16.07.2001 року по 16.07.2050 року.

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним договору про оренду майна № 12, який було укладено 16.07.2001 року, Ялтинська міська рада вказує на те, що Адміністрація парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Місхорський», «Масандрівський», «Лівадійський» не мала права укладати такий договір оренди у зв'язку з тим, що вона не є ані власником, ані розпорядником майна, що, на думку Ялтинської міської ради, є підставою для визнання вказаного договору недійсним.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

13.09.1996 року виконавчим комітетом Ялтинської міської ради прийнято рішення № 450 «Про передачу ЖРЕП об’єднання «Ялтакурорт».

Відповідно до вказаного рішення Ялтинська міська рада приймає у свою власність цілісний комплекс – ЖРЕП об’єднання «Ялтакурорт», з основними і оборотними фондами та показниками фінансово-господарської діяльності, що склалася станом на 01.10.1996 року.

На підставі акту прийому-передачі від 15.10.1996р. у власність Ялтинської міської ради переходить ціле домоволодіння № 4 по вул. Дворцове шосе, у м. Алупка, що складається з: житлових приміщень загальної пл. 29,8 кв.м і нежитлових приміщень загальної пл. 23,9 кв.м.

Відповідно до пунктів 5, 6 статті 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

Таким чином, Ялтинська міська рада з 15.10.1996 року (дата підписання Акту прийому-передачі) є власником цілого домоволодіння № 4 по вул. Дворцове шосе у м. Алупка, яке складається з жилих приміщень загальною площею 29,8 кв.м. і нежилих приміщень загальною площею 23,9 кв.м.

Крім того, Висновком про реєстрацію домоволодіння Бюро технічної інвентаризації м. Ялти (а.с. 34) та Листом Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» за вих. № 264 від 18.02.2010 року (а.с. 68) також підтверджується, що Ялтинська міська рада є власником вищевказаного майна на підставі рішення виконкому від 13.09.1996 року № 450 та Акту прийому-передачі майна від 15.10.1996 року.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судом встановлено, що Адміністрація парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Місхорський», «Масандрівський», «Лівадійський» на моменту укладення спірного договору № 12 від 16.07.2001 року не була ані власником, ані особою, якій належать майнові права на нежилі приміщення площею 23,9 кв.м. (літ. А, прим. 1.1,1-2), туалет та душ площею 6,8 кв.м., розташовані за адресою: м. Алупка, вул. Дворцове шосе, 4.

У зв'язку із чим суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли та продовжують існувати після набрання ним чинності.

У відповідності зі ст. 759 Цивільного кодексу України, ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 761 ;ЦК України, право передачі майна у найм має власник речі або особа, які належить майнові права.

Стаття 203 Цивільного кодексу України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання сторонами (стороною) на момент вчинення правочину вимог, встановлених статтею 203 Цивільного кодексу України.

Оскільки судом вище встановлено, що Адміністрація парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Місхорський», «Масандрівський», «Лівадійський» на моменту укладення спірного договору № 12 від 16.07.2001 року не була ані власником, ані особою, якій належать майнові права на нежилі приміщення площею 23,9 кв.м. (літ. А, прим. 1.1,1-2), туалет та душ площею 6,8 кв.м., розташовані за адресою: м. Алупка, вул. Дворцове шосе, 4, а отже не мала необхідний обсяг дієздатності на укладення договору оренди майна № 12 від 16.07.2001 року.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів правомочності правочину оренди майна (нежилі приміщення площею 23,9 кв.м. (літ. А, прим. 1.1,1-2), туалет та душ площею 6,8 кв.м., розташовані за адресою: м. Алупка, вул. Дворцове шосе, 4) відповідачі суду не представили.

Підсумовуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, вважає, що позовні вимоги щодо визнання недійсним договору оренди майна № 12, укладеного 16.07.2001 року між Адміністрацією парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Місхорський», «Масандрівський», «Лівадійський» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Курорт-Інвест», підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України відносяться на відповідачів.

19.10.2010 року у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 21.10.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір оренди майна № 12, укладений 16.07.2001 року між Адміністрацією парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Місхорський», «Масандрівський», «Лівадійський» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Курорт-Інвест».

3. Стягнути з Адміністрації парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Місхорський», «Масандрівський», «Лівадійський», м. Ялта (98650, м. Ялта, Масандрівський парк, 40; код ЄДРПОУ 33223992) на користь Ялтинської міської ради, м. Ялта (98600, м. Ялта, пл. Радянська, 1; код ЄДРПОУ 25149223) 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Курорт-Інвест», м. Ялта (98600, м. Ялта, вул. Соснова, 48; 98676, м. Алупка, Дворцове шосе, буд. 4; код ЄДРПОУ 31332038) на користь Ялтинської міської ради, м. Ялта (98600, м. Ялта, пл. Радянська, 1; код ЄДРПОУ 25149223) 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.