Вирок № 12311233, 17.11.2010, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

№ 1-169/2010 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2010 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Забуранного Р.А.

при секретарі Таран С.М.

за участю прокурора Невмитого О.Ю., представника служби у справах дітей Новомиргродської РДА ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Оситняжка, Новомиргородського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого 24.06.2010 р. Новомиргородським районним судом за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, проживаючого у АДРЕСА_1,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Камянуватка, Новомиргородського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, непрацюючого, одруженого, не військовозобовязаного, раніше не судимого, який зареєстрований у АДРЕСА_3 та проживає у АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2010 року, близько 22 години, неповнолітній ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, з метою незаконного заволодіння чужим майном шляхом нападу, тобто діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, за попередньою змовою з ОСОБА_4, який перебував у стані алкогольного спяніння, прийшли до будинку потерпілої пристарілої ОСОБА_5, яка проживає одиноко по АДРЕСА_4. Зайшовши на територію домоволодіння, ОСОБА_4, принесеним з собою ножем, умисно наніс близько 5 ударів одній із собак, що були на подвірї даного домоволодіння, а потім наніс 2 удари цим ножем другій собаці, тим самим усуваючи перешкоду для скоєння злочину. Підійшовши до веранди будинку, ОСОБА_3 став стукати у вхідні двері представившись працівниками міліції. Так як потерпіла ОСОБА_5, не зважаючи на слова ОСОБА_3, не впустила їх до будинку, тому ОСОБА_3, маючи намір проникнути до середини будинку, розбив ліктем руки шибку у дверях, та відкрив зсередини дверні запори. Зайшовши до будинку, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 присвічуючи ліхтарем на мобільному телефоні, побачили ОСОБА_5, у якої стали вимагати гроші. Коли потерпіла відповіла, що грошей у неї немає, ОСОБА_4 з метою примусити її надати їм гроші, підійшов до ОСОБА_5 та умисно наніс їй удар кулаком в область голови, тобто у життєво важливий орган, спричинивши згідно висновку судово-медичної експертизи № 220 від 12.08.2010 р. тілесні ушкодження у вигляді рани та садна в області лоба, які відносяться до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоровя, більше 6 днів. Від отриманого удару ОСОБА_5 впала на підлогу та боячись за своє життя та здоровя, залишилась лежати на підлозі та не чинила ніякого опору. Вирішивши, що потерпіла померла, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 стали обшукувати будинок з метою знайти гроші, але нічого не знайшовши залишили місце скоєння злочину.

Продовжуючи злочинні дії 18 липня 2010 р., близько 22 години 30 хвилин, вийшовши з території домоволодіння ОСОБА_5, ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_3 пішли по вулиці та проходячи біля домоволодіння ОСОБА_6 , що розташоване по АДРЕСА_5 у дворі останнього помітили легковий автомобіль, який вирішили викрасти та з цією метою зайшли на подвіря потерпілого і відкрили ворота. В подальшому ОСОБА_6 почувши скрегіт воріт та запідозривши викрадення автомобіля, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2774/27 від 31.08.2010 р. - 6516,04 грн., з будинку вийшов, взявши з собою деревяну палицю. Намагаючись захистити своє майно, побачивши у дворі двох осіб, потерпілий наніс удар палицею по ОСОБА_3. ОСОБА_4 в цей час, відштовхнув потерпілого, від чого ОСОБА_6 впав на землю. Сівши йому зверху на груди, ОСОБА_4 тримаючи у руці перед собою ніж та погрожуючи розправою, приставив його до шиї потерпілого і став вимагати ключі від автомобіля. ОСОБА_3, у якого також мався ніж, підійшов до потерпілого та демонструючи його у руці, став погрожувати також розправою, якщо той не віддасть ключі від автомобіля. Почувши від потерпілого, що цей автомобіль знаходиться у несправному стані, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, тримаючи кожен у руці ніж, погрожуючи фізичною розправою, стали вимагати у ОСОБА_6 гроші, що є у будинку. Боячись за своє життя та здоровя, потерпілий ОСОБА_6 вирішив віддати свої заощадження, після чого ОСОБА_7 схопивши його за руку, погрожуючи застосуванням ножа, повів його до будинку, де ОСОБА_6 віддав йому гроші в сумі 1200 гривень та мобільний телефон марки «Нокіа-1600», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2764/26 від 07.09.2010 р. з урахуванням зносу 180 грн., в якому знаходився стартовий пакет оператора «КиївСтар» вартістю згідно довідки ПП ОСОБА_12 25 грн., на рахунку якого були кошти в сумі 36 грн. Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишили домоволодіння ОСОБА_6, спричинивши потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 1441 грн. А всього своїми незаконним діями ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мали намір нанести потерпілому ОСОБА_6 матеріальні збитки на загальну суму 7957,04 грн.

Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_3 пояснив, що 18 липня 2010 року, близько 22 години він разом з ОСОБА_4 перебуваючи у стані алкогольного спяніння вирішили пограбувати ОСОБА_5, та з цією метою прийшли до її домоволодіння. Після цього ОСОБА_4 ножем вбив дві собаки, а він ліктем розбивши шибку відімкнув дверні запори. Зайшовши до приміщення будинку вони стали вимагати у потерпілої гроші і оскільки остання повідомила, що грошей у неї немає ОСОБА_4 умисно наніс їй удар кулаком в область голови, від чого вона впала на підлогу. Вирішивши, що потерпіла померла та не знайшовши грошей вони покинули її домоволодіння та проходячи по вулиці помітили на подвірї ОСОБА_6 легковий автомобіль, який вирішили викрасти. З цією метою вони зайшли на подвіря потерпілого та відчинили ворота та в цей час з будинку вибіг ОСОБА_6 і вдарив його, а ОСОБА_4 штовхнув потерпілого на землю сів на нього та вимагав ключ від автомобіля. Зясувавши, що автомобіль знаходиться у несправному стані вони забрали у нього гроші в сумі 1200 гривень та мобільний телефон марки «Нокіа-1600» та після цього з місця скоєння злочину зникли.

Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та підтвердив показання підсудного ОСОБА_3

Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердили показання підсудних та ОСОБА_6 просив суд задовольнити його позов до підсудних, оскільки завдані злочином збитки в повній мірі ними не відшкодовані.

Крім вищевикладеного, вина підсудних у вчиненні злочину повністю знайшла своє підтвердження у свідченнях свідків, допитаних у ході судового розгляду у справі ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину підтверджується і письмовими матеріалами справи, які були оглянуті у ході судового розгляду у справі, а саме: заявою потерпілої ОСОБА_10 від 19.07.2010 р. (а. с. 7); протоколом огляду місця події з фототаблицею від 19 липня 2010 року (а. с. 9-16); заявою потерпілого ОСОБА_6 від 18.07.2010 р. (а. с. 31); протоколом огляду місця події з фототаблицею від 19 липня 2010 року (а. с. 35-39); протоколами огляду місця події від 19 липня 2010 року (а. с. 22, 23); протоколом предявлення для впізнання від 23 липня 2010 року (а. с. 57); висновком судово-товарознавчої експертизи № 2754/26 від 07 вересня 2010 року (а. с. 73-74); висновком судово-автотоварознавчої експертизи № 2774/27 від 31 серпня 2010 року (а. с. 101-108); протоколом відтворення обстановки та обставин події від 20 липня 2010 року (а. с. 134-136); протоколом відтворення обстановки та обставин події від 27 липня 2010 року (а. с. 185-186); висновком судово-медичної експертизи № 220 від 12.08.2010 року (а. с. 211-212); протоколом допиту у якості підозрюваного ОСОБА_4 від 20 липня 2010 року (а. с. 131-133); протоколами допиту у якості обвинуваченого ОСОБА_4 від 21 липня 2010 року та 29 вересня 2010 року (а. с. 165-166; 243-244); протоколом допиту у якості підозрюваного ОСОБА_3 від 27 липня 2010 року (а.с. 183-184); протоколами допиту у якості обвинуваченого ОСОБА_3 від 28 липня 2010 року та 28 вересня 2010 року (а. с. 202-203; 234-235) у відповідності до яких підсудні визнали власну вину та причетність до вчинення злочину, іншими письмовими матеріалами справи.

Суд вважає, правильною кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 187 КК України, як розбій, поєднаний з проникненням у житло.

Суд погоджується з кваліфікацією дій підсудного ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 187 КК України, як розбій, поєднаний з проникненням у житло.

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вирішуючи питання про цивільний позов, суд виходить з того, що неправомірними діями підсудних потерпілому по справі ОСОБА_6 спричинена майнова шкода.

У ході досудового слідства ОСОБА_6 заявив цивільний позов про стягнення з винних осіб завданих злочином матеріальних збитків у розмірі 1093 грн., так як частину викрадених у нього грошей у сумі 107 грн. йому було повернуто.

У судовому засіданні прокурор та ОСОБА_6 підтримали позов.

Підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_6 визнали у повному обсязі.

Тому на підставі викладеного суд вважає за необхідне позов потерпілого про відшкодування завданих злочином майнових збитків задовольнити та стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_6 1093 грн. у рахунок відшкодування заподіяної майнової шкоди.

Обираючи підсудному ОСОБА_3 міру покарання, суд враховує тяжкість та суспільну небезпечність скоєного, його роль у вчиненні злочину, розмір завданих збитків те, що останнім було вчинено особливо тяжкий злочин, стан здоров'я підсудного , умови його виховання та проживання, а також особу підсудного, який за місцем постійного проживання характеризується з негативної сторони на моменти вчинення злочину являвся неповнолітнім, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину, на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин під час відбування випробувального строку за попереднім вироком суду.

До обставин, що помякшують покарання ОСОБА_3, суд відносить щире каяття та вчинення злочину неповнолітнім.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3, суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Призначаючи підсудному ОСОБА_4 міру покарання, суд враховує тяжкість та суспільну небезпечність скоєного, його роль у вчиненні злочину, розмір завданих збитків те, що останнім було вчинено особливо тяжкий злочин, а також особу підсудного, який за попереднім місцем проживання характеризується з позитивної сторони за останнім місцем проживання характеризується з негативної сторони, ніде не працює, його стан здоровя, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні неповнолітню дитину.

До обставин, що помякшують покарання ОСОБА_4, суд відносить щире каяття.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4, суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Враховуючи вищевикладене, ступінь тяжкості злочину та інші обставини справи, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_3 ., не можливе без ізоляції його від суспільства та вважає за необхідне обрати йому покарання у межах санкції ч. 3 ст. 187 КК України у вигляді позбавлення волі.

Беручи до уваги ступінь тяжкості злочину та інші обставини справи, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_4 не можливе без ізоляції його від суспільства та вважає за необхідне обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч. 3 ст. 187 КК України.

Керуючись ст. ст. 323 - 325 КПК України, суд ,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) років із конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 24 червня 2010 року, остаточно обрати покарання щодо ОСОБА_3 у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі із конфіскацією майна.

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією майна.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити без змін тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його затримання, тобто із 27.07.2010 року.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його затримання, тобто із 19.07.2010 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення завданих злочином збитків задовольнити повністю.

Стягнути солідарно із засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_6 - 1093 (одну тисячу девяносто три) гривні у рахунок відшкодування заподіяної майнової шкоди.

Речові докази по справі:

- зіскоб речовини бурого кольору, дві темні дактоплівки з слідом взуття, деревяний брус зі слідами речовини бурого кольору, спортивні штани чорного кольору, пара кросівок та пара гумових капців, що перебувають на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області - знищити;

- кошти в сумі 107 гривень, мобільний телефон марки «Нокіа 1600», автомобіль ВАЗ 2101, д\н НОМЕР_1, що перебувають на зберіганні у ОСОБА_6 передати їх власнику ОСОБА_6;

- велосипед марки «Аіст», що перебуває на зберіганні у ОСОБА_11 відповідності до її розписки від 20.07.2010 року передати його власнику;

- мобільні телефони «Моторола» та «LG», які були вилученні у ОСОБА_4 та перебувають на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Новомиргородського РВ УМВС передати їх власнику ОСОБА_4.

Стягнути солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області, код 25575003, на рахунок 31257272210284, банк одержувача ГУ ДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016 судові витрати по справі, у розмірі - 1014, 80 гривень.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: Р.А. Забуранний