Ухвала суду № 123021572, 15.11.2024, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 0427/10322/2012

№ 6/183/536/24

У Х В А Л А

15 листопада 2024 року м. Самар Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого суддіДубовенко І.Г., за участю секретаря судового засіданняБолкарьової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» на бездіяльність Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Міністерства юстиції (м. Одеса), державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Міністерства юстиції (м. Одеса) Бочарової Полини Андріївни, заінтересована особа ОСОБА_1 , суд -

в с т а н о в и в :

06 листопада 2024 року ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» звернулося до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Міністерства юстиції (м. Одеса), у якій просить:

- визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Міністерства юстиції (м. Одеса) Бочарової Полини Андріївни щодо неповернення ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» у встановленому законом порядку авансового внеску, сплаченому у виконавчому провадженні № 53224452 в сумі 16000 грн платіжним дорученням № 6582-2690 від 29.12.2016 року;

- зобов`язати Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Міністерства юстиції (м. Одеса) повернути ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» невикористану суму авансового внеску, сплаченого в сумі 16000 грн.

В обґрунтуванням скарги ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» зазначили, що 17 листопада 2015 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області на підставі рішення від 22 вересня 2015 року у справі № 0427/10322/2012, яке набрало законної сили 05.10.2015 року, виданий виконавчий лист про стягнення стосовно ОСОБА_1 про стягнення суми. Банком була подана заява разом з виконавчим документом до виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження та відповідно до вимог ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» сплачений авансовий внесок в сумі 16000 грн. 03 січня 2017 року Шевченківським ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області відкрите виконавче провадження № 53224452 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості в загальній сумі 46579,87 доларів США та 464,84 грн. 28.12.2020 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Бочаровою П.А. була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувану у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення. В подальшому ВДВС реорганізовано в Перший Правобережний відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Міністерства юстиції (м. Одеса). Всупереч вимогам ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», постанова держвиконавця від 28.12.2020 року у ВП № 53224452 про повернення стягувану виконавчого документа не містить в собі розпорядження державного виконавця щодо повернення авансового внеску стягувану. А невикористані суми авансових внесків при закінченні зазначених виконавчих проваджень не поверталися. Листом № 513/859/2023 від 21.08.2023 року на адресу Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Міністерства юстиції (м. Одеса) був направлений запит про надання звіту про використання авансового внеску по боржникам, зокрема: ОСОБА_1 25.08.2023 року банком отримана відповідь, що згідно даних АСВП у період з 03.07.2017 по 28.12.2020 ВП №53224452 перебувало на примусовому виконанні у Шевченківського ВДВС, 28.12.2020 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» завершено. Матеріали виконавчого провадження вилучені в ході проведення обшуку згідно ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська у справі № 199/4935/21. А також повідомлено. що неможливо направити звіти про використання авансових внесків. 30.08.2023 року банком на адресу виконавчої служби направлений запит про перерахування залишку авансового внеску, в тому числі і по зазначеному боржнику. Банком отримано відповідь від 05.10.2023 року виконавчої служби у якій повідомлено про відсутність коштів на рахунку авансових внесків відділу. 12 жовтня 2023 року до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області було направлено звернення з вимогою зобов`язати начальника відділу перерахувати невикористані суми авансового внеску. 20.11.2023 року на адресу банку надійшла відповідь у якій повідомлено, що згідно відомостей автоматизованої системи виконавчих проваджень за ВП №53224452 у вкладці «надходження» відсутні надходження авансових внесків. Також зазначено, що за ухвалою суду платіжні доручення (інструкції) за 2020 рік, оригінали виписок авансового рахунку за 2020 рік, книги обліку авансових внесків за 2020 рік вилучені за протоколом обшуку від 16.07.2021 року. 11.09.2024 року банк звернувся з листом щодо зобов`язання перерахувати невикористані суми авансового внеску. 25.10.2024 року отримана відповідь, яка містить інформацію, що була надана раніше.

А тому просить визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Міністерства юстиції (м. Одеса) Бочарової Полини Андріївни щодо неповернення ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» у встановленому законом порядку авансового внеску, сплаченому у виконавчому провадженні № 53224452 в сумі 16000 грн платіжним дорученням № 6582-2690 від 29.12.2016 року; та зобов`язати Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Міністерства юстиції (м. Одеса) повернути ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» невикористану суму авансового внеску, сплаченого в сумі 16000 грн.

В судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися. Про час та місце розгляду справи, належним чином повідомлені судом. Представником ПАТ АБ «УКРНАЗБАНК» направлено заяву з проханням розглянути скаргу за відсутності їх представника, з підтриманням скарги та підстав викладених в ній.

Інші учасники про причини неявки не повідомили.

У зв`язку з неявкою осіб, що беруть участь у справі, фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Суд, вивчивши підстави поданої скарги, та матеріали справи в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

22 вересня 2015 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області у цивільній справі № 0427/10322/2012 ухвалене рішення за позовом ПАТ «АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення. Вказаним рішенням стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «АБ «Украгазбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 46579,87 доларів США та 464,84 грн. Судове рішення набрало законної сили 05.10.2015 року. 17 листопада 2015 року судом виданий виконавчий лист стосовно боржника ОСОБА_1

З інформації, отриманої скаржником 07.06.2022 року з АСВП про ВП 53224452 щодо виконання вказаного виконавчого документу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 46579,87 доларів США та 464,84 грн, вбачається, що 03 січня 2017 року відкрите виконавче провадження за вказаним виконавчим документом. 28.12.2020 року виконавче провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» завершено.

Листом № 513/859/2023 від 21.08.2023 року на адресу Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Міністерства юстиції (м. Одеса) був направлений запит про надання звіту про використання авансового внеску по боржникам, зокрема: ОСОБА_1 25.08.2023 року банком отримана відповідь, що згідно даних АСВП у період з 03.07.2017 по 28.12.2020 ВП №53224452 перебувало на примусовому виконанні у Шевченківського ВДВС, 28.12.2020 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» завершено. Матеріали виконавчого провадження вилучені в ході проведення обшуку згідно ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська у справі № 199/4935/21. А також повідомлено. що неможливо направити звіти про використання авансових внесків. 30.08.2023 року банком на адресу виконавчої служби направлений запит про перерахування залишку авансового внеску, в тому числі і по зазначеному боржнику. Банком отримано відповідь від 05.10.2023 року виконавчої служби у якій повідомлено про відсутність коштів на рахунку авансових внесків відділу. 12 жовтня 2023 року до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області було направлено звернення з вимогою зобов`язати начальника відділу перерахувати невикористані суми авансового внеску. 20.11.2023 року на адресу банку надійшла відповідь у якій повідомлено, що згідно відомостей автоматизованої системи виконавчих проваджень за ВП №53224452 у вкладці «надходження» відсутні надходження авансових внесків. Також зазначено, що за ухвалою суду платіжні доручення (інструкції) за 2020 рік, оригінали виписок авансового рахунку за 2020 рік, книги обліку авансових внесків за 2020 рік вилучені за протоколом обшуку від 16.07.2021 року. 11.09.2024 року банк звернувся з листом щодо зобов`язання перерахувати невикористані суми авансового внеску. 25.10.2024 року отримана відповідь, яка містить інформацію, що була надана раніше.

05 листопада 2024 року ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» подало до суду скаргу на бездіяльність виконавця державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Міністерства юстиції (м. Одеса) Бочарової Полини Андріївни та зобов`язання вчинити певні дії, питання про поновлення строку звернення до суду скаржник не порушував.

Відповідно до частини третьоїстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленимзаконом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зістаттею 129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пунктом 9 частини другоїстатті 129 Конституції Українипередбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Відповідно до частини першоїстатті 18 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зістаттею 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цимЗаконом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Тобто виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Частиною першоюстатті 18 Закону України «Про виконавче провадження»(у редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій) передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цимЗакономзаходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно зістаттею 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною першоюстатті 74 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно достатті 449 ЦПК Українискаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У постановах від 18 листопада 2020 року у справах № 466/948/19 (провадження № 61-16974св19) та № 439/1493/15-ц (провадження № 61?7804св19), від 31 липня 2023 року у справі № 2-3187/11 (провадження № 61-4984св23), Верховний Суд вказав, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленогозаконом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленогозакономстроку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

Згідно зістаттею 126 ЦПК Україниправо на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленогозакономабо судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною першоюстатті 127 ЦПК Українивизначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановленийзаконом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За загальним правилом, судам необхідно враховувати, що в тому разі, колизакономвстановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду, їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за загальними правилами. Скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено, залишається без розгляду.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 74 Закону України «Про виконавче провадження»рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

У постанові від 13 березня 2019 року у справі № 920/149/18 (провадження № 12-297гс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що «стаття 74Закону України «Про виконавче провадження»є загальною нормою по відношенню достатей 339-341 ГПК України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС».

Отже,стаття 449 ЦПК Україниє спеціальною нормою по відношенню достатті 74 Закону України «Про виконавче провадження»та має переважне право на застосування при обрахуванні строку для звернення сторони виконавчого провадження зі скаргою на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 березня 2023 року у справі № 367/7831/19 (провадження № 61-1642св22), від 13 червня 2023 року у справі № 638/5995/16-ц (провадження № 61?3333св23), від 30 червня 2023 року у справі № 206/1451/19 (провадження № 61-2469св23).

Згідно з частинами першою, четвертоюстатті 124 ЦПК Українистрок, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

У постанові від 19 квітня 2023 року у справі № 759/20392/18 (провадження № 61-905св23) Верховний Суд зазначив, що, виходячи з результату системного аналізу статей123,124,126 ЦПК Україниіз положеннями пункту «а» частини першоїстатті 449 ЦПК України,статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якої пов`язано його початок, тобто після фактичної обізнаності особи про порушення її прав і свобод.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 2-1441/10 (провадження № 61-17257св20) та від 07 липня 2021 року у справі № 127/2-200/2004 (провадження № 61?16384св19).

У постанові від 23 червня 2022 року у справі № 914/2265/20 Верховний Суд вказав, що: «водночас об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 04 лютого 2022 року у справі № 925/308/13-г зазначила, що за порівняльного аналізу змісту термінів «дізнався» та «повинен був дізнатися», що містяться у положенняхстатті 341 Господарського процесуального кодексу України, суд доходить висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо. У цьому висновку Суд враховує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя і сторони повинні очікувати їх застосування задля забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності. Отже, під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта, закріпленого у частині першійстатті 341 Господарського процесуального кодексу України, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження тощо). У висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою, суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах від 14 серпня 2019 року у справі № 910/7221/17, від 12 січня 2021 року у справі № 910/8794/17, від 12 жовтня 2021 року у справі № 918/333/13-г».

Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2023 року у справі № 904/3734/20, прийнятій у подібних правовідносинах, вказав, що передумовою для розгляду скарги на дії чи бездіяльність державного, приватного виконавця по суті є встановлення факту подання цієї скарги у строк, передбачений частиною першоюстатті 341 ГПК України, або наявності відповідного клопотання та обставин для поновлення такого строку, якщо його було пропущено з поважних причин. Адже під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положеньГПК України, вміщених у розділі VI «Судовий контроль за виконанням судових рішень». Відсутність в оскаржуваних судових рішеннях достеменного встановлення істотних обставин щодо початку та закінчення перебігу процесуального строку для звернення із скаргою до суду, факту дотримання стягувачем цього строку, може свідчити про передчасність висновків судів прийняття до розгляду скарги та не можуть зумовити обов`язок суду щодо розгляду скарги по суті в порядкустатті 343 ГПК України, оскільки нормамиГПК Україниімперативно визначено, що пропущений процесуальний строк, встановленийзаконом, може бути поновлено за відповідних обставин судом виключно за клопотанням особи, що подає скаргу. Протилежні дії суду порушуватимуть права інших учасників спору (зокрема виконавця, дії якого оскаржуються) та загальні засади господарського судочинства, а саме його диспозитивності, рівності перед законом і судом та змагальності сторін.

Судом встановлено, що з інформації, отриманої скаржником 07.06.2022 року з АСВП про ВП 53224452 щодо виконання вказаного виконавчого документу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 46579,87 доларів США та 464,84 грн, вбачається, що 03 січня 2017 року відкрите виконавче провадження за вказаним виконавчим документом. 28.12.2020 року виконавче провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» завершено.

Листом № 513/859/2023 від 21.08.2023 року на адресу Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Міністерства юстиції (м. Одеса) був направлений запит про надання звіту про використання авансового внеску по боржникам, зокрема: ОСОБА_1 25.08.2023 року банком отримана відповідь, що згідно даних АСВП у період з 03.07.2017 по 28.12.2020 ВП №53224452 перебувало на примусовому виконанні у Шевченківського ВДВС, 28.12.2020 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» завершено. Матеріали виконавчого провадження вилучені в ході проведення обшуку згідно ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська у справі № 199/4935/21. А також повідомлено, що неможливо направити звіти про використання авансових внесків. 30.08.2023 року банком на адресу виконавчої служби направлений запит про перерахування залишку авансового внеску, в тому числі і по зазначеному боржнику. Банком отримано відповідь від 05.10.2023 року виконавчої служби у якій повідомлено про відсутність коштів на рахунку авансових внесків відділу. 12 жовтня 2023 року до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області було направлено звернення з вимогою зобов`язати начальника відділу перерахувати невикористані суми авансового внеску. 20.11.2023 року на адресу банку надійшла відповідь у якій повідомлено, що згідно відомостей автоматизованої системи виконавчих проваджень за ВП №53224452 у вкладці «надходження» відсутні надходження авансових внесків. Також зазначено, що за ухвалою суду платіжні доручення (інструкції) за 2020 рік, оригінали виписок авансового рахунку за 2020 рік, книги обліку авансових внесків за 2020 рік вилучені за протоколом обшуку від 16.07.2021 року. 11.09.2024 року банк звернувся з листом щодо зобов`язання перерахувати невикористані суми авансового внеску. 25.10.2024 року отримана відповідь, яка містить інформацію, що була надана раніше.

05 листопада 2024 року ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» подало до суду скаргу на бездіяльність виконавця державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Міністерства юстиції (м. Одеса) Бочарової Полини Андріївни та зобов`язання вчинити певні дії, тобто після спливу встановленого пунктом «а» частини першоїстатті 449 ЦПК України десятиденногостроку, у поданій скарзі ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» не порушувало питання про поновлення пропущеного строку для подання скарги.

Правозастосовча практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є незмінною та усталеною, зокрема Верховний Суд 01 листопада 2023 року прийняв постанову у справі № 904/3734/20, та 15 листопада 2023 року прийняв постанову у справі № 552/3735/20 у аналогічних правовідносинах.

Відповідно достатті 451 ЦПК Україниза результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно дозакону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України», заява № 19164/04).

Доводи скаржника щодо направлення заяв стягувачем до виконавчої служби з проханням повернути авансовий внесок, суд не бере до уваги, оскільки звернення в позасудовому порядку для вирішення спору не зупиняє процесуальних строків, указані обставини можуть бути підставами для поновлення строку у разі подання скаржником відповідної заяви, проте у цій справі таких дій вчинено не було.

Аналіз вищенаведеного переконує суд в тому, що скаргу необхідно залишити без розгляду як таку, що подана з пропуском встановленого законом процесуального строку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 73, 77-81, 126-127, 258-260,447-453 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» на бездіяльність Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Міністерства юстиції (м. Одеса), державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Міністерства юстиції (м. Одеса) Бочарової Полини Андріївни, заінтересована особа ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем проголошення ухвали суду.

Суддя І.Г.Дубовенко