Постанова № 12293851, 26.08.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2010 № 3/177-09-33/497

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Сотнікова С.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Галицький М.І. (дов. № 783 від 27.04.2010р.),

від відповідача -Дідевич В.М. (дов. від 14.07.2010р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закрите акціонерне товариство "Нова Лінія"

на рішення Господарського суду м.Києва від 18.05.2010

у справі № 3/177-09-33/497 ( )

за позовом Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Статус"

до Закрите акціонерне товариство "Нова Лінія"

про стягнення 6858,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2010 р. по справі № 3/177-09-33/497 позов задоволено частково; стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Нова лінія” на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Статус” збитки в розмірі 5465,65 грн., витрати за проведення судової експертизи в розмірі 1314,15 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 89,36 грн. та 103,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині стягнення збитків в розмірі 773,06 грн. відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2010 р. скасувати повністю та постановити нове рішення, яким відмовити в позові повністю з підстави неповного зясування обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою від 13.08.2010р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Нова лінія”.

В судовому засіданні представник позивача заперечив доводи та вимоги апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2007 року між Шелофастовою Анжелою Володимирівною та закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Статус”, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту НТ №089120, за яким було застраховано автомобіль “Toyota Rav 4”, д.н. НОМЕР_1. Вигодонабувач -ОСОБА_1.

Додатковою угодою №1 від 01.09.2007 року до договору добровільного комплексного страхування майна НТ №089120 від 27.06.2007 року, внесені зміни до договору, а саме: пункт 7 договору викладено в наступній редакції: “вигоданабувач: ОСОБА_2”, п. реєстраційний номер викладено в наступній редакції: “НОМЕР_2”, п. свідоцтво про реєстрацію викладено в такій редакції : “НОМЕР_3”.

Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 03.06.2008 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за ознаками ст.194 КК України та встановлено, що 01.06.2008 року до Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві з заявою звернулась гр-ка ОСОБА_2 про те, що 01.06.2008 року близько 13:10 год., за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 65/1, на паркувальному майданчику ТЦ “Нова лінія” впавши дерев'яний рекламний щит пошкодив дах її автомобіля “Тойота Рав-4” д.н. НОМЕР_2. В ході перевірки були опитані начальник служби безпеки ТЦ “Нова лінія” гр-н ОСОБА_3. та його заступник гр-н ОСОБА_4., пояснили, що безпосередньо вони свідками і очевидцями даної події не були. Про дану пригоду їм стало відомо від інших співробітників. З їх слів це стало можливим тому, що на той час були дуже сильні пориви вітру, внаслідок чого було пошкоджено кріплення рекламно-інформаційного щита і він впав на зазначений автомобіль. Даний щит належить їх торгівельному центру.

Протоколом огляду місця пригоди від 01.06.2008 року встановлено: автомобіль “Toyota Rav 4” темно синього кольору, д.н.з НОМЕР_2, який стоїть припаркованим біля ТЦ “Нова лінія”, що по вул. Бальзака, 65/1 в м. Києві. На момент огляду двигун автомобіля у виключеному стані, двері салону, капот та багажний відділ зачинені на замки, пошкоджень не мають. Дзеркала стекла, фари та колеса пошкоджень не мають. Зверху на даху автомобіля, а саме з задньої його частини лежить стенд вказаного торгового центру виготовлений з дерева, а друга (нижня) частина стенду знаходиться на парапеті поряд на висоті від землі 1,5 метри. З задньої сторони виявлено подряпини, а саме під стендом, встановити точну кількість подряпин та розміри та розташування не являється можливим у зв'язку з розміщенням стенду. Проводилась фотозйомка.

Як вбачається зі страхового акту №Г.2875-У/Р від 01.07.2008 року позивачем подія визнана страховим випадком та вирішено виплати страхове відшкодування в розмірі 6858,91 грн. (7828,91*87,61% (прямий збиток) - 0,00 грн. (безумовна франшиза)).

Підставою визначення розміру збитку став звіт №805 від 25.06.2008 року, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля “Toyota Rav 4”, д.н. НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП складає 7828,91 грн., матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля “Toyota Rav 4”, д.н. НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП складає 7347,92 грн.

24.07.2008 року позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 6858,91 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером №486 від 24.07.2008 року.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток в межах суми 6858,91 грн.

Позивачем було направлено відповідачу вимоги про відшкодування шкоди в порядку регресу на суму 6858, 91 грн.

У відповідь листом вих. № 3861 від 10.10.2008 року відповідач повідомив позивача про те, що вважає вимоги необгрунтованими та не вбачає підстав для їх задоволення.

Висновком судової автотоварознавчої експертизи №77 від 22.02.2010 року, наданим ТОВ “Експертна компанія “Укравтоекспертиза-Стандарт” у справі №3/177-09-33/487 встановлено, що матеріальний збиток завданий власникові автомобіля марки “Toyota Rav 4”, д.н. НОМЕР_2, в результаті падіння дерев'яного рекламного щита, у разі прийняття до уваги протокол огляду місця пригоди від 01.06.2008 року слідчим Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві лейтенантом міліції Пономаренко В.І., визначити не можливо, так як складений ним протокол місця пригоди є не повним з загальними фотографіями, а також немає професійного обґрунтування при складанні переліку пошкоджень, згідно з протоколу огляду з конкретними пошкодженнями, які видно на фотографіях складені фахівцем оцінювачем в даній галузі ОСОБА_5. дає можливість визначити матеріальний збиток, який може складати 6238,61 грн.

У звязку з проведенням судової експертизи у даній справі, позивачем зменшено позовні вимоги до відповідача. У заяві від 07.05.2010р. № 462 (т. 2 а.с. 39-40) позивач просив стягнути з відповідача суму збитків у сумі 6238,61 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому частиною 2 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянтом не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі в заперечення наявності підстав для стягнення суми завданої ним шкоди.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано, що матеріальну шкоду власнику автомобіля, який був застрахований позивачем, завдано з його вини, колегія суддів вважає, що з відповідача підлягає стягненню в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України шкода у розмірі 6238,61 грн., тобто в розмірі, що встановлена судовим експертом за наслідками проведення судової експертизи у даній справі.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про визначення розміру збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка їх завдала, з врахуванням пропорції за попередні витрати (87,61%), оскільки така пропорція встановлена умовами п. 4.5.3 Договору НТ № 089120 добровільного страхування наземного транспорту від 27.06.2007р., та не повязана з деліктними зобовязаннями, що випливають з заподіяння майнової шкоди.

Таким чином, місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права (ст. 1166 Цивільного кодексу України), що визнається підставою для скасування оскаржуваного рішення в частині відмови у позові про стягнення суми збитків в розмірі 773,06 грн. та задоволення позовних вимог в цій частині.

У звязку з частковим скасуванням рішення місцевого господарського суду та повним задоволенням позовних вимог, підлягають зміні і розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 102,00 грн. витрат по оплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1500,00 грн. витрат за проведення судової експертизи.

Керуючись ст.ст. 49, 101, 103 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Нова лінія” залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2010р. у справі № 3/177-09-33/497 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків в розмірі 773,06 грн. 3. Прийняти в цій частині нове рішення.

4. Позов задовольнити.

5. Викласти пункт перший резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2010р. у справі № 3/177-09-33/497 у наступній редакції:

“Позов задовольнити повністю.”

6. Викласти пункт другий резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2010р. у справі № 3/177-09-33/497 у наступній редакції:

“Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Нова лінія” (02091, м. Київ, Харківське шосе, 168, р/р 26003001302426 в AT “ОТП Банк”, МФО 300528, код ЄДРПОУ 30728887) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Статус” (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, 15, офіс 109, р/р 26509303704 в філії АКБ “Золоті ворота” м. Києва, МФО 300238, код ЄДРПОУ 31201694) збитки в розмірі 6238 (шість тисяч двісті тридцять вісім) грн. 61 коп., витрати за проведення судової експертизи в розмірі 1500 (одна тисяча пятсот) грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.

7. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2010р. у справі № 3/177-09-33/497 залишити без змін. 8. Матеріали справи № 3/177-09-33/497 повернути Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді