Постанова № 12293848, 19.08.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2010                                                                                           № 46/155-22/474

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шипка В.В.

суддів:           

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Концерн Алекс"

на ухвалу Господарського суду м.Києва від 21.05.2010

у справі № 46/155-22/474 ( .....)

за заявою Закритого акціонерного товариства „Концерн Алекс”

про перегляд за нововиявленими обставинами

рішення Господарського суду м. Києва № 46/155 від 08.12.2008 в частині вимог за первісним позовом про стягнення 4477,86 грн.

за позовом                               Державне підприємство "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" (Укрметртестстандарт)

до                                                   Закрите акціонерне товариство "Концерн Алекс"

про                                                   стягнення 4477,86 грн.

за зустрічним

позовом Закритого акціонерного товариства „Концерн Алекс”

до Державного підприємства „Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, ертифікації та захисту прав споживачів”

про повернення майна

за участю представників:

позивача Єфіміщ Д.В. – дов. № 3/956 від 26.10.2009

відповідача Мінчук Д.Л. – дов. № 4/08 від 08.10.2009

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів” (надалі – позивач) в жовтні 2008р. звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства „Концерн Алекс” (надалі – відповідач, апелянт) про стягнення боргу в розмірі 4477,86 грн., що є вартістю проведеного випробування відібраних зразків продукції.

Закрите акціонерне товариство „Концерн Алекс” у грудні 2008р. звернулось до Господарського суду м. Києва із зустрічним позовом до Державного підприємства „Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів” про зобов'язання повернути майно (три зразки радіостанції типу „А1-F11“ в комплекті).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2008 у справі № 46/155 (залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2009) первісний позов про стягнення 4477,86 грн. було задоволено, у задоволенні зустрічного позову було відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2009 рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 у справі № 46/155 скасовано в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог та в цій частині справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою Верховного Суду України від 16.07.2009 у справі № 46/155 в порушенні провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 26.05.2009 в касаційному порядку відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2009 справу № 46/155 було прийнято до провадження та присвоєно їй № 46/155-22/474.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2010 у справі № 46/155-22/474 (залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2009) у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2009 у справі № 46/155-22/474 скасовано, зустрічний позов Закритого акціонерного товариства „Концерн Алекс” задоволено та зобов'язано Державне підприємство „Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів” повернути позивачу за зустрічним позовом три радіостанції носивні з кутовою модуляцією типу „А1-F11”; стягнуто з відповідача за зустрічним позовом 102,00 грн. державного мита в доход державного бюджету.

Закрите акціонерне товариство „Концерн Алекс” 07.04.2010 звернулось до Господарського суду м. Києва з заявою № 2/6 від 06.04.2010 про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2008 за нововиявленими обставинами, у відповідності до якої просить скасувати назване рішення в частині стягнення 4477,86 грн. з ЗАТ „Концерн Алекс” та відмовити у позові.

В якості нововиявлених обставин заявник посилається на обставини, які не були йому відомі на час розгляду справи місцевим господарським судом, але вже тоді існували, та які мають значення для правильного розгляду справи. Такою обставиною, на думку заявника, зокрема, є факт, викладений у висновку судово-почеркознавчої експертизи № 40/10-11 від 30.03.2010 (проведеної на підставі ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 6/642 за позовом ЗАТ „Концерн Алекс” до ДП „Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів” про визнання недійсним (нікчемним) правочину, виконаного у формі листа позивача № 2/16 від 16.01.2007 про проведення випробування радіостанції на відповідність ТУ), яким було встановлено, що у листі ЗАТ «Концерн Алекс» № 2/16 від 16.01.2007 на адресу ДП «Укрметртестстандарт» підпис від імені Сінчука І.Я. в графі «Генеральний директор Сінчук І.Я.» виконаний не Сінчуком І.Я, а іншою особою з наслідуванням його підпису.

Крім того, в обґрунтування заяви № 2/6 від 06.04.2010 про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2008 за нововиявленими обставинами ЗАТ „Концерн Алекс” посилається на неправомірність висновку Вищого господарського суду України про те, що Державне підприємство «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», як орган державної метрологічної служби, має право укладати з суб’єктами господарювання договори про надання метрологічних послуг, і ціна цих послуг визначається на підставі законодавчого акту уповноваженого органу державної влади. Вказаний висновок касаційної інстанції ґрунтувався на даних Положення про Державний науковий метрологічний центр Держспоживстандарту України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 29.04.2005 р. № 106. На думку заявника, оскільки зазначений наказ не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, наведений вище висновок Вищого господарського суду України є неправомірним.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.05.2010 у справі № 46/155-22/474 Закритому акціонерному товариству „Концерн Алекс” у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2008 у справі № 46/155 відмовлено, а рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2008 у справі № 46/155 в частині вимог за первісним позовом залишено без змін.

Ухвала суду мотивована тим, що при вирішенні спору за первісним позовом у справі № 46/155 заперечення відповідача про те, що лист № 2/16 від 16.01.2007 не міг бути підписаний керівником підприємства, були досліджені та оцінені судом, а тому обставини, встановлені висновком судового експерта від 30.03.2010 № 40/10-11, не можуть вважатися нововиявленими як такі, що не були відомі заявникові. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що фактичні дані, встановлені судовою експертизою у справі № 6/642, за своєю правовою природою є доказами у справі, на підставі яких заявник вже після розгляду спору ґрунтує свої заперечення проти позову та які не були подані суду під час розгляду справи № 46/155 та вирішення первісного позову. Так, згідно з текстом рішення від 08.12.2008 у справі № 46/155, відповідач за первісним позовом не надав суду доказів на підтвердження того, що підпис на листі № 2/16 виконано не Сінчуком І.Я., а подання доказів на підтвердження своїх вимог або є заперечень є обов'язком кожної сторони судового процесу. Також, місцевим судом були відхилені посилання заявника на неправомірність висновку Вищого господарського суду України (наявного у його постанові від 26.05.2009 у даній справі), оскільки до повноважень місцевого господарського суду не віднесені права та обов'язки перевірки правильності висновків суду касаційної інстанції.

Закрите акціонерне товариство „Концерн Алекс”, не погоджуючись з вказаною ухвалою місцевого суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою № 1/10 від 10.06.2010, у відповідності до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.05.2010 у справі № 46/155-22/474, заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2008 задовольнити, скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2008 в частині стягнення з ЗАТ „Концерн Алекс” на користь ДП „Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів” 4477,86 грн. та відмовити у позові ДП „Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів” про стягнення з ЗАТ „Концерн Алекс” 4477,86 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та такою, що суперечить приписам ст.ст. 112, 114 ГПК України. Апелянт стверджує, що неможливо вважати законним рішення суду від 08.12.2008 у справі № 46/155 про стягнення боргу в розмірі 4477,86 грн., яке ґрунтується на фальшивому листі та відсутньому у справі доказі (наказі Держспоживстандарту України № 106 від 29.04.2005, про існування якого апелянт дізнався зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 26.05.2009). Крім того, в обґрунтування своїх вимог про скасування оскаржуваної ухвали від 12.05.2010 апелянтом 09.08.2010 подано клопотання, у відповідності до якого він просить вирішити справу № 46/155-22/474 з урахуванням чинного рішення Господарського суду м.Києва від 14.06.2010 у справі № 6/642, яким задоволено позов ЗАТ „Концерн Алекс” та визнано недійсним з моменту вчинення правочин, виконаний у формі листа ЗАТ „Концерн Алекс” від 16.01.2007 № 2/16 генеральному директору ДП „Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів” з проханням провести випробування радіостанцій на відповідність ТУ та гарантування їх оплати.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого він проти доводів апелянта заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду – без змін.

Представник відповідача (апелянта) в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечували та просили відмовити в її задоволенні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки місцевий господарський суд дійшов підставного та обґрунтованого висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви ЗАТ „Концерн Алекс” про перегляд рішення Господарського суду м. Києва № 46/155 від 08.12.2008 за нововиявленими обставинами. При цьому судова колегія виходить з наступного.

У відповідності до ст.112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. (ч.1 ст.113 ГПК України).

Згідно п.1 роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

На підставі ст.112 ГПК судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору (або розгляду справи про банкрутство) і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України (п.1.1 роз’яснення).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Так, підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами може бути скасування рішення чи вироку суду, які у відповідності з частинами 3 і 4 статті 35 ГПК були обов'язкові для господарського суду щодо фактів або певних подій і покладені ним в основу судового рішення (п.1.2 роз’яснення).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість заяви ЗАТ „Концерн Алекс”, оскільки обставини, названі відповідачем в якості нововиявлених:

- не містять ознак нововиявлених обставин в розумінні ст.112 ГПК України;

- не є новими та були предметом дослідження господарських судів різних рівнів у цій справі та знайшли своє відображення у відповідних судових рішеннях;

- не спростовують факти, які було покладено в основу рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2008 у справі № 46/155.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2008 у справі № 46/155 задоволено вимоги за первісним позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Концерн Алекс” на користь Державного підприємства „Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів” 4 477,86 грн. заборгованості за виконані роботи з випробування зразків продукції. Зазначений первісний позов був задоволений, оскілки суд дійшов висновку про укладення сторонами договору про виконання робіт з випробовування радіостанцій відповідно до листа ЗАТ «Концерн Алекс» № 2/16 від 16.01.2007, яким відповідач просив позивача провести випробування радіостанцій з кутовою модуляцією на відповідність ТУ У 64.2-24924430-001-2003 та гарантував їх оплату.

Апелянт стверджує, що укладений сторонами правочин про виконання робіт є нікчемним та не створює юридичних наслідків для сторін, оскільки підпис на листі ЗАТ «Концерн Алекс» від 16.01.2007 № 2/16, який виконаний від імені керівника відповідача, не належить Сінчуку І.Я., а лише вчинений з наслідуванням його почерку.

Апелянт вважає, що вказана обставина є нововиявленою у даній справі, оскільки встановлена висновком судово-почеркознавчої експертизи № 40/10-11 від 30.03.2010, проведеної на підставі ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 6/642 за позовом ЗАТ „Концерн Алекс” до ДП „Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів” про визнання недійсним (нікчемним) правочину, виконаного у формі листа позивача № 2/16 від 16.01.2007 про проведення випробування радіостанції на відповідність ТУ.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість цих тверджень відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді первісного позову судом оцінювались та були відхилені доводи відповідача про неможливість підписання директором листа від 16.01.2007 № 2/16, оскільки доказів на підтвердження того, що підпис на листі № 2/16 виконано не Сінчуком І.Я., суду надано не було. Також судом вказано, що посилання на неможливість підписання Сінчуком І.Я. даного листа 16.01.2007 через перетинання в той час державного кордону, судом відхиляється, оскільки наявність на листі № 2/16 від 16.01.2007 вихідного номеру та дати стверджує факт того, що такий вихідний документ було зареєстровано підприємством у відповідному журналі вихідної кореспонденції саме 16.01.2007 і саме під № 2/16.

Судова колегія також не приймає до уваги посилання апелянта на наявність експертного висновку № 40/10-11 від 30.03.2010 (яким встановлено, що підпис від імені Сінчука І.Я. у листі № 2/16 від 16.01.2007 виконаний не Сінчуком І.Я., а іншою особою з наслідуванням підпису Сінчука І.Я.) оскільки, як вірно встановлено місцевим судом, при вирішенні спору за первісним позовом у справі № 46/155 заперечення відповідача ґрунтувалися саме на тому, що лист № 2/16 від 16.01.2007 не міг бути підписаний керівником підприємства і такі заперечення були досліджені та оцінені судом, а тому обставини, встановлені у висновку судового експерта від 30.03.2010 № 40/10-11, не можуть вважатися нововиявленими як такі, що не були відомі заявникові.

За своєю юридичною природою факт, встановлений висновком судової експертизи у справі № 6/642, не є нововиявленою обставиною в розумінні ст.112 ГПК України, а є доказом у справі, який не був поданий суду під час розгляду справи № 46/155 при вирішенні первісного позову.

Судова колегія також погоджується з висновком місцевого суду про відхилення посилань заявника на неправомірність висновку Вищого господарського суду України (наявного у його постанові від 26.05.2009 по даній справі про те, що Державне підприємство «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», як орган державної метрологічної служби, має право укладати з суб’єктами господарювання договори про надання метрологічних послуг, і ціна цих послуг визначається на підставі законодавчого акту уповноваженого органу державної влади) оскільки до повноважень місцевого господарського суду не віднесені права та обов'язки перевірки правильності висновків суду касаційної інстанції.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що обставини, наведені заявником в обґрунтування вимог про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2008 по справі № 46/155 за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими в розумінні ст.112 ГПК України, оскільки не є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, на яких ґрунтується рішення Господарського суду м. Києва № 46/155 від 08.12.2008 про задоволення позову.

Колегією суддів не може бути прийняте до уваги клопотання апелянта (подане 09.08.2010), у відповідності до якого він просить вирішити справу № 46/155-22/474 з урахуванням чинного рішення Господарського суду м.Києва від 14.06.2010 у справі № 6/642, оскільки вказане рішення було прийнято судом після винесення оскаржуваної ухвали від 21.05.2010 у справі № 46/155-22/474 та апелянтом не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту набрання чинності вказаним рішенням суду.

Крім того, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду м.Києва від 14.06.2010 у справі № 6/642 задоволено позов ЗАТ „Концерн Алекс” до ДП „Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів” та визнано недійсним з моменту вчинення правочин, виконаний у формі листа ЗАТ „Концерн Алекс” від 16.01.2007 № 2/16 генеральному директору ДП „Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів” з проханням провести випробування радіостанцій на відповідність ТУ та гарантування їх оплати.

У відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

На думку колегії суддів, сам факт наявності рішення Господарського суду м.Києва від 14.06.2010 у справі № 6/642 не є підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м.Києва № 46/155 від 08.12.2008, оскільки рішення від 14.06.2010 у справі № 6/642 не існувало на час розгляду судом справи № 46/155.

У випадку набрання чинності рішенням Господарського суду м.Києва від 14.06.2010 у справі № 6/642 (яким визнано недійсним з моменту вчинення правочин, виконаний у формі листа ЗАТ „Концерн Алекс” від 16.01.2007 № 2/16 генеральному директору ДП „Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів”) належним способом захисту порушеного права ЗАТ „Концерн Алекс” є його звернення з вимогою про застосування наслідків недійсності цього правочину.

Доводи апелянта про те, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим судом з порушенням норм процесуального права, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки матеріалами справи не підтверджуються.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Господарського суду м. Києва від 21.05.2010 у справі № 46/155-22/474.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Концерн Алекс” залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.05.2010 у справі № 46/155-22/474 – без змін.

2. Матеріали справи № 46/155-22/474 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді