Рішення № 12293086, 21.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2010 р. Справа № 10/180-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                      Привалова А.І.

при секретарі                                                                                Марценюк О.М.

розглянувши справу № 10/180-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дім і Сад»,

м. Вишгород;

до 1. Вишгородської міської ради Київської області, м. Вишгород;

2. Виконавчого комітету Вишгородської міської ради, м. Вишгород;

про           визнання права користування земельними ділянками та зобов’язання

укласти договори оренди земельних ділянок

Представники сторін:

від позивача:          Кірічевська О.І., довіреність від 02.08.2010р. б/н;

від відповідачів:          1. не з‘явився;

                              2. не з‘явився;

обставини справи:

До Господарського суду Київської області з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Дім і Сад»(надалі –позивач) до Вишгородської міської ради (надалі –відповідач 1) та Виконавчого комітету Вишгородської міської ради (надалі –відповідач 2) про визнання права користування земельною ділянкою загальною площею 0,450 га по вул. Набережній-Київській та земельною ділянкою загальною площею 0,03 га по вул. Київській 3-А у м. Вишгороді за товариством з обмеженою відповідальністю «Дім і Сад»; зобов’язати Вишгородську міську раду у місячний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили укласти, у відповідності з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2004р. № 220, з товариством з обмеженою відповідальністю «Дім і Сад»договори оренди земельних ділянок, строком на 20 років, площею 0,450 га по вул. Набережній-Київській та площею 0,03 га по вул. Київській 3-А у м. Вишгороді, цільове призначення для облаштування під’їзду автотранспорту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, на підставі Договору № 32 тимчасового користування землею на умовах оренди від 06.05.1998р. та Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 09.01.2002р., користується земельною ділянкою загальною площею 0,450 га по вул. Набережній-Київській та земельною ділянкою загальною площею 0,03 га по вул. Київській 3-А у м. Вишгороді. Після закінчення строку дії договорів оренди земельних ділянок, відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі», позивач має переважне право на поновлення договорів оренди земельних ділянок. Проте, в порушення вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі»Вишгородська міська рада порушує права ТОВ «Дім і Сад»на отримання та оформлення в оренду зазначених вище земельних ділянок.

Ухвалою від 27.08.2010р. суд порушив провадження у справі № 10/180-10 та призначив розгляд справи на 16.09.2010р.

Присутнім у судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідачів надав відзив на позов, в якому Вишгородська міська рада просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, суд не вправі зобов'язати орган місцевого самоврядування укласти договори оренди земельних ділянок за відсутності такого рішення, що є порушенням його виключного, передбаченого Конституцією України, права на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями.

Ухвалою від 16.09.2010р. суд відклав розгляд справи на 05.10.2010р., у зв’язку з необхідністю витребування нових доказів по справі.

Присутній у судовому засіданні 05.10.2010р. представник позивача подав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог.

Представники відповідачів у судове засідання не з’явились, про причини неявки господарський суд не повідомили.

Ухвалою від 05.10.2010р. суд відклав розгляд справи на 21.10.2010р., у зв’язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів.

Присутній у судовому засіданні 21.10.2010р. представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Представники відповідачів в засідання суду не з’явились, про причини неявки господарський суд не повідомили.

Оскільки сторони про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, суд вважає, що на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті без участі представників відповідачів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 68 від 17.03.1998р. між Вишгородською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Дім і Сад»06.05.1998р. було укладено Договір № 32 тимчасового користування землею на умовах оренди.

У відповідності з пунктами 1.1., 1.3. договору, предметом договору є земельна ділянка розміром 450 кв. м., яка знаходиться на території Вишгородської міської ради, в м. Вишгороді по вул. Набережній-Київській. Земельна ділянка надається орендарю в оренду строком на десять років з 06.05.1998р. по 19.02.2008р. для облаштування під’їзду автотранспорту до магазину без права будівництва капітальних споруд.

Також, на підставі рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 11 від 08.01.2002р. між позивачем та відповідачем 1 було укладено Договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 09.01.2002р., згідно з яким надано ТОВ «Дім і Сад»в тимчасове користування на умовах оренди, земельну ділянку площею 0,03 га, строком на 6 років з 08.01.2002р. по 19.02.2008р. для облаштування під’їзду автотранспорту. Договір було зареєстровано в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 17 січня 2002р за № 111.

Отже, виходячи з умов вказаних вище договорів, строк дії оренди спірних земельних ділянок закінчився 19.02.2008р.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі», строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

В силу ч. 1 ст. 31 вказаного Закону, договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

При цьому, стаття 33 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Тобто цією нормою не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про оренду землі», особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки. Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Як вбачається з наданих суду доказів, позивач до закінчення строку дії договорів оренди звертався до Вишгородської міської ради з листами-заявами № 14 від 13.02.2007р., № 32 від 02.03.2007р., в яких просив продовжити строк дії договорів оренди земельних ділянок строком на 20 років без міни цільового призначення.

Рішенням Вишгородської міської ради № 9/13 від 26.06.2007р. «Про продовження дії договору оренди земельної ділянки»було продовжено на 1 рік договір оренди земельної ділянки від 06.05.1998р., укладений між Вишгородською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Дім і Cад», на земельну ділянку площею 0,0450 га, що розташована на перехресті вул. Набережної та Київської в м. Вишгороді, та надано дозвіл позивачу на розроблення технічної документації із землеустрою зі складання договору оренди земельної ділянки та нормативної грошової оцінки.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Листом від 28.07.2009р. за № 36 позивач звернувся до відповідача 1 з проханням укласти договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,450 га, кадастровий номер 32218101 00 01150 0122.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем 1 не було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0450 га, що розташована на перехресті вул. Набережної та Київської в м. Вишгороді, на підставі рішення Вишгородської міської ради № 9/13 від 26.06.2007р.

Крім того, з приводу продовження строку дії договору оренди земельної ділянки площею 0,03 га позивач звертався до відповідача з клопотанням № 04 від 15.01.2008р.

Однак, позивач не надав суду доказів звернення за захистом порушених прав щодо бездіяльності відповідачів з приводу розгляду клопотання про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки площею 0,03 га, а також спонукання укласти договір оренди земельної ділянки площею 0,0450 га, що розташована на перехресті вул. Набережної та Київської в м. Вишгороді, на підставі рішення Вишгородської міської ради № 9/13 від 26.06.2007р., строком на 1 рік. Відсутні також і докази оскарження вказаного рішення у судовому порядку.

Разом з тим, суд враховує, що приписи ст. 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ст.ст. 142-145 Конституції України, до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об’єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради –сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими ст. 152 Земельного кодексу України, з обов’язковим дотриманням норм чинного законодавства. Згідно вказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено п. 2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

Суд не може підміняти або втручатись у діяльність органів влади та управління та вважати укладеним договору оренди за відсутності рішення Вишгородської міської ради.

Лише рішення уповноваженого державного виконавчого органу чи органу місцевого самоврядування є підставою набуття фізичними і юридичними особами права користування земельними ділянками, що знаходяться у державній або у комунальній власності.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Міською радою не приймались рішення про надання в оренду строком на 20 років або відмову в наданні в оренду спірних земельних ділянок позивачу, а отже вимоги щодо зобов'язання Вишгородську міську раду укласти договори оренди є безпідставними.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяА.І. Привалов