Рішення № 12292942, 09.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/43809.11.10

За позовом Закритого акціонерного товариства «Українська іноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»

До Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві

Про стягнення 24990,00 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Полонська Н.М. предст. (дов. у справі);

Від відповідача: Сошенко Ю.Д. предст. (дов. у справі) ;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 24990,00 грн. завданих збитків та судових витрат.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.09.2010 порушено провадження у справі №47/438, розгляд якої призначено на 19.10.2010.

Ухвалою від 19.10.2010, у відповідності до вимог ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 09.11.2010.

Представник позивача в судовому засіданні 09.11.2010 заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/1014585, було виплачено третій особі страхове відшкодування в розмірі 24990,00 грн. внаслідок чого до позивача, в порядку п.п.38.1.1 (а), ст. 38 ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, завданої її працівником під час виконання ним своїх трудових обовязків, оскільки саме з вини особи, яка була працівником відповідача і яка керувала транспортним засобом в стані спяніння, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми третій особі.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.11.2010 надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що розмір збитку, який виник внаслідок ДТП, має право визначати тільки судовий експерт, а оскільки позивач надав суду звіт №4193 про розмір матеріального збитку, складений оцінювачем, то, на думку відповідача, він не є належним доказом розміру завданої шкоди, а крім цього, є суперечливим та сумнівним і не має статусу офіційного документу доказового значення, у зв»язку з чим всі документи, що складені на підставі звіту не можуть бути належними доказами в підтвердження позовних вимог позивача, а тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу в порядку регресу є незаконними та задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні 09.11.2010 представникам сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2009 між позивачем ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс», як страховиком, та Головним міжрегіональним управлінням статистики в м. Києві, як страхувальником, було укладено договір (поліс) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, №ВА/1014585, згідно умов якого, об'єктом страхування є цивільно-правова відповідальність власника забезпеченого транспортного засобу марки Toyota Camry, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно з Довідкою ВДАІ з обслуговування Оболонського району при УДАІ ГУ МВС України в м. Києві № 8410783 від 11.06.2009, 09.06.2009 на вул. Богатирській в м. Києві сталася ДТП за участю транспортного засобу Toyota Camry, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1., що належить Головному міжрегіональному управлінню статистики в м. Києві під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу Mersedes, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить гр. ОСОБА_1 під керуванням гр. ОСОБА_1

Відповідно до Постанови Оболонського районного суду м. Києва від 26.08.2009 у справі № 3-6943/09, гр. ОСОБА_2 визнано винним у правопорушеннях, передбачених ст. 124, 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

Відповідно до звіту №4193 від 17.06.2009, складеного спеціалістом ОСОБА_3 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №3432 від 12.02.2005), матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля марки Mersedes, державний номерний знак НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 41 970,81 грн.

Відповідно до страхового акту №579-09-59-040, затвердженого заступником голови правління УІСК «Інвестсервіс»Мнишенко В.К. 14.10.2009 та розрахунку розміру страхового відшкодування, пошкодження транспортного засобу Mersedes, державний номерний знак НОМЕР_2 внаслідок ДТП, яке сталося 09.06.2009 на вул. Богатирській в м. Києві за участю застрахованого автомобіля, що належить відповідачу, під керуванням водія гр. ОСОБА_2 та транспортного засобу Mersedes, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, під керуванням гр. ОСОБА_1, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 24 990 грн. (в межах суми ліміту відповідальності за шкоду заподіяну майну за виключенням франшизи в розмірі 510,00 грн.), які виплачені третій особі - гр. ОСОБА_1 згідно платіжних доручень позивача № 5163 від 29.10.2009, №5327 від 06.11.2009, №5430 від 13.11.2009, №5556 від 20.11.2009, №5685 від 27.11.2009.

Відповідно до наказу від 29.04.2009 Головного міжрегіонального управління статистики в м. Києві гр. ОСОБА_2 прийнято на роботу на посаду водія легкового автомобіля адміністративно-господарського відділу.

09.06.2009 відповідачем, водію ОСОБА_2., був виданий подорожній лист службового легкового автомобіля Серії НОМЕР_3 на автомобіль марки Toyota Camry, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб”.

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом16 ст.9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування” страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Стаття 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” зокрема встановлює, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.п.38.1.1(а), п.38.1, ст. 38 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він керував транспортним засобом у стані спяніння під впливом алкоголю, наркотичних, психонаркотичних чи інших одурманюючих речовин.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до вимог ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових (службових) обовязків

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач на виконання умов полісу добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, №ВА/1014585 перерахував на користь гр. Павленка О.О., страхове відшкодування в розмірі 24990,00 грн., оскільки згідно довідки відділу МВС України в місті Києві, 09.06.2009 на вул. Богатирській в м. Києві сталося ДТП (зіткнення) за участю застрахованого автомобіля, що належить відповідачу, під керуванням гр. ОСОБА_2 та транспортного засобу Mersedes, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 під керуванням гр. ОСОБА_1, внаслідок чого відбулось пошкодження автомобіля Mersedes, державний номерний знак НОМЕР_2 та відповідно до страхового акту №579-09-59-040, позивачем дану подію визнано страховим випадком.

Також, враховуючи те, що відповідно до постанови Оболонського районного суду м. Києва від 26.08.2009 у справі 3-6943/09, водія ОСОБА_2, який є працівником відповідача, визнано винним у правопорушеннях, цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована у позивача в обсязі 25 500,00 грн., сума виплаченого позивачем гр. ОСОБА_1 (власнику автомобіля Mersedes, державний номерний знак НОМЕР_2) страхового відшкодування склала 24990,00 грн., суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191,1172 Цивільного кодексу України, п.п.38.1.1(а), п.38.1, ст. 38 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 24990,00 грн.

Доводи відповідача, які викладені останнім у відзиві на позов, про те, що розмір збитку, який виник внаслідок ДТП має право визначати тільки судовий експерт, а оскільки, позивач надав суду звіт №4193 від 17.06.2009 про розмір матеріального збитку, складений оцінювачем, то даний звіт не має статусу офіційного документу доказового значення, є суперечливим та сумнівним, а отже і всі документи, що складені на підставі цього звіту не можуть бути належними доказами у справі і тому вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу в порядку регресу є незаконними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, визнаються судом необґрунтованими з огляду на нищевикладене.

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 5, 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності, суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону, оцінка майна проводиться в разі визначення збитків або розміру відшкодування, встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, звіт №4193 від 17.06.2009 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складений спеціалістом ОСОБА_3, який має свідоцтво оцінювача Фонду державного майна України МФ №3432 від 12.02.2005, свідоцтво фонду державного майна України про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів №3030 від 16.06.2005 (належним чином засвідчені копії цих документів знаходяться в матеріалах справи), процедура визначення розміру збитків проводилась спеціалістом з використанням нормативно-правових актів визначених в ст.9 Закону, отже, наданий позивачем звіт складений уповноваженою на те особою та у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому, підстави для неприйняття даного звіту в якості належного та допустимого доказу у суду відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 24990,00 грн. в порядку регресу - є обґрунтованою та законною, була доведена позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути в порядку регресу з Головного міжрегіонального управління статистики в м. Києві (код ЄДРПОУ 21680000, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 4-6) на користь Закритого акціонерного товариства «Українська іноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(код ЄДРПОУ 23498273, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, 5-б, оф.208) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 24 990 (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто) грн. 00 коп., а також 249 (двісті сорок девять) грн. 90 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р.Станік

дата складання повного тексту рішення: 15.11.2010