Рішення № 12292952, 12.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/412.11.10 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобуд Інвест»

До відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична група»

Про: стягнення 35729 грн. 64 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники Позивача:Клешня О.В. –дов. № б/н від 29.07.2010 Відповідача:не з’явився

У судовому засіданні 12.11.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технобуд Інвест»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична група»про стягнення заборгованості відповідно до договору поставки № 17/11-1 від 17.11.2009 в сумі –28362 грн. 86 коп., із них: 26462 грн. 40 коп. –основного боргу, 1237 грн. 42 коп. –інфляційних втрат, 663 грн. 04 коп. –3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2010 розгляд справи № 61/4 призначено на 02.11.2010 о 15:00.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2010 у зв’язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 12.11.2010.

08.11.2010 через канцелярію суду поступила заява від позивача про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача: 35729 грн. 64 коп., із них: 29462 грн. 40 коп. – основного боргу, 2463 грн. 05 коп. –інфляційних, 796 грн. 23 коп. –3 % річних, 3007 грн. 96 коп. –пені.

У судове засідання 12.11.2010 представник відповідача повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, оскільки ухвали суду від 13.10.2010, 02.11.2010 направлені на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.10.2010.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 17.11.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Технобуд Інвест»(надалі Постачальник) та Філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична група»«Соснівський гранітний кар’єр» (надалі Покупець) укладено договір поставки №17/11-1, відповідно до якого Постачальник зобов’язався передавати (поставляти) у зумовлений строк –товар, а Покупець зобов’язався приймати вказаний товар і сплачувати за нього певну грошову суму. Умовами даного договору зазначено, що кількість і асортимент товару, що поставляється, вказується в Специфікаціях, які являються невід’ємною частиною договору.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України по Київській області № 02/2-11/0576 від 05.08.2010 «Соснівський гранітний кар’єр»Філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична група»- відокремлений підрозділ юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична група»без права юридичної особи.

Згідно до ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі є підприємства та організації, зазначені в ст. 1 цього Кодексу, а саме юридичні особи.

Згідно зі ст. 265 Господарського Кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 Цивільного Кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 Цивільного Кодексу України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до Специфікації № 1 від 20.11.2009 до договору поставки № 17/11-1 від 17.11.2009 передбачено поставку товару на загальну суду 10562 грн. 40 коп.

За видатковою накладною № 15 від 20.11.2009 позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 10562 грн. 40 коп.

Відповідно до Специфікації № 2 від 03.12.2009 до договору поставки № 17/11-1 від 17.11.2009 передбачено поставку товару на загальну суду 18900 грн. 00 коп.

За видатковою накладною № 23 від 03.12.2009 позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 18900 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 692 Цивільного Кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Умовами Специфікації № 1 від 20.11.2009 до договору поставки № 17/11-1 від 17.11.2009 передбачено, що Покупець зобов’язаний оплатити 100 % вартості товару протягом 5-ти банківських днів від дати поставки товару (п.4.3. Договору).

Умовами Специфікації № 2 від 03.12.2009 до договору поставки № 17/11-1 від 17.11.2009 передбачено, що Покупець зобов’язаний оплатити 100 % вартості товару протягом 10-ти банківських днів від дати поставки товару (п.4.3. Договору).

Суд дослідивши первинні докази по справі: видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, а також письмові пояснення представника позивача, встановив наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 29462 грн. 40 коп.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 29462 грн. 40 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 3007 грн. 96 коп.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 Цивільного Кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Проте, п. 1 ст. 546 Цивільного Кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

В силу п. 1. ст. 547 Цивільного Кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 230 Господарського Кодексу України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 8.2. Договору № 17/11-1 від 17.11.2009 передбачено, що в разі порушення строків оплати Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від вартості поставленого, але неоплаченого Товару.

Статтею 627 Цивільного Кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання зі сплати наданих послуг нараховано відповідачу пеню в розмірі 3007 грн. 96 коп.

Позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 3003 грн. 86 коп. згідно з нижченаведеним розрахунком суду.

Специфікація № 1 від 20.11.2009, оплата протягом 5 банківських днів з дати поставки (23.11.2009 –27.11.2009), прострочення виконання зобов’язання з 28.11.2009.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

10562.4028.11.2009 - 28.05.201018210.2500 %0.056 %*1079.68

Специфікація № 2 від 03.12.2009, оплата протягом 10 банківських днів з дати поставки (04.12.2009, 7.12.2009-11.12.2009, 14.12.2009-17.12.2009), прострочення виконання зобов’язання з 18.12.2009

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

18900.0018.12.2009 - 07.06.201017210.2500 %0.056 %*1825.79

18900.0008.06.2010 - 17.06.2010109.5000 %0.052 %*98.38

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 2 463 грн. 05 коп. –індексу інфляції.

Позовні вимоги про стягнення –індексу інфляції підлягають частковому задоволенню у розмірі становить 2433 грн. 15 коп. згідно з нижченаведеним розрахунком суду.

Специфікація № 1 від 20.11.2009, оплата протягом 5 банківських днів з дати поставки (23.11.2009 –27.11.2009), прострочення виконання зобов’язання з 28.11.2009.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції?

28.11.2009 - 05.11.201010562.401.089940.0511502.45

Специфікація № 2 від 03.12.2009, оплата протягом 10 банківських днів з дати поставки (04.12.2009, 7.12.2009-11.12.2009, 14.12.2009-17.12.2009), прострочення виконання зобов’язання з 18.12.2009.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції?

18.12.2009 - 05.11.201018900.001.0791493.1020393.10 Позивач просить стягнути з відповідача 796 грн. 23 коп. –3 % річних.

Згідно з нижченаведеним розрахунком суду 3 % річних становлять 799 грн. 53 коп.

Специфікація № 1 від 20.11.2009, оплата протягом 5 банківських днів з дати поставки (23.11.2009 –27.11.2009), прострочення виконання зобов’язання з 28.11.2009.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

10562.4028.11.2009 - 05.11.20103433 %297.77

Специфікація № 2 від 03.12.2009, оплата протягом 10 банківських днів з дати поставки (04.12.2009, 7.12.2009-11.12.2009, 14.12.2009-17.12.2009), прострочення виконання зобов’язання з 18.12.2009.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

18900.0018.12.2009 - 05.11.20103233 %501.76

Оскільки в силу вимог ст. 83 ГПК України суд позбавлений права виходити за межі заявлених позовних вимог без відповідного клопотання позивача, позовні вимоги про стягнення 3 % річних підлягають задоволенню у розмірі 796 грн. 23 коп. –згідно з розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів оплати наданих послуг у встановлених договором строки і розмірах та не навів підстав для звільнення від обов’язку їх оплатити.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 35 695 грн. 64 коп.

Крім того, позивач на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України просить стягнути з відповідача 5000 грн. 00 коп., сплачених позивачем за юридичні послуги адвоката по підготовці позовної заяви до суду та його участі по представництву позивача у суді за даним позовом, на підставі договору № 1/27 від 27.07.2010.

Статтею 5 Закону України "Про адвокатуру " передбачено, що адвокати дають консультації та роз'яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства; складають заяви, скарги та інші документи правового характеру; посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть; здійснюють представництво в суді, інших державних органах перед громадянами та юридичними особами; подають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям; здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб, виконують свої обов'язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства.

З наведеної статті вбачається, що адвокат в разі надання адвокатських послуг може складати заяви, в тому числі позовні заяви, інші документи правового характеру; здійснювати представництво в суді, подавати юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям; здійснювати правове забезпечення підприємницької діяльності юридичних осіб.

В матеріалах справи наявний Договір № 1/27 від 27.07.2010 про надання юридичних послуг, сторонами якого є адвокат, фізична особа –підприємець Клешня О.В. та Товариство з обмеженою відповідальністю «Технобуд Інвест»в особі директора.

Також в матеріалах справи міститься платіжне доручення №173 від 29.07.2010 Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобуд Інвест», яке свідчить про перерахування відповідних коштів на рахунок Отримувача –Фізичної особи Підприємця Клешня О.В., що свідчить про надання цих послуг Клешнею О.В., як суб’єктом підприємницької діяльності.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться у ст.2 вказаного Закону, згідно з якою адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об’єднатися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об’єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об’єднанням чи адвокатом.

Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги були надані, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

На підтвердження суми понесених витрат по оплаті послуг адвоката позивачем надано платіжне доручення №173 від 29.07.2010 Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобуд Інвест», яке свідчить про перерахування відповідних коштів на рахунок Отримувача –Фізичної особи Підприємця Клешня О.В., що свідчить про надання цих послуг Клешнею О.В., як суб’єктом підприємницької діяльності та не надано доказів оплати послуг адвоката, пов’язаних з розглядом справи.

Отже сплачені кошти в сумі 5000 грн. 00 коп. не є адвокатськими витратами в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого Господарського суду України від 14.09.2010 по справі № 30/384.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на позивача і відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична група»(03115, м. Київ, вул. Львівська, 18, корпус Б, код 30782182) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобуд Інвест»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 147; код 36162550) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 29462 (двадцять дев’ять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 40 коп. –основного боргу, 3003 (три тисячі три) грн. 86 коп. –пені, 2433 (дві тисячі чотириста тридцять три) грн. 15 коп. –індексу інфляції, 796 (сімсот дев’яносто шість) 23 коп. - 3 % річних, 356 (триста п’ятдесят шість) грн. 98 коп. –державного мита, 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 79 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. В іншій частині позову - відмовити.          

          4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко Дата підписання рішення: 16.11.2010