Рішення № 12292857, 29.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/40029.10.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Гепард»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгово –дистрибуційний центр»

простягнення 6777,42 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Волохач В.І. –дов. № 01/07-2 від 01.07.2010 року;

від відповідача: не з’явився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гепард»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово –дистрибуційний центр»про стягнення 5703,67 грн. –основної заборгованості, 563,14 грн. –товарного кредиту, 1,47 грн. –0,2% річних, 536,14 грн. –0,2% пені.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленого товару за Договором поставки № 1707/07 від 17 листопада 2007 року.

Ухвалою від 06.09.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 27.09.2010 року.

Судове засідання призначене на 27.09.2010 року не відбулось, у зв’язку з чим розгляд справи було призначено на 11.10.2010 року.

В судовому засіданні 11.10.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 11.10.2010 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 11.10.2010 року розгляд справи було відкладено на 29.10.2010 року.

В судовому засіданні 29.10.2010 року представник позивача подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої уточнив дату прострочення, а саме 03.07.2010 року та крім того, представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 29.10.2010 року вдруге не з’явився, вимоги попередніх ухвал не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.10.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гепард», іменоване надалі «Продавець»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово –дистрибуційний центр», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір поставки № 1707/07 (далі –Договір), відповідно до пункту 2.1 якого продавець протягом строку дії цього Договору зобов’язався за замовленням покупця, за умови їх підтвердження, постачати та передавати через мережу АЗС у власність (господарське відання) покупця смарт –картки та нафтопродукти (далі –Товар) в асортименті дизельне паливо, ДП-Євро, неетильовані бензин Аі-98 Super, Аі-98, Аі-95, А-95 Premium, А-92, А-76, належної якості (підтвердженої сертифікатом якості), Газ-пропан, Газ-метан, що відповідає державним стандартам, в якості визначеній відповідно до накладних, які є невід’ємними частинами цього Договору, надавати послуги (мийка, СТО, Шиномонтажа), визначені в актах виконаних робіт, які є невід’ємними частинами цього договору, а покупець зобов’язується приймати товар, та/або послуги на АЗС та оплачувати його/їх на умовах цього Договору.

Відповідно до пункту 2.2 Договору продавець зобов’язується на вимогу покупця надавати останньому послуги з оформлення та видачі документальних довідок щодо використання старт –карток. Такі послуги надаються покупцю га умовах надання ним в операційному центрі продавця будь –якої з переданих покупцю старт –карток або дані передаються по факсу за письмовим запитом чи в усній формі по телефону.

Згідно з пунктом 5.1 Договору поставка товару здійснюється на підставі замовлень покупця, форма яких встановлена в Додатку до цього Договору, погоджених з продавцем, викладених у письмовому вигляді та переданих факсом або особисто. При цьому заявка вважається погодженою з продавцем у випадку виписки останнім рахунку –фактури за весь товар, що містився в замовленні, або на частину товару, який містився в замовленні та який продавець зобов’язується поставити.

Пунктом 7.1 Договору сторони передбачили, що покупець зобов’язаний сплатити продавцю вартість товару в строк, зазначений в рахунку –фактурі, на умовах 100% попередньої оплати. Оплата товару, отриманого покупцем понад оплачену кількість товару, має бути здійснена протягом 2 (двох) днів з моменту поставки за цінами, що встановлені на АЗС на момент поставки, на умовах товарного (комерційного) кредиту на суму, що не може перевищувати 10 тис. (десять тисяч) гривень. При цьому, якщо вартість поставленого та неоплаченого товару (розмір товарного кредиту) перевищує визначений вище ліміт товарного кредиту, строк оплати товару змінюється і вартість отриманого товару, що перевищує ліміт товарного кредиту, повинна бути сплачена протягом 1-го банківського дня з моменту перевищення ліміту товарного кредиту.

Відповідно до пункту 7.2 Договору покупець зобов’язується не пізніше першого числа місяця наступного за поточним, повністю оплатити заборгованість продавцю, існуючу на останній день поточного місяця, або вийти в передоплату.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу обумовлений товар, що засвідчується накладними та довіреностями на отримання товарно –матеріальних цінностей (копії в матеріалах справи), однак відповідач частково розрахувався за поставлений товар, в результаті чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 5703,67 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за червень 2010 року.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 5703,67 грн.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 5703,67 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 9.2 Договору сторони узгодили, що в разі неналежного виконання грошових зобов’язань покупець, крім відшкодування збитків, також сплачує продавцю 0,2 річних від суми заборгованості, а також пеню (штрафну неустойку), що нараховується на прострочену суму в розмірі 0,2 за кожний день прострочення виконання відповідного грошового зобов’язання, а продавець в такому випадку має право відмовитися від виконання Договору в односторонньому порядку.

Позивач керуючись пунктом 9.2 Договору за прострочення строків сплати заборгованості за поставлений товар, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 536,14 грн. за період з 03.07.2010 року по 18.08.2010 року.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пунктів 7.1 та 9.2 Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання, порядку розрахунків визначеного сторонами, дат здійснених поставок та проплат, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю в сумі 536,14 грн., відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Згідно з пунктом 7.5 Договору за користування товарним (комерційним) кредитом строком більш ніж 1 (один) місяць покупець зобов’язаний сплатити продавцю проценти в розмірі 0,2, нарахованих на суму такого товарного (комерційного) кредиту, за кожен день користування товарним кредитом.

Крім того, позивач керуючись пунктом 7.5 Договору за прострочення строків сплати заборгованості за поставлений товар, нарахував та просить стягнути з відповідача грошові кошти за користування товарним кредитом в сумі 536,14 грн. за період з 03.07.2010 року по 18.08.2010 року.

Здійснивши перерахунок товарного кредиту з урахуванням пунктів 7.1 та 7.5 Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання, порядку розрахунків визначеного сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення товарного кредиту підлягають задоволенню повністю в сумі 536,14 грн., відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 9.2 Договору сторони узгодили, що в разі неналежного виконання грошових зобов’язань покупець, крім відшкодування збитків, також сплачує продавцю 0,2 річних від суми заборгованості, а також пеню (штрафну неустойку), що нараховується на прострочену суму в розмірі 0,2 за кожний день прострочення виконання відповідного грошового зобов’язання, а продавець в такому випадку має право відмовитися від виконання Договору в односторонньому порядку.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України та пункту 9.2 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача за несвоєчасну оплату поставленого товару 0,2 % річних в сумі 1,47 грн. за період з 03.07.2010 року по 18.08.2010 року.

Здійснивши перерахунок 0,2 % річних з урахуванням пункту 9.2 Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання та порядку розрахунків визначеного сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 0,2% річних підлягають задоволенню повністю в сумі 1,47 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово –дистрибуційний центр»(місцезнаходження: 04211, м. Київ, Оболонський р –н, просп. Героїв Сталінграду, буд. 6-Б, корп. 1, кв. 9, код ЄДРПОУ 34613008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гепард»(місцезнаходження: 03058, м. Київ Солом’янський р –н, вул. Вадима Гетьмана, буд. 30, код ЄДРПОУ 31455586) 5 703 (п'ять тисяч сімсот три) грн. 67 коп. - основного боргу, 536 (п’ятсот тридцять шість) грн. 14 коп. –0,2% пені, 536 (п’ятсот тридцять шість) грн. 14 коп. –товарного кредиту, 1 (одну) грн. 47 коп. – 0,2 % річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

16.11.2010 року