Рішення № 12292678, 29.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.10 Справа № 10/306/10

Суддя

За позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району, м.Запоріжжя

до відповідача: Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»в особі філії АСК «Укррічфлот»Запорізький суднобудівний-судноремонтний завод, м. Запоріжжя

Про стягнення 9973,68 грн.

                                                                                          Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники:

Від позивача Іванчик О. М., дов № 32 від 04.01.2010 р.

Від відповідача Міщенко В. В., дов № 07-01-03/38 від 12.07.2010 р.

          Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 9973,68 грн. загальної суми боргу за договором №911 від 01.08.2002 року «Про постачання теплової енергії в гарячій воді»( з додатковою угодою від 01.03.2009 р.)

          23.09.10 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.10.10 р., про що сторони були повідомлені належним чином.

Для надання відповідачем відзиву на позовну заяву розгляд справи відкладено на 29.10.2010 року.

Позивач в судовому засіданні 29.10.2010 р. підтримав свої позовні вимоги на підставах, викладених в позовній заяві, просить суд стягнути з відповідача 8942,46 грн. основного боргу, 144, 75 грн. –суму 3% річних, 157,25 грн. інфляційних втрат та 729,22 грн. –суму пені.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову, про що викладено у наданому суду відзиві.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          За клопотанням сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

          У судовому засіданні 29.10.2010 р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

                                                  ВСТАНОВИВ:

01.08.2002 року Концерн “Міські теплові мережі” уклав з Акціонерною судноплавною компанією „Укррічфлот” в особі Філії АСК „Укррічфлот” Запорізький суднобудівний - судноремонтний завод договір № 911 „Про постачання теплової енергії в гарячій воді” ” (далі Договір). 01.03.2009 р. було укладено Додаткову угоду, яка є невідємною частиною договору № 911 від 01.08.2010 р.

Згідно п. 1.1 вказаного договору, Концерн взяв зобов’язання постачати теплову енергію відповідачу в необхідних обсягах, а Відповідач взяв обов`язок сплачувати за теплову енергію по встановленим тарифам в термін, що передбачені пунктами 6.2, 6.5 договору.

Нарахування за Договором за період з квітня 2009 року по липень 2010 року складають 8942,46 грн. Нарахування проводились згідно діючих тарифів на теплове навантаження 0,010341 Гкал на об’єкт по вул.. Глісерній, 18 (службове приміщення), як зазначено в Додатковій угоді від 01.03.2009 р.

Нарахування підтверджуються помісячними актами приймання-передачі теплової енергії, які щомісячно направлялись на адресу відповідача, про що свідчать реєстри рознесених рахунків та актів.

Відповідно до умов Договору, Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Енергопостачальної організації.

Заперечень стосовно обємів теплового навантаження та сумм, нарахованих до сплати, відповідач на адресу Концерну “МТМ” не надсилав, відповіді на претензії не направляв.

Згідно п. 3.2.2. Договору Споживач зобов`язався виконувати умови та порядок оплати в терміни, які передбачені договором. За вказаний період Відповідач оплат не здійснював.

Таким чином, заборгованість Відповідача складає 8942,46 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 11 ЦК України підставою до виникнення прав та обов’язків є договір. Згідно ст. 509 ЦК України між Концерном “Міські теплові мережі” та Акціонерною судноплавною компанією „Укррічфлот” в особі Філії АСК „Укррічфлот” Запорізький суднобудівний - судноремонтний завод виникло зобов’язання. Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України (ст. 193 ГК України), зобов’язання повинно бути виконано належним чином, у певний термін відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією із сторін, не дивлячись на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

          Невиконанням своїх грошових зобов`язань Відповідач порушив вищевказані норми законодавства й умови Договору № 911від 01.08.2002 року.

За таких обставин з відповідача підлягає стягненню сума основного боргу 8942,46 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума інфляційних втрат в розмірі 157,25 грн. та 3% річних в сумі 144,75 грн.

Пунктом 7.2.3 договору встановлено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживачу нараховується пеня в розмірі 0,5 % від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 729,22 грн.

Що стосується заперечень відповідача, що викладені у відзиві, то вони є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідач зазначає, що в додатковій угоді помилково указана адреса об’єкта, на який фактично поставляється теплова енергія, а саме: вул. Глісерна, 18, а всі правові та господарські відносини по постачанню теплової енергії в зазначений будинок регулюються умовами договору № 431 від 01.08.2002 р., укладеного між Концерном «МТМ»в особі Філії Концерну «МТМ» Жовтневого району та АСК «Укррічфлот»в особі Філії АСК «Укррічфлот»ЗССЗ.

Такі твердження позивача спростовуються наступним:

Додаткова угода від 01.03.2009 року була укладена у зв’язку зі зменшенням об’єму теплового навантаження, зазначеного в договорі № 911 від 01.08.2002 р. Теплове навантаження змінилось у зв’язку з проведенням фактичного відокремлення від системи централізованого теплопостачання одного із об’єктів, на які проводились нарахування за договором, а саме: об’єкту по вул. Глісерній, 14.

З 01.03.2009 р. Енергопостачальна організація постачає теплову енергію згідно договору № 911 тільки на нежитлове (службове) приміщення, розташоване в житловому будинку № 18 по вул. Глісерній, з опалювальною площею 115,6 кв.м. та тепловим навантаженням 0,010341Гкал/год, про що укладено додаткову угоду до договору № 911 від 01.08.2002 р.

Нарахування за позовний період проводились на зазначений нежитловий об’єкт за тарифами, установленими для підприємств, установ та організацій.

Належність вищезазначеного приміщення відповідачу підтверджується листуванням між сторонами з приводу урегулювання питання про теплопостачання на даний об’єкт.

Що стосується договору № 431 від 01.08.2002 р., то він регулює правовідносини між сторонами про постачання теплової енергії населенню і був укладений з АСК «Укррічфлот»в особі Філії АСК «Укррічфлот»ЗССЗ, як з балансоутримувачем житлових будинків № 18 та № 22 по вул. Глісерній. Нарахування по договору № 431 проводяться за тарифами, встановленими для населення.

Таким чином, посилання відповідача на неправомірність заявлених позовних вимог щодо службового приміщення в будинку № 18 по вул. Глісерній, є безпідставними і необґрунтованими.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт порушення відповідачем умов договору доведений представником позивача у судовому засіданні. Вимоги позивача є законними та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача боргу на загальну суму 9973,68 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” в особі Філії АСК „Укррічфлот” Запорізький суднобудівний - судноремонтний завод ( 69002, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14, р/р 260050175661 в філії «Укрексімбанк», МФО 313979, ЄДРПОУ 25920546) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м.Запоріжжя, бул.Гвардійський, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 8942 ( вісім тисяч дев’ятсот сорок дві) грн. 46 коп. - основного боргу за Договором; 144 (сто сорок чотири) грн. 75 коп. - 3 % річних від простроченої суми; 157 ( сто п’ятдесят сім) грн. 25 коп. - інфляційних втрат; 729 (сімсот двадцять дев’ять) 22 коп. –суму пені; 102 ( сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.– витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя Алейникова Т. Г.

Рішення підписане 01.11.2010 р.