Рішення № 12290797, 04.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

04.11.2010Справа №2-3/5159-2010 За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, ( м. Бахчисарай, вул. Чепурина,35 Б).

до відповідача Пересувної механізованої колони № 9, (м. Бахчисарай, вул. Кримська,2)

про стягнення 26615,60 грн.

Суддя ГС АРК Соколова І.О.

представники:

Від позивача представник ОСОБА_2. за дор. від 28.10.10р

Від відповідача - представник Рибаков Є.В. за дор. від 03.08.10р

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до відповідача Пересувної механізованої колони № 9, м. Бахчисарай, про стягнення 26615,60 грн. за договором процентної позики від 16.08.10р, у тому числі 20000,00 грн. - позики , 4200,00 грн. відсотків згідно з п. 2.1. договору, 2415,60 грн. пені, а також позивач просіть стягнути з відповідача судові витрати.

Заява мотивована тим, що відповідач у встановлений термін за договором процентної позики від 16.08.10р. не повернув позивачу грошові кошти у розмірі 20000,00 грн., у звязку з чим позивач просіть стягнути з відповідача цю суму. Крім того, позивач просіть стягнути відсотки у розмірі 4200,00 грн. відповідно до п. 2.1. договору та пені у розмірі 2415,60 грн. Добровільно заборгованість відповідачем не погашена, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідач у відзиві на позов вимоги позивача визнав у повному обсязі, підтвердив факт укладення договору процентної позики, але, у звязку з тяжким фінансовим становищем підприємства у встановлений договором строк грошові кошти не повернув.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 26615,60 грн. а також судові витрати.

Представник відповідача визнав загальний борг Пересувної механізованої колони № 9 у розмірі 26615,60 грн. перед СПД ОСОБА_1, на підставі договору процентного займу.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд -

встановив:

16.08.2010р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 м. АДРЕСА_1був укладений договір процентної позики . ( а.с.7)

П.1.1 договору встановлено що, позикодавець ( ФОП ОСОБА_1) передає у власність позичальника (Пересувна механізована колона № 9) грошові кошті у розмірі 20000,00 грн. ( п.2.1. договору), а позичальник зобовязується повернути грошові кошти позикодавцю, а також сплати відсотки у розмірі, встановленому у п.2.2 договору.

За умовами договору строк позики наступає на 30 й календарний день, з моменту передачі позичальнику суми позики. ( п.4.1 договору)

П. 3.1. Позикодавець передає суму позики готівкою у касу позичальника, про що останній видає позикодавцю відповідний документ.

16.08.10р. позивач, відповідно до п. 3.1 договору, вніс грошові кошти у розмірі 20000,00 грн. в касу відповідача ( а.с. 8).

Позивач свої зобовязання виконав у повному обсязі, але відповідач у встановлений договором термін грошові кошті позивачу не повернув та не сплатив відсотки за умовами цього договору.

Так, 20.09.10р. позивач спрямував відповідачу претензію № 1 та акт звірки взаємних розрахунків, згідно яких Пересувної механізованої колоні № 9 необхідно було повернути сплачену за договором суму 20000,00грн, а також сплатити відсотки у розмірі 2000,00 грн. ( а.с.9)

Вказаний акт звірки на суму 22000,00 грн. був підписаний головним бухгалтером Пересувної механізованої колоні № 9 від 20.09.10р. ( а.с. 10).

20.10.10р. відповідачу позивачем була вручена претензія № 2 та акт звірки взаємних розрахунків, згідно яких Пересувної механізованої колоні № 9 необхідно було повернути сплачену за договором суму у розмірі 20000,00 грн., сплатити відсотки у розмірі 4200,00 грн. та 2415,60 грн. пені ( пункт 6.2. договору), ( а.с.21 ).

Вказаний акт звірки на суму 26615,60 грн. був підписаний головним бухгалтером Пересувної механізованої колоні № 9. 02.11.10р. без яких не будь зауважень ( а.с. 22).

Судом встановлено, що позивач свої зобовязання по договору від 16.08.10р виконав у повному обсязі, вніс в касу відповідача 20000,00 грн. Проте відповідач, у порушення вимог пунктів 2.2.,4.1,6.2 договору позики від 16.08.10р ухилився від взятих на себе зобовязань та не перерахував позичені кошти та не сплатив відсотки.

Крім того, суд також приймає до уваги, що у матеріалах справі міститься акти звірки взаємних розрахунків, які були підписані відповідачем без яких - небудь зауважень.

У судовому засіданні представник відповідача пояснів, що вимоги позивача визнає у повному обсязі, але просить суд врахувати те, що на даний час підприємство знаходиться у кризовому стані, у звязку з чим були порушені умови договору позики.

Ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення загальної суми 26615,60 грн. за договором позики від 16.08.10р слід вважати законними та обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд приймає до уваги, що у судовому засіданні представник відповідача також визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Судові витрати суд відносить на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України.

Водна та резолютивна частині рішення оголошені у судовому засіданні у присутності представників стороні 04.11.10р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст.49,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення 26615,60 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Пересувної механізованої колони № 9, (м. Бахчисарай, вул. Кримська,2, банківські реквізити не відомі, ОКПО 03584875) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, ( м. АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) 20000,00 грн. суми позики, 4200,00 грн. відсотків за договором позики від 16.08.2010р., а також 2415,60 грн. пені, а всього 26615,60 грн.

3. Стягнути з Пересувної механізованої колони № 9, (м. Бахчисарай, вул. Кримська,2, банківські реквізити не відомі, ОКПО 03584875) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, ( м. АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) 265 грн. державного мита та 240 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текс рішення підписаний суддею 05.11.10р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримСоколова І.А.