Рішення № 12290795, 02.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

02.11.2010Справа №2-33/4616-2010 02 листопада 2010 року                                         Справа № 5002-33/4616-2010

За позовом приватного підприємства «Термо-Крим» (95017, м. Сімферополь, вул. Федько, 49; 95005, м. Сімферополь, вул. Калинина, 6)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Феодосіяжитлбуд» (м. Феодосія, вул.. Українська, 44)

про стягнення 21164.09 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Позивача: Мальберг Валерій Іоганнесович, представник, довіреність від 14 січня 2010 року №9, приватне підприємство «Термо-Крим»

Від відповідача – не з’явився, товариство з обмеженою відповідальністю «Феодосіяжитлбуд»

Сутність спору : приватне підприємство «Термо-Крим» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Феодосіяжитлбуд», та просить суд стягнути 21164.09 грн., у тому числі 12998.40 грн. заборгованості за договором підряду № 10/10-08 від 10 жовтня 2008 року та 5095.37 грн. – пені та 3669.10 грн. - штрафних санкцій.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором підряду в частині оплати виконаних робіт та обґрунтовані посиланнями на статтю 509 Цивільного кодексу та статті 180 та 231 Господарського кодексу України.

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребувані судом документа не надав. Про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином. Про причини відсутності суд не повідомив.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засідання, передбаченому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивач, суд –

           встановив:

10 жовтня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Феодосіяжитлбуд» (замовник) та приватним підприємством «Термо-Крим» (підрядник) укладений договір підряду № 10/10-08, відповідно до умов якого підрядник зобов’язався на свій ризик своєчасно та якісно виконати роботи, а замовник, в свою чергу, своєчасно прийняти та оплатити виконані роботи (а.с. 17).

Ціна договору визначається кошторисною документацією ( пункт 2.1 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору сторони домовилися, що оплата повинна бути проведена наступним чином: 30% авансовий платіж; 70% - протягом трьох банківських днів після підписання акта виконаних робіт.

Строк дії договору визначений в пункті 4.3 – до 31 грудня 2008 року, а в частині розрахунків – до повного погашення заборгованості.

Пунктом 5.3 договору передбачений обов’язок замовника оплатити виконані підрядником роботи в строки, зазначені в договорі.

Відповідно до довідки про вартість виконаних робіт, що складена позивачем та підписана відповідачем, вартість робіт виконавця склала 12998.84 грн. (а.с. 19).

Оскільки відповідачем виконані позивачем роботи оплачені не були, 01 липня 2010 року останній звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав оплати вартості робіт протягом семі днів в сумі 12998.40 грн. та 7565.89 грн. – пені та штрафних санкцій (а.с. 25).

Однак, дані вимоги були залишені відповідачем поза увагою.

Невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором в частині своєчасної оплати виконаних робіт з’явилося підставою для звернення приватного підприємства «Термо-Крим» до господарського суду АР Крим з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Оскільки зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини, які виникли у зв’язку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з умовами договору від 10 жовтня 2008 року № 10/10-08 позивачем було виконано роботи на загальну суму 12998.40 грн. (а.с. 20-22).

Частиною 1 статті 844 Цивільного кодексу передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Так, відповідно до довідки про вартість виконаних робіт, що складена позивачем та підписана відповідачем, вартість робіт виконавця склала 12998.84 грн. (а.с. 19).

Відповідно до частині 1 статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Однак, при узгодженні кошторису (а.с.19) відповідачем будь-яких претензій пред’явлено не було.

Крім того, визнання суми боргу відповідачем підтверджується підписом його представника на акті звірення розрахунків № 35 від 01 грудня 2009 року (а.с. 23).

Таким чином, заборгованість за виконані позивачем та прийняти відповідачем роботи складає 12998.40 грн.

Згідно з частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів проведення повного обсягу оплати робіт відповідачем надано не було.

Враховуючи викладене, сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на підставі статей 525, 526 Цивільного кодексу України, згідно з якими, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи факт наявності заборгованості та відсутність доказів її сплати, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми боргу в розмірі 12998.40 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, позивач просив стягнути з відповідача 50295.37 грн. пені , 2759.21 грн. – штрафних санкцій та 909.89 грн. – штрафних санкцій за порушення оплати робіт понад 30 днів.

Суд вважає ці вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як на підставу своїх вимог про стягнення з відповідача штрафу позивач посилається на частину 2 статті 231 Господарського кодексу України, відповідно до якої за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Так, відповідно до розрахунку, наданому позивачем, розмір штрафних санкцій склав 909.89 грн. (а.с. 18, 41).

Суд погоджується з наданим розрахунком, та вважає вимоги в цієї частині позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій в розмірі 2759.21 грн. суд вважає, що вони задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 27 березня 2009 року № 01-8/186 доповів таке: господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати «перерахунок» замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Позивачем в процесі розгляду справи надавалися розрахунки суми штрафних санкцій в різних редакціях (а.с. 4, 18, 26, 41, 42).

Суд ухвалами від 12 жовтня 2010 року та 25 жовтня 2010 року (а.с. 31,36) зобов’язав позивача надати суду детальний обґрунтований розрахунок пені та штрафних санкцій із зазначенням періодів, за які проводиться нарахування, з посиланням на правові норми, на підставі яких здійснювалося їх нарахування.

Однак, позивач вимоги суду належним чином не виконав, представник в судовому засіданні пояснень з цього приводу не надав.

З представленого позивачем розрахунку (а.с. 41, 42) встановити періоди, за якими проводилося нарахування штрафних санкцій, та підстави, з яких вони нараховані, - неможливо, у зв'язку з чим суд відмовляє в цій частині позовних вимог через їх недоведеність.

Щодо вимог позивача про стягнення пені в сумі 5095.37 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до рахунку, наданому позивачем, сума пені в розмірі 5095.37 грн. ним розрахована за 392 дня прострочення.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 3.1 договору сторони домовилися, що оплата повинна бути проведена наступним чином: 30% авансовий платіж; 70% - протягом трьох банківських днів після підписання акта виконаних робіт.

Акт приймання-передачі виконаних підрядних робіт підписаний сторонами 10 серпня 2009 року (а.с. 22).

Таким чином, періодом нарахування пені в даному випадку є 14 серпня 2009 року - 14 лютого 2010 року (шість місяців).

Так, відповідно до розрахунку, проведеному судом, сума пені, яка повинна бути нарахована, складає 1343.40 грн.

Тим самим, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 12998.40 грн. заборгованості за договором поставки, 1343.40 грн. – пені та 909.89 грн. штрафних санкцій.

В частині стягнення пені в розмірі 3751.97 грн. та 2759.21 грн. штрафу позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на їх недоведеність.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та витрат інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладається на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 08 листопада 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Феодосіяжитлбуд» (м. Феодосія, вул. Українська, 44, р\р 26005026008, КФАБ «Експрес Банк», МФО 384674, ЄДРПОУ 34636968) на користь приватного підприємства «Термо-Крим» (95017, м. Сімферополь, вул. Федько, 49; 95005, м. Сімферополь, вул. Калинина, 6, р\р 26006315251, СФ АКБ МТБ м. Сімферополь, МФО 384748, ЄДРПОУ 32681317) 12998.40 грн. – заборгованості, 1343.40 грн. – пені, 909.89 грн. - штрафних санкцій, 152.51 грн. – державного мита та 236.00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 3751.97 грн. пені та 2759.21 грн. штрафу - відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Радвановська Ю.А.