Рішення № 12290792, 01.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

01.11.2010Справа №2-33/4444-2010

01 листопада 2010 року           Справа № 5002-33/4444-2010

за позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» (96210, Раздольненський район, с.Чернишево, вул Кірова, 2-а)

до відкритого акціонерного товариства «Кримгідроспецбуд» (95006, м.Сімферополь, вул К.Лібкнехта, 39/41)

про стягнення 71763,34 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Позивача: Дергачов Іван Олександрович, представник, довіреність від 06.09.2010р. № 121юр., приватне сільськогосподарське підприємство «Чернишевське».

Відповідача: Сігітова Світлана Василівна, представник, довіреність від 05.01.2010р., ВАТ «Кримгідроспецбуд».

Суть спору: приватне сільськогосподарське підприємство «Чернишевське» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, відкритого акціонерного товариства «Кримгідроспецбуд», та просить суд стягнути заборгованість в сумі 71763,34 грн.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором поставки від 03 листопада 2008 року № 03-10/08-02 та обґрунтовані посиланнями на статтю 692 Цивільного кодексу України та статтю 193 Господарського кодексу України.

Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, з огляду на відсутність між сторонами договірних відносин (а.с. 47-48).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про призначення у справі бухгалтерської експертизи, на розгляд якої просив поставити питання: чи відображено в бухгалтерському обліку позивача погашення відповідачем витратній накладній від 05 листопада 2008 року та чи існує заборгованості по поставці товару між контрагентами (а.с. 89).

Суд відмовляє в задоволенні такого клопотання, з огляду на те, що для вирішення питань, запропонованих позивачем не потрібні спеціальні знання експерта.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

           встановив:

03 листопада 2008 року між приватним сільськогосподарським підприємством «Чернишевське» (постачальник) та відкритим акціонерним товариством «Кримгідроспецбуд» (одержувач) укладений договір поставки, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник взяв на себе зобов’язання поставити товар, а одержувач, в свою чергу – прийняти та оплатити його на умовах, визначених в договорі (а.с. 9).

Згідно з пунктом 1.2 договору орієнтовна сума договору з ПДВ складає 52000.00 грн.

Товар поставляється постачальником на франко-склад одержувача: Роздольненський район, с.Ботанічеське, ток (пункт 2.2 договору).

Розрахунки одержувач з постачальником проводить з відстрочкою платежу до 26 грудня 2008 на умовах товарного кредиту 0,1 % річних (пункт 3.2 договору).

Згідно з пунктом 5.1 договору у разі доставки товару транспортом постачальника одержувач компенсує транспортні витрати постачальника із розрахунку 07,00 грн/км.

05 листопада 2008 року приватне сільськогосподарське підприємство «Чернишевське» поставило відкритому акціонерному товариству «Кримгідроспецбуд» товар на суму 48711.00 грн., що підтверджується витратною накладною № ВРН-00000323 від 05 листопада 2008 року (а.с.13) та довіреністю № 296942 від 05 листопада 2008 року (а.с.14).

Оскільки доставка товару здійснювалась транспортом приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське», сума транспортних витрат склала 3360.00 грн., про що свідчить акт здачі-приймання робіт № ВОУ-00000004 від 05 листопада 2008 року (а.с.15).

22 грудня 2008 року сторонами підписана додаткова угода № 1, відповідно до якої пункт 3.2 договору поставки викладений в наступній редакції: «розрахунок покупця з постачальником проводиться з відстрочкою платежу до 01 лютого 2009 року на умовах товарного кредиту 25% річних» (а.с. 10).

Також, 07 серпня 2009 року сторонами підписана додаткова угода до договору поставки від 03 листопада 2008 року № 03-10/08-02, відповідно до умов якої сторони домовилися, що одержувач в якості часткового погашення заборгованості за договором передає постачальнику у власність зерно ячменя у кількості 17.204 тони за ціною 780 грн.\тонна, у тому числі ПДВ на суму 13419.12 грн. в період з 07 серпня 2009 року до 12 серпня 2009 року (а.с. 11).

Так, відповідно до накладній від 10 серпня 2009 року відповідачем, в якості часткового погашення заборгованості позивачу поставлено ячменя на суму 16130.40 грн. (а.с. 16).

Як вбачається з матеріалів справи, 24 грудня 2009 року відповідач, в якості часткового погашення заборгованості за договором поставки перерахував позивачу 2168.60 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 17).

Позивач стверджує, що станом на 06 вересня 2010 року загальна сума заборгованості відповідача за договором поставки від 03 листопада 2010 року складає 71763.34 грн., у тому числі 52071.00 грн. загальної вартості товару та 19692.34 грн. нарахованих процентів за товарним кредитом.

Несплата відповідачем до даного часу заборгованості з’явилася підставою для звернення приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оскільки зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини, які виникли у зв’язку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі витратній накладній (а.с. 13), оригінал якої був оглянутий в судовому засіданні, позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 48711.00 грн.

Факт отримання товару за даної накладною відповідачем підтверджується підписом головного бухгалтера Завгородньої Т.М. та представником відповідача Кротенко В.М. за довіреністю НБЛ № 296942 від 05 листопада 2008 року (а.с. 14).

Факт надання позивачем відповідачу експедиторських послуг підтверджується підписом представника відкритого акціонерного товариства «Кримгідроспецбуд» його на акті здачі-приймання робіт № ВОУ-00000004 від 05 листопада 2008 року, вартість яких склала 3360.00 грн. (а.с.15).

Факт отримання відповідачем зазначених послуг підтверджується підписаними уповноважених осіб та печаткою підприємства, оригінал акту був оглянутий судом в процесі розгляду справи.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В пункті 3.2 договору поставки від 03 листопада 2008 року № 03-10/08-02 сторони домовилися, що розрахунок одержувача з постачальником проводиться з відстроченням платежу до 26 грудня 2008 року на умовах товарного кредиту 0,1 % річних (а.с. 9).

Одночасно, 22 грудня 2008 року сторонами підписана додаткова угода № 1, відповідно до якої пункт 3.2 договору поставки викладений в наступній редакції: «розрахунок покупця з постачальником проводиться з відстрочкою платежу до 01 лютого 2009 року на умовах товарного кредиту 25% річних» (а.с. 10).

Відповідно до підпункту 1.11.2 пункту 1.11 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» товарний кредит - товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором (частина 3 статті 198 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 1057 Цивільного кодексу України договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом. До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054 - 1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання.

Крім того, правила продажу товару в кредит регламентовані статтею 694 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем (частини 4,5 статті 694 Цивільного кодексу України).

Як вже було встановлено судом, відповідачем, в порушення умов договору та додаткової угоди № 1 до нього, оплата за поставлений товар не проведена у встановлений строк, тобто до 01 лютого 2009 року.

Згідно з пунктом 4.1 договору у разі недотримання строку розрахунку, вказаного в пункту 3.2 договору, одержувач зобов’язаний виплатити позивачу штраф в розмірі 25% від загальної вартості товару.

Відповідно до розрахунку, наданому позивачем, розмір штрафу склав 13017.75 грн. (а.с. 4).

Судом перевірений наданий позивачем розрахунок штрафу, який складений вірно, у зв'язку з чим вимоги про стягнення 13017.75 грн. штрафу є обґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 552 Цивільного кодексу України оплата неустойки не звільняє боржника від виконання обов’язку в натурі.

Оскільки, відповідачем не були виконані свої обов’язки за договором в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару, в силу вимог статей 198 Господарського кодексу України та 694, 1057 Цивільного кодексу України, позивач має право вимагати з відповідача стягнення процентів по товарному кредиту, нарахований з моменту поставки товару, тобто з 05 листопада 2008 року.

Як вже було зазначено, 22 грудня 2008 року сторонами підписана додаткова угода № 1, відповідно до якої пункт 3.2 договору поставки викладений в наступній редакції: «розрахунок покупця з постачальником проводиться з відстрочкою платежу до 01 лютого 2009 року на умовах товарного кредиту 25% річних» (а.с. 10).

Так, позивачем наданий розрахунок процентів по товарному кредиту, який за період з 05 листопада 2008 року по 21 грудня 2008 року (день укладення додаткової угоди № 1), склав 6.71 грн., який проведений наступним чином: 52071.00 грн. (сума боргу за поставку товару та транспортні витрати) х 47 днів прострочення х 0,1% : 365 днів (а.с. 4).

Відповідно до положень додаткової угоди № 1 розмір процентів за товарний кредит склав 25%, у зв'язку з чим, за період з 22 грудня 2008 року по 009 серпня 2009 року розмір нарахованих позивачем процентів за товарний кредит склав 8238.63 грн. (а.с. 4).

Таким чином, станом на 09 серпня 2008 року загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складала 73334.09 грн., у тому числі 52071.00 грн. – загальна вартість поставленого товару з транспортними витратами, 13017.75 грн. – штраф за недотримання строків розрахунків та 8245.34 грн. – нараховані проценті за товарним кредитом.

Судом встановлено, що 10 серпня 2009 року відповідно до додаткової угоди № 3 від 07 серпня 2009 року до договору поставки від 03 листопада 2008 року № 03-10/08-02, якою сторони домовилися, що відповідач в якості часткового погашення заборгованості за договором передав постачальнику у власність зерно ячменя у кількості 17.204 тони за ціною 780 грн.\тонна, у тому числі ПДВ на суму 13419.12 грн. в період з 07 серпня 2009 року до 12 серпня 2009 року (а.с. 11).

Відповідно до статті 534 Цивільного кодексу України при недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов’язання в повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора в наступній черговості, якщо інше не встановлене договором:

1)          в першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов’язані з отриманням виконання;

2)          у другу чергу виплачуються проценти на неустойка;

3)          в третю чергу виплачується основна сума боргу.

Таким чином, відповідач, поставивши на адресу позивача товар на суму 13419.12 грн., в якості часткового погашення заборгованості за договором, частково погасив вимоги позивача:

1)          в частині уплати неустойки (штрафу) в сумі 13017.75 грн.;

2)          в частині уплати процентів за товарним кредитор на суму 401.37 грн. (13419.12 – 13017.75 = 4001.37).

Таким чином, станом на 10 серпня 2008 року загальна сума заборгованості відповідача за договором складала 59914.97 грн., у тому числі 7843.97 грн. – нарахованих процентів за товарним кредитом та 52071.00 грн. – загальна сума поставленого товару.

Крім того, позивачем нараховані проценти за товарним кредитом за період з 10 серпня 2009 року по 23 грудня 2009 року в розмірі 4850.45 грн. (а.с. 4 зворот).

Як вбачається з матеріалів справи, 24 грудня 2009 року відповідачем, в якості часткового погашення заборгованості за договором поставки перераховано 2168.60 грн., що підтверджується банківською випискою від 24 грудня 2009 року (а.с. 17).

Таким чином, враховуючи положення статті 534 Цивільного кодексу України, відповідачем погашені вимоги позивача в частині уплати процентів за товарним кредитом на суму 2168.60 грн.

Оскільки решта сума заборгованості відповідачем погашена не була, позивачем на залишок суми боргу – 52071.00 грн. нараховані проценти по товарному кредиту в сумі 9165.92 грн. (а.с. 4 зворот).

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем в якості доказів сплати заборгованості отриманого за витратною накладною № ВРН-00000323 від 05 листопада 2008 року товару було надано суду накладні, за якими здійснювалося повернення товару (а.с. 59-67), але суд не вважає надані документи належними доказами, оскільки вони не містять посилань на спірний договір або накладну № ВРН-00000323 від 05 листопада 2008 року.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на вимогу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не був доведений факт оплати отриманого товару за витратною накладною № ВРН-00000323 від 05 листопада 2008 року.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відкритого акціонерного товариства «Кримгідроспецбуд» 52071.00 грн. – суми боргу за отриманий товар з урахуванням транспортних витрат за договором поставки № 03-10/08-02 від 03 листопада 2008 року та 19692.34 грн. – нарахованих процентів за товарним кредит.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідач позовні вимоги не визнав, з огляду на відсутність договірних відносин між сторонами. Так, представником відповідача заперечувався факт укладення договору поставки № 03-10/08-02 від 03 листопада 2008 року. Також, представник відповідача вказував на відсутність оригіналу зазначеного договору.

Однак, суд на зазначене має доповісти таке.

Як вбачається з пояснень представника позивача (а.с. 76), 03 листопада 2008 року приватним сільськогосподарським підприємством «Чернишевське», за допомогою факсимільного зв'язку направлений на адресу відкритого акціонерного товариства «Кримгідроспецбуд» підписаний та завіреній печаткою проект договору поставки № 03-10/08-02 від 03 листопада 2008 року. Останнім підписаний договір поставки та повернений на адресу позивача також за допомогою факсимільного зв'язку (а.с. 9).

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів спрощеними способами, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами, та ін., а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлені спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

На думку суду, наявність укладення між сторонами договору поставки № 03-10/08-02 від 03 листопада 2008 року, підтверджується наявністю додаткових угод до цього договору, оригінали яких були оглянути судом в судових засіданнях, а також оригіналами первинних бухгалтерських документів до договору, а саме витратною накладною № ВРН-00000323 від 05 листопада 2008 року, довіреності НБЛ № 296942 від 05 листопада 2008 року, акта здачі-приймання № ВОУ-0000004 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 05 листопада 2008 року.

Так, суд звертає увагу на те, що усі вищенаведені документи містять посилання на договір поставки від 03 листопада 2008 року № 03-10/08-02, підписані уповноваженими представниками відповідача та завірені печатками відкритого акціонерного товариства «Кримгідроспецбуд». Судом були огляд унти оригінали цих документів, факт укладення та підписання яких також не заперечувався представником відповідача.

Крім того, відповідно до пункту 5.2 спірного договору поставки, розділу 5 «Особи умови» сторони визнали за документами, отриманими факсом, юридичну силу оригіналів.

В силу положень частини 2 статті 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України ).

Суд вважає, що договір поставки № 03-10/08-02 від 03 листопада 2008 року є укладеним, оскільки з матеріалів справи вбачається, що між сторонами у встановленому порядку та формі досягнуто згоди за всіма його істотними умовами, його умови виконувалися сторонами, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем у зв’язку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини. Повне рішення складено 08 листопада 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Кримгідроспецбуд» (м. Сімферополь, вул. Карла Лібкнехта, 39/41, ЄДРПОУ 01416501) на користь приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» (96210, Раздольненський район, с.Чернишево, вул Кірова, 2-а, ЄДРПОУ 31680841) 52071.00 грн. – суми боргу за отриманий товар з урахуванням транспортних витрат за договором поставки № 03-10/08-02 від 03 листопада 2008 року, 19692.34 грн. – нарахованих процентів за товарним кредитом, 717.63 грн. – державного мита, 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Радвановська Ю.А.