Рішення № 12271184, 12.11.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.11.10           Справа № 8/117-10. За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма», м. Харків

до відповідача: відкритого акціонерного товариства «Нафтопроммаш», м. Охтирка, Сумської області

про стягнення 70385 грн. 15 коп.

СУДДЯ КІЯШКО В.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Єрємєєв Ю.В.

від відповідача: не з’явився

при секретарі судового засідання Мелащенко І.М.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 70385,15 грн., з яких: 64000,01 грн. основного боргу, який виник відповідно до договору купівлі-продажу № 8/7-2010/1, укладеного між сторонами 08.07.2010р., крім цього позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 305,00 грн. пеню в розмірі 1600,04 грн. та штраф в розмірі 4480,00 грн., а також 703,87 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач письмового відзиву на позов в обґрунтування своєї позиції по справі не подав, хоча про час і місце засідання був повідомлений належним чином, тому згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

          В судове засідання від позивача надійшла заява № 638-юр від 11.11.2010р. про відкладення розгляду справи, але зазначена заява відхиляється судом як безпідставна та як така, що затягує розгляд даної справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

08.07.2010р. між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу № 8/7-2010/1, згідно якого 29.07.2010 року позивач поставив на адресу відповідача електрообладнання на загальну суму 104000,02 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними та рахунками-фактурами.

Відповідно до пп. 4.2 зазначеного договору та специфікації № 1 від 08.07.2010 року відповідач повинен був оплатити поставлену продукцію протягом 2 календарних днів з моменту отримання продукції. Термін оплати 31.07.2010 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10.09.2010 року відповідач повернув частину продукції на суму 40000,01 грн., але більша частина продукції на суму 64000,01 грн. є несплаченою.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою сплатити заборгованість за поставлену продукцію, але відповідачем були проігноровані звернення позивача.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених зазначеним кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).

Тобто позивач виконав своє зобов'язання належним чином, відповідно до умов договору, враховуючи інтереси відповідача, а саме поставив продукцію (електрообладнання), що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 3% річних становлять 305,10 грн., штрафні санкції становлять 4480,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема їх обґрунтованим розрахунком.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» не встановлює пеню за прострочення виконання зобов’язань, а лише обмежує її розмір.

Проте, відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше май но, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

З аналізу вищевказаної норми випливає, що поняття штраф та пеня обумовлюються одним поняттям «неустойка», а тому в частині нарахування пені в розмірі 1600,04 грн. суд відмовляє, оскільки позивачем нараховано відповідачеві і штраф і пеню, що є порушенням зазначеної правової норми.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 64000,01 грн., 3% річних в розмірі 305,10 грн. та штрафних санкцій в розмірі 4480,00 грн., а в частині вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі1600,04 грн. суд відмовляє.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44-49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Нафтопроммаш» (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Красноармійська, 1; п/р 26008300050041 у Сумській філії АКБ «Форум», м. Суми, МФО 337995, п/р 26007275570001 в Сумській філії Приват Банку, МФО 337546, код ЄДРПОУ 00378454) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма» (61108, м. Харків, проспект Ак. Курчатова, 12, кв. 132, п/р 26000210133922 в АТ «ПроКредитБанк» в м. Харков, МФО 320984, код ЄДРПОУ 36226451) 64000,01 грн. основного боргу, 3% річних в розмірі 305,00 грн.; штраф в розмірі 4480,00 грн.; 687,85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог – відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                     КІЯШКО В.І.

Суддя                                                                       Кіяшко Віктор Іванович