Рішення № 12270402, 25.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/42025.10.10 За позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_1

ДоВідкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра"

Про стягнення 94 887,08 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Широковський О.В. предст. за довір. №1-11-16519 від 19.08.2010.

У судовому засіданні 25.10.2010, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра"про стягнення 47 443,54 грн. заборгованості по орендній платі та 47 443,54 грн. штрафу за договором оренди нежилого приміщення від 27.12.2006р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2010р. порушено провадження у справі №35/420, розгляд справи призначено на 06.09.2010р.

У судовому засіданні 06.09.2010р. представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача. Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та заслухавши пояснення останнього, суд відмовив у її задоволенні, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, що дозволяють суду обґрунтовано припустити, що грошові суми, які є у відповідача на момент предявлення до нього позову, можуть зникнути або зменшиться за кількістю на момент виконання рішення, а також не наведено інших обставин, які б свідчили про те, що виконання рішення, у випадку невжиття заходів забезпечення, буде в подальшому утруднено або неможливе.

Відповідач у судове засідання 06.09.2010 свого представника не направив, про поважність причин неможливості його явки суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2010 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи №35/420 відкладено на 20.09.2010.

У зв'язку із неявкою у судове засідання 20.09.2010р. представника відповідача, ухвалою суду від 20.09.2010 р. розгляд справи відкладено на 29.09.2010 р.

У поданому відзиві на позов відповідач просить припинити провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору, посилаючись на те, що рішенням Господарського суду м. Києва від 21.07.2010р. у справі №51/506, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2010р., було розірвано договір оренди, укладений між позивачем і відповідачам.

У судовому засіданні 29.09.2010 р. представники позивача та відповідача подали спільне клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

У судових засіданнях 29.09.2010 р., 11.10.2010 р. та 18.10.2010 р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувались перерви.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

27.12.2006 між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Надра"був укладений договір оренди нежилого приміщення (далі договір).

Відповідно до п.п. 1.1. договору позивач, як орендодавець, передає відповідачу, а відповідач, як орендар, приймає від орендодавця в платне тимчасове користування на умовах оренди нежилі приміщення з №1 по № 12 (групи приміщень № 61), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Волинська, буд. 10 (літ. А). Загальна площа орендованого майна складає 117,8 кв.м.

Згідно із ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як передбачено п. 3.1. договору, строк оренди становить 5 років з дня передачі орендованого майна орендарю, яким є дата підписання акту прийому-передачі майна в оренду. Прийом-передача орендованого майна здійснюється на підставі акту прийому-передачі, підписаного уповноваженими представниками сторін. Орендоване майно повинне бути передано орендарю не пізніше 10 робочих днів, починаючи з дати підписання договору (п.п. 5.1., 5.2. договору).

На виконання умов договору та на підтвердження передачі орендованого майна у користування відповідачу, 30.12.2006 р. сторонами був підписаний акт приймання-передачі майна за договором.

Згідно із п. 4.1. договору орендар сплачує орендну плату за кожен календарний місяць користування орендованим майном.

Як передбачено п. 4.2. договору, в редакції п. 1.1. Договору про внесення змін та доповнень №1 до договору оренди від 09.08.2007 р., розмір орендної плати за місяць становить 18 534,56 грн. без ПДВ, що еквівалентно 2808 Євро по курсу НБУ з розрахунку 6,60 грн. за 1 Євро. Сума орендних платежів коригується щомісячно з урахуванням зміни курсу гривні по відношенню до євро за даними НБУ та індекс інфляції на день здійснення платежу.

Відповідно до п. 4.3. договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 10 числа звітного місяця.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов договору відповідач не сплатив оренду плату за лютий 2010р. у розмірі 47443,54 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Як передбачено частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 524 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, відповідачем були порушені зобов'язання за договором оренди в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за користування орендованим майном за лютий 2010р., що призвело виникнення заборгованості у розмірі 47 443,54 грн.

Відповідачем в ході розгляду справи не було надано доказів сплати орендної плати за лютий 2010р.

Оскільки розмір заборгованості відповідача належним чином доведений та документально підтверджений, позовні вимоги про стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як передбачено ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

При цьому, згідно із ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як передбачено п. 7.4. договору оренди, в редакції п. 1.4. Договору про внесення змін та доповнень № 1 до договору оренди від 09.08.2007 р., якщо прострочення в сплаті орендної плати буде тривати більш одного календарного місяця, з орендаря стягується штраф на користь орендодавця в розмірі орендної плати за один місяць оренди.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивач у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання зі сплати орендної плати просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 47 443,54 грн.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підписавши даний договір, відповідач тим самим висловив свою згоду щодо застосування до нього штрафних санкцій за порушення зобов'язання у встановлених договором розмірах.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення штрафу за прострочення сплати орендної плати є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, правильність якого перевірена судом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів внесення плати за користування приміщенням у встановлених договором строки і розмірі та не навів підстав для звільнення від обовязку її сплатити.

Посилання відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2010р. у справі №51/506, яким було розірвано договір оренди, як на обставину, що свідчить про відсутність між сторонами спору про стягнення суми боргу, відхиляються судом з огляду на нижчевикладене.

Як передбачено п.8.2. договору, дія договору припиняється, зокрема, за рішенням суду.

Матеріали справи свідчать, що рішенням Господарського суду м. Києва від 21.07.2010р. у справі №51/506 договір оренди нежитлового приміщення від 27.12.2006р., укладений між позивачем і відповідачем, було розірвано. При цьому, рішенням суду не встановлено дати, з якої договір оренди вважається розірваним.

Правові наслідки розірвання договору передбачені ст. 653 Цивільного кодексу України, відповідно до частини 3 якої, якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Як пояснили представники сторін, рішення Господарського суду міста Києва про розірвання договору оренди було залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2010р. Згідно із ч.5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

З урахуванням наведених обставин, договір оренди був розірваний з 07.09.2010р. і з цієї дати припиняються зобов'язання сторін, що виникли з вказаного договору.

Зазначені обставини розірвання договору при цьому не спростовують наявності у відповідача обов'язку сплатити орендну плату за користування орендованим майном, який виник під час дії договору, та не звільняють його від відповідальності за порушення зобов'язання у вигляді обов'язку сплатити штраф у розмірі орендної плати за місяць.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у загальній сумі 94 887,08 грн.

З огляду на задоволення позову витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 524, 525, 526, 530, 533, 549, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 15, ідентифікаційний код 20025456) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (02121, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 47 443 (сорок сім тисяч чотириста сорок три) гривні 54 коп. основного боргу, 47 443 (сорок сім тисяч чотириста сорок три) гривні 54 коп. штрафу, 948 (дев'ятсот сорок вісім) гривень 87 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривні витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 16.11.2010