Рішення № 12270367, 15.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/30215.11.10

За позовом: Приватного підприємства «Захід Трейд»

до Приватного підприємства фірма «Конкріт»

про стягнення 34135,12 грн.

                                                                                          Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Вельгош Т.М. - представник по довіреності від 09.04.2010р.

від відповідача: не з’явились

СУТЬ СПОРУ :                    

Заявлено позов про стягнення з Приватного підприємства фірма «Конкріт»заборгованості за Договором поставки № 29/04/09-02Н від 29.04.2009р. в розмірі 34135,12 грн. в т.ч. 28080,00 грн. основного боргу, 3033,82 грн. пені, 2130,67 грн. інфляційних втрат та 890,63 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 29/04/09-02Н від 29.04.2009р. не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленого товару. З посиланням на положення Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, річних та інфляційних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2010р. порушено провадження по справі № 53/302, розгляд справи призначено на 18.10.2010р.

У зв’язку з нез’явленням в засідання суду повноважного представника відповідача та невиконанням останнім вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, ухвалою Господарського суду міста Києва відкладено розгляд справи на 15.11.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 15.11.2010р. позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач в судове засідання 15.11.2010р. не з’явився, вимоги ухвали суду від 25.10.2010р. не виконав, про причини неявки суду невідомо. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»(пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз’яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалами суду від 29.10.2010р. та від 18.10.2010р. про що свідчать відмітки про відправку на зворотній стороні вказаних ухвал, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 15.11.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.04.2009р. між ПП «Захід Трейд»(постачальник) та ПП «Фірма «Конкріт»(покупець) укладено договір поставки № 29/04/09-02Н (надалі –Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язався поставити, передати у власність покупця пісок в кількості згідно з Договором, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар на умовах, визначених відповідно до цього договору (п. 1.1).

Кількість товару, що продається за цим договором визначається фактичним обсягом поставок і зазначається у накладних (п. 1.2). Вартість однієї тонни товару становить 60,00 грн. в т.ч. ПДВ (п. 3.2). Загальна вартість договору складається відповідно до кількості фактично поставленого товару, який зазначається в товаротранспортних накладних (п. 3.3).

Згідно з п. 5.1. Договору оплата проводиться протягом 10 банківських днів з моменту поставки шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав від позивача за Договором товар на загальну суму 39349,00 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними (в матеріалах справи).

В силу п. 5.1. Договору розрахуватися за отриманий товар відповідач мав протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару.

Проте, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, відповідач не виконав свої грошові зобов’язання належним чином, у встановлений строк не здійснив розрахунок в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в оспорюваній сумі, наявність якої підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 28080,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.6.1. Договору, за порушення строків оплати покупець несе відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого товару за кожен день прострочення.

          В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем за кожною накладною з урахуванням настання строку оплати за обліковою ставкою встановленою Постановами НБУ в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців), та складає 3033,82 грн. (розрахунок суми пені із зазначенням періоду прострочення перевірений судом та є додатком до позовної заяви).

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

З огляду на викладене, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, а також враховуючи відсутність контррозрахунку відповідача, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 890,63 грн. та інфляційних втрат в сумі 2130,67 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором від 29.04.2009р. відповідачем не спростовано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного та ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства фірма «Конкріт» (02232, м. Київ, пр.-т Маяковського, 77, кв. 163, ідентифікаційний код 31310915) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства «Захід Трейд»(81118, Львівська область, Пустомитівський р-н, с. Ставчани, вул.. Миру, 5-А, ідентифікаційний код 36278117) 28 080 (двадцять вісім тисяч вісімдесят) грн.. 00 коп. основного боргу, 3 033 (три тисячі тридцять три) грн.. 82 коп. пені, 2130 (дві тисячі сто тридцять) грн.. 67 коп. інфляційних втрат, 890 (вісімсот дев’яносто) грн.. 63 коп. 3% річних, 341 (триста сорок одна) грн.. 35 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                    Грєхова О.А.

Повне рішення складено 16.11.2010р.