Рішення № 12270322, 03.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/36703.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГА»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Іда Груп»

Про стягнення 4246,69 грн.

           Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача                     Сіленко А.О. (за дов.)

Від відповідача           не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          До Господарського суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛГА»до товариства з обмеженою відповідальністю «Іда Груп»про стягнення 4247,67 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2010 р. порушено провадження у справі № 17/367 та призначено її до розгляду на 11.10.2010 р..

          Відповідачем надано офіційні дані про місцезнаходження відповідача, відповідно до яких адресою останнього є: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2010 р. розгляд справи відкладався на 25.10.2010 р., у зв’язку з неявкою відповідача та ненаданням останнім витребуваних судом документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2010 р. розгляд справи відкладався на 03.11.2010 р., у зв’язку з неявкою відповідача.

У судове засідання 03.11.2010 р. відповідач своїх повноважних представників не направив, належним чином не повідомив про причини неявки на виклик суду, витребуваних ухвалою суду документів не надав.

Позивач у судовому засіданні надав суду заяву, в якій уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 4088,26 грн. основного боргу та 158,43 грн. пені.

За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

24.11.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛГА»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Іда Груп»(покупцем) укладено договір поставки продукції № 838 (далі - Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та в порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують приймання-передачу товару від постачальника до покупця та є невід’ємними частинами цього Договору.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що покупець зобов’язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару протягом семи календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

Відповідно до умов вказаного Договору позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 6542,28 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СРЦ-012005 від 23.04.2010 р..

Відповідач частково погасив заборгованість в сумі 1500,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 22.06.2010 р. та від 19.05.2010 р..

Крім того, частково товар було повернуто відповідачем на загальну суму 954,02 грн., що підтверджується розрахунками коригуваннями № 399/16490 від 29.05.2010 р. на суму 166,21 грн., № 400/12005 від 23.04.2010 р. на суму 768,67 грн., № 401/35158 від 13.11.2009 р. на суму 19,14 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 4088,26 грн.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалось судом, пунктом 3.3. Договору передбачено, що покупець зобов’язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару протягом семи календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Беручи до уваги, що позивачем доведено неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань за Договором, відповідачем будь-яких доказів на спростування таких обставин суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 4088,26 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 5.3. Договору у разі несвоєчасної оплати поставленої парті товару, покупець зобов’язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.

Беручи до уваги те, що відповідач прострочив оплату поставленого товару, з нього на підставі п. 5.3 Договору підлягає стягненню пеня в сумі 158,46 грн. за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 102,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Іда Груп»(01054, м. Київ, вул. О. Гончара, буд. 55-А; м. Київ, вул. Ушинського, 27; рахунок 26000100362 у КРД Райффайзенбанк Аваль», МФО 380805, код 36175088) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГА»(01001, м. Київ, вул. Софійська, 10А; 04073, м. Київ, вул. Сирецька,33А; рахунок 26008003063500 в АБ «ІНГ Банк Україна», МФО 300539, код 23507629) 4088,26 грн. основного боргу, 158,43 грн. пені, 102,00 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                О.Г. Удалова

          Рішення підписано 16.11.2010 р.