Рішення № 12270308, 29.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/29329.10.10 За позовом                     Відкритого акціонерного товариства «Кримсоюздрук»

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецько-Українське

                              видавництво 7Плюс7 Медіа»

Про                              стягнення 10562,39 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Сидоренко Н.І., довіреність № 1854 від 22.10.2010

від відповідача          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Кримсоюздрук»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецько-Українське видавництво 7Плюс7 Медіа»»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 10562,39 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 153 від 11.12.2006 р.

Ухвалою суду від 06.09.2010р. порушено провадження у справі № 1/293 та призначено розгляд на 15.10.2010 р.

15.10.2010р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, згідно довідки ЄДРПОУ відповідача, місце реєстрації останнього змінено.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

У зв’язку зі зміною місця реєстрації відповідача, суд відклав розгляд справи на 29.10.2010.

29.10.2010 представник позивача підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимог ухвал суду від 06.09.2010 та від 15.10.2010 не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Процесуальні документи скеровані на нову адресу відповідача, згідно довідки ЄДРПОУ від 13.10.2010, до суду не повертались.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом 13.10.2010р., а саме: 01021, м.Київ, вул. Михайла Грушевського 28/2, НП № 43.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 153 від 11.12.2006 р. (далі –договір), відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов’язання по сплаті послуг позивача за доставку тиражу відповідача до торгівельної мережі позивача протягом трьох банківських днів з моменту отримання від позивача акту виконаних робіт (п.п.2.5 договору).

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуг з доставки тиражів на загальну суму 7059,59 грн., про що свідчать акти виконаних робіт підписані сторонами та завірені печатками підприємств № 879 від 30.06.2007, № 1061 від 31.07.2007, № 1270 від 31.08.2007, № № 1469 від 30.09.2007, № 1651 від 31.10.2007, № 1847 від 30.11.2007, № 2020 від 31.12.2007, копії яких додані до матеріалів справи, а оригінали було досліджено судом у судовому засіданні.

В порушення умов договору відповідач за отримані послуги не розрахувався, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 6438,72 грн.

У своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 10562,39 грн. боргу, а саме: 7059,59 грн. –основного боргу, 546,59 грн. –3% річних, 2956,21 грн. –інфляційних втрат та судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову відповідач не виконав, взятих на себе договором зобов’язань, заборгованість в сумі 67500,00 грн. не сплатив.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором поставки доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 105,62 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 901 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецько –Українське видавництво «7Плюс7 Медіа»(01021, м.Київ, вул.М.Грушевського 28/2, НП № 43, код ЄДРПОУ 33499410) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кримсоюздрук»(95000, м.Сімферополь, вул. Горького 5, код ЄДРПОУ 03347388) 7059 (сім тисяч п’ятдесят дев’ять) грн. 59 коп. –основного боргу, 546 (п’ятсот сорок шість) грн. 59 коп. –3% річних, 2956 (дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят шість) грн. 21 коп. –інфляційних втрат, 105 (сто п’ять) грн. 62 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 05.11.2010р.)