Рішення № 12270309, 29.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/26429.10.10 За позовом                     Приватне акціонерне товариство «МТС Україна»

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорайзон»

Про                              стягнення 142403,60 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Головня М.А., довіреність № 0300/10 від 23.05.2010р.

від відповідача           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «МТС Україна»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.А.Інтерактив» (далі –відповідач) про стягнення з останнього 142403,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № ТП-ІЕ-03/2008 від 17.03.2008 р.

Ухвалою суду від 25.08.2010р. порушено провадження у справі № 1/264 та призначено розгляд на 10.09.2010р.

10.09.2010р. позивач в судовому засіданні надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, та свої пояснення по суті спору.

Відповідач в судове засідання свого представника у судове засідання не направив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 15.10.2010, у зв’язку з відсутністю відповідача та ненаданням позивачем довідки ЄДРПОУ на відповідача.

24.09.2010 позивач подав до канцелярії суду заяву про заміну назви відповідача, внаслідок його перейменування.

15.10.2010 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, повідомив суд про те, що згідно довідки ЄДРПОУ на відповідача від 08.09.2010 було змінено назву відповідача та адресу його реєстрації.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимог ухвал суду не виконав.

Суд відклав розгляд справи на 29.10.2010 у зв’язку з відсутністю відповідача та здійснення заміни назви відповідача, внаслідок його перейменування.

29.10.2010 представник позивача підтримав у судовому засіданні свої вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Процесуальні документи, скеровані на нову адресу відповідача до суду не повертались.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом 08.09.2010р., а саме: 04074, м.Київ, вул. Сокальська 4.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № ТП-ІЕ-03/2008 від 17.03.2008 р. (далі –договір), відповідно до якого позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги, а останній сплачувати вартість робіт з їх інсталяції та щомісячну плату за надані послуги, у відповідності до умов договору та додатків до нього .

Відповідно до додатку А о договору позивач зобов’язався надавати відповідачу в тимчасове платне користування не комутований цифровий канал зв’язку на підставі належним чином оформленого та підписаного обома сторонами договору бланку замовлення послуг, що є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 5.5 договору позивач до 10 числа кожного місяця, наступного за звітним періодом, направляє замовнику 2 примірники акту виконаних робіт та, відповідно до пункту 5.6 договору, до 10 числа кожного місяця, наступного за звітним періодом, рахунки на оплату послуг.

Відповідач, у свою чергу, зобов’язаний до 20 числа кожного місяця, наступного за звітним періодом, підписати акт виконаних робіт і повернути примірник до позивача або надати мотивовану письмову відмову від підписання акту виконаних робіт із зазначенням причин відмови. У разі відсутності мотивованої письмової відмови від підписання акту виконаних робіт до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом, надання послуг вважається прийнятим відповідачем.

Відповідач порушив свої договірні зобов’язання, внаслідок чого утворився борг у розмірі 128697,95 грн.

Відповідно до п.5.7 договору у разі, якщо рахунок не був сплачений замовником у встановлений договором термін оплати, позивач має право нарахувати замовнику пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ, яка діє на день виникнення заборгованості або на день її погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення.

У своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 142403,60 грн. боргу, а саме: 128697,95 грн. –основного боргу, 6577,70 грн. –пені, 3202,84 грн. –3% річних, 3925,11 грн. –інфляційних втрат та судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову відповідач не виконав, взятих на себе договором зобов’язань, заборгованість в сумі 128697,95 грн. не сплатив.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором поставки доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 1424,04 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 901 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорайзон»(04074, м.Київ, вул. Сокальська 4, код ЄДРПОУ 34613191) на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»(01015, м.Київ, вул. Лейпцизька 15, код ЄДРПОУ 14333937) 128697 (сто двадцять вісім тисяч шістсот дев’яносто сім) грн. 95 коп. –основного боргу, 6577 (шість тисяч п’ятсот сімдесят сім) грн. 70 коп. –пені, 3202 (три тисячі двісті дві) грн. 84 коп. –3% річних, 3925 (три тисячі дев’ятсот двадцять п’ять) грн. 11 коп. –інфляційних втрат, 1424 (одну тисячу чотириста двадцять чотири) грн. 04 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 05.11.2010р.)