Рішення № 12270113, 12.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-777/200812.11.10 За позовом ОСОБА_1

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Дежавю"

Про стягнення вартості частки в статутному фонді товариства

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2 предст., ОСОБА_3-предст.

Від відповідача Дієгуц Н.В.-предст., Туголуков О.Є. предст.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2006 ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ТОВ "Дежавю" про усунення перешкод у здійсненні права власності над належною позивачу часткою у статутному фонді ТОВ "Дежавю"; зобов'язання ТОВ "Дежавю" забезпечити позивачу безперешкодний доступ на територію кафе-бару "Найт-блюз", який належить ТОВ "Дежавю" та знаходиться за адресою: м. Київ, Харківське шосе, буд. 150/15 та допустити її до участі у справах ТОВ "Дежавю", а також про визнання неправомірними дій учасників ТОВ "Дежавю" ОСОБА_6 та ОСОБА_7, повязаних з відмовою допуску до участі у справах ТОВ "Дежавю" ОСОБА_1.

Під час розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги.

За поданою позивачем до Дарницького районного суду м. Києва 31.05.2007 заявою про уточнення позовних вимог, з урахуванням задоволення ухвалою від 23.04.2008 клопотання позивача від 09.04.2008, позивач просила у звязку з її виключенням із учасників товариства стягнути з ТОВ "Дежавю" 3 465 710,00 грн. вартість її частки (40%) в товаристві.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 та її представники послалися на необхідність стягнення на користь позивача вартості частини майна ТОВ "Дежавю" пропорційно частці ОСОБА_1 у статутному фонді, виходячи з дійсної (ринкової) вартості активів ТОВ "Дежавю" станом на 10.07.2006, у звязку з її виключенням із вказаного товариства.

У запереченнях проти позову ТОВ "Дежавю" просило відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що у пункті 8.2 статуту ТОВ "Дежавю" (в редакції, діючій на 10.07.2006) вартість майна ТОВ "Дежавю" станом на 10.07.2006 має визначатися згідно з балансом товариства. Також зазначає, що 17.03.2007 ТОВ "Дежавю" перерахувало на депозитний рахунок приватного нотаріуса Соколова О.Є. грошову суму в розмірі 176 300,00 грн., виконавши своє зобовязання перед ОСОБА_1 відповідно до рішення Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації "Принцип" від 01.04.2007 за позовом ОСОБА_9 до ТОВ "Дежавю" про усунення перешкод щодо здійснення права на отримання прибутку.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24.04.2008 у справі № 2-777/08 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Дежавю" на користь ОСОБА_1 2541776 грн. компенсації вартості її частки в даному товаристві внаслідок виключення останньої з учасників ТОВ "Дежавю".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2008 апеляційну скаргу ТОВ "Дежавю" задоволено частково. Резолютивну частину рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24.10.2008 змінено, викладено в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з ТОВ "Дежавю" на користь ОСОБА_1 2457336,04 грн." В решті рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24.04.2008 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2008 постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2008 та рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24.04.2008 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що судами не зясовано обставин щодо фактичного внесення позивачем своєї частки до статутного капіталу товариства та не надано належної правової оцінки внесеним до ст. 7 установчого договору ТОВ "Дежавю" змінам щодо вкладу позивача до статутного фонду товариства та квитанції приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соколова О.Є. № 4 від 17.04.2007 щодо перерахування відповідачем на депозит для позивача 176 300 грн. по виплаті вартості її частки майна ТОВ "Дежавю" у звязку з її виключенням з товариства.

Ухвалою Верховного Суду України від 05.03.2009 відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 18.12.2008 у справі № 2-777/08.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2009 справу прийнято до нового розгляду.

Під час нового розгляду позивач свої вимоги повністю підтримав. Відповідач позовні вимоги заперечив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2009 у справі призначалась судова експертиза, а провадження у справі зупинялось.

27.09.2010 до Господарського суду міста Києва надійшли висновок будівельно-технічної експертизи від 01.09.2010 № 7861/7862, висновок судово-економічної експертизи від 14.09.2010 №4187/7498/10-19 та матеріали справи № 2-777/08. У звязку з тим, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі, відпали, ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2010 провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні 03.11.2010 представник позивача звернувся із заявою про уточнення розміру позовних вимог з урахуванням висновків будівельно-технічної та судово-економічної експертиз та просив стягнути з відповідача 1 046 120,00 грн. (вартості частини майна ТОВ "Дежавю" пропорційно її частці у статутному капіталі даного товариства); 531 428,96 грн. втрат від інфляції, 104 210,75 грн. відсотків річних, розрахованих за період з серпня 2007 року по вересень 2010 року.

Відповідач позовні вимоги заперечив, вказавши, що статутом ТОВ "Дежавю" передбачено, що при обчисленні вартості майна товариства застосовується балансова вартість майна. Вартість частки ОСОБА_1 в статутному фонді товариства в грошовому виразі станом на 01.04.2006 становить 176,28 тис. грн., які позивач отримала, що, на думку відповідача, свідчить про згоду ОСОБА_1 з умовами виходу з товариства. Відповідач також не погодився з висновками експертизи, вказавши, що експертиза проведена упереджено, не об'єктивно, не якісно, зокрема використані вихідні дані судової будівельно-технічної експертизи від 05.02.2007, використані аналогові обєкти суттєво відрізняються між собою та обєктом дослідження, у розрахунках із визначення вартості обєкту експерт використовує долари США, самовільно прирівнюючи національну валюту США до "умовної одиниці", до ринкової вартості додано податок на додану вартість.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням зборів учасників ТОВ "Дежавю" від 24.10.2000, оформленим протоколом №2 від 24.10.2000, ОСОБА_1 прийнято до складу учасників ТОВ "Дежавю". Вирішено розмір статутного фонду ТОВ "Дежавю" у зв'язку з включенням до складу учасників позивача та внесенням нею до статутного фонду майна збільшити до 440720,00 грн. Затверджено перелік майна, яке передається до статутного фонду ТОВ "Дежавю" його учасниками. Затверджено оцінку вартості майна, яке передається учасниками до статутного фонду ТОВ "Дежавю", а також відповідні зміни до установчих документів ТОВ "Дежавю".

Згідно з Угодою про внесення змін та доповнень до установчого договору ТОВ "Дежавю", затвердженого зборами засновників ТОВ "Дежавю" від 24.10.2000 та зареєстрованої Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією 19.01.2001, частка ОСОБА_1 у статутному фонді ТОВ "Дежавю" становила 40 відсотків.

Вказаною Угодою викладено статтю 7 Установчого договору ТОВ "Дежавю" у новій редакції та передбачено, що розмір вкладу ОСОБА_1 до статутного фонду ТОВ "Дежавю" у грошовому еквіваленті становив 176288 грн., тобто 40 відсотків статутного фонду товариства. Передбачено, що ОСОБА_1 робить свій вклад у вигляді технологічного обладнання та у грошовій формі на загальну суму 176 288 грн.

Факт повного внесення ОСОБА_1 частки до статутного фонду ТОВ "Дежавю" підтверджується протоколом зборів учасників ТОВ "Дежавю" № 5 від 01.10.2001, згідно з яким зборами учасників ТОВ "Дежавю" постановлено прийняти у власність товариства основні засоби відповідно до накладних № 207 від 10.06.1998 на суму 52717,00 грн., № 1009/8 від 20.08.2001 на суму 18840,00 грн., № 269 від 15.07.1998 на суму 26043,00 грн., № 282 від 25.08.2001 на суму 16041,00 грн., № 129 від 15.08.1999 на суму 11340,00 грн. в рахунок статутного внеску ОСОБА_1, висновком судово-економічної експертизи №4187/7498/10-19 від 14.09.2010, а також наданими у судовому засіданні поясненнями представника відповідача ОСОБА_5 Крім того, повне формування статутного фонду ТОВ "Дежавю" майновими та грошовими внесками учасників підтверджується наданими відповідачем висновком експертного економічного дослідження №15-06 від 15.06.2006, аудиторськими висновком про фінансову звітність ТОВ "Дежавю" за І кв. 2006 року, висновком експертного економічного дослідження №20-07 від 20.07.2006.

Водночас судом встановлено, що учасникам ТОВ "Дежавю", у тому числі ОСОБА_1 свідоцтва товариства у звязку з повним внесенням ними вкладів до статутного фонду не видавались.

Рішенням зборів учасників ТОВ "Дежавю" від 10.07.2006, оформленим протоколом № 03 від 10.07.2006, за систематичне невиконання обов'язків, перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства, подання судового позову до ТОВ "Дежавю" з вимогою сплатити вартість частини майна товариства та заяви про накладення арешту на майно товариства позивача було виключено зі складу учасників ТОВ "Дежавю", розмір статутного капіталу товариства зменшено пропорційно частці ОСОБА_1

Згідно з протоколом № 05 загальних зборів учасників ТОВ "Дежавю" від 01.08.2006 вирішено виплатити позивачу після затвердження звіту за рік, у якому ОСОБА_1 була виключена зі складу учасників ТОВ "Дежавю", вартість частини майна товариства, пропорційну частці позивача у статутному капіталі на суму 161,72 тис.грн.

Судом встановлено, що на підставі квитанції № 4 від 17.04.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. було прийнято від ТОВ "Дежавю" на депозит 176 300,00 грн. для передачі ОСОБА_1 з метою виконання зобовязань по виплаті вартості частини майна ТОВ "Дежавю", пропорційній частці ОСОБА_1 у звязку з її виключенням з ТОВ "Дежавю". 24.07.2007 ОСОБА_1 отримала повідомлення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соколова О.Є. про надходження вказаних коштів на депозит нотаріуса та необхідність їх отримання позивачем.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 64 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 148 ЦК України порядок і строки розрахунків з учасником, що вийшов з товариства, визначаються статутом і законом.

При цьому норми статуту щодо порядку та строків розрахунків з учасником, який вийшов з товариства, повинні відповідати статті 54 Закону України "Про господарські товариства", яка є спеціальною по відношенню до ст. 148 ЦК України. Передбачений статутом порядок розрахунків з учасником, що вийшов з товариства, може застосовуватись у частині, що не суперечить закону (пункт 3.7 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007 р. №04-5/14).

Згідно з ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Судом встановлено, що зборами учасників ТОВ "Дежавю" рішення про повернення ОСОБА_1 частки (її частини) у натуральній формі не приймалося.

Пунктом 8.2 статуту ТОВ "Дежавю" в редакції, чинній станом на 10.07.2006, передбачено, що при виході учасника з товариства йому сплачується вартість майна, пропорційна його частці в статутному фонді товариства у відповідності з балансом, складеним на день виходу. Виплата здійснюється після затвердження звіту за рік, на протязі якого учасник вибув з товариства. За вимогою учасника і за згодою зборів товариства частка може бути повернена повністю або частково у натуральній формі. Якщо учасників три і більше, учасник товариства, систематично не виконуючий чи неналежно виконуючий обов'язки, або перешкоджаючий своїми діями цілям товариства може бути виключений із товариства на підставі рішення зборів учасників товариства. При цьому такий учасник (його представник) в голосуванні не приймає участі. При виключенні учасника із товариства наступають наслідки, передбачені у цьому розділі статуту

Таким чином, пунктом 8.2 статуту ТОВ "Дежавю" не передбачено конкретного виду вартості майна товариства, за яким підлягає розрахунок виплат учаснику, що вибув.

Згідно з пунктами 11, 19 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, оцінка проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій вартості або неринковим видам вартості (вартість заміщення, вартість відтворення, залишкова вартість заміщення (відтворення), вартість у використанні, споживча вартість, вартість ліквідації, інвестиційна вартість, спеціальна вартість, ліквідаційна вартість, чиста вартість реалізації, оціночна вартість та інші види, порядок визначення яких встановлюється окремими національними стандартами). У разі коли у нормативно-правових актах з оцінки майна, договорі на проведення оцінки майна або ухвалі суду не зазначається вид вартості, який повинен бути визначений у результаті оцінки, визначається ринкова вартість.

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Майно підприємства обліковується на його балансі, який є формою бухгалтерського обліку, де відображається склад і вартість активів підприємства, джерела їх формування та обсяг фінансових зобовязань на конкретну дату. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610.

У звязку з цим та, виходячи із змісту пункту 8.2 статуту ТОВ "Дежавю", учаснику, який вибув підлягає виплаті вартість усього облікованого на балансі товариства майна, пропорційно його частці в статутному фонді товариства, за вирахування зобовязань товариства.

Водночас будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92), нематеріальні активи (пункт 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242), довгострокові і поточні біологічні активи (пункти відповідно 16.1 та 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87) (пункт 3.7 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007 № 04-5/14).

Враховуючи визначення поняття майна, наведене в статті 190 ЦК України, під час оцінки вартості частини майна, еквівалентної частці учасника в статутному фонді, слід брати до уваги виробничі й невиробничі фонди, інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Товариства, а також майнові права та обов'язки.

Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" хоча й не містить норм стосовно обов'язковості оцінки майна в випадку виходу учасників з Товариства, але й не виключає її проведення за необхідності в цьому (зокрема, за наявності спору).

Баланс же підприємства не має заздалегідь встановленої юридичної сили, і факт зазначення у ньому певної вартості майна (реальної або меншої чи більшої) не є підставою, яка згідно з статтею 35 ГПК України звільняє від необхідності доказування відповідних фактичних обставин, що входять до предмету доказування зі справи (зокрема, дійсної справедливої вартості майна Товариства).

Більш того, можливість існування суттєвої невідповідності даних балансу підприємства дійсній (справедливій) вартості передбачено навіть нормами щодо бухгалтерського обліку. Зокрема, відповідно до пункту 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509, підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. Оскільки переоцінка в даному випадку є правом підприємства, це виключає можливість застосування до нього відповідного примусу.

Водночас обов'язки суду щодо справедливого розгляду справи і необхідності забезпечення законних прав та інтересів усіх учасників судового провадження (учасників Товариства) потребують за наявності спору з'ясування не виключно задекларованої Товариством, а реальної (дійсної та справедливої) вартості його майна, виходячи з якої мають обчислюватися розміри часток учасників.

Враховуючи наведене, господарським судом при новому розгляді справи призначались судові будівельно-технічна та економічна експертизи, для визначення вартості частини майна ТОВ "Дежавю" пропорційно частці позивача у статутному фонді, що підлягає виплаті ОСОБА_1 у звязку з її виключенням із вказаного товариства 10.07.2006 з урахуванням дійсної ринкової вартості нежитлового приміщення кафе-клубу "Найт-блюз", належного на праві власності ТОВ "Дежавю", розташованого за адресою: Харківське шосе, 150/15, літера "А", м. Київ, площею 356,8 кв.м., а також дійсної ринкової вартості інших основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових та поточних активів ТОВ "Дежавю", зменшених на суму зобовязань ТОВ "Дежавю", станом на 10.07.2006.

Висновком № 7861/7862 судової будівельно-технічної експертизи від 01.09.2010 було визначено, що дійсна ринкова вартість нежитлового приміщення кафе-клубу "Найт-блюз", розташованого за адресою: Харківське шосе, 150/15, літера "А", м. Київ, площею 356,8 кв.м., станом на 10.07.2006, становила 2473585 гривень або 489819 доларів США.

Відповідно до висновку № 4187/7498/10-19 судово-економічної експертизи від 14.09.2010 дійсна ринкова вартість нежитлового приміщення кафе-клубу "Найт-блюз", розташованого за адресою: Харківське шосе, 150/15, літера "А", м. Київ, площею 356,8 кв.м., станом на 10.07.2006, становила 2473585 гривень або 489819 доларів США, що визначено висновком №7861/7862 судової будівельно-технічної експертизи. Згідно даних балансу ТОВ "Дежавю" станом на 01.07.2006 балансова вартість майна товариства становила 403,9 тис. грн., що дорівнювала розміру статутного капіталу (440,7 тис.грн.), зменшеного на суму непокритих збитків (- 36,8 тис.грн.). Визначити вартість частини майна ТОВ "Дежавю" пропорційно частці статутного фонду учасника ОСОБА_1 станом на 10.07.2006 не видається за можливе, так як фінансова звітність станом на 10.07.2006 року не складалася та в матеріалах справи відсутній баланс ТОВ "Дежавю" станом на 10.07.2006, а наявний баланс станом на 01.07.2006, а тому розрахунок вартості часки учасника ОСОБА_1 у звязку з її виключенням з числа учасників товариства здійснено станом на 01.07.2006 року найближчу дату. Відповідно до ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 № 1576-ХІІ та ст. 8 статуту ТОВ "Дежавю" вартість частини майна ТОВ "Дежавю" пропорційно частці статутного фонду, що підлягає виплаті учасникові ОСОБА_1 у звязку з її виключенням із вказаного товариства 10.07.2006 за даними балансу ТОВ "Дежавю" станом на 01.07.2006 найближчу звітну дату, складає 161,56 тис.грн. (частка в статутному фонді товариства зменшена на частку непокритих збитків). В звязку з тим, що господарська діяльність ТОВ "Дежавю" була збитковою, то частка прибутку товариства, яка належить учасниці ОСОБА_1 станом на 10.07.2006, тобто у поточному році на момент її виходу (виключення) зі складу учасників товариства, відсутня. Вартість частини майна ТОВ "Дежавю" пропорційно частці статутного фонду, що підлягає виплаті учасникові ОСОБА_1 у звязку із її виключенням із вказаного товариства 10.07.2006, з урахуванням дійсної ринкової вартості нежитлового приміщення нежитлового приміщення кафе-клубу "Найт-блюз", належного на праві власності ТОВ "Дежавю" (код ЄДРПОУ 31024236), розташованого за адресою: Харківське шосе, 150/15, літера "А", м. Київ, площею 356,8 кв.м., станом на 10.07.2006, становить 1046,1 тис.грн. Визначити вартість частини майна ТОВ "Дежавю" пропорційно частці статутного фонду учасника ОСОБА_1 станом на 10.07.2006 з урахуванням ринкової вартості інших основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних активів ТОВ "Дежавю" не видається за можливе, в звязку з відсутністю дійсної ринкової вартості інших основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних активів ТОВ "Дежавю".

Відповідно до пункту 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 № 13 у випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Згідно з пунктом 1 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, вартість це еквівалент цінності об'єкта оцінки, виражений у ймовірній сумі грошей.

Враховуючи зазначене, а також те, що змістові ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 3, 148, 190 ЦК України відповідає саме оцінка дійсної (реальної) вартості майна ТОВ "Дежавю" при визначенні вартості частини майна товариства, що підлягає виплаті учаснику, який вибув, суд приходить до висновку, що на користь позивача підлягає стягненню вартість частини майна ТОВ "Дежавю" пропорційно частці ОСОБА_1 у статутному капіталі товариства станом на 10.07.2006 із урахуванням дійсної (ринкової) вартості нежитлового приміщення нежитлового приміщення кафе-клубу "Найт-блюз", належного на праві власності ТОВ "Дежавю", розташованого за адресою: Харківське шосе, 150/15, літера "А", м. Київ, площею 356,8 кв.м., а саме: 1046120,00 грн.

Відповідно до ст. 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: 1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання; 2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; 3) відсутності представника недієздатного кредитора. Нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу у депозит.

З матеріалів справи вбачається, що 17.04.2007 відповідачем внесено на депозитний рахунок приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соколова О.Є. 176300,00 грн. для передачі ОСОБА_1 з метою виконання зобовязань по виплаті вартості частини майна ТОВ "Дежавю", пропорційній частці ОСОБА_1 у звязку з її виключенням з ТОВ "Дежавю". 24.07.2007 ОСОБА_1 отримала повідомлення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соколова О.Є. про надходження вказаних коштів на депозит нотаріуса та необхідність їх отримання позивачем.

Приймаючи до уваги зазначене, суд приходить до висновку про необхідність зменшення суми основного боргу ТОВ "Дежавю" 1046120,00 грн. на 176300,00 грн., внесених відповідачем на депозит нотаріуса 17.04.2007.

Одночасно судом не приймаються до уваги висновки, викладені у рішенні Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації "Принцип" від 01.04.2007 у справі за позовом ОСОБА_9 до ТОВ "Дежавю" про усунення перешкод щодо здійснення права на отримання прибутку, оскільки згідно з ст. 4 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду є обов'язковим лише для сторін у справі, яка ним розглянута, і не поширюється на інших фізичних та юридичних осіб.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вартість частини майна товариства, пропорційна частці у статутному (складеному) капіталі, відповідно до ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" підлягає виплаті учаснику після затвердження звіту за рік, в якому він вибув з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Отже, виплата вартості частини майна ТОВ "Дежавю", пропорційній частці ОСОБА_1 у звязку з її виключенням з ТОВ "Дежавю", мала бути проведена відповідачем до 12.07.2007.

У звязку з частковою сплатою ТОВ "Дежавю" 176300,00 грн. позивачу суд здійснює перерахунок стягуваних сум основного боргу, інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми. Сума основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення становить 1443031,38 грн., сума трьох процентів річних від простроченої суми складає 86576,88 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 42 ГПК України, пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 № 8, пункту 9.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 11.11.1998 № 02-5/424 при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту, зокрема, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності чи є розходження у висновках кількох експертів, що не можливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав учасників справи.

Відповідачем не доведено необґрунтованості, недостовірності висновку судової будівельно-технічної експертизи № 7861/7862 від 01.09.2010, висновку судово-економічної експертизи № 4187/7498/10-19 від 14.09.2010 та потреби у призначенні повторних судових експертиз.

Згідно з пунктом 9.1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 11.11.1998 №02-5/424 при необхідності здійснення дослідження нових об'єктів або з інших обставин справи, призначається нова, а не повторна експертиза.

У висновку судової будівельно-технічної експертизи № 7861/7862 від 01.09.2010 обґрунтовано вказано, що експертне дослідження, проведене на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 11.08.2009 у справі 2-777/08, не є повторною експертизою у звязку з тим, що вартість нежитлового приміщення кафе-клубу "Найт-блюз", належного на праві власності ТОВ "Дежавю", розташованого за адресою: Харківське шосе, 150/15, літера "А", м. Київ, у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 11976 від 05.02.2007 визначалась станом на лютий 2007 року, а не на день виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "Дежавю".

Судом відхиляється посилання відповідача на незаконність визначення у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 7861/7862 від 01.09.2010 вартості нежитлового приміщення кафе-клубу "Найт-блюз", належного на праві власності ТОВ "Дежавю", розташованого за адресою: Харківське шосе, 150/15, літера "А", м. Київ, виходячи з "умовних одиниць", оскільки експерт здійснював розрахунок вартості приміщення, виходячи з еквіваленту "умовної одиниці" долару США за офіційним курсом Національного банку України у гривнях на липень 2006 року.

Також не приймається до уваги твердження відповідача про неправомірність використання при проведенні нової судової будівельно-технічної експертизи попереднього висновку № 11976 від 05.02.2007, так як судовим експертом враховано лише вихідні дані щодо технічного стану обєкту дослідження.

Судом також не приймаються заперечення відповідача про те, що до вартості майна експертом неправомірно включений податок на додану вартість, оскільки оцінка проводилася шляхом опосередкування результатів, отриманих за двома підходами: за порівняльним та дохідним. Порівняльний підхід дозволив визначити вартість обєкта оцінки на основі фактичних вартостей пропозиції аналогічних обєктів, що відображає реальний попит на даний обєкт. Одночасно при визначенні вартості дохідним підходом мінімізовано кількість припущень.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу. Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій статті 31 цього Кодексу.

У звязку з цим висновок експертного економічного дослідження № 15-06 від 15.06.2006, аудиторський висновок про фінансову звітність ТОВ "Дежавю" за І квартал 2006 року, висновок експертного економічного дослідження №20-07 від 20.07.2008 не можуть прийматися судом до уваги як висновки судових експертиз, а їх автори викликатися у судове засідання.

Враховуюче викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у звязку з чим, позов підлягає задоволенню частково.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дежавю" (Харківське шосе, 150/15, м. Київ, 02091; код ЄДРПОУ 31024236; п/р 26003028181261 в КМФ АКБ УСБ Дарницького відділення м. Києва, МФО 322012, або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 26.03.1996; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1443031,38 грн. (один мільйон чотириста сорок три тисячі тридцять одну гривню тридцять вісім копійок) основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 86576,88 грн. (вісімдесят шість тисяч пятсот сімдесят шість гривень вісімдесят вісім копійок) трьох процентів річних.

В іншій частині позову відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дежавю" (Харківське шосе, 150/15, м. Київ, 02091; код ЄДРПОУ 31024236; п/р 26003028181261 в КМФ АКБ УСБ Дарницького відділення м. Києва, МФО 322012, або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; паспорт: серії НОМЕР_2, виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 26.03.1996 р.; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1522,96 грн. (одну тисячу пятсот двадцять дві гривні девяносто шість копійок) витрат по сплаті державного мита, 27,29 грн. (двадцять сім гривень двадцять дев'ять копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Хрипун О.О.

Дата підписання:15.11.2010