Рішення № 12270080, 09.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/30709.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал - Атлант»

до Управління освіти Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації

про стягнення 15811, 14 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники:

Від позивача Дубчак Р.А. представник за довіреністю від 16.06.2010 року;

Від відповідача не зявились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал - Атлант»до Управління освіти Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення основної заборгованості у розмірі 15000, 00 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 2666, 51 грн., та 3 % річних у сумі 560, 96 грн., з підстав порушення відповідачем умов договору щодо строків оплати за виконані роботи.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що 28.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсал - Атлант»та Управлінням освіти Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації було укладено договір № 228, відповідно до якого позивач зобовязався виконати роботи по капітальному ремонту зовнішньої траси ЦО в ШДС № 752 «Гроно»по проспекту Маяковського, 4-Д Деснянського району міста Києва, а відповідач зобовязався зазначені роботи прийняти та оплатити. Зазначені роботи позивач виконав у повному обсязі та передав відповідачеві, про що свідчить акт приймання виконаних підрядних робіт № А10-103/228, підписаний сторонами у жовтні 2008 року, на суму 15000, 00 грн.

Однак відповідач свого обовязку щодо оплати прийнятих робіт не виконав, у звязку з чим позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 15000, 00 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 2666, 51 грн., та 3 % річних у сумі 560, 96 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2010 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 11.10.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 11.10.2010 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 24.09.2010 року та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 11.10.2010 року не зявився, вимоги ухвали суду від 24.09.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 11.10.2010 року відкладено розгляд справи на 26.10.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 26.10.2010 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання 26.10.2010 року не зявився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 26.10.2010 року розгляд справи було відкладено на 09.11.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 09.11.2010 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду, та подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій навів розрахунок інфляційних нарахувань та 3 % річних, та просив суд стягнути з відповідача основної заборгованості у розмірі 15000, 00 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 700, 18 грн., та 3 % річних у сумі 110, 96 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, судом прийнята до розгляду подана позивачем заява про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 09.11.2010 року не зявився, вимоги ухвали суду від 24.09.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02094, м. Київ, бульвар Праці, 1/1, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЕ № 187380 - АЕ № 187382, від 08.11.2010 року, та вказано в позові.

Згідно ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 ЦК України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Отже, виходячи з наведеного, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки, відповідачеві була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на адресу його місцезнаходження, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсал - Атлант»(надалі - підрядник) та Управлінням освіти Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації (надалі - замовник) було укладено договір № 228 (надалі - договір), відповідно до п. 1 якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по капітальному ремонту зовнішньої траси ЦО в ШДС № 752 «Гроно»по проспекту Маяковського, 4-Д Деснянського району міста Києва.

Згідно п. 2.1. договору, вартість доручених підряднику робіт визначається згідно із затвердженим замовником кошторисом в сумі 15000, 00 грн.

Розрахунки за виконані підрядником роботи, згідно п. 4.2. договору, виконуються замовником у термін не пізніше 30 календарних днів з моменту підписання замовником актів виконаних робіт.

У жовтні 2008 року сторонами підписаний акт № А10-103/228 приймання виконаних робіт, відповідно до якого підрядник здав, а замовник прийняв виконані роботи на суму 15000, 00 грн.

Відповідно до п. 2 укладеної сторонами додаткової угоди до договору, за виконані по договору роботи сума проплати у розмірі 15000, 00 грн. відтерміновується на 2009 рік.

Виходячи із зазначеного, суд вважає, що строк оплати відповідачем за договором - до 31.12.2009 року.

Замовник у зазначений строк обовязку по розрахунку з позивачем у повному обсязі не виконав.

Враховуючи зазначене, станом не день вирішення спору у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 15000, 00 грн.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Виходячи зі змісту договору, останній за своєю правовою природою є договором підряду.

Частина 1 статті 837 ЦК України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.

Згідно з частиною 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Належних доказів виконання зобовязання за договором щодо оплати робіт відповідач не подав, проти позовних вимог не заперечував.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Згідно статей 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 15000, 00 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимогу, про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 700, 18 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

З поданого позивачем розрахунку судом вбачається, що позивач просить стягнути інфляційних нарахувань за період з 01.01.2009 року по 01.04.2010 року.

З огляду на вказане, розмір інфляційних нарахувань складає:

15000, 00 грн. (заборгованість) х (100, 8 % х 101, 9 % х 100, 9 %) 15000, 00 грн. = 700, 17 грн.

Таким чином, позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме, у розмірі 700, 17 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу, про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 110, 96 грн.

З поданого позивачем розрахунку вбачається, що 3 % річних позивач просить стягнути за період з 01.01.2010 року по 01.04.2010 року.

Як було встановлено вище, погашення заборгованості у повному обсязі мало бути виконане відповідачем до 31.12.2009 року. Відповідно заборгованість за договором у відповідача виникла з 01.01.2010 року.

Таким чином, 3 % річних в період з 01.01.2010 року по 01.04.2010 року становить:

15 000, 00 грн. х 3 % х 91 день (з 01.01.2010 року по 01.04.2010 року) / 365 днів = 112, 19 грн.

Відповідно, за перерахунком суду, три проценти річних від простроченої суми становить 112, 19 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасну оплату послуг не заявляв.

Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річнихсуд вважає такими, що підлягає задоволенню в обсязі, заявленому позивачем до стягнення, а саме у розмірі 110, 96 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України сплата державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління освіти Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації(02094, м. Київ, бульвар Праці, 1/1, ідентифікаційний код: 26077483) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал - Атлант»(02089, м. Київ, вулиця Берегова, будинок 1, літера «Н»; 02094, м. Київ, пр-т Гагаріна, 14-а; ідентифікаційний код: 30681954) основну заборгованість у розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 700 (сімсот) грн. 17 коп., три проценти річних у розмірі 110 (сто десять) грн. 96 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 183 (сто вісімдесят три) грн. 00 коп., та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М.А.

дата підписання 15.11.2010 року