Рішення № 12269970, 03.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/15603.11.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Дістрібьюшн"

до1) Приватного підприємства "Арес Інвестмент"

2) Приватного підприємства "Дипломат –У і Ко"

простягнення 274138,03 грн.

Представники сторін: від позивача Гавриленко О.О. –представник; від відповідачівне з‘явились;

не з‘явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Дистрібьюшн" про стягнення з Приватного підприємства "Арес Інвестмент" заборгованості на загальну суму 274138,03 грн., у тому числі основного боргу у розмірі 250514,71 грн., пені у розмірі 6657,21 грн., 10% річних у розмірі 2872,34 грн., штрафу у розмірі 14093,77 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору поруки, останній поручився за виконання грошових зобов‘язань Приватного підприємства "Дипломат –У і Ко" по договору № 113Д. Оскільки відповідач -2 свої зобов‘язання по договору № 113Д не виконує, кошти за отриманий товар не сплачує, то відповідно до норм чинного законодавства, позивач має право стягнути всю суму заборгованості з поручителя, тобто з відповідача-1.

Відповідач -1 відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, подав клопотання про залучення у справі іншого відповідача та про стягненню з Приватного підприємства "Дипломат –У і Ко" всієї суми заборгованості.

Однак, представник відповідача 1 через канцелярію суду 02.09.10року подав клопотання про залучення іншого відповідача до участі у справі, а саме: Приватне підприємство «"Дипломат –У і Ко", оскільки саме останній є належним відповідачем по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2010 до участі у справі № 56/156 залучено іншого відповідача -2- Приватне підприємство "Дипломат –У і Ко".

Відповідач –2 відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Через канцелярію 04.10.10р. подавав клопотання про відкладення розгляду справи, а 29.10.10року клопотання про повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду, через не направлення позивачем на адресу відповідача-2 копії позовної заяви з додатками.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,

В С Т А Н О В И В:

21.10.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Дістрібьюшн" як продавцем (позивач) та Приватним підприємством "Дипломат –У і Ко", як дистрібьютором (відповідач-2) укладено договір № 113Д, відповідно до умов якого позивач на умовах Договору продає, постачає та передає товар відповідачу-2.

На виконання умов договору, позивач з 27.04.2010 по 11.06.2010 здійснив поставку відповідачу -2 товару, на підставі наявних в матеріалах справи видаткових накладних на загальну суму 261848,07 грн. Факт поставки та отримання відповідачем товару, підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані та скріплені печатками позивача та відповідача.

Відповідно до п. 8.2 Договору, відповідач -2 зобов‘язується здійснювати оплату проданого, поставленого, переданого товару наступним шляхом: в період з 01 квітня по 30 вересня протягом 14 календарних днів з дати отримання товару; з 01 жовтня по 31 березня протягом 21 календарних днів.

Відповідач-2 вартість поставленого товару у повному обсязі у строки передбачені договором не оплатив. Відповідачем-2 жодних доказів в підтвердження здійснення ним оплати вартості отриманого товару згідно вказаних накладних, не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості відповідача-2 на загальну суму 250 514,71 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач-2 доказів оплати вартості товару на загальну суму 250 514,71 грн. не надав. Отже, факт порушення відповідачем-2 договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

10.01.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Дістрібьюшн", як кредитором (позивач) та Приватним підприємством "Арес Інвестмент", як поручителем (відповідач-1) укладено договір поруки № 14, відповідно до умов якого поручитель, безоплатно, повністю поручається перед кредитором за виконання боржником (Приватне підприємство "Дипломат –У і Ко") зобов‘язань боржника згідно договору дистрибуції від 21.10.2009 № 113Д.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно з ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на те, що судом встановлений факт порушення боржником –відповідачем 2 зобов‘язань по договору № 113Д на суму 250514,71 грн., то вимоги позивача як кредитора до поручителя –відповідача 1 є обґрунтованими.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 заборгованості у розмірі 250514,71 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач стягнути з відповідача-1 пеню у розмірі 6657,21 грн., штраф у розмірі 14093,77 грн., 10% річних у розмірі 2872,34 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов‘язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 13.1 Договору № 113Д, у випадку, якщо відповідач-2 не оплатив товар в строк, вказаний в п. 8.2 Договору, відповідач-2 зобов‘язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, проценти у розмірі 10% річних від суми не виконаного зобов‘язання, якщо строки порушені більш ніж на 30 календарних днів, то й ще штраф у розмірі 7% від ціни невиконаного зобов‘язання.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем не враховано строк протягом якого відповідач-2 повинен сплатити вартість отриманого товару.

За розрахунком суду, розмір пені, зроблений з урахуванням строку по який позивач нараховує пеню (06.07.2010) та з урахування строку сплати, становить 4472,09 грн.

Перевіривши розрахунок річних позивача, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем не враховано строк протягом якого відповідач-2 повинен сплатити вартість отриманого товару.

За розрахунком суду, розмір 10% річних, зроблений з урахуванням строку по який позивач нараховує пеню (06.07.2010) та з урахування строку сплати, становить 2306,54 грн.

Вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій у розмірі 7% від простроченої суми, задоволенню не підлягають, оскільки згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

В даному випадку, Договором передбачено подвійне застосування штрафних санкцій за одне і те саме порушення - несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач-1 поручився за відповідача -2 у повному обсязі, то суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача -1 суми боргу, пені, 10% річних.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме на суму основного боргу у розмірі 250514,71 грн., пені у розмірі 4472,09 грн., 10% річних у розмірі 2306,54 грн., всього на загальну суму 257293,34 грн., що підлягають стягненню з відповідача-1.

Стосовно клопотання відповівча-2 про повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду, через не направлення позивачем на адресу останнього копії позовної заяви з додатками, суд вважає зазначити наступне:

У ст. 63 ГПК України, визначені підстави для повернення позовної заяви без розгляду, зокрема відповідно до п.п.4,6,10 цієї статті, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи до уваги, той факт, що позивачем не були заявлені вимоги до відповідача 2 та той факт, що відповідач-2 не позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами справи, то клопотання відповідача -2 про повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду, через не направлення позивачем на адресу останнього копії позовної заяви з додатками, суд до уваги не приймає.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

В судовому засіданні оголошене вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Арес Інвестмент" (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 9, код 36507958 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Дістрібьюшн" (04209, м. Київ, вул. Богатирська, 11, 7 поверх, код 36081058) заборгованість на загальну суму 257293 ( двісті п‘ятдесят сім тисяч двісті дев‘яносто три) грн. 34 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 2572 (дві тисячі п‘ятсот сімдесят дві) грн. 93 коп. та 221 (двісті двадцять одна) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяВ.В. Джарти

Дата підписання 08.11.10