Рішення № 12269630, 12.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/65612.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд» до Закритого акціонерного товариства «Фанери та плити»

про стягнення заборгованості

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:           Бєгунова К.В. (довіреність від 25.12.2009р.);

від відповідача:          Крайнова Н.І. (довіреність № 27 від 08.09.2009р.);

Ковальчук Л.П. (довіреність № 541 від 28.12.2009р.);

В судовому засіданні 12.11.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд»(надалі ТОВ «Будівельна компанія «Київ-Градобуд», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Фанери та плити»(надалі ЗАТ «Фанери та плити», відповідач) грошових коштів у розмірі 2964391,70 грн..

В ході розгляду справи подавались заяви про уточнення розміру позовних вимог, згідно з заявою від 12.11.2010р. на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача боргу у розмірі 2115570, 40 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням з боку відповідача зобов’язань за укладеним договором № 10/2004 від 16.12.2004р. в частині проведення розрахунків, у зв’язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку.

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово у відзиві на позов та доповненнях до відзиву, обгрунтовані понесенням витрат при здійсненні будівництва, які позивачем не враховуються. Стверджуючи, що саме позивачем не відшкодовано понесених витрат по будівництву об’єкту, відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення пов’язаної з нею справи 31/324 судом відхилено, оскільки підставою для зупинення провадження згідно зі ст. 79 ГПК України, є саме неможливість розгляду спору до вирішення пов’язаної справи, а не розгляд судом пов’язаної справи взагалі.

Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2004р. між ЗАТ «Фанплит»та ТОВ «Київ-Градобуд»укладено договір згідно з яким замовник-інвестор (відповідач у справі) доручає, а генпідрядник-інвестор (позивач у справі) приймає на себе зобовязання своїми силами виконати будівельно-монтажні роботи по будівництву житлового будинку по провулку Сеноманському 16 в м. Києві, відповідно до даної замовником-інвестором проектно-кошторисної документації та вчасно здати його в експлуатацію Державної приймальної комісії, у відповідності до умов договору.

Вартість робіт за договором і порядок розрахунків сторонами погоджено у розділі 3 договору, де згідно з п. 3.5 договору визначено, що на будівництво жилого будинку (інвестиції) вносяться з розрахунку: замовником-інвестором –50%, генпідрядником-інвестором –50% від вартості робіт.

Виконання позивачем договірних зобов’язань підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) та довідками про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), які у належним чином засвідчених копіях наявні у матеріалах справи. Доказів які підтверджують неприйняття вказаних робіт, виявлення недоліків у виконаній роботі суду не надано.

Розмір витрат ТОВ «БК «Київ-Градобуд»на будівництво четвертої та п’ятої секцій будинку за даними обліку обох підприємств складає 11400137 грн., що підтверджується наданими актами звірки взаємних розрахунків складеними окремо позивачем та окремо відповідачем у справі, і спору щодо вказаного розміру виконаних робіт між сторонами немає.

Вартість будівельної площадки, виконаних інженерних мереж, проектно-кошторисної документації, по будівництву четвертої та п’ятої секції, оцінюється в сумі 4900000 грн. (п. 3.4 договору), що відповідно позивачем враховано при розрахунку вартості будівництва.

При поданні заяви про зменшення позовних вимог від 12.11.2010р. позивачем також враховані визнані та підтверджені витрати в сумі 2268996, 20 грн. здійснені ЗАТ «Фанплит»при будівництві об’єкту.

Оскільки, загальна вартість будівництва складає 18569133, 20 грн. (11400137 грн. + 4900000 грн. + 2268996, 20 грн.), а відповідачем внесено лише 7168996, 20 грн. інвестицій (вартість будівельного майданчика з інженерними мережами 4900000 грн. + вартість понесених витрат у вигляді використаних матеріалів на об’єкті, виконаних робіт на суму 2268996, 20 грн.), позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 2115570, 40 грн., що є недоплаченою частиною інвестицій в разі розрахунку згідно з умовами договору –50% від 18569133, 20 грн. (п. 3.5 договору).

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Чинний ЦК України не передбачає існування окремого договору дольової участі в будівництві житлового будинку. Водночас, положення ч. 1 ст. 174 ГК України, а також п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, якою закріплений принцип свободи договору, передбачають можливість існування змішаного типу договору, тобто такого договору, який опосередковує різнорідні відносини та поєднує умови, які є необхідними для формування певного виду зобов'язання.

Виходячи із зобов’язань, що виникають з договору для сторін (розділ 4 договору) договір укладений між сторонами, містить в собі елементи як договору будівельного підряду, так і договору про спільну діяльність, до врегулювання відносин з приводу яких виник спір, застосуванню підлягають положення Цивільного та Господарського кодексів України.

Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з положеннями договору (п. 8.4) здача об’єкта генпідрядником-інвестором в експлуатацію й приймання його замовником-інвестором оформляється актом підписаним сторонами й представниками інших зацікавлених осіб, що входять у приймальну комісію, затверджену відповідною посадовою особою замовника-інвестора; договір вважається здійсненим після належного виконання сторонами зобов’язань за договором (п. 11.2 договору).

До матеріалів справи надані акти державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 28.09.2006р. (секція 4) та від 30.12.2008р. (секція 5), які свідчать про завершення будівництва, щодо якого сторонами укладено договір від 16.12.2004р..

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що строк розрахунків за договором не встановлений, позивач звернувся до відповідача з вимогою (вих. № 168 від 26.08.2009р.) у якій просив перерахувати 2964391, 70 грн. недонесених інвестицій по будівництву будинку по провулку Сеноманський 16 на виконання умов договору № 10/2004 від 16.12.2004р.. Доказом направлення вимоги є поштовий чек 2209 від 03.09.2009р., який залучений до справи у належним чином засвідченій копії.

Наведене свідчить про наявність підстав для задоволення заявленого позову, у зв’язку з чим до стягнення з відповідача належить 2115570, 40 грн., що є сумою недонесених інвестицій при розрахунку 50%.

При цьому суд враховує, що умовами договору (п. 3.6) передбачено, що після здачі будинку в експлуатацію, сторони отримують у власність житлову площу на суму внесених інвестицій згідно з п. 3.5 договору, а відповідно до п. 3.8 договору, замовник залишає за собою право провести кінцеві розрахунки з генпідрядником-інвестором, за отримане житло на протязі одного року після здачі об’єкта в експлуатацію.

В даному випадку спір щодо розподілу житла у власність не є предметом даного спору, і відповідно наявність спору між сторонами щодо отриманої площі (справа 31/324), не свідчить про відсутність обов’язку здійснити розрахунки за договором в частині розподілу інвестицій по об’єкту.

Судові витрати позивача у сумі 21155, 70 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

В іншій частині понесені позивачем витрати по сплаті державного мита не підлягають стягненню з відповідача, а згідно ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Фанери та плити»(02160, м. Київ, вул. Фанерна 1, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 00274690) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд»(01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 4/6, корп. «А», оф. 716, р/р 2600155143 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, ідент. код 31925629) 2115570, 40 грн. (два мільйони сто п'ятнадцять тисяч п’ятсот сімдесят гривень 40 копійок) основного боргу, 21155, 70 грн. (двадцять одну тисячу сто п’ятдесят п’ять гривень 70 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 15.11.2010