Постанова № 12269508, 22.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 жовтня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-11480/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., секретарі судового засідання Мостовій Н., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

простягнення заборгованості, за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (діє на підставі довіреності від 09.07.2010 року №3596/9/10-013)

від відповідача: не зявився

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 22.10.2010 pоку проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва (далі ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, позивач) з позовом до субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 708,04 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 відповідно до поданої заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності перебувала на спрощеній системі оподаткування, про що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було видано свідоцтво про сплату єдиного податку від 03.04.2008 року, серія Е №511104. Однак, відповідачем належного до сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб до бюджету не було внесено в період з 20.08.2008 року по 20.12.2008 року. Таким чином, відповідач має заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 708,04 грн.

Відповідач заперечення на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та повістки направлялися відповідачу за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. За таких обставин відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 як субєкт підприємницької діяльності фізична особа зареєстрована Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 25.10.2006 року, місце проживання: АДРЕСА_1.

Відповідно до Довідки про взяття на облік платника податків від 22.04.2004 року, відповідач взята на облік у ДПІ у Дніпровському районі м. Києва 20.04.2004 року за №11647.

Як вбачається з матеріалів справи, субєкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 подала до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності та на підставі чого з 03.04.2008 року перейшла на спрощену систему оподаткування.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” (в редакції Указу від 28.06.1999 № 746/99), передбачає особливий порядок оподаткування субєктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обовязкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” від 25.06.1999 № 1251-ХІІ. Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку субєктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.

Пунктом 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідно до п. 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»від 03.07.1998р. №727/98 та п. 2 Наказу ДПА України від 29.10.99р. №599 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі»ДПІ у Дніпровському районі м. Києва видано відповідачу свідоцтво про сплату єдиного податку серії Е №511104 для здійснення підприємницької діяльності.

Як зазначалось вище, відповідач зареєстрований як платник податків та застосовує спрощену систему оподаткування, що покладає на нього обовязок сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно абзацу 2 п.2 Указу Президента № 727/98, ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, в заяві про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідач вказав вид діяльності роздрібна торгівля, щодо якої Дніпровською районною радою у м. Києві затверджена ставка єдиного податку на 2008 рік для фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які займаються даним видом діяльності, що становить 200,00 грн.

Як вбачається з наведених норм, обовязок зі сплати єдиного податку суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як субєкта підприємницької діяльності та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.

Відповідно до абзацу 6 п.2 Указу Президента суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Ознайомлення з даним положенням міститься в п.5 заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з наявної в матеріалах справи належним чином завіреної копії облікової картки платника (зворотнього боку), відповідач станом на 13.07.2010 року має податковий борг по сплаті єдиного податку в сумі 708,04 грн., який виник у звязку з несплатою субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3 єдиного податку в період з 20.08.2008 року по 20.12.2008 року (ставка податку 200,00 грн.*4 місяці=800,00 грн. нарахованого податку 91,96 грн. переплата = 708,04 грн.).

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На вимогу абзацу першого п. п. 6.2.3. та абзацу другого п.п. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ, з моменту виникнення податкового боргу СПД - фізичній особі ОСОБА_1 була направлена перша податкова вимога №1/2590 від 25.05.2009 року із зазначеною сумою податкового боргу 708,04 грн. У звязку з неможливістю вручення адресату, про що свідчить відмітка на конверті «повернуто за закінченням терміну зберігання», ДПІ у Дніпровському районі міста Києва складено Акт про неможливість вручення податкової вимоги платнику податків від 16.11.2009 року №22.

Згідно абзацу б) п.п. 6.2.3. п.6.2 ст.6 Закону України №2181-ІІІ, друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня вручення першої податкової вимоги. Таким чином, друга податкова вимога №2/7162 від 18.12.2009 року із зазначеною сумою податкового боргу 708,04 грн. була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та вручена відповідачу 16.02.2010 року.

Дії щодо погашення податкового боргу відповідач не здійснював, вищезазначені податкові вимоги відповідачем в адміністративному та судовому порядку не оскаржувались.

Підпунктом 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України № 2181 -III передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Відповідно, узгоджена сума податкового зобов'язання, яка не була сплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій) платника податків і може бути примусово стягнута за рахунок активів платника в судовому порядку.

Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», до завдань органів державної податкової служби відноситься, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно з п.11 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», однією із функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій є, зокрема, подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про стягнення з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у розмірі 708,04 грн. є обґрунтованими, законними, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) з будь-яких рахунків, які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання судового рішення податкову заборгованість з єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у розмірі 708 (сімсот вісім) грн. 04 коп. на розрахунковий рахунок №34122999700005, УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077906, банк одержувач - ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І. П. Васильченко

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 27.10.2010 року.