Постанова № 12269511, 27.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 жовтня 2010 року           10:05           № 2а-8977/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗакритого акціонерного товариства "ТОРНАДО"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

проскасування першої та другої податкових вимог

Закрите акціонерне товариство "ТОРНАДО" звернулося в суд з позовом про скасування першої та другої податкових вимог Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 31.08.2009 р. № 1/7675, від 11.01.2010 р. № 2/209.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем порушуючи вимоги Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" були винесені незаконні податкові вимоги від 31.08.2009 р. № 1/7675, від 11.01.2010 р. № 2/209.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вважав оскаржувані податкові вимоги законними та обґрунтованими, винесеними на підставі та на виконання вимог Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", просив суд відмовити в задоволенні позову.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон) є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення (далі - Закон).

Підпунктом 1.9 ст. 1 Закону передбачено, що податкове повідомлення- письмове повідомлення контролюючого органу про обов’язок платника податків сплатити суму податкового зобов’язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом, а п.п. 1.10 ст. 1 визначено, що податкова вимога- письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Відповідно до п.п. 1.3 ст. 1 Закону, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Так, відповідно до п.п. 5.2.1 ст. 5 вищезазначеного Закону, податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до підпунктів 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпунктом 5.2.2. ст. 5 Закону передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

День закінчення процедури адміністративного оскарження, згідно п.п. 5.2.4 ст. 5 Закону, вважається днем узгодження податкового зобов’язання платника податків. П.п. 5.2.4 ст. 5 Закону передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Судом встановлено, що податковий борг позивача виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 10.12.2008 р. № 0008811705/0 про сплату податку з доходів фізичних осіб в розмірі 727086,00 грн. та від 27.03.2009 р. № 8811705/1 про сплату податку з доходів фізичних осіб в розмірі 727086,00 грн., винесених на підставі акту перевірки від 10.12.2008р. № 2883/23-02/34694464, який не був сплачений позивачем у зв’язку з процедурою апеляційного узгодження.

Позивач не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та використовуючи надане йому п.п. 5.2.5. п. 5.2. ст. 5 Закону право оскарження в судовому порядку рішення податкових органів, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання податкових повідомлень-рішень від 10.12.2008 р. № 0008811705/0 та 10.12.2008 р. № 2883/23-02/34694464 нечинними. Рішенням суду від 13.10.2010 р. у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач 13.10.2010 р. оскаржив його в апеляційному порядку, отже, постанова суду першої інстанції не набрала законної сили.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що відповідно до п.п. 5.4.1 ст. 5 Закону, узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 Закону (протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження), визнається сумою податкового боргу та підлягає сплаті.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Перша - надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання та містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (п.п. “а” п.п. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону). Друга - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки (п.п. “б” п.п. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону). У разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (п.п. 6.2.4 п.6.2 ст. 6 Закону).

Так, порушуючи вимоги п.п. 5.2.4 п. 5.2. ст. 5 Закону, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва, згідно п.п. 6.2.1 ст. 6 Закону, позивачу надіслано дві податкові вимоги: перша від 31.08.2009 р. № 1/7675 на суму 727086,00 грн. та друга від 11.01.2010 р. № 2/209 на суму 727086,00 грн. на неузгоджені суми податкового зобов’язання, які оскаржуються позивачем у судовому порядку.

Зазначені податкові вимоги, відповідно до п.п. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону, були також оскаржені позивачем до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва 16.02.2010 р., Державної податкової адміністрації у місті Києві 11.03.2010 р., Державної податкової адміністрації України 18.05.2010 р., але скарги були залишені без задоволення, а податкові вимоги –без змін.

Відповідно до п. 3.1 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом державної податкової адміністрації України від 03.07.2001 № 266 (далі - Порядок), визначено, що податкові вимоги формуються виключно за узгодженими сумами податкових зобов’язань несплачених платником податків в установлені строки.

Згідно п.п. "в" п.2.12 Порядку, податкове зобов’язання платника податків, нараховане податковим органом (якщо такий платник податків у встановлені Законом терміни розпочинає процедуру апеляційного узгодження), вважається узгодженим у день закінчення процедури адміністративного оскарження або у день прийняття судом рішення по суті, а в разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним судом до провадження) у день прийняття відповідної постанови апеляційним судом.

Судом встановлено, що позивач завчасно повідомив відповідача про оскарження податкових повідомлень-рішень до суду. Такі доводи відповідачем спростовані не були.

Оскільки, відповідачем суду не надано підтвердження узгодження з позивачем податкового зобов’язання станом на дату висування першої та другої податкових вимог, а позивачем надано підтвердження оскаржування відповідних податкових повідомлень-рішень у судовому порядку та відсутність судового рішення на дату висування податкових вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач по справі, як суб’єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов’язку щодо доказування правомірності прийнятих ним оспорюваних податкових вимог.

Враховуючи вищезазначене, суд, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства "ТОРНАДО" задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати першу податкову вимогу № 1/7675 від 31.08.2009 р. та другу податкову вимогу № 2/209 від 11.01.2010 р.

           Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Закритого акціонерного товариства "ТОРНАДО" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                 Р.О. Арсірій