Постанова № 12268675, 11.11.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2010 р. № 2а-6614/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засіданняДака Т.П.

представників позивача Романець Т.В., Борщевського О.А., Білько О.О.

представника відповідача Демідюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Кан-Транс»до Держаної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання не чинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001532321/0 від 25.06.2010 р. та № 000154232/0 від 25.06.2010 року, визнання неправомірними дій, -

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2010 року ПП «Кан-Транс»звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Сихівському районі м. Львова в якому просить визнати не чинними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001532321/0 від 25.06.2010 р. та № 000154232/0 від 25.06.2010 року, а також визнати неправомірними дій посадових осіб податкового органу з приводу проведення позапланової перевірки.

Позовні вимоги мотивує тим, що висновки ДПІ про завищення скоригованих валових витрат по господарських операціях з ПП ОСОБА_5 та завищення у зв»язку з цим скоригованого валового доходу від продажу цих товарів іншим контрагентам є безпідставними, оскільки позивач на підставі договорів придбав товар (будівельні матеріали) та отримав автотранспортні послуги у ПП ОСОБА_5, які недійсними чи нікчемними не визнавались. В подальшому позивач придбаний товар використав у своїй господарській діяльності шляхом подальшої реалізації іншим суб»єктам господарювання. Реальність господарських операцій підтверджується всіма необхідними первинними бухгалтерськими документами, зокрема, договорами, актами приймання-здачі, податковими та видатковими накладними, платіжними документами, дорученнями. Вважає, що за наявності всіх первинних документів, передбачених законодавством та оформлених належним чином, доводи податкового органу про «безтоварність операцій»та про неможливість контрагента ПП ОСОБА_5 реально поставити товар, послуги, укладення договору з метою несплати податків є лише припущенням. До перевірки представлено докази, що підтверджують пов»язаність витрат позивача на придбання товару у ПП ОСОБА_5, а тому позивач не може відповідати за податкові зобов»язання останнього. Також зазначає, що відсутність факту заниження валового доходу, так і відповідно завищення валових витрат в податковому періоді з 28.12.2005 р. по 30.06.2008 р.(та, відповідно, в періоді в якому позивач здійснював господарські операції з ПП ОСОБА_5.) встановлено самим податковим органом при проведенні планової перевірки позивача, оформленої актом від 04.12.2008 р. За таких обставин вважає винесені податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Разом з тим, на думку позивача, відповідач провів позапланову виїзну документальну перевірку з порушенням ч.13 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», оскільки на момент її призначення та проведення відносно посадових осіб позивача кримінальної справи не було порушено, а тому й були відсутні правові підстави для її проведення відносно позивача.

В судовому засіданні представники позивача підтримали зазначені пояснення, просили позов задовольнити.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову. Вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що винесені з урахуванням вимог чинного законодавства. Покликається на те, що позивачем неправомірно до складу валових витрат віднесено витрати, отримані ним від проведення господарських операцій з ПП ОСОБА_5, оскільки відсутні самі будівельні матеріали та послуги по факту придбання їх у ПП ОСОБА_5. В останнього відсутнє будь-яке майно, відсутня ліцензія на перевезення вантажів та пасажирів, діяльність здійснює самостійно без найманих працівників. Вказана обставина, на думку податкового органу, свідчить про фактичну неможливість підприємця здійснювати господарські операції з продажу та поставки товарів, а отже й свідчить про «безтоварність операцій». Тому неправомірним вважає відображення ПП «Кан-Транс»доходу від продажу по безтоварних операціях іншим суб»єктам господарювання, отриманих від ПП ОСОБА_5, завищення валових витрат з їх придбання та завищення податкового зобов»язання з ПДВ від продажу будівельних матеріалів та надання послуг.

Також вважає, що вимоги щодо визнання дій посадових осіб податкового органу при проведенні перевірки не підлягають до задоволення, оскільки відповідно до ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів на такі вимоги не поширюється.

В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримав, просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

15.01.2007 р. між ПП ОСОБА_5 (Продавець) та ПП «Кан-Транс»(Покупець) було укладено договір купівлі-продажу. Предметом Договору відповідно до п.1 є будівельні матеріали (товар), які Продавець зобов»язується передати у власність Покупця, асортимент. Номенклатура, комплектність і кількість яких зазначаються в розхідних накладних на кожну партію Товару. Пунктом 3 Договору визначені умови поставки, які проводяться за рахунок і силами продавця-постачальника. Згідно з п.5, Договір діє до 31.12.2007. р., але в будь-якому випадку до повного його виконання Сторонами. Якщо за 1 місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із Сторін не виразить бажання його розірвати, договір може бути продовжений на наступний рік.

Крім того, того між ПП ОСОБА_5 (Постачальник) та ПП «Кан-Транс»(Замовник) було укладено договір про надання транспортних послуг.

На виконання умов зазначених Договорів ПП ОСОБА_5 виписано накладні всього на суму (акти виконаних робіт) всього на суму 6518134,41 грн. (в т.ч. ПДВ 1086355,73 грн.).

ПП «Кан-Транс»отримано надані згідно Договору транспортно - екпедиційні послуги, про що сторонами складено та підписано наступні акти здачі приймання робіт (надання послуг): від 30.06.2008 р. на суму 833333,33 грн. (ПДВ 166666,67 грн.); від 30.07.2008 р. на суму 625000,00 грн. (ПДВ 125000,00 грн.); від 30.04.2008 р. на суму 155000,00 грн. (ПДВ 31000 грн.); від 31.03.2008 р. на суму 225000,00 грн. ( ПДВ 45000,00 грн.); від 25.02.2008 р. на суму 183333,33 грн. ( ПДВ 36666,76 грн.); від 25.01.2008 р. на суму 169166,67 грн. (ПДВ 33833,33 грн.); від 30.05.2008 р. на суму 208333,33 грн. (ПДВ 41666,67 грн.); від 31.10.2007 р. на суму 155833,33 грн. (ПДВ 31166,67 грн.); від 01.08.2007 р. на суму 150000,00 грн. ( ПДВ 30000,00 грн..); від 03.09.2007 р. на суму 141666,67 грн. (ПДВ 28333,33 грн.); від 31.12.2007 р. на суму 279789,74 грн. (ПДВ 55957,95 грн.).

Всього відвантажено товар на суму 2496386,72 грн. (ПДВ 416064,45 грн.).

Всього надано послуг на загальну суму 4021747,69 (ПДВ 670291,28 грн.).

ПП «Кан-Транс»частково оплатило вартість отриманих товарів та послуг на суму 5999141,64 грн., заборгованість становить 481765,18 грн.

Вартість придбаного товару та послуг ПП «Кан-Транс» в сумі 5431779,00 грн., без ПДВ включило до складу скоригованих валових витрат відповідних періодів. Суму ПДВ включено до податкового кредиту відповідних періодів.

Податкові накладні, видані ПП ОСОБА_5, позивач відобразив і в реєстрі отриманих податкових накладних.

На підтвердження виконання договорів та отримання будівельних матеріалів, транспортних послуг від ПП ОСОБА_5, ПП «Кан-Транс»представило ряд первинних бухгалтерських документів, які свідчать про наступний їх продаж іншим контрагентами.

З бухгалтерських документів вбачається, що ПП «Кан-Транс»реалізовувало товар та надавало послуги наступним контрагентам: ТзОВ ТД ББМ Київ, ТзОВ «Галицька основа», ТзОВ ТД Маква-Л, ПП «Князєв і компанія», ТзОВ «Одиниця України», ТзОВ «Спецбудмоноліт», ТзОВ «Екскомбуд», ЗАТ ПБО «Львівміськбуд», ТзОВ «Квадрос», ТзОВ «Шанс Кий буд».

Протягом 2007 - 2010 р.р. ПП «Кан-Транс»проведено господарські операцій з продажу товарів та послуг зазначеним вище підприємствам.

ПП «Кан-Транс»відобразило в податкових деклараціях з податку на прибуток у складі валового доходу вартість операцій з продажу товарів та наданих послуг на всього суму 5957064,00 грн. у відповідних податкових періодах. Виписані податкові накладні відображено в реєстрі виданих податкових накладних.

Листом від 04.08.2010 р. ТзОВ «Галицька основа»підтвердило отримання від ПП «Кан-Транс»будівельних матеріалів та послуг за 2007 2008 р.р., претензій не має.

ТзОВ «Квадрос»листом від 30.09.2010 р. підтвердило факт здійснення фінансово-господарських операцій по поставці товару протягом 2008 -2010 р.р. з ПП «Кан-Транс».

ТзОВ «ТД Маква-Л»надало акт звірки з ПП «Кан-Транс»за 01.01.2006 р. по 27.02.2009 р., де у ТзОВ «ТД Маква-Л»числиться дебіторська заборгованість.

ЗАТ «ПБО Львівміськбуд»листом підвердило, що отримало від ПП «Кан-Транс»за період з 01.01.2008 р. по 31.05.2010 р. будівельні матеріали на суму 466112,02 грн.

14.04.2010 р. заступником начальника відділення розслідування кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції ДПА у Львівській області винесено постанову про призначення позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Кан-Транс».

17.05.2010 р. начальником ДПІ у Сихівському районі м. Львова, на підставі ч.6 п.5 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», видано наказ № 252 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Кан-Транс»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських розрахунків з ТзОВ «Метапрок», ПП «Акуніт», СПД ФО ОСОБА_7, СПД ФО ОСОБА_8, СП ТзОВ «Лембридж», Джанкойський завод «Водоприлад», ТзОВ ВКФ «Бізнесінвестстрой»за період з 2008 р. 2010 р.

19.05.2010 р. ДПІ у Сихівському районі м. Львова видано направлення № 344, отримане під розписку головним бухгалтером позивача, та від 27.05.2010 р. № 352 на проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Кан-Транс». Направлення видано на підставі ч.6 п.5 ст.11-1 Закону України «про державну податкову службу в Україні»на проведення позапланової перевірки за період з 01.01.2008 р. по 31.01.2010 р.

ДПІ у Сихівському районі м. Львова проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Кан-Транс»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських розрахунків з ТзОВ «Метапрок», ПП «Акуніт», СПД ФО ОСОБА_7, СПД ФО ОСОБА_8, СП ТзОВ «Лембридж», Джанкойський завод «Водоприлад», ТзОВ ВКФ «Бізнесінвестстрой»за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2010 р., про що складено акт від 02.06.2010 р. № 1559/23-209/33981575.

Перевіркою встановлено, що на відображення платником податків валових витрат та валового доходу мали вплив господарські операції проведені з СПД ФО ОСОБА_7, оскільки останній був основним постачальником ПП «Кан-Транс»за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2008 р.

До перевірки представлені, зокрема, первинні документи, вилучені та надані СВ ПМ ДПА у Львівській області (видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт за 2007-2008 р., договір про надання транспортних послуг та договір купівлі-продажу по взаєморозрахунках між ПП «Кан-Транс»та СПД ФО ОСОБА_7, платіжні документи).

В основу порушення позивачем податкового законодавства при проведенні перевірки покладено факт порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 та ін. осіб за фактом умисного ухилення від сплати податків, службового підроблення, за попередньою змовою групою осіб між собою та невстановленими особами, а також співучасті у фіктивному підприємництві; а також ту обставину, що ліцензія на перевезення пасажирів та вантажів, ліцензійна картка ПП ОСОБА_5 не видавались, відсутність у даного підприємця нерухомого та рухомого майна, діяльність здійснював самостійно без найманих працівників.

З цих підстав податковий орган зробив висновок про порушення позивачем:

п. 5.1, п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»внаслідок чого завищено скориговані валові витрати по безтоварних операціях з ПП ОСОБА_5 за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р. на суму 5431779 грн.;

п.4.11 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення скоригованого валового доходу за рахунок відображення доходу від продажу по безтоварних операціях на суму 5957064 грн.;

п.3.1.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», завищено податкове зобов»язання з ПДВ від продажу будівельних матеріалів та надання послуг по безтоварних операціях на суму 1191412 грн.;

п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», занижено податковий кредит на суму 1086356 грн.

За результатами перевірки винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

-№ 0001532321/0 від 25.06.2010 р., яким визначено податкове зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 16251 грн. (штрафні санкції);

- № 000154232/0 від 25.06.2010 р., яким визначено податкове зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 22364,50 грн. (штрафні санкції).

ПП «Кан-Транс»не погодилось з діями посадових осіб податкового органу з приводу перевірки, оформленої актом від 02.06.2010 р. та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, що стало підставою звернення до суду щодо їх оскарження та захисту прав.

Наведені вище фактичні обставини сторонами не заперечуються. Спір виник щодо правомірності віднесення до складу валових витрат платежів за будівельні матеріали та послуги, отримані від ПП ОСОБА_5, та, відповідно, правомірності збільшення скоригованого валового доходу у зв»язку з їх наступним продажем іншим контрагентам, та з»ясування «товарності»операцій позивача з ПП ОСОБА_5

Оцінюючи зазначені фактичні обставини та вирішуючи спір, Суд керується Цивільним Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств», Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, до складу валових витрат відноситься лише ті суми витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність, як передбачено п.1.32 ст.1 даного Закону, це будь-яка господарська діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною, суттєвою.

Стаття 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яка регламентує правила ведення податкового обліку, не встановлює вимог до форми та змісту документів, що використовуються з метою податкового обліку. У п.5.11 ст.5 цього Закону заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат, крім зазначених у цьому законі. Відтак, підставою для включення певних видатків до складу валових витрат є розрахункові, платіжні та інші документи, встановлені законодавством.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстр. в Мінюсті Україні від 05.06.1995 р. за № 164/704 (надалі Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Вирішення спору потребує встановлення реальності господарської операції між ПП «Кан-Транс»та ПП ОСОБА_5 З'ясування наведеної обставини має істотне значення для правильної юридичної оцінки дій позивача з питання щодо віднесення ним до складу валових витрат сум, сплачених за придбані будівельні матеріали та транспортні послуги, надані ПП ОСОБА_5, адже відповідач стверджує, що позивач уклав договір з ПП ОСОБА_5 без мети настання реальних наслідків, що виключає господарський характер понесених із виконанням даних договорів витрат.

Позивач доводить господарську операцію договорами, Актами приймання-передачі, податковими та видатковими накладними, платіжними документами. Відомості про наявність отриманого позивачем товару та послуг, підтверджують первинні бухгалтерські документи, які свідчать про подальшу його реалізацію іншим контрагентам.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

До складу валових витрат, відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Виходячи із вказаних норм Закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) повязані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Отже, первині документи, в даному випадку це угоди, акти приймання-здачі, податкові та видаткові накладні повинні містити інформацію про те, за які конкретно послуги, виконані роботи перераховано кошти, тобто містити інформацію про те, що такі послуги повязані з господарською діяльністю.

Відповідно до п. 9.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Право платника податків віднести до складу валових витрат Законом зумовлене наявністю підтверджуючого первинного документа, який відображає факт здійснення певної господарської операції та чи складений він відповідно вимог законодавства. Договори, Акти приймання здачі, податкові та видаткові накладні, будучи первинними документами та підставою формування валових витрат ПП «Кан-Транс», у звязку із здійсненням господарської діяльності, повинні містити відомості про дії та події, оформлені цим документом.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що основним видом діяльності підприємства є пасажирські й автомобільні перевезення, оптова торгівля будівельними матеріалами. В спростування тверджень відповідача надав суду первинні документи щодо фактичного виконання договорів, укладених із ПП ОСОБА_5, а також господарські, цивільно-правові та первинні документи, що підтверджують їх реалізацію іншим підприємствам: договори поставки, договори про надання транспортних послуг, договори оренди механізмів, податкові та видаткові накладні, платіжні документи, довіреності на отримання товару (а.с.178-250 том І, а.с.1-259 том ІІ, а.с.1-142 том ІІІ).

Зі змісту долученої позивачем до справи переписки з покупцями та замовниками, а саме ТзОВ «Галицька основа», ТзОВ «Квадрос», ТзОВ «ТД Маква-Л», ЗАТ «ПБО Львівміськбуд»вбачається, що ПП «Кан-Транс»реалізовувало своїм контрагентам товар, послуги.

З представлених бухгалтерських документів вбачається, що предметом реалізації були, зокрема, пісок, цемент, щебінь, та інші будівельні матеріали, перевезення, розвантаження та завантаження вантажу. Зокрема, й такі будівельні матеріали, транспортні послуги у період з 2007 по 2008 р.р. ПП «Кан-Транс»отримало від ПП ОСОБА_5

Спору щодо ідентичності, кількості, якості чи асортименту товару та послуг у сторін спору не виникло. За наявності наведених безспірних доказів Суд має підстави вважати, що товар та послуги, отримані позивачем від ПП ОСОБА_5 в подальшому були реалізовані ТзОВ ТД ББМ Київ, ТзОВ «Галицька основа», ТзОВ ТД Маква-Л, ПП «Князєв і компанія», ТзОВ «Одиниця України», ТзОВ «Спецбудмоноліт», ТзОВ «Екскомбуд», ЗАТ ПБО «Львівміськбуд», ТзОВ «Квадрос», ТзОВ «Шанс Кий буд».

Судом досліджено первинні документи по господарських операціях позивача з ПП ОСОБА_5, акти приймання-здачі, видаткові та податкові накладні. З них вбачається, що такі укладені та оформлені на виконання Договору купівлі-продажу будівельних матеріалів, Договору про надання транспортних послуг, де вказано вид товарів, послуг, одиницю, кількість та обсяг.

Відповідач не заперечує правильність оформлення названих документів, однак, вважає, що відсутність товаро-транспортних накладних із зазначенням замовника перевезення та вантажоодержувача та ліцензії на перевезення пасажирів та вантажів, ліцензійної картки на транспортні засоби у ПП ОСОБА_5 свідчить про «безтоварність»операцій з позивачем.

Однак з таким твердженням погодитьсь не можна виходячи з наступного.

Зважаючи на основні принципи формування валових витрат (пп. 5.3.9 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств») та податкового кредиту (п. 7.4.5 Закону «Про податок на додану вартість»), підтвердженням яких є відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, серед обов'язкових реквізитів таких документів даних про ліцензію перевізника немає.

Таким чином, відсутність у суб»єкта господарювання, що надає послуги з перевезення вантажів, ліцензії на автоперевезення, не може вплинути на валові витрати та податковий кредит з ПДВ підприємства, що ними користується.

Не можуть також бути взяті до уваги посилання відповідача в акті перевірки на порушення позивачем наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.95 N 488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля", яким передбачено обов'язкове застосування для всіх суб'єктів господарської діяльності товарно-транспортних накладних форми N 1-ТН (яка, на думку відповідача, разом з подорожнім листом є єдиним документом, що підтверджує правомірність віднесення до складу валових витрат витрат по оплаті транспортних послуг), оскільки вищезазначений наказ в порушення вимог Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03.10.92 N 493/92 не було зареєстровано в Міністерстві юстиції України.

За таких обставин, долучені позивачем первинні документи є достовірним і можуть вважатися документами, що відображають господарські операції, оформлені Договором купівлі-продажу будівельних матеріалів, договором про надання транспортних послуг між позивачем та ПП ОСОБА_5, та є доказом витрат позивача, які він відніс до складу скоригованих валових витрат. Відсутність у позивача товаро-транспортних накладних за наявності інших документів не є належним доказом того, що товар позивачем не поставлявся, а від так висновок про «безтоварність» господарських операцій позивача з ПП ОСОБА_5 є безпідставним.

Разом з тим, суд бере до уваги висновки ДПІ у Сихівському районі м. Львова, встановлені ним при проведені планової перевірки ПП «Кан-Транс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 28.12.2005 р. по 30.06.2008 р., оформлені актом від 04.12.2008 р. № 932/23-209/33981575. При проведенні вказаної планової перевірки вставлено, що ПП «Кан-Транс»перебував у правовідносинах з ПП ОСОБА_5. В Акті перевірки податковий орган дійшов, зокрема таких висновків:

-перевіркою повноти визначення податкових зобов»язань ПП «Кан-Транс»за період з 28.12.2005 р. по 30.06.2008 р. порушень не встановлено;

-перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 28.12.2005 р. по 30.06.2008 р. не встановлено завищення суми податкового кредиту по ПДВ;

-перевіркою встановлено, що фактично у періоді з 28.12.2005 р. по 30.06.2008 р. підприємство здійснювало торгівлю будівельними матеріалами та вантажні перевезення.

Як вбачається, відповідачем вже було перевірено період в якому виникли правовідносини між позивачем та ПП ОСОБА_5 та не встановлено факту «безтоварності»операцій, що призвело б до порушення відповідних податкових зобов»язань позивача (заниження валового доходу, так і завищення валових витрат).

Вказану обставину відповідач не заперечив, доказів зворотнього суду не надав.

З урахуванням наведеного вище в суду відсутні підстави вважати висновки податкової інспекції, відображені в акті планової перевірки від 04.12.2008 р. не достовірними, та такими, що не можуть бути взяті до уваги при прийнятті рішення.

Згідно з актом позапланової перевірки від 02.06.2010 р. ДПІ у Сихівському районі м. Львова було перевірено період з 01.01.2008 р. по 31.03.2010 р., що включає також вже перевірений період плановою перевіркою та не встановлено фактів заниження позивачем валового доходу, так і валових витрат по взаємовідносинах з ПП ОСОБА_5

Враховуючи наведені докази, а також те, що відповідач не довів, що товар та послуги позивач протягом 2007-2008 р. не отримував чи отримував від іншого контрагента, Суд дійшов висновку про реальність даної господарської операції з ПП ОСОБА_5

Документи, використані відповідачем при проведенні позапланової перевірки позивача, в т.ч. акт перевірки від 29.09.2009 р. Стаханівської ОДПІ відносно ПП ОСОБА_5 за період 01.01.2008 р. по 30.06.2009 р., довідка зустрічних перевірок Стаханівської ОДПІ від 10.12.2008 р. з питань взаємовідносин ПП «Кан-Транс»з ПП ОСОБА_5, довідка Мінтрасу України, ГДІ на АТ в Луганській області від 01.06.2010 р., а також факт порушення відносно ОСОБА_5 кримінальної справи, відсутність майна, виробничих потужностей, транспортних засобів, здійснення діяльності самостійно без найманих працівників не підтверджують висновків про укладення позивачем угод із ПП ОСОБА_5 без мети настання реальних наслідків, та не підтверджують «безтоварність»операцій.

За таких обставин, у податкового органу відсутні підстави вважати договір купівлі-продажу та надання транспортних послуг нікчемними. Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним розгляду у судовому порядку не підлягають, оскільки визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Цей обовязок є частиною публічного порядку. Тому правочини, що вчиняються з метою порушення цього обовязку, спрямовані на незаконне збільшення валових витрат та, відповідно, незаконне зменшення податкових зобовязань, є такими, що порушують публічний порядок. Оскільки, Судом встановлено, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат вартість придбаних товарів та послуг від ПП ОСОБА_5, сплатив у звязку з цим відповідні суми податків по податку на прибуток та ПДВ за цей період, то відсутні підстави вважати такі договори нікчемними.

З урахуванням наведених вище обставин та зроблених на їх основі висновків не заслуговують на увагу також покликання відповідача на завищення позивачем скоригованого валового доходу від продажу іншим суб»єктам господарювання по безтоварних операціях на суму 5957064,00 грн., а від так відсутнє порушення п.4.11 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Безпідставним Суд вважає також висновок і висновок податкового органу про порушення позивачем п.3.1.1 ст.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки ним занижено податковий кредит на суму ПДВ1086356 грн. (від господарських операцій купівлі-продажу товарів, надання послуг) та завищено податкове зобов»язання з ПДВ від продажу товарів та послуг на суму 1191412 грн.

В ході перевірки відповідачем використано інформацію надану Стаханіською ОДПІ від 10.12.2008 р. № 17922/17-01118 та від 23.03..2009 р. № 3952\17-0118 на підтвердження взаєморозрахунків між ПП «Кан-Транс»та ПП ОСОБА_5 за серпень-грудень 2007 р., січень-червень 2008 р. У Відповідях зазначено, що суми ПДВ по зазначених податкових накладних включені до податкових зобов»язань відповідних періодів, відображені в реєстрах виданих податкових накладних та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ по відповідних періодах.

Здійснено аналіз співставлення податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та при здійсненні аналізу співставлення податкових зобов»язань ПП «Кан-Транс»та податкового кредиту в розрізі контрагентів порушень не встановлено.

Пунктом 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Порядок формування права на податковий кредит визначений пунктом 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а основна вимога щодо права платника податку на додану вартість на податковий кредит міститься у підпункті 7.4.1 цієї статті. Так, згідно приписів підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених, нарахованих платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, робіт, послуг, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, обігу та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Згідно з приписами підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 названого Закону у разі, коли платник придбає товари, роботи, послуги, вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва, обігу і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Спору щодо наявності чи правильності оформлення податкових накладних, виданих як позивачем, так і ПП ОСОБА_5 немає. Судом встановлено, що між сторонами виникли господарські правовідносини з купівлі-продажу будівельних матеріалів, надання транспортних послуг і відбулося реальне виконання господарської операції, а від і подальше виконання господарський операцій з іншими контрагентами.

За таких обставин, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену ПП ОСОБА_5, не завищив податкове зобов»язання з ПДВ від їх реалізації, підтверджені первинними документами, зміст та форма яких відповідає вимогам Закону.

Виходячи з принципу індивідуальної відповідальності позивач не повинен нести відповідальність за несплату податків постачальником чи недостовірність його відомостей.

Перевіряючи дотримання відповідачем вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд вважає, що оскаржувані рішення прийняті необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми відповідач не надав суду доказів правомірності прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, що є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним дій посадових осіб податкового органу з приводу проведення позапланової перевірки, то суд вважає такі вимоги також обґрунтованими виходячи з наступного.

З наказу № 252 від 17.05.2010.р про проведення позапланової перевірки ПП «Кан-Транс»вбачається, що такий виданий відповідно до ч.6 п.5 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та постанови слідчого СВ ПМ ДПА у Львівській області про призначення позапланової перевірки від 14.04.2010 р.

Зі змісту постанови від 14.04.201 р. вбачається, що розслідується кримінальна справа № 139-2548, порушена відносно ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за фактом умисного ухилення від сплати податків, службового підроблення, за попередньою змовою групою осіб між собою та невстановленими особами, а також співучасті у фіктивному підприємництві за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.2 чт.27, ч.2 ст.205, ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України.

Так, позивач стверджує, що відповідачем при проведенні позапланової перевірки було порушено вимоги ч.13 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», оскільки на момент призначення та її проведення відносно посадових осіб позивача кримінальної справи не було порушено. Особи, перелічені в постанові від 14.04.2010 р. не належать до керівних осіб позивача, а також не входять до складу його засновників.

Згідно з ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з передбачених ч.6 ст11-1 цього ж Закону обставин на підставі наказу керівника органу ДПС. За інших обставин позапланова перевірка може здійснюватись лише на підставі рішення суду.

Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства (ч.13 ст.11-1 названого Закону).

Судом встановлено, та визнано відповідачем, що на момент проведення відповідачем позапланової перевірки, оформленої актом від 02.06.2010 р., було порушено кримінальну справу відносно інших осіб, а не протии позивача (його посадових осіб). Доказів, які б свідчили про протилежне не надано. Отже, у відповідача не було правових підстав призначати та проводити позапланову перевірку відносно позивача на піставі ч.13 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права визнання відсутності права на проведення позапланової перевірки є нічим іншим як вимогою про визнання неправомірною позапланової перевірки, тобто дій органу державної податкової служби. Право особи на таку вимогу, такий спосіб захисту порушеного права ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема ст.20 Господарського кодексу України, яка встановлює і такий спосіб захисту як припинення дій, що порушують право або створюють загрозу порушення.

Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов»язане із самою протиправністю дій. Крім того, позивач оспорює правомірність дій при призначенні та проведенні позапланової перевірки, а не акт перевірки, як її результат.

За наявності встановлених доказів порушення прав та інтересів позивача, суд вважає, що дії посадових осіб податкового органу з приводу проведення позапланової перевірки слід визнати протиправними.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3,40 грн. слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова № 0001532321/0 від 25.06.2010 р. та № 000154232/0 від 25.06.2010 року.

3. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова щодо проведення позапланової перевірки Приватного підприємства «Кан-Транс».

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Кан-Транс» 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 15 листопада 2010 року.

Суддя Сакалош В.М.