Постанова № 12268280, 23.09.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 вересня 2010 р.Справа №2а-7888/10/12/0170 Окружний адміністративний суд АР Крим у складі суддіКотаревої Г.М. , при секретарі Суконновій Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Відкритого акціонерного товариства "Джанкойське спецавтотранспортне підприємство-1206"

про стягнення заборгованості у сумі 7534,00 грн.

за участю представників:

позивача не зявися;

відповідача Чернухіна В.В., довіреність №159 від 23.09.10р.;

Суть спору: Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим до Відкритого акціонерного товариства «Джанкойське спецавтотранспортне підприємство-1206» про стягнення адміністративно-господарських санкцій на незайняті інвалідами робочі місця у 2009 році у сумі 7534,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем несплачені адміністративно-господарські санкції за незабезпечення працевлаштування на одне робоче місце інваліда у 2009 році.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.06.10р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, оцінивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач є юридичною особою, ідентифікаційний код 03359842, державну реєстрацію якого проведено Джанкойською районною державною адміністрацією 27.10.1997 року (а.с. 7).

Порядок, підстави та умови участі субєктів господарювання в реалізації державний гарантій для забезпечення інвалідів рівними правами з іншими громадянами регулюється Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875 (далі Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до частини 9 статті 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч.1 ст.20 Закону роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі чи організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону та Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07р. №70 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону. На підприємствах, де працює більш як 15 чоловік, суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а на підприємствах, де працює від 8 до 15 чоловік, - у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Відповідно до п.4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005р. № 420, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2005р. за №1534/11814 затверджена Інструкція щодо заповнення форми звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій» (далі Інструкція № 420). У абзаці 1 Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій», зазначено, що відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Судом встановлено, що відповідач використовує найману працю, та відповідно до Закону подає Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме зі звіту про зайнятість інвалідів за 2009 рік, наданого відповідачем позивачу (а.с. 9), середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у 2009 році становила 58 осіб; працюючих інвалідів 1; кількість інвалідів, які повинні працювати 2, фонд оплати праці штатних працівників 437000,00грн., середньорічна заробітна плата одного працівника 7534,00грн. При цьому відповідачем самостійно визначено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 7534,00грн.

Відповідно до листа Джанкойського міськрайонного центру зайнятості, (№ 01-07/781 від 02.06.10р.), Відкритим акціонерним товариством «Джанкойське спецавтотранспортне підприємство - 1206» направлялась інформація у 2009 році щодо вакансій для працевлаштування інвалідів:

26.01.09р. прибиральник території 1 вакансія;

25.02.09р. прибиральник території 1 вакансія;

30.03.09р. діловод 1 вакансія;

21.08.09р.- прибиральник службових приміщень 1 вакансія;

28.09.09р. - прибиральник території 1 вакансія, прибиральник службових приміщень 1 вакансія;

03.09.09р. - прибиральник території 1 вакансія, прибиральник службових приміщень 1 вакансія;

26.10.09р. - прибиральник території 1 вакансія, прибиральник службових приміщень 1 вакансія;

26.11.09р. - прибиральник території 1 вакансія, прибиральник службових приміщень 1 вакансія;

28.12.09р. - прибиральник території 1 вакансія, прибиральник службових приміщень 1 вакансія;

За таких обставин суд дійшов висновку про виконання відповідачем вимог діючого законодавства шляхом створення підприємством робочих місць для працевлаштування інвалідів, систематичне інформування про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів центру зайнятості, подання позивачу відомостей про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів.

При цьому, враховуючи вищезазначене, не працевлаштування інваліда на створеному відповідачем робочому місці, на якому може використовуватись праця інваліда, сталося не з вини відповідача, а у звязку з відсутністю на обліку в центрі зайнятості інвалідів, у звязку з чим відсутні підстави для стягнення адміністративно-господарських санкцій.

На підставі викладеного суд вважає, що у задоволенні позовних вимог повинно бути відмовлено.

В судовому засіданні 23.09.10р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 27.09.10р.

Керуючись ст.ст.160-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі - з дня складення у повному обсязі, у разі проголошення у відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови).

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя Котарева Г.М.