Рішення № 12268032, 09.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.11.10 р.                     Справа № 10/126                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом державного підприємства „Добропіллявугілля” м. Добропілля Донецької області

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” м. Донецьк

про стягнення 22717грн.76коп.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Кожухарь Т.І. – представник (довіреність № б/н від 01.09.2010)

Позивач – державне підприємство „Добропіллявугілля” м. Добропілля Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” м. Донецьк про стягнення збитків у сумі 22717грн.76коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на постанову ДП „Донецький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації” про накладення штрафу № 417-ІІІ від 08.09.2006, акт перевірки додержання вимог стандартів, норм і правил № 417 від 08.09.2006, акт відбору зразків (проб) продукції № 417 від 06.09.2006, довідку про обсяг реалізації продукції, платіжні доручення № 5435 від 04.10.2006 на суму 7000,00грн., № 7487 від 15 .01.2007 на суму 15717,76грн., претензію на суму 22717,76грн. за вих. № 1/1067 від 12.06.2007, відповідь на претензію за вих. № 1239 від 19.06.2007, договір № 10/06-152п від 01.04.2006, протокол розбіжностей від 01.04.2006 до договору № 10/06-152п від 01.04.2006, протокол узгодження розбіжностей від 01.04.2006 до договору № 10/06-152п від 01.04.2006, специфікацію на вересень 2006р. від 01.09.2006 до договору № 10/06-152п від 01.04.2006, специфікацію на червень 2006р. від 01.06.2006 до договору № 10/06-152п від 01.04.2006, акт прийому-передачі концентрату, відвантаженого по заявкам ВП „ДЗП” ДП „Добропіллявугілля” в червні 2006р.

          У відзиві на позовну заяву (вих. № б/н від 07.09.2010) відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність акту прийомки товару по якості, складеного вантажовідправником та вантажоодержувачем у відповідності з вимогами Інструкції П-7, акту відбору проб, довіреність на представника вантажовідправника на участь в прийомці продукції на Ладижинській ТЕС. Крім того, відповідач зазначив про те, що згідно договору № 31/12/3п/р від 31.12.2003, укладеного між ТОВ „Енергоімпекс” та ВАТ „ЦЗФ „Добропільська”, ТОВ „Енергоімпекс” є Замовником, а ВАТ „ЦЗФ „Добропільська” – виконавцем та вантажовідправником продукції, що поставляється відповідачем. У зв’язку з чим, ТОВ „Енергоімпекс” не могло завдати збитки, пов’язані з поставкою неякісної продукції.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області Темкіжева І.Х. від 22.09.2010р. справа № 10/126 у зв’язку з переведенням судді Приходько І.В. до іншого суду передана на розгляд судді Бойко І.А.

          Представник позивача в судове засідання 09.11.2010 не з’явився, документів, витребуваних ухвалою суду від 27.09.2010, не представив.

          Представник відповідача в засіданні суду проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Під час підготовки повного тексту рішення від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 02-41/48368 від 10.11.2010), в якому просив долучити до матеріалів справи копію посвідчення якості № 460, копію акту відбору проби № 2173, копію акту № 48-Л від 14.07.2006 звіряння кількості, якості вугільної продукції, поставленої на Ладижинську ТЕС ВАТ „Західенерго” за договором постачання № 4-01/1-П від 28.01.2004 між ДП „Вугілля України” та ВАТ „Західенерго” згідно Додатку № 07/06-Л від 30.06.2006.

Суд розглянув зазначене клопотання та задовольнив його, перелічені документи долучив до матеріалів справи.

В силу положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

01.04.2006 між державним підприємством „Добропіллявугілля” в особі відособленого підрозділу „Добропільське збутове підприємство” (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” (Виконавець) був укладений договір № 10/06-152п, відповідно до якого Виконавець зобов’язався збагатити рядове вугілля, поставлене Замовником на умовах СРТ – ЦЗФ вантажоодержувач (в редакції Інкотермс 2000), в найменуванні, кількості, марочному складі, з якісними показниками згідно специфікацій, які оформлюються окремими додатками та є невід’ємними частинами цього договору, та відвантажити отримані продукти збагачення за реквізитами, зазначеними Замовником, а Замовник зобов’язується оплатити вартість робіт по збагаченню рядового вугілля.

У відповідності до п. 3.1. даного договору якість рядового вугілля, що надходить на збагачення, повинно відповідати „Виробничим показникам якості вугілля” шахт - вантажовідправників, та підтверджуватись посвідченнями якості, виданими пунктами опробування при ЦЗФ або хімічними лабораторіями ЦЗФ згідно п. 3.4. цього договору. Якість продуктів збагачення, що відвантажуються, повинно відповідати технічним умовам на даний вид споживання, зазначеним в специфікаціях, та підтверджуватись посвідченням якості, виданим ЦЗФ.

Пунктом 3.4. договору визначено, на ЗАТ ЦЗФ „Селидівська” та філії ЦЗФ „Торезька” ТОВ „Енергоімпекс” відбір проб рядового вугілля та визначення його якості здійснює ВТК та хімічна лабораторія ЦЗФ. Результати опробування є розрахунковими при визначенні фактичного виходу продуктів збагачення. На вимогу Замовника може здійснюватись спільний відбір проб рядового вугілля та визначення його якості. При відборі проб та визначенні показників якості рядового вугілля Замовник та Виконавець керуються ДСТУ 4096-2002 та ДОСТ 1137-64.

01.06.2006 Сторони підписали Специфікацію на червень 2006р., якою узгодили якісні показники на рядове вугілля, вугільний концентрат, розрахунок виходу концентрату та базові показники для визначення виходу по шахтам.

Як зазначив позивач в позовній заяві, на виконання умов договору № 10/06-152п від 01.04.2006 відповідачем в червні 2006р. було відвантажено на Ладижинську ТЕС ВАТ „Західенерго” за посвідченням якості № 460 від 29.06.2006 вугільну продукцію марки ГСШ 0-13.

При прийманні вугільної продукції Ладижинською ТЕС ВАТ „Західенерго” було виявлено показник золи 34,4%, що перевищує гранично допустимий показник золи, встановлений в договорі та ТУ У 10.1-30962337-001:2005.

У вересні 2006р. ДП „Донецький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації” була проведена планова перевірка додержання стандартів, норм та правил з боку ДП „Добропіллявугілля”.

При перевірці було встановлено, що ДП „Добропіллявугілля” в червні 2006р. реалізувало для пиловидного спалювання 543 тонни вугілля з фактичною масовою часткою загальної зольності у робочому стані палива 34,4% замість не більше 30%, що не відповідає вимогам ТУ У 10.1-30962337-001:2005 „Вугілля кам’яне для пиловидного спалювання”.

У зв’язку з наведеними обставинами, за результатами перевірки на позивача був покладений штраф у розмірі 25% вартості реалізованої продукції з такими показниками якості. Розмір штрафу становить 22717,76грн.

В пункті 3.9.2. договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей до договору від 01.04.2006 Сторони домовились, у випадку, якщо при прийомці продуктів збагачення по якості споживачем (вантажоодержувачем) буде виявлена невідповідність фактичних даних про якість продуктів збагачення у порівнянні з даними, зазначеними в сертифікатах (посвідченнях) про якість понад базової погрішності опробування, згідно ДСТУ 4096-2002, прийомка продуктів збагачення по якості здійснюється з обов’язковим викликом представників ЦЗФ – вантажовідправника в порядку та строки, передбачені Інструкцією про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості (П-7).

Результати спільного опробування є кінцевими для взаєморозрахунків сторін. У випадку участі представників вантажовідправника в спільному опробуванні та прийнятті продуктів збагачення по якості Виконавець надає Замовнику Акти спільного опробування, які посвідчують якість вугільної продукції в строки, передбачені діючим законодавством України. У випадку, якщо після виклику представників вантажовідправника, та спільного опробування вугільної продукції, якісні показники будуть відповідати даним вантажовідправника в межах, що відповідають нормам ДСТУ 4096-2002, Замовник компенсує витрати на відрядження Виконавця згідно наданих документів в підтвердження витрат, а також Актів спільного опробування, які посвідчують якість вугільної продукції.

У виклику для участі в спільному опробуванні повинні бути зазначені параметри невідповідності якісних показників. Замовник зобов’язується забезпечити можливість участі представників Виконавця (забезпечити допуск персоналу та т.д.) в проведенні відбору проб, підготовки та проведення хімічного аналізу проб продуктів збагачення.

Згідно п. п. 3.9.3. та 3.9.4. договору, у випадку неприбуття вантажовідправника протягом строку, зазначеного в п. 19 Інструкції П-7, з моменту отримання повідомлення для проведення спільної прийомки вугілля по кількості та якості, а також відмови від підписання акту про прийомку вугілля по кількості та якості Замовник залишає за собою право вирішити спірні питання у відповідності з діючим законодавством України.

У випадку непередачі Замовнику документів, передбачених п. 2.3.9. договору в передбачені строки, а також неприбуття представника вантажовідправника або непідписання актів прийомки по якості у відповідності з п. 30 Інструкції П-7, якість продуктів збагачення визначається по показникам якості, зазначеним в Актах за участю експертів Торгово-промислової палати України.

В порушення п. п. 3.9.2. – 3.9.4. договору позивачем не представлені суду виклик представників ЦЗФ – вантажовідправника для участі в спільному опробуванні неякісної продукції, акт спільного опробування за участю представника вантажовідправника. Також, ненадані документи, з яких можливо було вбачити відмову вантажовідправника від участі в спільній прийомці та опробуванні неякісної продукції та відмову від підписання спільного акту відбору проб.

Слід звернути увагу на те, що суд неодноразово витребував у позивача спільний Акт відбору проб та приймання продукції за якістю, складений за участю представників вантажовідправника та вантажоодержувача (ухвали від 07.09.2010 та від 27.09.2010). Також, у позивача був витребуваний виклик представника вантажовідправника для участі в спільному опробуванні (ухвала від 27.09.2010).

Позивач вимоги суду, викладені в указаних ухвалах, не виконав, причин неможливості виконати вимоги суду не навів.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законодавством порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

До обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносяться обставини, які становлять предмет доказування у справі.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України визначає, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В даній справі, належними доказами в підтвердження заявлених позовних вимог, у розумінні ст. 32 ГПК України, зокрема, є спільний Акт відбору проб та приймання продукції по якості за участю представника вантажовідправника та виклик про участь в спільній прийомці, який був направлений вантажовідправнику.

Зазначених документів позивач суду не представив, а, отже, не довів суду належними доказами факт завдання відповідачем збитків у розмірі 22717,76грн.

В силу приписів ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України).

          В свою чергу, ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України передбачає, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 225 Господарського кодексу України визначає, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 2ст. 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

В силу приписів перелічених статей Цивільного та Господарського кодексів України, з огляду на документи, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведений та документально не підтверджений факт того, що накладення штрафу є наслідком неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором, а саме: поставка вугільного концентрату неналежної якості.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

          Згідно ст. ст. 173, 224, 225 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В :

В позовних вимогах державного підприємства „Добропіллявугілля” м. Добропілля Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” м. Донецьк про стягнення збитків у сумі 22717грн.76коп. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення були оголошені в судовому засіданні 09.11.2010р. та долучені до матеріалів справи.

Повний текст рішення складено та підписано 15.11.2010р.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Вик. Тимошенко О.О.

тел.: 305-68-27