Рішення № 12267926, 11.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.11.10 р.                     Справа № 40/206                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіній П.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Донстройдеталь”, м. Донецьк

про стягнення 47 808 грн. 68 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Селіхов М.С. – заступник головного юрисконсульта

від відповідача: Литвинова Л.А. – юрисконсульт

                    За клопотання позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування додаткових матеріалів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п’ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

Суть спору: закрите акціонерне товариство „Макіївський металургійний завод” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Донстройдеталь” про стягнення основного боргу в сумі 47310 грн. 55 коп., 3% річних за прострочення виконання грошового зобов”язання в сумі 498 грн. 13 коп. згідно договору оренди №600/08 від 17.04.08р.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що позивач подав заяву по справі №27/131б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Донстройдеталь” про визнання в якості конкурсного кредитора на суму 268731 грн. 84 коп., яка виникла на підставі договору оренди нерухомого майна №600/08 від 17.04.08р.

           З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, вислухавши доводи позивача та заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 17.04.08р. закритим акціонерним товариством „Макіївський металургійний завод”, далі Орендодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю „Завод „Донстройдеталь”, далі Орендар, було укладено договір оренди №600/08.

Відповідно до предмету договору, визначеного у пункті 1.1., Орендодавець передав, а Орендар прийняв за актом прийому-передачі від 17.04.08р. у тимчасове платне користування нерухоме майно (будівля колишньої лазні ЦРКО площею 248,10 кв.м.), яке знаходиться за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Металургійна, 47, згідно специфікації (додаток 1).

З урахуванням розміру орендної плати, встановленого пунктом 3.1. договору, пунктом 3.5. сторони визначили порядок її внесення. Так, орендна плата сплачується Орендодавцю щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем за весь період фактичного перебування майна в оренді..

В пункті 10.1. договору зазначено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.08р., а в частині виконання зобов’язань Орендаря – до повного їх виконання.

Додатковою угодою від 16.12.09р. строк дії договору було продовжено до 31.12.10р.

Всупереч умовам договору майно було повернуто відповідачем лише 14.07.10р., що підтверджується актом приймання – передачі від 14.07.10р., в порядку примусового виконання додаткового рішення господарського суду Донецької області від 15.02.10р. у справі №44/131пн на підставі виданого господарським судом Донецької області наказу про примусове виконання рішення суду від 26.02.10р. у справі №44/131пн та постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.06.10р.

          Враховуючи той факт, що відповідач користувався майном до 14.07.10р., за ним за період з грудня 2009 року по липень 2010 року утворився борг з орендної плати в сумі 47310 грн. 55 коп.

          Оскільки мале місце прострочення виконання грошового зобов’язання, позивач додатково намагається стягнути з відповідача: три проценти річних в сумі 498 грн. 13 коп. за період з грудня 2009 року по 14.07.10р.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів даного типу: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181 ГК України та п. 1 ст. 638, ст. 759 ЦК України.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

До уваги приймається те, що учасниками судового процесу в розумінні ст. 55 ГК України є - суб’єктами господарювання. Тому до спірних відносин сторін слід застосувати статтю 283 ГК України як спеціальну норму, яка передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За приписами статті 286 ГК України орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Обов’язки щодо своєчасного внесення орендних платежів за користування майном відповідачем не виконані.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено факт того, що зобов’язання відповідача щодо своєчасного перерахування орендної плати останнім не виконано. Вказані обставини підтвердженні доказами у справі.

          Посилання відповідача про те, що він є для позивача конкурсним кредитором в розумінні п.п. 1, 2 ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є хибними, за тих обставин, що відповідно до ухвали господарського суду Донецької області у справі про банкрутство №27/131б від 16.06.10р. та рішення господарського суду Донецької області №44/131пн від 03.02.10р., стягнення основного боргу з орендної плати, який виник до травня 2009 року. Втім, заборгованість у справі №40/206 виникла за період з грудня 2009 року по 14.07.10р.

За таких обставин позов закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” до товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Донстройдеталь” щодо стягнення боргу з орендної плати в сумі 47 310 грн. 55 коп. згідно договору оренди №600/08 від 17.04.2008р., обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Додаткове зобов’язання існує тільки тоді, коли існує основне зобов’язання. Існування основної заборгованості у відповідача заборгованості щодо несплати орендної плати, підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів не був встановлений договором, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних сумі 498 грн. 13 коп. за прострочення виконання грошового зобов’язання за період з грудня 2009 року по 14.07.10р., також вважаються обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на відповідача у справі – товариство з обмеженою відповідальністю „Завод „Донстройдеталь” згідно приписів ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 11.11.10р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 599, 625, 638, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 55, 180, 181, 193, 202, 291 ГК України, ст. ст. 42, 43, 33, 36, 43, 44, 49, ч.3 ст.69, ст.ст. 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” до товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Донстройдеталь” - задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Донстройдеталь” , 83059, м. Донецьк, вул. 8 березня, 34, ід. код 25337195, на користь:

-          закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, 86101, Донецька область, м. Макіївка, вул. Металургійна, 47, ід. код 33185989, борг з орендної плати в сумі 47 310 грн. 55 коп., три проценти річних в сумі 498 грн. 13 коп., витрати по державному миту в сумі 478 грн. 09 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                               

Повний текст рішення складено –16.11.10р.