Ухвала суду № 122590587, 28.10.2024, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3950/23

н/п 2-ві/953/14/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді - Кононенко Т.О.,

за участю секретаря судових засідань - Шахбаз`ян Ю.І.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бородіної Н.М. по цивільній справі № 953/3950/23 за позовом АТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова (головуючий суддя Бородіна Н.М.) перебуває цивільна справа за позовом АТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

24.10.2024 року через канцелярію Київського районного суду м. Харкова, від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого судді Бородіної Н.М., в обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що суддя Бородіна Н.М. у даній справі не може брати участь та підлягає відводу з наступних підстав, а саме порушено порядок визначення судді для розгляду справи та відмовлено суддею у задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі та призначення експертизи.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова, Бородіною Н.М., від 25.10.2024 заявлений відвід головуючому судді визнаний необгрунтованим , зазначену заяву про відвід було передано до канцелярії суду для визначення судді в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України для розгляду цієї заяви.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви про відвід судді Бородіної Н.М. визначено суддю Кононенко Т.О.

Відповідно до ст.40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Дослідивши вказану заяву про відвід судді Бородіної Н.М., суддя зазначає наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно ст. 22 , ст. 23 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", місцевий суд є судом першої інстанції і здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом. Місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом. Суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

Згідно зі ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до п. 1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський суд з прав людини підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді.

Критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи. У світлі прецедентної практики Суду об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Щодо тлумачення об`єктивної складової категорії «безсторонній суд» ЄСПЛ прийняв низку рішень, в яких визнав порушенням Конвенції ситуації, коли є підстави побоюватися, що члени суду (за відсутності упередженості до сторін) перебувають у прямій чи опосередкованій службовій, фінансовій, політичній тощо залежності від сторони у справі (відповідача).

Підстави для відводу судді передбачені ст.ст.36-37 ЦПК України і розширеному тлумаченню не підлягають.

Зокрема, статтею 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.

Так, статтею 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), в тому числі, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Як підставу для відводу головуючого судді Бородіної Н.М., Середенко С.О. вказує на те, що порушено порядок визначення судді та відмовлено в задоволенні клопотань, що є підставою для відводу судді.

Тобто, з поданої заяви про відвід вбачається, що ОСОБА_1 не погоджується з процесуальними рішеннями судді, які ним вчиняються під час розгляду даної справи і не наводить жодного аргументу, щодо підстав відводу передбачених ст. 36 ЦПК України, в тому числі передбачених п.4, 5 даної статті.

Суд не вправі, за відсутності підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України задовільняти не обгрунтовану, безпідставну, голослівну заяву про відвід, оскільки наведене суперечитиме основним засадам цивільно-процесуального законодавства, вимогам, встановленим у Законі України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексі суддівської етики, Бангалорських принципах поведінки судді.

В поданій заяві про відвід не обґрунтовано наявність підстав для відводу і які б вказували на можливу упередженість та об`єктивність судді при розгляді справи та прийнятті рішення. Заявлений відвід повинен бути вмотивований, містити відповідні аргументи та докази, які б підтверджували наявність підстав для відводу однак, подана заява зводиться до незгоди із прийнятими суддею процесуальними рішеннями, що не є підставою для відводі судді.

Крім того, законодавець передбачив і запобігання зловживанням учасниками процесу права на заявлення відводу. Частиною четвертою статті 36 ЦПК України. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Щодо порушення порядку визначення судді для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Так, за правилами ч.1 ст.33 ЦПК визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Крім того, частинами першою - третьою статті 14 ЦПК України передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.

24.05.2023 р. через канцелярію суду було подано позовну заяву АТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Відповідно до п. 2.3.1. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, яке затверджено Рішення Ради суддів України від 02.04.2015 №25 зі змінами та доповненнями (надалі - Положення про АСДС) розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу. (п. 2.3.4. Положення)

Вивчивши матеріали справи, дослідивши заяву, суд вважає, що наведені заявником підстави для відводу суддів є безпідставними, оскільки авторозподіл справи відбувся у відповідності до Положення авторозподілу, відповідний протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями міститься в матеріалах справи, в АСЕД міститься звіт авторозподілу за 24.05.2023 року.

Зазначений звіт міститься на сайті Київського районного суду м. Харкова і кожен громадянин, в тому числі і ОСОБА_1 , має можливість з ним ознайомитися.

Таким чином, авторозподіл даної справи відбувся відповідно до вимог закону, справу розглядає повноважний суд, порядку для визначення судді для розгляду справи не порушено.

Таким чином, обставини, які зазначені ОСОБА_1 у заяві про відвід судді Бородіної Н.М. від 24.10.2024 року, не містять жодної підстави, передбаченої ст.ст 36, 37 ЦПК України, а його припущення про порушення порядку визначення судді для розгляду справи не мають будь-якого підтвердження, вважаю заяву про відвід головуючого судді Бородіної Н.М. необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.36-40 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Бородіної Н.М. по цивільній справі № 953/3950/23 за позовом АТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О.Кононенко