Рішення № 12244693, 21.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2010 р. Справа № 10/164-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                      Привалова А.І.

при секретарі                                                                                Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/164-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Текстильпром»,

м. Харків;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Бебі Бум», с. Трушки;

про           стягнення 6007,85 грн.

Представники сторін:

від позивача:          не з’явився;

від відповідача:          не з’явився.

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Текстильпром»(надалі –позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Бебі Бум» (надалі –відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 5113,54 грн. за отриманий, на підставі Договорів № 307/08-р від 12.02.2008р. та № 413/09-р від 01.01.2009р., товар та нарахованих за прострочку платежу пені в сумі 519,83 грн., 3% річних –98,35 грн. та збитків від інфляції в сумі 276,13 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.08.2010р. порушено провадження у справі № 10/164-10 та призначено її розгляд на 09.09.2010р.

Присутній в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Крім того, представником позивача в засіданні суду було подано клопотання № 1-09 від 06.09.2010р., в якому останній просить суд, в разі відкладення розгляду справи, наступні судові засідання проводити без участі його повноважного представника за наявними матеріалами справи.

Представник відповідача у судове засідання 09.09.2010р. не з’явився та витребувані судом документи не подав, про причини неявки господарський суд не повідомив.

Ухвалою від 09.09.2010р. суд відклав розгляд справи на 21.09.2010р., у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом документів.

Представники сторін у судове засідання 03.08.2010р. не з’явились, про причини неявки господарський суд не повідомили. Відповідач витребувані судом документи не подав.

Оскільки сторони про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином –відповідно до адрес, зазначених у довідках про включення до ЄДРПОУ, суд вважає, що, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті без участі представників сторін.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Текстильпром»(за договором –постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Бебі Бум»(за договором –покупець) були укладені Договори № 307/08-р від 12.02.2008р. та № 413/09-р від 01.01.2009р. з протоколами розбіжностей до них.

Згідно з п.п. 1.1., 1.3. договорів, постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, визначених договором, та у відповідності з замовленням покупця передати у власність покупцеві, а покупець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти товар і оплатити його вартість, за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації. Поставка товару постачальником здійснюється з метою його роздрібної реалізації покупцем через мережу магазинів «Бебі Бум». Покупець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, надати постачальнику інформаційно-консультаційні та маркетингові послуги стосовно товару, поставленого постачальником в мережу магазинів «Бебі Бум», та виконати ряд певних дій по просуванню товару на ринок, а постачальник зобов’язується оплатити покупцю надані послуги.

На виконання умов договорів позивач за видатковими накладними № ТПс972 від 11.07.2007р., № ТПс1430 від 08.10.2007р., № ТПс1093 від 04.08.2008р., № ТПс1214 від 01.09.2008р., № ТПс145 від 18.02.2009р. поставив відповідачеві товару на загальну суму 22343,80 грн.

Факт одержання товару відповідачем підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯНФ № 376882 від 11.07.2007р., серії НБВ № 380152 від 08.10.2007р., серії ЯПК № 311103 від 04.08.2008р., серії ЯПК № 311122 від 02.09.2008р., копії яких залучені до матеріалів справи

Відповідно до п. 7.4. договорів в редакції, узгодженій в протоколах розбіжностей до Договорів № 307/08-р від 12.02.2008р. та № 413/09-р від 01.01.2009р., оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівкову порядку шляхом перерахування коштів на банківській рахунок постачальника в строк до 14 (чотирнадцять) календарних днів з дати його реалізації. У випадку, якщо день сплати припадає на вихідний або святковий день, оплата здійснюється в перший банківський день, що слідує за датою оплати.

Відповідач частково оплатив одержаний товар в сумі 12300,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, доданими до справи, та повернув товарів на суму 4522,48 грн. згідно з накладними на повернення № ПА-014335х1 від 02.12.2008р. та № ПА-02779х1 від 03.11.2009р.

Крім того, сторонами був підписаний Акт № 676 від 26.11.2009р. здачі-прийому виконаної роботи, згідно з яким відповідач, у відповідності з умовами укладених договорів, надав позивачу послуги по підготовці товару на суму 407,79 грн., у зв’язку з чим позивачем було зменшено суму заборгованості на вартість наданих послуг.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 1ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, враховуючи, що сторони вчинили зустрічні юридично значимі дії по передачі товару та його прийняттю, між ним виникли відносини щодо купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається зі змісту п. 7.4. договорів в редакції протоколів розбіжностей, відповідач повинен був оплатити товар у строк до 14 (чотирнадцять) календарних днів з дати його реалізації, тобто фактично сторонами не визначено чітких строків здійснення платежів за отриманий товар.

Позивач, в силу ч. 2 ст. 530 ЦК України, звернувся до відповідача з претензією від 22.04.2010р. за вих. № 22/04/10 на суму 5113,54 грн., в якій просив сплатити суму заборгованості та пеню. Дана претензія була отримана відповідачем 26.04.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, доданого до позовної заяви. Відповідач претензію залишив без відповіді, грошові кошти не сплатив, товар на вказану суму не повернув.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 5113,54 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути за неналежне виконання відповідачем зобов’язань за Договорами № 307/08-р від 12.02.2008р. та № 413/09-р від 01.01.2009р., пеню в сумі 519,83 грн. за період з 26.11.2009р. по 25.05.2010р., індекс інфляції в сумі 276,13 грн. за період з листопада 2009р. по липень 2010 року та 3% річних у розмірі 98,35 грн. за період з 26.11.2009р. по 19.07.2010р.

Проте, суд, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій підлягають частковому задоволенню, виходячи з того, що позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості в сумі 5113,54 грн., яка є предметом спору, тільки 22.04.2010р., яка була одержана відповідачем 26.04.2010р., тобто тільки з 05.05.2010р. (перший банківський день, що слідує за датою оплати, так як дата оплати припадала на вихідний день 03.05.2010р., що передбачено п. 7.4. договорів в редакції протоколів розбіжностей) боржник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.9. договорів в редакції протоколів розбіжностей, у випадку затримки покупцем в перерахуванні будь-яких платежів, передбаченим договором, він зобов’язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування пені та задовольняє її в сумі 60,31 грн. за період з 05.05.2010р. по 25.05.2010р. за наступним розрахунком:

5113,54 грн. (борг) х 10,25% (облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. по 08.06.2010р.) х 2 х 21 дн. : 100 : 365 = 60,31 грн.;

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Суд, перевіривши правильність нарахування 3% річних, задовольняє їх в сумі 31,94 грн. за період з 05.05.2010р. по 19.07.2010р. за наступними розрахунком: 5113,54 грн. (борг) х 76 днів х 3% : 365 = 31,94 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення втрат від інфляції задоволенню не підлягають, оскільки у період з травня по липень 2010 року за офіційними даними статистики відбувалась дефляція.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бебі Бум»(09152, Київська область, Білоцерківський район, с. Трушки, пл. Центральна, 4; код 32445055) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Текстильпром»(61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 92-А, корп. Б, оф. 1205, код 30237358) суму основної заборгованості 5113 грн. 54 коп., пеню –60 грн. 31 коп., 3% річних –31 грн. 94 коп., державне мито –88 грн. 38 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –204 грн. 49 коп.

Видати наказ.

3. В іншій частині вимог в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяА.І. Привалов Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –15.10.2010 р.