Рішення № 12244636, 10.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/30110.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа ЛТД» До Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»

Про стягнення 39049,95 грн.

          Суддя Палій В.В.

Представники сторін:

від позивача           Степанюк О.А. –предст. (дов. від 25.06.2010р.)

від відповідача           Глуховецький О.С. –предст. (дов. від 02.09.2010р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача 39049,95грн. заборгованості (25561,00грн. –основного боргу, 3025,30грн. –пені, 378,16грн. –3% річних, 10085,49грн. –збитків), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань по сплаті наданих позивачем послуг за договором №09 про надання послуг по проведенню рекламної кампанії від 01.06.2007р., а також витрати по сплаті державного мита та витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.09.2010р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/301, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 12.10.2010р.

11.10.2010р. судом одержана телеграма від відповідача, в якій останній просить суд відкласти розгляд справи, у зв’язку з знаходженням представника відповідача у відрядженні.

У судове засідання 12.10.2010р. представник позивача не з’явився, через канцелярію суду позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку з неможливістю явки представника позивача та виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився.

У судовому засіданні судом задоволено клопотання позивача та відповідача про відкладення розгляду справи.

З урахуванням викладеного та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 12.10.2010р. відкладено.

                    Представник позивача у судовому засіданні 26.10.2010р. не надав витребувані судом документи, зокрема, докази виставлення на оплату відповідачу рахунків у відповідності до вимог п. 2.4. договору; уточнення підстав для нарахування пені, з урахуванням вимог ст. 547 ЦК України; уточнення підстав для нарахування суми збитків у вигляді упущеної вигоди з прив"язкою саме до курсу Євро, з урахуванням того, що згідно умов договору вартість рекламних послуг встановлена у гривнях, а також розрахунки за надані рекламні послуги за договором між сторонами здійснюються в гривнях.

В усних поясненнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача подав суду клопотання про повернення позовної заяви без розгляду на підставі ст. 63 ГПК України, оскільки згідно доданих до позовної заяви платіжних доручень, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу були сплачені позивачем за подання інших позовних заяв, крім того, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачені за невірними реквізитами.

Клопотання відповідача не задоволено, оскільки судом при прийнятті позовної заяви ТОВ «Медіа ЛТД»від 25.08.2010р. було встановлено, що державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу були сплачені позивачем у встановленому порядку та розмірі. При цьому, суд зазначає, що норми Господарського процесуального кодексу України не передбачають підстав для повернення позовної заяви без розгляду на підставі ст. 63 ГПК після порушення провадження у справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позивач не проводив рекламної кампанії, оскільки відповідач відмовився від її проведення, про що було повідомлено особисто директора позивача, також відповідач звертає увагу суду, що фотографії рекламних банерів, додані до позовної заяви, не є доказом проведення рекламної кампанії. Крім того, відповідач просить суд застосувати строки позовної даності до вимоги про стягнення пені, що встановлені статтею 258 ЦК України, а вимогу про стягнення упущеної вигоди відповідач вважає такою, що суперечить нормам чинного законодавства, оскільки ціна договору визначена у гривні, крім того, договором не передбачено стягнення штрафних санкцій у вигляді упущеної вигоди. На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

З метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 26.10.2010р. відкладено.

05.11.2010р. судом одержано від позивача пояснення на відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 10.11.2010р. представник позивача не надав витребувані судом документи. Представник підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оглянувши оригінали документів, суд, -

в с т а н о в и в :

01.06.2007р. між позивачем та відповідачем укладено договір №09 про надання послуг по проведенню рекламної кампанії (далі –договір), відповідно до умов якого виконавець за дорученням замовника зобов’язується на період дії цього договору проводити з 01.06.2007р. по 31.08.2007р. рекламну кампанію замовника на 2-ох рекламних площинах 2*18м2 (2*3м*6м) на спеціальній конструкції для розташування зовнішньої реклами (рекламному щиті типу «Наклонный») у Харківській області на в’їзді у м. Харків по Полтавському шляху на 472 км автодороги державного значення м. Київ- м. Харків - Довжанський (сторона А та сторона Б), а замовник зобов’язується виконувати свої договірні зобов’язання.

Відповідно до п.2.1 договору ціна рекламної кампанії визначається виконавцем на підставі аналізу ринкової кон’юнктури та на один місяць для двох рекламних полотен складається з:

-          ціни рекламної кампанії –3600 (три тисячі шістсот) грн. 00коп.;

-          податку на рекламу (0,5%) –18 (вісімнадцять) грн. 00 коп.;

Загальна сума оплати: 3618 (три тисячі вісімнадцять) грн. 00коп. ПДВ не передбачений.

Згідно п.2.3 договору загальна сума договору складає 11354,00грн., ПДВ не передбачений, яка складається з:

-          експонування двох рекламних полотен за період з 01.06.2007р. по 31.08.2007р. –10800,00грн., без ПДВ.

-          податок з реклами 0,5% - 54,00грн.;

-          друкування 2 постерів –500,00грн., ПДВ не передбачений.

Також, 17.08.2007р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до договору, згідно умов якої сторони домовились:

Розділ 1 Договору «Предмет договору»викласти в наступній редакції:

«1.1 виконавець за дорученням замовника зобов’язався проводити рекламну кампанію замовника:

-          з 01.06.2007р. по 31.12.2008р. на 2-ох рекламних площинах 2*18м2 (2*3м*6м) на спеціальній конструкції для розташування зовнішньої реклами (рекламному щиті типу «Наклонный») на в’їзді у м. Харків по Полтавському шляху на 472 км автодороги державного значення м. Київ - м. Харків - Довжанський (сторона А та сторона Б);

-          з 01.03.2008р. по 30.04.2008р. на 2-ох рекламних площинах 2*18м2 (2*3м*6м) на спеціальній конструкції для розташування зовнішньої реклами (рекламних щитах типу «Прапорець») (ст. А та ст. А), що розташовані на найбільшому у Східній Україні авто ринку «Лоск», 473 кілометр автодороги державного значення м. Київ –м. Харків –Довжанський, а замовник зобов’язується виконувати свої договірні обов’язки»

Розділ 2 Договору «Ціна рекламної кампанії. Порядок розрахунків»викласти в наступній редакції:

«2.1. Визначення ціни рекламної кампанії.

2.1.1 ціна рекламної кампанії визначається виконавцем на підставі аналізу ринкової кон’юнктури та на один місяць (стосовно розміщення згідно п.1.1.1) для двох рекламних площин за період з 01.07.2007р. по 31.08.2007р. складається з:

- ціни рекламної кампанії –3600,00грн.;

- податку з реклами (0,5%) –18,00грн.

Загальна сума оплати за календарний місяць –3618,00грн. ПДВ не передбачений.

2.1.2 ціна рекламної кампанії на один місяць (стосовно розміщення згідно п.1.1.1) для двох рекламних площин за період з 01.09.2007р. по 31.12.2007р. складається з:

- ціни рекламної кампанії –4000,00грн.;

- податку на рекламу (0,5%) –20,00грн.

Загальна сума оплати за календарний місяць –4020,000грн. ПДВ не передбачений.

2.1.3 ціна рекламної кампанії на один місяць (стосовно розміщення згідно п.1.1.1) для двох рекламних площин за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. складається з:

- ціни рекламної кампанії –4400,00грн.;

- податку з реклами (0,5%) –22,00грн.

Загальна сума оплати за календарний місяць –4422,000грн. ПДВ не передбачений.

2.1.4 ціна рекламної кампанії на один місяць (стосовно розміщення згідно п.1.1.2) для двох рекламних площин за період з 01.03.2008р. по 30.04.2008р. складається з:

- ціни рекламної кампанії –4400,00грн.;

- податку з реклами (0,5%) –22,00грн.

Загальна сума оплати за календарний місяць –4422,000грн. ПДВ не передбачений».

На виконання умов договору та додаткової угоди №1 до договору, позивачем протягом червня-грудня 2007р., січня-червня 2008р. та з 01.07.2008р. по 22.07.2008р. були надані відповідачу послуги з проведення рекламної кампанії загалом на суму 67740,00грн., що підтверджується відповідними актами здачі-прийому робіт по проведенню рекламної кампанії, які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками сторін, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно п.2.4 договору замовник оплачує послуги виконавця згідно рахунку-фактури, за перший місяць рекламної кампанії –протягом п’ятнадцяти робочих днів, за наступні місяці протягом п’яти робочих днів, з дати виставлення виконавцем такого рахунку-фактури. Не пізніше 5 числа календарного місяця, наступного за звітним, виконавець надає замовнику акт виконаних робіт за попередній місяць.

Відповідач здійснив часткову оплату послуг позивача загалом у сумі 64250,00грн., що підтверджується виписками банку з рахунку позивача, проте повна вартість отриманих послуг на суму 3490,00грн. –відповідачем оплачена не була, в зв’язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 3490,00грн.

Також, на виконання умов договору та додаткової угоди №1 до договору, позивачем було надано відповідачу у період з 23.07.2008р. по грудень 2008р. послуги з проведення рекламної кампанії загалом на суму 21791,00грн., про що позивачем були складені Акти здачі-прийому робіт по проведенню рекламної кампанії від 31.07.2008р., від 31.08.2008р., від 30.09.2008р., від 31.10.2008р., від 30.11.2008р. та від 31.12.2008р., які були підписані уповноваженою особою позивача та скріплені печаткою позивача.

Зазначені акти, як зазначає позивач, були надіслані на адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 25.06.2010р., проте один примірник підписаних актів зі сторони відповідача не було повернуто, послуги, виконані позивачем за даними актами на суму 21791,00грн. відповідач не оплатив. При цьому, з боку відповідача відсутні будь-які претензії до позивача щодо якості, об’єму та вартості виконаних робіт.

Також, згідно пояснень позивача, останнім були виставлені відповідачу рахунки-фактури на оплату послуг позивача згідно вищезазначених актів на суму 21791,00грн. (в матеріалах справи).

Проте, відповідач вартість отриманих послуг у сумі 21791,00грн. –не оплатив.

Таким чином, згідно позову, загальна сума заборгованості відповідача за отримані послуги складає 25561,00грн.

Станом на момент звернення позивача з позовом до суду, заборгованість відповідача за надані позивачем послуги за договором становить 25561,00грн.

В зв’язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 25561,00грн.

Відповідно до ч. 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з вимогами частини першої статті 903 названого Кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, закон пов’язує виникнення у замовника обов’язку з оплати за договором про надання послуг з фактичним наданням послуги згідно з таким договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що матеріали справи містять докази надіслання позивачем відповідачу Актів здачі-прийому робіт по проведенню рекламної кампанії від 31.07.2008р., від 31.08.2008р., від 30.09.2008р., від 31.10.2008р., від 30.11.2008р., від 31.12.2008р. загалом на суму 21791,00грн., та, в свою чергу, не містять доказів звернення відповідача до позивача з претензіями щодо якості, об’єму та вартості послуг позивача на суму 21791,00грн., суд прийшов до висновку, що Акти здачі-прийому робіт по проведенню рекламної кампанії від 31.07.2008р., від 31.08.2008р., від 30.09.2008р., від 31.10.2008р., від 30.11.2008р. та від 31.12.2008р. загалом на суму 21791,00грн. підписані зі сторони відповідача, а послуги з проведення рекламної кампанії на суму 21791,00грн. –надані позивачем та прийняті відповідачем, відтак, у відповідача виникло зобов’язання по сплаті отриманих послуг, проте такі послуги не оплачені останнім.

При цьому, суд враховує і строки оплати послуг, встановлені п. 2.4 договору, в якому, зокрема, зазначено, що замовник оплачує послуги виконавця згідно рахунку-фактури, за перший місяць рекламної кампанії –протягом п’ятнадцяти робочих днів, за наступні місяці протягом п’яти робочих днів, з дати виставлення виконавцем такого рахунку-фактури. Не пізніше 5 числа календарного місяця, наступного за звітним, виконавець надає замовнику акт виконаних робіт за попередній місяць.

Таким чином, з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів виставлення позивачем відповідачу рахунків-фактур на оплату послуг на суму 21791,00грн., суд приходить до висновку, що строк оплати відповідачем отриманих послуг на суму 21791,00грн. – не настав, відтак, вимога про стягнення з відповідача основного боргу в частині суми 21791,00грн. є необґрунтованою, безпідставною та задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичну вартість наданих позивачем послуг та здійснених відповідачем часткових оплат, за розрахунком суду, загальна сума заборгованості відповідача за послуги позивача склала 25281,00грн.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню частково, а саме в сумі згідно розрахунку суду (25281,00грн. –21791,00грн.) 3490,00грн.

Посилання відповідача, що позивач не проводив рекламної кампанії, оскільки відповідач відмовився від її проведення, про що було повідомлено особисто директора позивача, судом відхиляються, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів відмови від проведення рекламної кампанії, при цьому, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з претензіями щодо якості, об’єму та вартості отриманих послуг.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3025,30грн. –пені.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що за неналежне виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Оскільки позивачем не доведено факту прострочення виконання грошового зобов’язання зі сторони відповідача, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 3025,30грн. –пені.

При цьому суд зазначає, що пунктом 4.1 договору встановлено, що за неналежне виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п.1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Суд, дослідивши умови договору, встановив, що його умовами не передбачено відповідальності відповідача у вигляді сплати неустойки (пені) за несвоєчасне оплату послуг позивача з проведення рекламної кампанії, таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 3025,30грн. пені є незаконною.

До того ж, суд зазначає, що відповідно до ч.1 п.2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 378,16грн. –3% річних.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ознайомившись із розрахунком 3% річних, суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до уточненого розрахунку суду в розмірі 51,63грн. –3% річних в частині прострочення відповідачем сплати суми боргу в розмірі 3490,00грн.

Оскільки вимога про стягнення з відповідача 3% річних за прострочення виконання зобов’язання щодо оплати послуг є похідною від вимоги про стягнення суми основного боргу, а позивачем не доведено факту прострочення виконання грошового зобов’язання зі сторони відповідача в частині прострочення сплати суми боргу в розмірі 21791,00грн., суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних в цій частині.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 10085,49грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, пов’язаних зі зміною ринкових цін на вказані послуги через зміну курсу НБУ для Євро відносно Гривні.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Частиною 1 ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Боржник, який порушив зобов‘язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1 ст. 623 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов‘язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб‘єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У відповідності до ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв‘язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідальність за порушення зобов‘язання у вигляді відшкодування збитків настає за наявності таких умов:

- протиправної дії чи бездіяльності особи;

- заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи;

- причинного зв‘язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками;

- вини боржника.

Протиправність дії чи бездіяльності особи полягає у порушенні договірного зобов‘язання. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав належним чином своє зобов‘язання перед позивачем щодо оплати отриманих послуг з проведення рекламної кампанії.

Під збитками, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України, розуміють, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки позивача могли б полягати в тому, що внаслідок порушення відповідачем свого зобов‘язання за договором, позивач позбавлений права на отримання запланованого доходу за цим договором.

Проте, позивачем не доведено факту прострочення виконання грошового зобов’язання зі сторони відповідача, відтак, неотримання прибутку позивачем не є наслідком протиправної дії відповідача.

Також суд вважає за доцільне зазначити, що матеріали справи не містять доказів того, що дохід позивача з проведення рекламної кампанії за договором №09 від 01.06.2007р. залежить саме від зміни курсу Національного банку України для Євро відносно Гривні України, оскільки згідно умов договору вартість рекламних послуг позивача встановлена у гривні, а також розрахунки за рекламні послуги за договором між сторонами здійснюються в гривнях.

Клопотання позивача про об’єднання позовних заяв ТОВ «Медіа ЛТД»до ПАТ «Родовід Банк», додане до позовної заяви, судом не задоволено, в зв’язку з необґрунтованістю та відсутністю підстав для його задоволення.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: 3490,00грн.грн. –основного боргу, 51,63грн. –3% річних.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»(м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, код ЄДРПОУ 14349442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА ЛТД»(м. Харків, вул. Каштанова, 29, код ЄДРПОУ 34859465) 3490,00грн. –основного боргу, 51,63грн. –3% річних, 35,42грн. –державного мита, 21,40грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «МЕДІА ЛТД» (м. Харків, вул. Каштанова, 29, код ЄДРПОУ 34859465) з Державного бюджету України 319,50грн. –зайво сплачене державне мито, перераховане платіжним дорученням №38 від 26.10.2009р. та 04,00грн. –зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, перераховані платіжним дорученням №39 від 26.10.2009р.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя В.В. Палій