Рішення № 12244431, 03.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/48903.11.10 За позовом Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо Комунального підприємства «Київпастранс»

до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Київська міська рада

про розірвання договору оренди

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Бублик А.В.

від відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_4

від третьої особи: не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою розірвати тимчасовий договір оренди від 01.10.2006 р. № 07/06, укладений між Подільським трамвайним ремонтно-експлуатаційним депо Комунального підприємства «Київпастранс»та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1. Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю правових підстав для перебування відповідача на четвертому поверсі в корпусі № 1 за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 132 загальною площею 37,7 кв.м. через неотримання ним рішення Київської міської ради на право оренди зазначеного нежилого приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.09.09 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому проти його задоволення заперечує з наступних підстав: договір від 01.10.06 р. № 07/06 діє до розгляду питання про дозвіл на укладення основного договору оренди в установленому порядку; зібрати та подати пакет документів до Київської міської ради для прийняття рішення про укладання договору оренди приміщення зобовязаний позивач, що ним не зроблено; Подільське трамвайне ремонтно-експлуатаційне депо не є юридичною особою, що, на думку відповідача, є підставою для припинення провадження у справі.

Під час розгляду справи позивач надав суду письмові пояснення, відповідно до яких обґрунтовує свої вимоги невиконанням та неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором від 01.10.2006 р. № 07/06 щодо сплати орендних платежів, страхування обєкту оренди тощо.

Розгляд справи неодноразово переносився через залучення до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Київської міської ради, незявлення у судове засідання учасників провадження у справі, неналежне виконання ними вимог суду та необхідність витребування нових доказів у справі.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи на виклик суду не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника третьої особи не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками провадження у справі та витребуваних судом документів.

У судовому засіданні 03.11.2010 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2006 р. між Подільським трамвайним ремонтно-експлуатаційним депо Комунального підприємства «Київпастранс»та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 укладено тимчасовий договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва № 07/06, за умовами якого позивач зобов?язався передати, а відповідач прийняти в оренду нежиле приміщення загальною площею 37, 7 кв.м. на четвертому поверсі в корпусі № 1 по вул. Фрунзе, 132 у місті Києві.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.4. договору за користування об?єктом оренди відповідач сплачує орендну плату у розмірі 490, 10 грн. на місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.6. договору встановлено, що орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячна не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок позивача.

Згідно з п. 3.8. договору вартість комунальних послуг, відшкодування сум земельного податку, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж не входить до складу орендної плати та сплачується відповідачем окремо на підставі виставлених розрахунків позивача.

У відповідності до п. 4.1. договору відповідач зобов?язаний вносити орендні платежі своєчасно і у повному обсязі незалежно від наслідків своєї фінансово-господарської діяльності.

Пунктом 4.12. договору встановлений обовязок відповідача протягом місяця, починаючи з дати укладення договору, застрахувати об?єкт оренди на користь позивача на весь термін дії договору оренди від вогневих ризиків, ризиків стихійних явищ та інших майнових ризиків на суму не менше, ніж балансова вартість об?єкту оренди.

Відповідно до п. 5.2. договору при несплаті відповідачем орендної плати протягом 2-х місяців з дня закінчення строку платежу позивач має право порушити справу в господарському суді про дострокове розірвання договору та примусове виселення відповідача.

Згідно з п. 6.7. договору при невиконанні або порушенні однією зі сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, договір може бути достроково розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Договір, відповідно до п. 9.1., вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до розгляду питання про дозвіл на укладення основного договору оренди в установленому порядку.

Відповідно до акту приймання-передачі орендованих приміщень від 01.10.2006 р. позивач, відповідно до договору № 07/06 від 01.10.2006 р., передав, а відповідач прийняв орендоване приміщення загальною площею 37, 7 кв.м. на четвертому поверсі в корпусі № 1 по вул. Фрунзе, 132 у місті Києві.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено умови п.п. 4.2., 4.12. договору щодо внесення орендних платежів та страхування об?єкту оренди, що є істотним порушенням умов договору та відповідно до п. 5.2. дає позивачу право порушити справу в господарському суді про дострокове розірвання договору, а відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зазначені порушення є підставою для розірвання договору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»оренда майна інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди.

У договорі оренди № 07/06 від 01.10.2006 р. не міститься застереження щодо застосування до правовідносин сторін положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 181 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 1 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

У відповідності до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»істотними умовами договору оренди є об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Вищенаведені норми законодавства містять перелік умов щодо яких сторони зобов?язані дійти згоди при укладенні договору, та які відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 18, ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Позивач зазначає, що відповідач має заборгованість з орендної плати за договором № 07/06 від 01.10.2006 р. за період з січня до серпня 2009 року, про що надано довідку № 1117 від 07.12.2009 р., підписану головним бухгалтером Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо Комунального підприємства «Київпастранс».

Відповідач стверджує, що виконував свої зобовязання щодо сплати, проте надати відповідні докази не може.

За таких обставин судом в порядку с. 38 ГПК України від установи банка були витребувані відомості щодо обсягу надходження від відповідача коштів.

З представлених суду довідок Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик»№43-08/97 від 12.01.2010 р., № 43-08/900 від 10.02.2010 р., № 43-08/4721 від 16.07.2010 р. та № 43-10/5340 від 13.08.2010 р. вбачається, що на рахунки позивача, відкриті в установі банку, кошти від Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 не надходили.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобовязань щодо сплати орендних платежів за договором № 07/06 від 01.10.2006 р. не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови п.п. 3.6, 4.1 договору № 07/06 від 01.10.2006 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Також, умовами спірного договору (п. 4.12 договору) на відповідача було покладено обов?язок застрахувати об?єкт оренди на користь відповідача на весь термін дії договору оренди від вогневих ризиків, ризиків стихійних явищ та інших майнових ризиків на суму не менше, ніж балансова вартість об?єкту оренди.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження виконання ним вищевказаних зобов?язань щодо страхування об?єкту оренду.

Між тим, суд вважає за необхідне зазначити, що обовязок застрахувати орендарем взятого ним в оренду майна є істотною умовою договору оренди.

У відповідності до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобовязань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем істотно порушено умови договору оренди № 07/06 від 01.10.2006 р. також і в частині обовязку застрахувати обєкт оренди, а тому зазначений договір підлягає розірванню у судовому порядку на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати тимчасовий договір оренди від 01.10.2006 р. № 07/06, укладений між Подільським трамвайним ремонтно-експлуатаційним депо Комунального підприємства «Київпастранс»та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1.

3. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (04108, АДРЕСА_1, код - НОМЕР_1), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо Комунального підприємства «Київпастранс»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 132, код - 33230748) 85, 00 (вісімдесят пять грн. 00 коп.) грн. державного мита та 315 (триста п'ятнадцять грн. 00 коп.)грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяПригунова А.Б.

Повне рішення складено 11.11.2010 р .