Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 51/55003.11.10 За позовом Комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація”
до Громадської організації “Аналітичний центр “Соціоконсалтинг”
про стягнення 89606, 88 грн.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники сторін:
від позивача: Комарницький В.С.
від відповідача: Демченко Л.В.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 89606, 88 грн. за договором № 10/1820 від 19.07.2005 р. за період з 23.08.2008 р. до 30.06.2009 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати відповідно до умов вищезазначеного договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2009 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.10.2009 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.
Під час розгляду справи представник позивача уточнив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 70012, 82 грн. плати за користування приміщенням у період з 01.08.2008 р. до 12.07.2009 р.
Розгляд справи неодноразово переносився через нез’явлення у судове засідання повноважних представників сторін, неналежне виконання сторонами вимог суду, необхідність витребування нових доказів у справі, з технічних причин та у зв’язку з перебуванням судді на лікарняному.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у його письмових поясненнях.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 03.11.2010 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, ?
Встановив:
19.07.2005 року між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»та Громадською організацією «Аналітичний центр «Соціоконсалтинг»був укладений договір №10/1820 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва (надалі –договір), за умовами якого позивач на підставі рішень Київської міської ради від 19 липня 2005 р. № 813/3388 та від 06 жовтня 2005 р. № 36/3500 зобов’язався передати, а відповідач прийняти в оренду нежиле приміщення, загальною площею 180, 00 кв.м., розташоване за адресою: вул. Хрещатик, 44 літ. А для розміщення громадської організації.
Порядок розрахунків між сторонами визначений в розділі 3 договору, відповідно до якого за користування об’єктом оренди відповідач сплачує позивачу орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Київради від 05 липня 2001 р. № 366/1342 та рішень Київської міської ради від 19 липня 2005 р. № 813/3388 та від 06 жовтня 2005 р. № 36/3500, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід’ємною частиною договору на дату підписання договору становить 3981, 41 грн. Розмір орендної плати підлягає коригуванню після виготовлення нової експертної оцінки нежитлового будинку; орендна плата буде донарахована з дати початку дії договору. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.
Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується відповідачем разом з орендною платою.
Згідно з п. 3.5 договору орендна плата сплачується відповідачем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об’єкта оренди позивачеві.
Орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності відповідача щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок позивача.
Зобов’язання відповідача по сплаті орендної плати забезпечується у вигляді авансової орендної плати в розмірі не менше, ніж орендна плата за два місяці. Відповідач сплачує авансовий платіж протягом 10 календарних днів з дати підписання договору. Позивач зараховує авансовий платіж, як орендну плату за два місяці.
Відповідач має право сплачувати орендну плату авансом за будь-який період в межах строку дії договору.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що відповідач зобов’язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.
Відповідно до п. 7.5 договору у разі закінчення строку договору або при його розірванні відповідач зобов’язаний за актом приймання-передачі повернути об’єкт оренди позивачу у стані, в якому перебував об’єкт оренди на момент передачі його в оренду з урахуванням всіх здійснених відповідачем поліпшень, які неможливо відокремити від об’єкту оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.
Строк дії договору встановлено з 19.07.2005 р. до початку реконструкції, але не більше ніж 364 дні - 17.07.2006 р. (п. 9.1. договору).
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв вищезазначене приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі від 19.07.2005 р. (копія –у матеріалах справи).
Додатковою угодою від 18.07.2006 р. про внесення змін до договору від 19.07.2005 р. № 10/1820 оренди нежилих приміщень в будинку № 44 літ. А на вул. Хрещатик сторонами було внесено зміни до п. 9.1 договору, а саме, замінено строк дії договору на «з 18 липня 2006 р. до початку реконструкції, але не більше ніж 364 дні до 16 липня 2007 р.»
Листом від 20.07.2007 р. позивач повідомив відповідача про закінчення дії договору та попросив звільнити приміщення та передати його Комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація»по акту.
Ч.1, 2 ст. 291 ГК України передбачено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об’єкта оренди; ліквідації суб’єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об’єкту оренди.
Як встановлено ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Таким чином, законодавство передбачає можливість автоматичної пролонгації договору найму в разі відсутності заперечень як зі сторони орендодавця, так і зі сторони орендаря. Отже, для здійснення автоматичної пролонгації дії договору необхідна згода обох сторін. Бажання орендаря продовжувати відносини оренди у даному випадку висловлюється шляхом продовження користування майном після закінчення строку договору найму. Щодо орендодавця, підставою для продовження відносин найму є його мовчазна згода, яка висловлюється відсутністю заперечень і вимог до наймача повернути орендоване майно протягом одного місяця після закінчення строку договору найму.
Враховуючи наведене, беручи до уваги, що позивач шляхом направлення відповдіачеві листа висловив своє небажання продовжувати договірні відносини, суд приходить до висновку, що договір №10/1820 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва від 19.07.2005 р. не був автоматично пролонгований і припинився у зв’язку із закінченням строку, на який його було укладено, тобто 17.07.2007 р.
Судом встановлено, що відповідач, незважаючи на припинення договірних відносин, продовжував користуватися приміщенням. Зокрема, в матеріалах справи відсутній відповідний акт прийому-передачі та даний факт не спростовувався сторонами.
Рішенням Київської міської ради № 419/3253 від 01.10.2007 р. «Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду переможцям конкурсу»та додатком до нього визначено перелік підприємств та організацій –переможців конкурсу, яким передається в оренду майно територіальної громади м. Києва. До об’єктів оренди включено приміщення, яке знаходиться за адресою: вул. Хрещатик, 44 літ. А. Додаток до вищезазначеного рішення передбачає, що переможцем конкурсу на оренду приміщення, що знаходиться по вул. Хрещатик, 44 літ. А є Товариство з обмеженою відповідальністю «Стор-Сервіс».
На підставі вказаного рішення між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стор-Сервіс»було укладено договір №10/2992 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду від 17.03.2009 р., за яким нежиле приміщення, що знаходиться по вул. Хрещатик, 44 літ. А, було передано за актом приймання-передачі від 07.04.2009 р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Стор-Сервіс».
У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати за договором №10/1820 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва від 19.07.2005 р. позивач просить стягнути з відповідача 70012, 82 грн. плати за користування приміщенням у період з 01.08.2008 р. до 12.07.2009 р.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимога позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором найму, а тому до нього застосовуються положення законодавства про найм (оренду).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 ГК України).
Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 173 ГК України передбачено, що один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач заявлених вимог не спростував, доказів, що заперечують наявність обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача, не надав.
Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що відповідач після закінчення договірних відносин між сторонами продовжував користуватися приміщенням і останнє було передано ТОВ «Стор-Сервіс»лише 07.04.09., суд приходить до висновку про можливість задоволення заявлених позовних вимог за період з 01.08.2008 р. до 06.04.2009 р. в сумі 49695,41 грн.
Таким чином, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме –у розмірі 49695, 41 грн.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути Громадської організації «Аналітичний центр «Соціоконсалтинг»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 44 - А, ідентифікаційний код - 26195254) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51 - А, ідентифікаційний код 03366500) 49695 (сорок дев’ять тисяч шістсот дев’яносто п’ять) грн. 41 коп., 496 (чотириста дев’яносто шість) грн. 95 коп. державного мита, 130 (сто тридцять) грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. У іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
СуддяПригунова А.Б. Дата підписання 12.11.2010 р.
Судове рішення № 12244427, Господарський суд м. Києва було прийнято 03.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 51/550. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: