Рішення № 12244322, 09.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/26809.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ульма Опалубка Україна» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй-Ідустрія-1»

Про стягнення 206790,65 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Качмарська Ю.В. –по дов. № 232 від 02.09.2010

Від відповідача не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ульма Опалубка Україна»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй-Ідустрія-1»206790,65 грн. заборгованості, яка складається з : 49541,54 грн. боргу по орендній платі, 5161,87 грн. пені, 2817,30 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 149269,56 грн. неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору оренди № 169-04/09-09 від 04.09.2009.

Позивачем в судовому засіданні 09.11.2010 подано письмові пояснення, які по суті є заявою про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до яких позивач просить суд стягнути з відповідача 188335,24 грн. заборгованості, яка складається з : 30464,41 грн. боргу по орендній платі, 5340,01 грн. пені, 2402,26 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 849 грн. –3% річних та 149279,56 грн. неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 01.10.2010 та ухвалах від 12.10.2010, від 19.10.2010, від 02.11.2010 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвали суду надсилались за адресами, що зазначені в позовній заяві та згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 019.10.2010 є юридичною адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 18 та за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 12а, офіс 15.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин справа, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засідання 09.11.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема, є договори та інші правочини.

04.09.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ульма Опалубка Україна»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Строй-Ідустрія-1»(орендар) було укладено договір оренди № 169-04/09-09 (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору у порядку на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов‘язався передати, а орендар зобов‘язався прийняти у строкове платне користування (оперативну оренду) майно, найменування, перелік та вартість якого з урахуванням індексації визначено у загальних специфікаціях, які є невід‘ємною частиною цього договору (об‘єкт оренди).

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди майна за листопад, грудень 2009 року, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 30464,41 грн. та за неналежне виконання взятих на себе відповідачем зобов‘язань нараховані пеня в розмірі 5340,01 грн., інфляційні збитки в розмірі 2402,26 грн., 3% річних в сумі 849 грн. Також позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору своєчасно не повернув орендоване майно орендодавцю після закінчення строку дії договору, тому на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України відповідач має спалити орендодавцю неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період з 01.01.2010 по 01.06.2010 та частково по 03.06.2010 в розмірі 149279,56 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Конкретний перелік об‘єкту оренди та його кількість, що фактично передається в оперативну оренду, вказується в акті приймання-передачі, який підписується сторонами під час отримання об‘єкту оренди на складі орендодавця (п. 1.4. договору).

Пунктом 2.1. договору визначено, що орендар вступає в строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами акта прийому-передачі об'єкта оренди, за яким об‘єкт оренди передається у користування орендарю (надалі - «акт прийому-передачі в оренду»).

У тому разі, якщо об'єкт оренди передається у користування орендарю частинами за двома і більше актами прийому-передачі в оренду, орендар вступає у строкове платне користування кожною частиною об'єкта оренди з дати підписання акта прийому-передачі в оренду на таку частину об'єкта оренди (п. 2.2. договору).

На виконання договору позивачем були передані в оренду відповідачу

за актом прийому-передачі № WZ-12 410/UА від 23.09.2009 передано 40 балок БАУМА НТ20/180 SТ (код 0500-007180), 60 балок БАУМА НТ20/245 ST (код 0500-007245), 132 головки підпор 8/20 BAUMA CO (код 0500-600510), 30 підпор С+D 350 (код 0602-200068), 1 транспортувальний піддон для підпор (код 1800-001000), 1 сіткова ємність (код 1800-548480);

за актом прийому-передачі № WZ-12 412/UА від 23.09.2009 передано 60 балок БАУМА НТ20/245 SТ (код 0500-007245), 78 триног (код 0600-600520), 30 підпор С+D 350 (код 0602-200068), 1 транспортувальний піддон для підпор (код 1800-001000);

за актом прийому-передачі № WZ-12 413/UА від 23.09.2009 передано 20 балок БАУМА НТ20/245 SТ (код 0500-007245), 40 балок БАУМА НТ20/270 SТ (код 0500-007270), 72 підпори С+D 350 (код 0602-200068), 2 транспортувальних піддони для підпор (код 1800-001000);

за актом прийому-передачі № WZ-12 414/UА від 24.09.2009 передано 60 балок БАУМА НТ20/245 ST (код 0500-007245), 38 балок БАУМА НТ20/360 ST (код 0500-007360);

за актом прийму-передачі № WZ- 12 426/UA від 30.09.2009 передано 40 балок БАУМА НТ20/180 ST (код 0500-007360), 38 балок БАУМА НТ20/360 ST (код 0500-007360), 132 головки підпор 8/20 BAUMA CO (код 0500-600510), 36 підпор C+D 350 (код 0602-200068), 1 транспортувальний піддон для підпор (код 1800-001000), 1 сіткова ємність (коді 800-548480);

за актом прийому-передачі № WZ-12 427/UA від 30.09.2009 передано 70 балок НТ20/245 ST (код 0500-007245), 78 триног (код 0600-600520), 33 підпори C+D 350 (код 0602-200068), 1 транспортувальний піддон для підпор (код 1800-001000);

за актом прийому-передачі № WZ-12 428/UA від 30.09.2009 передано 10 балок БАУМА НТ20/245 ST (код 0500-007245), 40 балок БАУМА НТ20/270 ST (код 0500-007270), 63 підпори C+D 350 (код 0602-200068), 2 транспортувальних піддони для підпор (код 1800-001000);

за актом прийому-передачі № О-00000142 від 01.10.2009 передано 120 балок KAUFMAN НТ20/245 ST (код 0500-007245);

за актом прийому-передачі № WZ-12 439/UA від 05.10.2009 передані 20 триног (код 0600-600520).

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно п. 9.1. договору термін дії договору встановлений сторонами до 31.12.2009.

Пункт 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п.п. 7.3. договору при застосуванні у цьому договорі терміну «орендна плата»розуміється місячна орендна плата з урахуванням індексу інфляції та з урахуванням ПДВ з розрахунку 30 днів на місяць. При більшої або меншої кількості днів в місяці орендна плата збільшується або зменшується відповідно на кількість днів в місяці. При цьому день отримання об‘єкту оренди та день повернення об‘єкту оренди вважається одним днем.

Орендна плата нараховується за повний календарний місяць по факту наявності об‘єкту оренди в орендаря, а у випадку використання об'єкта оренди не повний календарний місяць - орендна плата нараховується за фактичний період часу використання об‘єкту оренди (п. 7.4. договору).

Початком оплачуваного періоду по оренді є дата дня одержання (дата підписання акту прийому передачі) об'єкту оренди. Закінченням оплачуваного періоду по оренді є дата дня підписання акту повернення (п. 7.5. договору).

Відповідно до п. 7.6. договору орендар зобов‘язаний сплачувати орендну плату не пізніше 10 числа кожного оплачуваного місяця, за вирахуванням оплаченого згідно п. 2.3. ст. 2 цього договору періоду оренди. За перші 30 календарних днів оренди орендар сплачує орендну плату у вигляд і 100% попередньої оплати.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що приймання-передання послуг з користування об'єктом оренди за цим договором здійснюється щомісячно за актом приймання-передання наданих послуг.

Відповідно до акту № ОУ-0000766 здачі-приймання робіт від 30.09.2009 позивач надав відповідачу послуги у вересні 2009 року, вартість яких з ПДВ становить 2 322,58 грн.

Відповідно до акту № ОУ-0000871 здачі-приймання робіт від 31.10.2009 позивач надав відповідачу послуги у жовтні 2009 року, вартість яких з ПДВ становить 16 748,54 грн.

Відповідно до акту № ОУ-0000978 здачі-приймання робіт від 30.11.2009 позивач надав відповідачу послуги у листопаді 2009 року, вартість яких з ПДВ становить 15 301,37 грн.

Відповідно до акту № ОУ-00001067 здачі-приймання робіт від 31.12.2009 позивач надав відповідачу послуги у грудні 2009 року, вартість яких з ПДВ становить 15163,04 грн.

Як свідчать матеріали справи відповідачем було здійснено часткову оплату послуг оренди на загальну суму 19071,14 грн. (банківські виписки від 21.09.2009 на суму 8000 грн., від 29.09.2009 на суму 8000 грн., від 26.10.2009 на суму 3071,14 грн.).

Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов’язання щодо внесення орендних платежів в повному обсязі у період листопад, грудень 2009 року, в результаті чого виникла заборгованість, яка за неоспореними відповідачем розрахунками позивача становить 30 464,41 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі 30464,41 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки орендну плату не вніс, а отже є таким, що прострочив виконання зобов‘язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 11.2. договору оренди передбачено, що за порушення орендарем зобов‘язань зі сплати орендної плати орендар зобов‘язаний сплатити орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день построчення виконання грошового зобов‘язання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов’язання щодо оплати орендної плати.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

В зв’язку з тим, що взяті на себе зобов’язання по сплаті наданих послуг відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 112. договору оренди, розмір якої, за обґрунтованим розрахунком позивача, за визначений позивачем період становить 5340,01 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 5340,01 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендної плати, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь інфляційні збитки в розмірі 2402,26 грн. та 3% річних –849 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції має бути здійснений у відповідності до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»відповідно до яких розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача збитків від зміни індексу інфляції в розмірі 2402,26 грн. та 3% річних в розмірі 849 грн. (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 149279,56 грн. за користування майном за час прострочки після закінчення строку дії договору слід зазначити наступне

Як зазначалось вище, строк дії договору встановлений сторонами до 31.12.2009 (укладений на 119 днів).

Статтями 764, 785 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. У разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З вказаних правових норм вбачається, що після закінчення строку дії договору, в разі заперечень орендодавця щодо подальшого користування орендарем орендованих приміщень протягом місяця після закінчення строку дії договору, такий договір оренди припиняється, а орендар зобов’язаний звільнити орендоване приміщення та передати його орендарю.

Проте, позивачем належних доказів в підтвердження звернення до відповідача із заявою-повідомленням про припинення дії договору оренди № 169-04/09-09 від 04.09.2009 не подано, а отже договір в силу чинного законодавства України був двічі продовженим спочатку до 29.04.2010 потім до 26.08.2010.

Як свідчать матеріали справи, відповідач згідно актів прийому-передачі № О-00000021 від 01.06.2010 та № О-00000023 від 03.06.2010 повернув позивачу об‘єкт оренди, а отже договір за погодженням обох сторін припинився моментом повернення об‘єкта оренди.

Відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи викладене, позивачем не доведений момент припинення договору саме 31.12.2009, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 149279,56 грн. неустойки за період з 01.01.2010 по 01.06.2010 та частково по 03.06.2010 задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ульма Опалубка Україна» обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй-Ідустрія-1»(м. Київ, вул. Автозаводська, 18, код ЄДРПОУ 35275555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ульма Опалубка Україна»(м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кім. 414, код ЄДРПОУ 31563803) 30 464 (тридцять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 41 коп. основного боргу, 5340 (п‘ять тисяч триста сорок) грн. 01 коп. пені, 2402 (дві тисячі чотириста дві) грн. 26 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 849 (вісімсот сорок дев‘ять) грн. 00 коп. –3% річних, 390 (триста дев‘яносто) грн. 56 коп. витрат по сплаті державного мита та 48 (сорок вісім) грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині в позові відмовити повністю.

СуддяСівакова В.В. Рішення підписано 12.11.2010