Рішення № 12244321, 09.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/26709.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Емсел» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Л»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лагварда Лоу Дизайн і Девелопмент»

Про стягнення 291830,72 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Мієнко М.К. –по дов. № б/н від 20.09.2010

Від відповідача не з‘явився

Від третьої особи не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Емсел»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Л»грошових коштів в розмірі 291830,72 грн. за попереднім договором № РG-К-С12-Colins від 12.06.2008, що складаються з 229258,22 грн. суми гарантійного платежу та 62572,50 грн. вартості вітринних частин.

Відповідач в судове засідання 09.11.2010 не з‘явився, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 01.10.2010 та ухвалах від 12.10.2010, від 19.10.2010, від 02.11.2010 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є юридичною адресою: м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58, офіс 10 та як свідчать матеріали справи (поштові повідомлення про вручення кореспонденції) були отримані відповідачем за вказаною адресою. Отже відповідач був обізнаний про розгляд даної справи в суді проте в жодне із судових засідань відповідач не з‘явився.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Третя особа в судове засідання не з‘явилась, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 01.10.2010 та ухвал від 12.10.2010, від 19.10.2010, від 02.11.2010 не виконала.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засідання 09.11.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема, є договори та інші правочини.

12.06.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Л», від імені якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Лагварда Лоу Дизайн і Девелопмент»(орендар) на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМСЕЛ»(суборендар) було укладено попередній договір № PG - К - С12 - Colins (далі - попередній договір).

Разом з попереднім договором 12.06.2010 сторони підписали протокол розбіжностей до попереднього договору № PG - К - С12 - Colins від 12.06.2008 (далі - протокол).

Відповідно до п. 1.1. попереднього договору в редакції протоколу сторони домовились про укладання у майбутньому короткострокових договорів суборенди (далі разом –основні договори, окремо основний договір-1, основний договір-2, або основний договір) приміщення загальною площею 309,14 кв. м. на третьому поверсі Торгівельно-розважального центру Комплексу у складі житлових будинків, оздоровчо-розважальних та торговельно-офісних об‘єктів з підземними паркінгами, будівництво якого здійснюється за адресою м. Київ, вул. Горького, буд. 54 (далі - будівля), та зазначеного на плані Будівлі під номером С12 (далі - приміщення), в порядку, строки та на умовах, передбачених цим договором та діючим законодавством України.

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов попереднього договору не було укладено основні договори суборенди, а тому перераховані позивачем на виконання умов попереднього договору сума гарантійного платежу та вартість вітринних частин в загальному розмірі 291830,72 грн. мають бути поверненні відповідачем.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб‘єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов‘язаної сторони виконання її обов‘язку.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно п. 1.2. попереднього договору приміщення, що буде надаватися суборендарю (позивачу), буде знаходитись у користуванні орендаря (відповідача) згідно договору (далі –базовий договір), укладеного між орендарем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Реле-Інвест»(далі - орендодавець).

Згідно з п. 1.3 попереднього договору основні договори будуть укладені за умови наявності (виникнення) у орендодавця права на передачу приміщення в оренду орендарю (одержання орендодавцем документів необхідних для укладення базового договору).

Пунктом 1.5 попереднього договору передбачено, що сторони зобов‘язуються укласти основні договори протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати державної реєстрації права власності на приміщення та отримання витягу з реєстру права власності на нерухоме майно стосовно приміщення. Протягом зазначеного у цьому пункті терміну орендар направляє суборендареві проекти основних договорів для підписання.

Доказів того, що будівництво Торгівельно-розважального центру Комплексу у складі житлових будинків, оздоровчо-розважальних та торговельно-офісних об‘єктів з підземними паркінгами за адресою м. Київ, вул. Горького, буд. 54 закінчено та у орендодавця виникло право передачі приміщення в оренду орендарю - відповідачу не подано, як і не подано доказів укладення між орендодавцем та орендарем базового договору.

Пунктом 1.4 попереднього договору в редакції протоколу передбачено, що якщо згідно з законодавством України зобов‘язання за цим договором щодо укладення основного договору не може бути виконане у зв‘язку зі зміною дати фактичної побудови приміщення та отримання необхідних документів на нього і, відповідно, виникне неможливість укладення базового договору та основних договорів, сторони домовились, що за заявою орендаря (щодо інформування перенесення дати фактичної побудови приміщення та ін.) не пізніше, ніж за один місяць до закінчення терміну дії цього договору, сторони зобов‘язуються укласти новий попередній договір на аналогічних цьому договору умовах.

Доказів того, що орендар звертався до суборендаря –позивача із заявою про перенесення дати фактичної побудови приміщення та пропозицією стосовно укладення нового попереднього договору на подано.

Пункт 1 статті 635 Цивільного кодексу України визначає, що попереднім є договір, сторони якого зобов‘язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Відповідно до п. 5.2. попереднього договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання належним чином уповноваженими представниками сторін та діє до настання однієї з нижчезазначених подій, в залежності від того, яка з них настає раніше:

- моменту укладення основних договорів –в порядку, передбаченому чинним законодавством України;

- укладення додаткової угоди про припинення цього договору;

- автоматичного розірвання цього договору;

- укладення нового попереднього договору, предмет якого відтворює предмет цього договору (майбутнє укладення основних договорів).

Частина 1 статті 182 Господарського кодексу України встановлює, що за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Згідно з частиною 4 вказаної статті зобов‘язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.

Отже, враховуючи те, що протягом встановленого чинним законодавством України (1 рік з моменту укладення попереднього договору) сторонами основні договори укладені не були, попередній договір є припиненим.

16.06.2008 сторони підписали додаткову угоду № 1 до попереднього договору (далі - додаткова угода), якою внесли зміни та доповнення до положень попереднього договору.

Так, пунктом 3.1 попереднього договору в редакції додаткової угоди передбачено, що з метою забезпечення виконання суборендарем зобов‘язань, передбачених умовами цього договору, суборендар перераховує на поточний рахунок орендаря грошові кошти (перша частина гарантійного платежу) у розмірі :

114629,11 грн. у тому числі ПДВ 20% - 19104,85 грн., у строк до 10.07.2008, які після укладення основного договору можуть бути зараховані як орендна плата за перший місяць суборенди;

114629,11 грн. у тому числі ПДВ 20% - 19104,85 грн., у строк до 20.08.2008, які після укладення основних договорів використовуються відповідно до основних договорів.

Пунктом 4.11. попереднього договору в редакції додаткової угоди визначено, що встановлення вітринних частин в приміщенні здійснюється за рахунок суборендаря. Суборендар перераховує на поточний рахунок орендаря вартість вітринних частин у розмірі 62572,50 грн., у тому числі ПДВ 20% - 10428,75 грн. у строк до 10.07.2008.

Дотримуючись зазначених умов попереднього договору позивач зобов‘язання щодо оплати гарантійного платежу та оплати вартості вітринних частин виконав повністю, що підтверджується карткою рахунку № 631 від 03.07.2009 та платіжними дорученнями № 488 від 02.07.2008 на суму 114629,11 грн., № 518 від 10.07.2008 на суму 62572,50 грн. та № 610 від 15.08.2008 на суму 114629,11 грн.

Відповідно до п. 3.4. попереднього договору в редакції додаткової угоди у разі не укладення основного договору з вини орендаря, сума гарантійного платежу підлягає поверненню орендарем за письмовою вимогою суборендаря, без відшкодування орендарем будь-яких процентів та платежів за користування послугами банку за надання такої банківської гарантії.

Також за письмовою вимогою суборендаря орендар повертає суму отриману на рахунок від суборендаря згідно п. 3.1., без нарахування будь-яких сум за утримання грошових коштів та користування грошовими коштами, а також орендар повинен компенсувати витрати суборендаря за фактично виконані опоряджувальні роботи, за умови надання суборендарем письмових підтверджень таких витрат.

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

03.07.2009, що підтверджується поштовою квитанцією № 9912 та описом вкладень кореспонденції, позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога за № 07/09-1 про повернення сплачених коштів за попереднім договором в сумі 291830,72 грн.

Проте, по завершенню семиденного строку з моменту отримання вимоги позивача відповідач так і не здійснив повернення сплаченого позивачем гарантійного платежу та оплати вартості вітринних частин.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми в розмірі 291830,72 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Слід також зазначити наступне

Відповідно до пункту 2.1 попереднього договору в редакції протоколу предмет, а також всі інші істотні умови основних договорів визначаються додатками до цього договору (зокрема основний договір-1, основний договір-2), а також у тексті цього договору. Усі додатки до цього договору є його невід‘ємною частиною.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 180 Господарського кодексу України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Пункт 1 статті 284 Господарського кодексу України містить перелік істотних умов договору оренди, якими є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Основний договір-1 та основний договір-2, які є додатками до попереднього договору, хоча і підписані сторонами, однак не мають дати їх укладення та таких істотних умов як склад і вартість майна з урахуванням її індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань, що свідчить про їх неукладеність згідно ст. 180 Господарського кодексу України, ст. 638 Цивільного кодексу України. Крім того, відсутнє фактичне виконання цих договорів з боку орендаря щодо передачі приміщення в оренду по акту прийому-передачі (п. 3.1. основного договору).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Емсел»обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Л»(м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58, офіс 10, код ЄДРПОУ 35644744) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Емсел»(м. Київ, вул.. Бастіонна, 15, код ЄДРПОУ 33785969) 291 830 (двісті дев‘яносто одну тисячу вісімсот тридцять) грн. 72 коп. боргу, 2 918 (дві тисячі дев‘ятсот вісімнадцять) грн. 30 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяСівакова В.В. Рішення підписано 12.11.2010